Формування екологічної грамотності молодших школярів в інтегрованому курсі «Я досліджую світ» - Андрусенко І. В. 2020

Система компетентнісно орієнтованих завдань екологічного змісту в навчанні інтегрованого курсу «Я досліджую світ»

Формування екологічної грамотності учнів початкової школи пов’яза­не з умінням спостерігати, встановлювати елементарні зв’язки і залеж­ності, відчувати радість від взаємодії з живими істотами, що знаходяться поруч. Цьому сприяють уроки-екскурсії, що мають велике пізнавальне значення. Вони вчать школярів вдивлятися в навколишні предмети і явища, бачити і чути, помічати навколишній світ. Така форма організації навчальної діяльності учнів, реалізується в природному середовищі під час безпосереднього спілкування учнів з об’єктами і явищами приро­ди. У відносно невимушених обставинах учні початкових класів вчаться спілкуватися між собою під час виконання спільних завдань, поводитися один з одним та навколишнім світом. На уроках-екскурсіях розкривають поняття екологічних угрупувань «ліс», «луг», «поле», «річка», «озеро» [5, с. 292]. Необхідним доповненням до основної урочної форми долуча­ються навчальні екскурсії в куточок живої природи, на навчально-дослід­ній ділянці і в природі, пов’язані з уроком прямим і зворотним зв’язком. Матеріал, зібраний учнями на уроках-екскурсіях, як правило, узагальню­ється та оформлюється у вигляді колекцій, малюнків, схем, фотографій для альбому чи стенду. Оформлення екскурсійних матеріалів може за­вершуватися презентацією результатів спостережень під час тематичних проектів чи свят. Екскурсії у початкових класах розглядаються як метод і як форма організації навчання. Саме спостереження дозволяє формува­ти в учня повне і чітке уявлення про об’єкти природи, виявляти зв’язки, що існують між ними, що має велике значення для формування еколо­гічних умінь. Автори діючих програм з природознавства вказують, що на одній екскурсії в природу, поряд з іншими цілями, можна розв’язати кілька завдань; індивідуальні спостереження і практичні завдання для кожного учня. Так, на уроках-екскурсіях учні не тільки спостерігають за змінами в житті рослин і тварин у певний період року, але й виявляють причини цих змін. Наприклад, висота Сонця над горизонтом, а звідси — зміна тривалості дня, температури, видів опадів, стан водойм, ґрунтів і, як наслідок, зміна в житті рослин і тварин. На цьому прикладі пока­зано цілий ланцюжок зв’язків: нежива природа — рослини — тварини, яку встановлюють самі учні. При цьому важливо уточнити особливос­ті стану рослин і тварин в даний час року. Наприклад, листопад (осінь, підготовка до зими), стан спокою (зима), тощо. А звідси і особливості поведінки людини в природі у певний період. Спостерігаючи наслідки такої «діяльності» людини в природі, як обламані гілки, сміття в парку, водоймі, витоптаний газон, тощо. Діти самі приходять до висновку про те, як слід поводитися в природі. Важливим фактором, який допома­гає дійти правильного висновку про правила поведінки, є милування красою навколишньої природи [15]. Цей процес викликає в учнів зди­вування, радість, захоплення природою і обурення з нагоди безвідпо­відального ставлення до неї.

За власними спогадам учні в класі намалюють ті предмети, які викли­кали сильні почуття, або складуть про них невеликі розповіді, чи напи­шуть або розкажуть про побачене [3, с. 79]. Під час екскурсій у природу звертаємо увагу учнів на сезонні зміни, їх залежність від зміни пори року. Учні одержують чіткі уявлення про характерні ознаки пір року, що мають місце в неживій природі, які стають початковим пунктом при вивченні змін в житті рослин. Ознайомлюючись з навколишньою природою, учні повинні прийти до висновку, що зміни, що відбуваються в неживій при­роді, наприклад, восени (похолодання, затяжні дощі, часті вітри) тягнуть за собою зміни в житті рослин (в’янення трав’янистих рослин, зміна за­барвлення листя, листопад, опадання плодів і насіння), впливають на працю людини (збирання врожаю, турбота про врожай майбутнього року оранка під зяб, посів озимих, підготовка до зими та ін.). Одночасно вста­новлюються і деякі взаємозв’язки між окремими елементами неживої природи: температурою повітря, опадами, хмарністю, тривалістю дня, станом ґрунту, водойм. На екскурсіях учні отримують екологічні знання про основні життєві форми рослин: дерева, чагарники, трави. Прово­дяться спостереження, що допомагають шляхом порівняння і зіставлен­ня виявити їх відмітні ознаки. У процесі навчання природознавства учні ознайомлюються з впливом деяких абіотичних факторів середовища на живі організми, визначають залежність між характером впливу чинни­ка і відповідною реакцією живої істоти. Систематично спостерігаючи за природою, учні приходять до висновку, що сезонні зміни впливають на характер праці людини. Перш за все, це стосується, системи сезонних екскурсій, організації спостережень за сезонними явищами в природі, за змінами, що відбуваються в навколишньому середовищі. Учитель на­магається вразити учнів дослідженням проблем навколишнього сере­довища — забруднення, руйнування місць проживання тварин і рослин тощо. Він спонукає учнів до сприйняття світу природи, оцінювати форми, структуру окремих елементів цілого, прислухатися до звуків у природі, що, безумовно, важливо для розуміння формування екологічно доціль­ного способу життя. У цьому зв’язку важливими є слова В. Сухомлинського про те, щоб «... кожна подорож у світ природи приносила дітям дивовижні відкриття і вони в подиві зупинялися перед її красою» [15]. Він вказував також, що «милування красою це лише перший паросток доброго почуття, яке треба розвивати, перетворюючи в активне прагнен­ня до діяльності» [15]. Через виховання любові до природи, захоплення її красою, вчитель йде до формування екологічних умінь та ощадливого до неї ставлення, тобто закладає основу екологічно доцільного способу життя. Особливу педагогічну цінність для формування в учнів екологіч­них умінь має урок «Природа нашого краю», що дозволяє формувати знання про природне оточення, його користь для людини, виробляти вміння практичного характеру, що дозволить учням зробити реальний внесок в збереження природи своєї місцевості.

Всю діяльність молодших школярів учитель орієнтує на моніторинг природи найближчого оточення. Оскільки основними складниками навколишнього середовища є повітря, вода, ґрунти, енергетичні та біоресурси, що виокремлюють відповідні їм підсистеми моніторингу. У про­цесі навчальної діяльності, учні мають можливість вести короткочасні та довготривалі спостереження за станом навколишнього середовища, компонентів природного середовища, природних екологічних систем; за змінами, що відбуваються в них, природними явищами, здійснювати позитивні зміни власними та колективними зусиллями, оцінювати стан навколишнього середовища. Вивчаючи природу рідного краю, учні зна­йомляться з рельєфом, корисними копалинами, водоймами, рослинним і тваринним світом, змінами ландшафтів під впливом природних причин і діяльності людини, охоронними територіями та об’єктами місцевості рід­ного краю, господарською діяльністю, побутом населення, професіями.

✵ З’єднай лініями насінини та рослини, які виростуть з них.

Вивченню найближчого природного оточення сприяють залучення додаткової літератури про рідний край, відвідування краєзнавчого му­зею, зустрічі з фахівцями тієї чи іншої галузі; проводяться бесіди, що на­дають перспективи оцінити ставлення до природи дорослих, роздуми учнів про заходи щодо поліпшення умов життя населення свого краю, збереженні природи. Про значення води для всіх живих істот, про її різних станах і властивості (солоність, прісність), природних джерел, про воду як середовище існування живих організмів учні дізнаються на уроках про стан води в природі, що безпосередньо допомагає вчите­лю сформувати уміння ощадливого використання чистої води. Значним пізнавальним і розвивальним потенціалом володіє така форма органі­зації навчальної діяльності як дослідження. Як зазначає Т. М. Байбара, уміння формується у процесі безпосереднього виконання дій учнем. Воно може бути сформованим після одноразового повторення зразка, що пояснюється психологічними механізмами засвоєння способів ді­яльності, тобто учні виконують усі етапи процесу розв’язання пробле­ми в їх логічній послідовності, починаючи з усвідомлення пізнавального протиріччя [5, с. 174].

На першому етапі навчально-дослідницького завдання створюється екологічно проблемна ситуація. Аналіз її дозволяє учням усвідомити зміст протиріччя, самостійно сформулювати або сприйняти ту проблему, яку пропонує учитель. На другому етапі — етапі висловлювання передба­чення для керування діяльності учнів часто використовується непряма «підказка» ходу розв’язання проблеми. Значення такої допомоги вивча­лося в психології (А.Н. Леонтьєв, Я.А. Пономарьов). Експериментально доведено, що вона має навчальний ефект тоді, коли в конкретній про­блемній ситуації повністю вичерпані індивідуальні можливості учня.

Навчально-дослідницькі завдання кожний учень виконує самостій­но, хоча за змістом вони можуть бути однаковими для групи чи всього класу. Зазначимо, що різі рівні загальної готовності та досвіду виконання ними окремих пошукових умінь вимагають індивідуального підходу до організації дослідницької діяльності — все це вважається дослідниць­кою діяльністю учнів. Доведення правильності передбачення — одна з важливих ланок розв’язання проблеми. Учні виконують систему по­слідовних дій, спрямованих на вибір і групування фактів, встановлення певних зв’язків, здійснення узагальнень і формулювання попередніх висновків. Крім того, передбачення виступає керівним принципом, який визначає проміжні цілі та конкретні задачі дослідження. На останньому етапі учні роблять висновок і порівнюють його з визначеними цілями. Аналіз виконання навчально-дослідницького завдання є завершальним елементом педагогічного керівництва [5, с. 177]. Наприклад, під час ви­вчення теми «Ґрунти» учні набувають екологічних знань, про ґрунт, як середовище існування рослин і тварин. Досліджуючи ґрунт, учні переконуються, що ґрунт — складна суміш, що містить неорганічні речовини (глину, пісок), рослинні і тваринні рештки, залишки продуктів життєді­яльності живих організмів. Дослідним шляхом учні встановлюють, що в ґрунті містяться також вода і повітря. Учні роблять висновок, що ґрунт як особливе природне утворення виникло під впливом води, повітря, кліматичних факторів та живих організмів. Водночас ґрунт є важливою умовою існування досконаліших форм життя, в тому числі і людини. Це пояснюється основною його властивістю — родючістю, здатністю ґрун­ту задовольняти потреби рослин у поживних речовинах, вологи, пові­трі тощо, і забезпечувати високі врожаї. На етапі осмислення у процесі засвоєння знань учитель демонструє учням, що родючість може бути як природною особливістю ґрунту, так і результатом діяльності людини. Неправильна обробка ґрунтів призводить до руйнування ґрунтово­го шару — утворення ярів, масової загибелі живих організмів, тобто до екологічних катастроф.

✵ Визнач послідовність виготовлення хліба. Склади розповідь.

✵ Хто вирощує хліб? Назви професії цих людей.

Щоб сформувати екологічні уміння, учнів початкових класів спочат­ку оволодівають прийомами виділення ознак та властивостей об’єктів природи. Поряд із виділенням ознак, важливим є усвідомлення учня­ми структури об’єкта, тобто того, що об’єкт складається з певних частин, вчаться розрізняти подібні на відмінні його ознаки, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки у природі. Для формування екологічних умінь при вивченні теми «Ґрунти» використовуються вправи такого типу:

1. Дайте відповідь на запитання, на якій місцевості утворюються яри?

2. Визначте, що відбувається спочатку, а що потім.

Назвіть причину і наслідок:

- частину поля весняні проливні дощі почали змивати родючий ґрунт;

- на полі не утворюються яри, тому що...;

3. На придорожній смузі постійно випасали худобу.

- трав’яний покрив повільно відновлювався..

4. Щоб запобігти утворенню яру.

- навесні учні висіяли зібрані.

Теми «Рослини і тварини лісу», «Рослини і тварини луки», «Рослини і тварини поля» мають екологічний зміст. Спостерігаючи за рослина­ми певного виду, вивчаючи умови існування, особливості виростання, відносини з іншими рослинами і тваринами, типами ушкоджень рос­лин комахами, учні отримують елементарні уявлення про деякі фор­ми відносин між організмами, що входять до складу даного біоценозу і їх взаємозв’язки з природою. Крім того, розвиваються навички визна­чення видів живих організмів, що входять до складу рослинного спів­товариства. За результатами спостережень організовується практична діяльність: посадка і догляд за рослинами, заліковування ран на дере­вах, пошкоджених людиною. Аналіз проблеми формування екологічних умінь свідчить, що у навчальному процесі можуть використовуватись різноманітні форми навчальної діяльності.

Одночасно з розвитком традиційних використовуються нові форми екологічної освіти: кінолекторії з охорони природи, рольові і ситуаційні ігри. У процесі природоохоронної діяльності учнів зростає значущість засобів масової інформації (преса, радіо, телебачення, Інтернет). Ефек­тивність будь-якої форми організації навчальної діяльності учнів зале­жить від вибору та поєднання методів і прийомів навчання. Значним розвивальним потенціалом для формування екологічних умінь учнів володіють навчальні проекти.

Щоб стати захисником природи, кожен із нас повинен уміти надавати їй допомогу. Разом із однокласниками поміркуйте про те, що ви можете зробити для збереження природи у вашому рідному краї.

Поради щодо організації роботи над проектом

✵ Визначте мету вашого проекту.

✵ Дайте йому назву.

✵ Визначте природні об’єкти, які будуть складовою вашого проекту. Зберіть додаткову інформацію про ці об’єкти.

✵ Складіть план роботи. Визначте природоохоронні заходи й термі­ни їх проведення.

✵ Визначте склад робочих груп і відповідальних у кожній із груп.

✵ Визначте, які засоби знадобляться для виконання вашого проекту і хто вам може допомогти у разі необхідності.

✵ Виконуючи проект, ведіть робочі записи. Вони допоможуть вам скласти звіт про виконання проекту.

Виконання проектів, максимально пов’язане із життєвими ситуація­ми, є найкращим засобом самостійної діяльності учнів початкових кла­сів, який стимулює пізнавальний, емоційний розвиток, зацікавлення, дає змогу індивідуалізації та диференціації навчання, розвиває творче мислення, зміцнює пізнавальну мотивацію, інтегрує набуті раніше знан­ня, формує дослідницькі вміння. На підставі вивчення теорії і практики розвитку екологічної шкільної освіти в Україні, аналізу процесу форму­вання в учнів екологічних умінь шляхом систематизації та поглиблен­ня знань, умінь і навичок, а також залучення до практичної діяльності екологічного спрямування, ми дійшли висновку щодо необхідності ви­явлення і реалізації способів, методів, методичних прийомів, форм ор­ганізації навчальної діяльності, яка забезпечує формування екологічних умінь молодших школярів. Формування екологічних умінь учнів почат­кових класів на уроках забезпечує відповідність етапів засвоєння нового навчального матеріалу, стадій роботи над проблемою (проектом) і ви­бору доцільних методів навчання. Таким чином, урочна та позаурочна навчальна діяльність, доцільний вибір та поєднання форм організації навчання є однією з дидактичних умов реалізації формування еколо­гічних умінь — як чинники забезпечення умов навчальної діяльності молодших школярів.

Виходячи з вищесказаного, екологізацію освіти необхідно розгляда­ти як системоутворювальний компонент всього освітнього процесу, що визначає його цілі і завдання, що продукує інтелектуальні, моральні, духовні цінності учнів.

На наступному етапі діти мають проникнути в сутність предметів і явищ, розкрити внутрішні зв’язки та взаємозалежності між ними, а та­кож закономірності об’єктивної реальності. Тому необхідно пропону­вати завдання, виконуючи які, учні порівнюють об’єкти та явища між собою, з новими, подібними чи відмінними, об’єктами дослідження, встановлюють схожість і відмінності між ними. Така діяльність відбува­ється на рівні абстрактного, логічного мислення, і результатом її є фор­мування поняття.

Важливо також пам’ятати, що опанування молодшими школярами природознавчих понять тісно пов’язане з переходом знань у прак­тичні вміння та навички. Тому важливим етапом роботи є залучення дітей до такої діяльності, в ході якої вони зможуть практично засто­сувати набуті знання.

Оскільки, чуттєво-наочний, узагальнений образ Всесвіту, в якому відо­бражені зовнішні ознаки, властивості, зв’язки раніше сприйнятого об’єкта чи групи об’єктів, формується у молодших школярів на основі відчуття, сприймання, запам’ятовування й відтворення об’єктів та явищ природи.

Так, на першому етапі учні з допомогою органів чуття лише сприй­мають об’єкт дослідження. Аби така діяльність була ефективною, його доцільно демонструвати кілька разів.

Наведемо приклади інформаційних повідомлень та завдань, спря­мованих на поетапне формування в учнів уявлень про Всесвіт упродовж навчання у початковій школі.

Формування уявлень про світ як цілісну систему

Учні 1-го класу розглядають теми «Людина і природа», «Природні та штучні тіла», «Умови, необхідні для життя», «Значення природи для життя людини». Ознайомлення з ними допоможе першокласни­кам навчитися сприймати навколишній світ як цілісну систему, в якій усі предмети і явища взаємопов’язані. Під час роботи над темою «Сонце та його значення для життя на Землі» (розділ «Нежива природа») педа­гог має розкрити учням сутність взаємозв’язків між живими об’єктами і явищами неживої природи, залежність живих організмів від умов на­вколишнього середовища, вплив сезонних змін на стан живої природи.

Аби зацікавити дітей вивченням Всесвіту, можна зробити невеликий екскурс у минуле і розповісти про формування астрономічних уявлень наших пращурів.

Уявлення про Землю

Уявлення давніх людей про форму Землі та будову Всесвіту дуже відрізнялися від наших. Вони вважали, що плоску Землю тримають на спинах гігантські тварини, а Сонце й Місяць рухаються навколо неї. Наші пращури помічали, що Сонце світить яскравіше, ніж Місяць, що впродовж дня воно рухається завжди в одному й тому самому напрямку — зі сходу на захід, — і намагалися пояснити, чому це відбувається. Через якийсь час люди дізналися, що за зорями можна орієнтуватися під час подоро­жей, визначати зміну пір року, час початку землеробських робіт тощо.

Згодом учені висловили припущення про те, що наша планета має форму кулі й рухається навколо Сонця, а наукові дослідження Всесвіту підтвердили слушність цієї думки.

Після ознайомлення учнів з поняттями «жива» і «нежива» природа доцільно запропонувати завдання на розрізнення цих понять.

✵ Познач об’єкти неживої природи, які ти бачиш на небі вдень і ввечері.

Добовий і річний рух Землі

Загадка зміни світла й темряви споконвіку хвилювала людину. З дав­ніх-давен люди уважно придивлялися до природи і помічали її диво­вижну залежність від руху небесних світил.

Для жителів Землі чергування дня і ночі є настільки звичним явищем, що мало хто замислюється над тим, чому ж воно відбувається. А при­чиною зміни дня і ночі є добове обертання Землі навколо своєї осі. За добу (за 24 години) Земля здійснює повний оберт навколо власної осі. У різний час доби на планету потрапляє різна кількість сонячного світла й тепла. Доба на Землі — це день і ніч. Зміна дня і ночі впливає на всі живі організми, визначаючи ритм їхніх життєвих процесів.

Оскільки від висоти Сонця над горизонтом залежить нагрівання поверхні Землі, від якої, у свою чергу, нагрівається повітря, то спо­стереження за видимим рухом Сонця доцільно пов’язувати зі спо­стереженнями за температурою повітря. На основі спостережень та аналізу зміни температури повітря учні роблять висновки про її коли­вання (коли Сонце піднімається високо на небосхилі, на Землі тепло, а коли опускається нижче — прохолодніше), про вплив сонячного те­пла на рослини та життя тварин.

Учні вчаться фіксувати результати своїх спостережень за допомогою умов­них позначок. У формуванні цих навичок допоможе практичне завдання.

✵ З’ясуй, яка сьогодні погода: сяє сонце чи по небу пливуть хмари, ллє дощ чи сипле сніг?

✵ Обведи відповідну позначку.

Знання про пори року діти можуть продемонструвати під час вико­нання наступного завдання.

✵ Розфарбуй зображення пори року, в яку Сонце посилає на Землю найбільше тепла і світла.

Пропедевтика опанування основ астрономії

Реалізовуючи природничу освітню галузь, відповідно до оновленої програми для 2-го класу, рекомендується закладати основу цілісних наукових уявлень про природне середовище за сезонним принципом, допомогти учням усвідомити себе частиною природи.

Засвоєння другокласниками навчальної інформації про Землю та форми її поверхні, обертання Землі навколо своєї осі та рух її навколо Сонця, а також усвідомлення сутності наукових природничих категорій, таких як «день і ніч», «доба», «рік», «міри часу», відкриває простір для емоційно-образного сприйняття Всесвіту і є пропедевтикою опануван­ня основ астрономії у майбутньому.

Аби розповісти учням про походження нашої планети і розвиток жит­тя на ній, скористайтеся наступною інформацією.

Наша планета — Земля

Учені вважають, що Земля сформувалася з хмари пилу та газу. Спо­чатку це була розжарена куля, що складалася з гірських порід. Поступо­во охолоджуючись, земна поверхня ставала твердою.

Сучасна Земля складається з рідкого ядра, зовнішніх і внутрішніх оболонок. З часом навколо планети почала формуватися атмосфера, яка спочатку дуже відрізнялася від теперішньої. Вода, що утворилася в атмосфері, заповнила всі земні заглибини — так виник Світовий океан. Серед води постали частини суходолу. Під дією різних природних про­цесів вони опускалися й піднімалися, переміщувалися по поверхні Зем­лі, з’єднувалися й знову розходилися. Цей рух триває і досі.

Земля — єдина поки що відома планета Сонячної системи, яка зав­дяки наявності води, атмосфери й сонячної енергії придатна для існу­вання живих організмів.

Життя на Землі зароджувалося й розвивалося під впливом різних при­родних чинників і тому впродовж свого розвитку зазнало багатьох змін.

Так, мільйони років тому на нашій планеті жили величезні динозав­ри та інші гігантські тварини. Більшість цих істот давно вимерли, посту­пившись місцем сучасним видам.

Завдяки сонячному світлу й теплу та достатній кількості вологи стрімко розвивалися рослини. Вони забезпечили киснем для дихання і продук­тами харчування тваин та людей, які з’явилися на планеті. Люди швидко вчилися господарювати на Землі: добувати їжу, виготовляти знаряддя праці, освоювати нові території, з часом — будувати міста, села, дороги.

В основі вивчення тем «Наша планета — Земля», «Чому на Землі бувають день і ніч», «Пори року» лежать астрономічні поняття, і важ­ливо, щоб учні засвоїли принцип вимірювання часу: повний оберт Землі навколо Сонця складає рік; навколо уявної осі — добу.

На уроці учні отримують уявлення про місячний і сонячний календа­рі, а також вивчають міри часу.

Другокласникам можна запропонувати наступні завдання.

✵ Познач на малюнку день і ніч.

✵ Проведи уявну вісь, навколо якої обертається Земля.

✵ Підпиши на схемі, які пори року панують у Північній півкулі Землі в кожному із зображених її положень відносно Сонця.

Земля обертається навколо Сонця приблизно за 365 днів, або 12 мі­сяців. Цей період називають роком. З’ясуй, чому Земля отримує від Сон­ця неоднакову кількість тепла і світла у різні пори року.

✵ Продовж речення.

Люди живуть на планеті ____ .

Один повний оберт Землі навколо своєї осі називають ______________________________________________ .

Наша планета має форму . Модель Землі називають ______________________________________________ .

✵ Розглянь малюнки. Підпиши під кожним назву відповідної пори року.

Стан живої й неживої природи

У 3-му класі школярі мають усвідомити важливість Сонця для природи Землі, ознайомитися з механізмом перетворення сонячної енергії на інші її види, розглянути екологічно доцільні способи використання сонячної енергії з метою заощадження вичерпних ресурсів нашої планети. Аби до­нести цю інформацію до учнів, можна скористатися таким повідомленням.

Сонце — джерело енергії Землі

У нескінченних просторах Всесвіту рухаються різні небесні тіла, серед яких і зорі — центральні тіла зоряних систем. Найближча до Землі зоря — Сонце. Це велетенська газова куля, що розташована в центрі Сонячної системи. Сонце — невичерпне джерело світла, тепла й енергії для Землі.

Сонце вважають молодою зорею, що, мабуть, не «прожила» й поло­вини свого віку. Як і будь-яка зоря, наше світило колись згасне, але поки що воно постійно випромінює у космічний простір величезну кількість енергії. І так триватиме ще багато мільярдів років.

Сонце — основне джерело енергії на Землі. Його світло й тепло по­трібне всьому живому. Ті джерела енергії, які люди традиційно вико­ристовують для своїх потреб — вугілля, нафта й газ, — утворилися з решток давніх рослин, що зростали під дією енергії сонячного світла. Але ці джерела енергії не відновлюються після використання. До того ж, продукти їх згоряння забруднюють довкілля.

Натомість Сонце є невичерпним джерелом екологічно чистої енергії. Наприклад, за допомогою панелей сонячних батарей, які накопичують його енергію, можна забезпечити гаряче водопостачання й опалення в житлових будинках, тим самим значно скоротивши витрати електрое­нергії й зменшивши кількість шкідливих викидів у повітря.

Використання сонячної енергії дає можливість зберігати природні ресурси й не забруднювати навколишнє середовище.

✵ Обери ощадливі джерела енергії.

✵ Запиши приклади видів енергії.

✵ Наведи приклади перетворення енергії Сонця на інші види енергії

(Відповідь: рослини — їжа; торф (кам’яне вугілля) — паливо; елек­троенергія — робота електроприладів; сонячне світло і тепло).

✵ Поясни, як впливає сонячна енергія на природу Землі.

Розширення та поглиблення уявлень учнів про Всесвіт

У курсі природознавства в 4-му класі у доступній розумінню молодших школярів формі подаються елементи знань про природу з різних наук: ге­ографії, біології, фізики, хімії, астрономії, екології. На зрозумілих прикла­дах діти опановують поняття Сонце, зорі, Земля, Місяць, планети, Сонячна система, Галактика, Всесвіт та встановлюють взаємозв’язки між ними.

Вивчення розділу «Всесвіт і Сонячна система» створює передумови для формування у дітей основ цілісного сприйняття природи; усвідомлення себе її частиною, дає можливість, спираючись на допитливість та емоцій­ну чутливість, сформувати інтегровані наукові знання про природу на рівні, що відповідає особливостям психічного розвитку учнів початкових класів.

Після ознайомлення з планетами Сонячної системи та іншими кос­мічними тілами учні можуть попрацювати над такими завданнями.

✵ Пригадай, із чого складається Всесвіт, і доповни схему.

✵ Доповни схему. Напиши назви небесних тіл, з яких складається Сонячна система.

✵ Установи відповідність між назвами небесних тіл і їхніми характеристиками (з’єднай стрілками).

✵ Підкресли назви видів небесних тіл, які входять до складу Сонячної системи.

Газ, астероїди, пил, галактики, метеори, планети, зорі, комети, по­вітря, тепло.

Четвертокласникам буде цікаво ознайомитися з повідомленням про Місяць і на основі отриманої інформації виконати подані завдання.

Місяць — природний супутник Землі

Щорічний рух Землі навколо Сонця супроводжує її вірний супут­ник — Місяць. Єдиний природний супутник нашої планети має форму кулі. Його діаметр у чотири рази менший за діаметр Землі. Цікаво, що період обертання Місяця навколо своєї осі збігається з періодом його обертання навколо Землі. Тому Місяць увесь час повернутий до Землі одним боком, і побачити із Землі його зворотний бік неможливо.

На Місяці немає води й повітря. Його поверхню складають запади­ни, гористі райони, гірські хребти, кратери. Цікаво, що рівнинні ділянки місячної поверхні називають морями й океанами.

На зоряному небі Місяць здається майже таким великим, як і Сон­це. Але так тільки здається, адже він розташований майже у 400 разів ближче до Землі, ніж наше спільне світило.

Місяць не випромінює світла й тепла. Спостерігати його ми можемо лише тому, що він відбиває сонячне світло, яке падає на його поверхню.

Завдання

✵ Продовж речення.

Місяць — природний супутник________ .

Планети_______________ також мають природні супутники.

✵ Познач правильні твердження.

— Місяць називають природним супутником Юпітера.

— Місяць у чотири рази менший від Землі.

— На Місяці немає води та повітря.

— Місяць випромінює тепло.

— Місяць не випромінює світла.

Збагатять навчальний процес різні цікавинки космічної тематики.

Відстані між об’єктами Всесвіту вимірюють у світлових роках. Чому не в кілометрах? Тому що відстані між небесними тілами надто великі, вони сягають мільйонів і навіть мільярдів кілометрів.

айв Групи зір, розташування яких при спостереженні з Землі нагадує певний контур чи фігуру, одержали назву сузір'їв. Яскравим сузір’ям люди давали образні назви: Дракон, Центавр, Лебідь, Рак, Риби, Ком­пас, Телескоп та інші.

Різні народи виокремлювали на нічному небі різні сузір’я, даючи їм свої назви. Є такі українські назви відомих сузір’їв: Борона (Касіопея), Косарі (Пояс Оріона), Дівчина з відрами (Орел) та інші. Проте є сузір’я, які виділяє більшість народів. Наприклад, сузір’я Великої та Малої Вед­медиці, які ми можемо спостерігати на нічному небі впродовж року, в Україні називають ще Великим і Малим Возом.

У пригоді вчителям стануть різноманітні загадки про зірки й сузір’я.

✵ Прочитай загадки та запиши відгадки.

* Сяють сріблом горошинки,

Прикрашають небо в ніч.

Ці коштовні намистинки

Не придбаєш — це не річ.

(зорі)

* Звідки взялися на небі

Риби, Близнюки, Ведмеді?

Лебідь розправляє пір’я...

Звуться всі вони.

(сузір’я)

✵ З’єднай точки і з’ясуй, які це сузір’я. Підпиши їх. Знайди і познач червоним кольором Полярну зорю.

Опанувати навички ощадливого використання природних ресурсів, сформувати активну та гуманну позицію у ставленні до природи випа­дає можливість під час вивчення теми «Вода та її властивості».

Вода належить до відновних природних ресурсів. Завдяки колообігу вода в природі постійно перебуває в русі і може частково чи повні­стю оновлюватися. Наприклад, вода в річці повністю оновлюється за 20 днів, а в озері — за 17 років. Усі водні ресурси можуть використовувати­ся багаторазово протягом тривалого часу, що відрізняє їх від корисних копалин, ґрунтів тощо.

Очищують воду у водоймах їх мешканці — найдрібніші організми, рослини і тварини. Водні об’єкти взаємопов’язані й постійно вплива­ють один на одного.

Україна належить до країн, що мають достатню кількість водних ре­сурсів. У нашій країні є природні та штучні водні об’єкти.

Україна має широко розгалужену річкову систему, яку складають ве­ликі й малі річки. На території нашої країни річки розташовані нерівно­мірно. Їх кількість у певних регіонах залежить від форм земної поверхні, природних зон, клімату й інших природних чинників.

Щоб продемонструвати співвідношення солоної і прісної води, до­цільно унаочнити дослідження у частковому її співвідношенні. Всю воду на Землі уявляємо у вигляді трилітрової ємності. Відливаємо 90 мл — вся прісна вода; від 90 мл відливаємо 68 мл — льодовики, снігові шапки гір. Залишок 32 мл — це та вода, яка може бути використана для наших потреб. Учні записують математичні розрахунки:

3 л = 3000 мл

3000 мл : 32 мл = 93,8

Відповідь: у 94 рази менше придатної для вживання.

Це майже у 100 разів.

Надівши білі шапочки, учні перетворюються в лаборантів і проводять необхідні дослідження зразків води, за допомогою таблиці «Щоденне добове споживання води» формулюють висновок про ощадливе вико­ристання води.

Використання й охорона природних багатств водойм

✵ Яка на смак вода в річках, ставках, озерах, у морях?

Чому в морі вода солона?

Яка вода потрібна для життя людині, тваринам, рослинам?

Чи достатньо на Землі питної води?

Загальновідомо: без води життя на Землі не могло б існувати. І люди добре засвоїли одну просту істину: прісна вода — найбільша цінність на Землі. А її запаси на планеті дуже обмежені та поширені нерівномір­но. Велика частина водних запасів перебуває під землею чи у важко- доступних місцях, і люди не можуть ними скористатися. Та сьогодні ще одну істину людство має засвоїти дуже швидко — воду треба берегти й охороняти. І в справі збереження цього природного ресурсу планети не може бути байдужих чи сторонніх. Бо кожна річка пов’язана з океа­ном, а океан — джерело життя на Землі.

✵ Розгляньте малюнки. Які думки у вас виникли щодо кожного з них?

Чи треба виправляти зображені ситуації?

Людина постійно забруднює воду, тому її доводиться очищувати, ви­користовуючи чисту воду. Наприклад, щоб відновити 1 л стічної води й зробити її придатною до вживання після очищення, потрібно 12—15 літрів чистої води. На жаль, не завжди воду, що використовується у ви­робництві й побуті, вдається повністю відновити. Частина забруднених вод потрапляє в ґрунт, у річки, моря й океани.

Дослідження. Скільки води витрачаєте коли чистите зуби, приймаєте душ? Чи й досі набираєте повну ванну води, щоб покупатися?

Наступна проблема — заощадження водних ресурсів.

Порада.

Закривайте кран, коли чистите зуби. Це проста дія дозволить заоща­дити величезну кількість води.

З’ясуй, як у твоїй сім’ї бережуть воду.

Підсумки дослідження для учнів є відкриттями. Як правило, в науці ці відкриття вже зроблені. Зрозуміло також, що процес досліджень ди­тини, в порівнянні з науковим, спрощений, з нього не беруться багато деталей, проміжні пошуки, помилкові проби. Дослідженнями учня ке­рує вчитель, орієнтуючись на навчальні цілі.

А що буде якщо зникне вода? Або вода на планеті забруднитися і стане непридатною для пиття. А така загроза існує, щоб було зрозуміло чому пропонуємо читати з учнями екологічні казки.

Читайте та обговорюйте з учнями екологічні казки В.О. Сухомлинського, О. Д. Іваненко, В.Б. Васильчука та інших українських авторів.

Звичайна людина

Є в сухому степу колодязь, а біля нього — хатка. У ній живуть дідусь із внуком. Біля колодязя на довгій мотузці прив’язане відро. Ідуть ман­дрівники, заїжджають до колодязя, п’ють воду, дякують дідусеві. Стер­лася мотузка, порвалася, та й упало відро в глибокий колодязь.

Немає в дідуся іншого відра, нічим води витягти, щоб попити.

День не п’ють води дідусь з онуком, два дні не п’ють. Страждають від спраги.

На третій день уранці проїжджає повз дідусеву хатину подорожній із настороженими очима. На возі в нього побачив дідусь відро під соломою.

Глянув подорожній із настороженими очима на колодязь, глянув на дідуся з онуком, ударив коней батогом і поїхав.

— Що це за людина? — питає онук дідуся.

— Це не людина, — відповідає дідусь.

Опівдні проїжджає повз дідусеву хатину подорожній із байдужими очима. Дістав з воза відро, прив’язав до мотузки, витяг води, напився, дав попити дідусеві й онукові, решту води вилив у сухий пісок, відро забрав та й поїхав.

— Що це за людина? — питає онук дідуся.

— Це не людина, — відповідає дідусь.

Увечері проїжджає повз дідусеву хатину подорожній із добрими очи­ма. Дістав з воза відро, прив’язав до мотузки, витяг води, напився й по­їхав, а відро так стоїть на цямрині.

— Що це за людина? — питає онук.

— Звичайна людина, — відповів дідусь.

За В. Сухомлинським

Що спонукало дідуся зробити такий висновок?

Чи може бути такою звичайною людиною кожен із вас?

Що для цього потрібно?

Як би ви вчинили на місці подорожнього? Дідуся?

У 3-4 класах учні намагаються створювати власні казки та оповідання.

Прочитайте казку «Равлик».

Серед полів і лісів, оточена травами та чагарниками, текла річка — чиста і прозора. До річки поспішали тварини, щоб напитися; діти — щоб скупатися; рибалки наловити риби.

Всі любили цю річку! Але одного разу річка засумувала, бо вода її стала різнобарвною: сірою, жовтою, червоною, чорною.

Плаче мала річечка. Здолав її страх. Стала річка тонкою-тонкою, — об­міліла! Зібралися разом мешканці ріки, а впізнати один одного не можуть. Равлик і не впізнав свою подружку. — Сусідко, чому ти така червона?

— На березі нашої річки побудували завод і провели до води дві тру­би. Одна бере на завод чисту воду, а інша зливає в неї брудну. Ось я і стала від стічних вод червоною. — А ти чому стала жовтою, як лимон?

— Жила я на мілководді: хлюпалася, грала з подружками. Але ось пройшов сильний дощ. Струмок приніс каламутний потік. Чого там тіль­ки в ньому не було: і добрива, і отрутохімікати та відходи. Пожовтіла наша заплава.

— А ти, подружко, чого така фіолетова? — запитав Равлик.

— Бачила б ти, який на мені лежав тягар? Банки, колоди, навіть ко­леса. Чи можна це витримати? Від таких зусиль я і червоніла, і синіла, і зеленіла... От і стала фіолетовою, ледве-ледве вибралася з під сміття.

— Ой, а це ще хто?

— Не лякайтеся, подружки. Я така ж рибка, як і ви, тільки почорніла від нафти, яку возили нашою річкою. Нафта покрила воду тонкою плів­кою, стало нічим дихати, нічим харчуватися, а на березі лежать качки і вмирають. Їхні крила злиплися від нафти.

— Так, отож дісталося вам!

✵ Назвіть причини забруднення водойм.

Унаочнюйте читання оповідань та казок слайдами, малюнками (дже­рело, струмок, річка, озеро, мешканці водойм).

✵ Розглянь і познач малюнки, на яких зображена діяльність людей, унаслідок якої відбувається забруднення води.

Основна цінність водойм України — прісна вода, що використовуєть­ся для водопостачання населених пунктів, у сільському господарстві для зрошування, розведення риби, у промисловості тощо. Україна має до­статні запаси прісної води. Охорона водних ресурсів нашої країни — справа не тільки держави, але й кожного громадянина.

Вивчаючи тему «»Гірські породи», «Корисні копалини», «Енергія», варто звертати увагу учнів на енергозбереження та збереження природних ресурсів, що стало останніми десятиріччями однією з переваг через дефіцит основних енергоресурсів, зростаючої вартості їх видобутку, а також у зв’язку з глобальними екологічними проблемами.

✵ Що варто робити, що заощаджувати природні ресурси.

✵ Як зберегти корисні копалини?

1. Вимикати невикористовувані прилади з мережі (наприклад, всіля­кі зарядні пристрої, телевізор, пральну машину, комп’ютер, відео- магнітофон, музичний центр). Навіть у режимі сну або очікування побутова техніка, включена в мережу, продовжує споживати елек­троенергію. Для економії можна використовувати спеціальні ро­зумні фільтри та подовжувачі.

2. Відкриті двері холодильника приводитиме до великих втрат енергії.

3. Проводьте більше часу на свіжому повітрі.

4. Перш ніж щось викинути задумайтеся, можливо це можна використо­вувати ще, або віддати комусь, хто зможе використовувати цю річ.

Третину використаної електричної енергії витра­чається, на індикатори, коли телевізор не вимкне­ний з розетки.

Для заощадження енергії витягуйте вилку з розет­ки, коли не дивитеся телевізор. Вимикайте електро­прилади, коли ви ними не користуєтеся.

Зробіть обчислення:

1. Показники лічильника за попередній місяць

2. Показники лічильника за поточний місяць

3. Визначте різницю.

4. Від числа (різниця) визначте третю частину.

Люди спалюють нафту, вугілля, газ, деревину, торф для отримання теплової енергії, завдяки якій виробляється електроенергія. Паливні корисні копалини в наш час є основними джерелами вироблення різ­них видів енегрії.

Вироблення енергії вимагає великих витрат, як коштів, так і людської праці. Тому енергію та енергоносії треба берегти. Для цього вдоскона­люють техніку, будівельні матеріали, створюють двигуни, які економ­но витрачають пальне та менше забруднюють атмосферу. Кожен легко може долучитися до справи енергозбереження. Просто не забувай вчас­но вимикати газові й електричні прилади.

1. Досліди, якого кольору в кімнатах вашої оселі штори.

2. Щоб менше використовувати штучні джерела освітлення, варто ви­користовувати світлі штори і шпалери.

3. На підвіконнях ставити невелику кількість квітів.

4. Не перекривайте щільними шторами радіатори опалення.

5. Користуватися сходами — це корисно для здоров’я та екології, за­ощаджувати енергію, яку використовує ліфт.

Взимку знижуйте температуру на терморегу­ляторі на кілька градусів.

Додаткова ковдра або плед не тільки дода­дуть затишку, але і допоможуть значно знизити рахунок за електроенергію.

Виконай дослідження «Як використовують енергію у твоїй оселі».

Установи, якими видами енергії користується твоя родина. Як ви економите газ та електроенергію? Завдяки яким енергоносіям їх одер­жують? Чи відбувається при цьому забруднення довкілля? Дізнайся, скільки електроенергії використовує твоя родина протягом місяця. По­рівняй дані за 3 місяці. Визнач, які витрати енергії належать особисто тобі? Як ти можеш їх скоротити?

Тема «Техніка і технології» розкриває перед дитиною всі наукові до­сягнення людства. Як людина намагалася упродовж тисячоліть спрости­ти собі життя, зробити його комфортним.

З точки зору формування екологічної грамотності учні повинні усві­домлювати проміжок часу, у який створювалося так багато техніки, приладів, ґаджетів. Про недоцільність мати усі предмети одночасно. Як можна частково обмежитися.

Пропозиція.

1. Купити новеньку книжку чи піти до бібліотеки?

Подумайте над використанням бібліотек, книжкових ринків або купів­лею електронної книги. Зайдіть на сайт щоб скачати електронні книги.

✵ Познач, де діти вміють правильно поводитися в бібліотеці.

2. Їздити на велосипеді або ходити пішки?

Намагайтеся ходити пішки, їздити на велосипеді або користува­тися громадським транспортом, щоб дістатися до школи або місця роботи. На електротранспорті або гібридному транспортному за­собі ощадливіше. Вони економічніші і виділяють менше вуглецю в атмосферу.

Домовтеся із сусідами про те, щоб по черзі користуватися авто­мобілем для загальних потреб, щоб зменшити використання палива.

Замість того щоб їздити на автомобілі або автобусі, покатайтеся на велосипеді або дістаньтеся пішки до місця призначення. Це не просто знижує використання корисних копалин; але також ідеально підходить для підтримки себе у формі.

- Доглядайте за велосипедом і спорядженням і вони прослужать вам тривалий час.

- Знайдіть велодоріжки. Це безпечна територія для пересування.

- Щоб бути у безпеці, використовуйте жакет із рефлекторами (світ- ловідбивними смужками) та освітлення в нічний час.

3. Проведіть акцію, з метою привернення уваги до цієї проблеми відсутності безпечної велодоріжки. Організуйте виставку малюн­ків, зніміть на відео, як пересуваєтеся ви, та ваші близькі на ве­лосипеді, тощо.

4. Для роботи громадського транспорту, як правило, використову­ють викопне паливо, але великий транспорт перевозить набагато більше людей, і це набагато краще, ніж поїздки однієї людини на особистому автомобілі.

Розв’яжіть задачу.

У великому місті люди добираються громадським транспортом до­лаючи 54 км туди і назад. Водій автобуса витрачає на дорогу 10 л паль­ного на 100 км. Щодня в автобусі їде 35 людей.

Тато Сашка їде на роботу власною машиною таку ж саму відстань. Витрачаючи 8 л пального на 100 км. Визнач економію пального.

Діяльність людини продукує сміття в геометричній прогресії. На землі його накопичилося так багато, що його видно навіть із кос­мосу. Учені підрахували: якщо сміття не переробляти, то за 10 — 20 років наша планета може перетворитися на суцільне звалище. Тому нині все більше людей намагаються зменшити кількість від­ходів, знайти можливість використовувати повторно те, що зазви­чай викидають.

Найкращий приклад — макулатура. Переробка 1 тони макулатури не лише зменшує кількість відходів, а й зберігає життя 17 деревам.

Щоб планета не перетворилася на смітник, перше, що може зро­бити кожен, — це зменшити кількість відходів і дати друге життя старим речам.

Статистика свідчить, що з кожним роком зростає не тільки сезонна за­хворюваність серед учнів, а й тенденція зростання захворювань хроніч­ними хворобами, що потребують тривалого лікування. Саме початкова школа, може вирішувати одну з проблем, через формування екологіч­ної грамотності молодших школярів.

У першу чергу, варто спрямувати дитину на досягнення рівноваги і гармонії у середовищі її існування, природі, соціумі. У такому контексті важливого значення має екологія дитинства, яка набуває особливої цін­ності у зв’язку з погіршенням екологічної ситуації, в цілому, на плане­ті. Визначальною умовою перебування дитини в реальних екологічних умовах є динамічне протистояння її організму та постійного негативно­го впливу навколишнього середовища. Для організму дитини, який ак­тивно формується і розвивається, вплив навколишнього середовища на його здоров’я є визначальним.

Коли людина здорова, вона рідко замислюється про будову і функції свого організму: руки, ноги, голова, очі, вуха, ніс, рот — частини орга­нізму, або органи, які виконують конкретну функцію. Кожний орган на­лежить до однієї, чи кількох одночасно, з основних фізіологічних систем. До цих систем належать: система опори і руху, кровоносна, дихальна, нервова, травна, видільна, ендокринна, покривна і статева.

Діти змалку запитують про навколишній світ, цікавляться про себе та інших людей. Допитливі малюки починають «закидати» дорослих за­питаннями: «що це?», «чому так?», «навіщо?» — їх цікавить усе. У пе­ріод допитливості дитини — фази високого пізнавального інтересу до навколишнього світу, потрібно дати відповіді на усі запитання коротко та цікаво, простими прикладами. До такої категорії, у початковій школі, належать пізнання про людину та її організм.

З метою формування життєвих компетентностей першокласники за­своюють знання про розпорядок дня і роботу організму людини. Спіль­ні зусилля вчителя і батьків, вже в перші дні навчання в школі повинні дати результат усвідомленого дотримання сталого розпорядку дня, розподілу часу на сон, прогулянку, допомогу рідним, розваги та спорт.

Яскрава та зрозуміла першокласникам наочність зорієнтує їх у понят­тях: «день» і «ніч»; «ранок, «обід», «полудень», «вечір».

Твій організм звикає до сталого розпорядку.

Дотримуйся розпорядку дня — і будеш усе встигати.

Для здоров’я людини важливо, як вона ходить, сидить чи стоїть. Від цього залежить її постава. За правильної постави тулуб треба випрями­ти, плечі розправити, живіт підібрати, підняти голову, а погляд спряму­вати уперед.

Коли учні сидять тривалий час за партою, треба навчити їх постійно стежити, щоб:

✵ голову тримали прямо;

✵ спина спиралася на спинку стільця;

✵ руки лежали на парті;

✵ ступні стояли на підлозі.

Запропоновані нижче завдання дадуть змогу учням потренуватися правильно сісти за партою, розслабитися, уточнити, що вони роблять ще не так, на що варто звертати увагу.

Завдання 1. Розглянь малюнок. Розкажи, хто з учнів дбає про своє здоров’я.

Завдання 2. З’ясуй, чи правильно ти сидиш за партою.

Розкажи вдома, як зберегти правильну поставу.

За рекомендаціями професорки Олександри Дмитрівни Дубогай, у період формування стереотипу правильної постави, кожному учневі необхідно виготовити мішечок розміром 10 х 10 см, наповнений сіллю вагою 400 грамів під час ходи, стояння, сидіння за столом, партою під час довготривалого статичного навантаження на хребет.

Викривлення хребта розвивається через те, що діти вдома роблять уроки, сидячи за надто високим «дорослим» столом.

Завдання для парної роботи у класі. Досліди, розміри своєї парти і стільця у класі та вдома.

Запишіть показники у таблицю.

✵ Разом із дорослими зробіть такі ж вимірювання вдома. Порівняйте показники робочого стола та стільця.

З’ясуйте, у кого з учнів є комп’ютери та зауважте, коли довго сидіти за комп’ютером працюють лише кисті рук. Нахиляючись вперед, здав­люєте грудну клітку та черевну порожнину, ви не даєте їжі правильно перетравлюватись.

Досліджуючи властивості повітря, з метою формування екологічної грамотності, запропонуйте учням виконати кілька елементарних дослі­дів і переконайте їх у тому, що повітря є повсюди.

1. Дослідіть, скільки секунд, кожен із вас, може не дихати.

2. Запишіть свій час.

3. Зробіть висновок, від чого це залежить.

Реалізація моделі соціальної поведінки здійснюється під час роботи в малих групах, які забезпечать сприятливі умови для комунікативної практики учнів та їх соціальної адаптації вирішуючи надзвичайно цікаві завдання-дослідження.

Ображена кватирка скаржилася на свою господиню.

Як ви думаєте, що говорила кватирка?

Для чого провітрюють кімнату?

Учні зроблять узагальнюючі висновки:

✵ людина дихає повітрям постійно;

✵ повітрям дихають усі живі організми;

✵ для здоров’я людини корисне свіже повітря;

✵ забруднене повітря шкодить моєму здоров’ю.

Після виконаної практичної роботи та висновків, учні готові відпові­сти на запитання:

✵ Чому треба дихати чистим повітрям?

✵ Чому на кожній перерві треба провітрювати клас?

Наступним етапом, складають пам’ятку, якою будуть користуватися до вироблення сталих звичок.

До кінця другого класу учні володіють навчальним змістом про лю­дину, а саме:

✵ людина належить до живої природи, людина — живий організм;

✵ подібність і відмінність між людиною і твариною;

✵ кожна людина неповторна;

✵ людина розпізнає різні сенсорні відчуття під час обстеження пред­метів (холод, тепло, біль тощо);

✵ вплив предметів неживої природи (сонячне світло, тепло, повітря, вода) на людину;

✵ зв’язок людини з неживою природою;

✵ дбайливе ставлення до власного здоров’я.

Вивчення розділу «Людина — живий організм», у третьому класі, передбачає формування уявлень про подібність та відмінність людини з іншими живими організмами; осмислення взаємозв’язків між систе­мами органів людини, впливу кожної окремої фізіологічної системи на весь організм; усвідомлення, що організм людини — єдине ціле, а здо­ров’я людини — найбільша цінність; та формування сталого екологічно доцільного способу життя.

Поняття «організм» і «тіло» вживаються в однаковому сенсі, тому будова організму — це й будова нашого тіла. Зовні тіло поділяється на голову, шию, тулуб, верхні та нижні кінцівки (руки, ноги). Воно по­крите шкірою, що виконує захисну, теплорегулюючу та інші важливі для людини функції.

Внутрішню будову тіла ми зазвичай розглядаємо як будову організ­му. Усі частини людського організму взаємозалежні та підпорядковані, тому вивчати організм людини варто цілісно, розкривши взаємозв’яз­ки системи його органів.

Тема «Людина та її організм» розкриває учням основні секрети сис­теми органів тіла людини: опорно-рухової, травної, дихальної, крово­носної, органів чуття; про харчування.

Надання міцності і форми тілу, здійснення всіляких рухів надає опор­но-рухова система.

✵ Розглянь малюнки. Порівняй скелети людини і тварини. Поміркуй, як рухається людина, а як тварина.

Розкажіть учням про скелет людини. Він складається з двох великих і багатьох маленьких кісток, міцно скріплених одна з одною. Кістки че­репа міцні й нерухомі. Вони захищають головний мозок від ушкоджень.

Хребет — опора скелета і всього тіла. Він складається з окремих кі­сток — хребців. Хребці мають отвори, які разом утворюють канал. У ньо­му розташований спинний мозок. Хребет захищає спинний мозок від ушкоджень.

До хребта прикріплюються ребра. Разом з грудною кісткою ребра утворюють грудну клітку, вона складається з дванадцяти пар ребер. Сім пар цих ребер прикріплені одним кінцем до хребта, а другим до грудної кістки. Вона захищає легені і серце.

До нижньої частини хребта приєднуються кістки, які утворюють таз. Тазові кістки підтримують внутрішні органи і захищають їх від ушкоджень. З тазом рухомо з’єднані кістки нижніх кінцівок — ніг.

Між собою кістки з’єднані суглобами. Руки, ноги, пальці легко зги­наються, повертаються праворуч і ліворуч. Кістки рук і ніг — прямі, нег­нучкі кістки, до яких сухожиллями прикріплені м’язи. Всі вони разом утворюють скелет — опору людського тіла.

При неправильному навантаженні інколи трапляються переломи кі­сток. Лікарі на зламану кістку накладуть гіпс, і через кілька тижнів кіст­ка зростеться.

✵ Дай відповіді на запитання.

Яке значення для тіла людини мають м’язи?

Як ти зміцнюєш свій скелет і м’язи?

Завдяки травній системі в організмі відбувається перетравлювання їжі та забезпечення поживними речовинами. Процес травлення почи­нається задовго до того, як їжа потрапляє до рота. Ми бачимо їжу, від­чуваємо її запах — порожнина рота наповнюється слиною. Це почали працювати слинні залози. Вони виділяють слину, яка тоненькими канальцями, що містяться в щоках, стікає до рота. Слина потрібна, щоб зволожувати їжу. У роті знаходиться язик, який допомагає перегортати їжу, і підкладає її то на один, то на інший бік. Інакше було б важко роз­жувати і проковтнути її. Подрібнена зубами, зволожена слиною, їжа просувається стравоходом до шлунку. Тим часом, шлунок починає ви­робляти травний сік. Працює шлунок ретельно, але без поспіху. Він час від часу скорочується й проштовхує напівперетравлену їжу у тонкий, а потім у товстий кишківник.

Продовжується перетравлювання в тонкій кишці під дією речовин, які виділяють підшлункова залоза і печінка. У кишківнику відбувається всмоктування розщеплених поживних речовин, які утворилися в про­цесі травлення. Не варто змушувати шлунок довго чекати, інакше сік, який призначений для перетравлювання їжі, буде подразнювати сли­зову оболонку шлунку.

Снідати потрібно в один і той же час, тоді організм буде працювати як добре налагоджений механізм.

Не можна відволікайся під час їжі, водночас їсти і вчити уроки, диви­тись телевізор, говорити по телефону чи гратися в ігри на комп’ютері. Твій організм не може робити одночасно різні справи. Читання книжки або розмови погано впливають на травлення, оскільки шлунковий сік погано виділяється.

А ще, дивлячись телевізор і жуючи смажену картоплю, можна з’їсти набагато більше, ніж потрібно.

✵ Обери з продукти харчування, які ти часто вживаєш. Виріж і при­клей на силует.

Поміркуй, що ти знаєш про корисну їжу?

Розкажи, як зміниш свій раціон харчування?

Завдання. Виріж зображені предмети і поклади на тарілку.

Пам’ятай, коли шлунок перевантажений, йому набагато складніше впоратись з їжею.

Завдання. Познач «√» продукти харчування, які тобі необхідні, щоб рости і успішно навчатися.

Завдання. Склади меню здорового харчування для своєї родини на вихідний день.

Зуби найтвердіший складник людського організму. Шар білої емалі захищає дентин, пульпу, кровоносні судини та нерви, що знаходиться в середині зуба. Найбільші вороги зубів — підступні бактерії, позбавити­ся яких можна за допомогою зубної щітки.

Завдання. Розглянь малюнки. Потренуйся правильно чистити зуби. Обов’язково чисть зуби зубною щіткою вранці та ввечері.

Дайте завдання учням відшукати інформацію про солодкі газовані напої, які так полюбляють діти. Нехай з’ясують, чи шкідливі вони для їхнього організму.

Справа в двох складниках, які обов’язково присутні в усіх напоях: цукор і кислота. Цукор сприяє розмноженню бактерій, які викликають карієс, а кислота руйнує зубну емаль. Щоб запобігти руйнування зубної емалі, завжди замість цукру вживайте мед. Він набагато корисніший для організму, і зовсім не шкідливий для зубів.

Після вживання будь-якої їжі треба прополоскати рот водою, щоб вимити рештки їжі.

Під час вивчення теми «Органи травлення» дайте можливість учням поміркувати, що важливіше для здоров’я, обрати продукти харчування, які не шкодитимуть зубам.

Завдання. Установи відповідність за допомогою стрілок. Поясни поганий настрій Зубчика.

Усі полюбляють жувальну гумку за її смакові та ароматичні якості. Про жувальну гумку ми знаємо не більше ніж повідомляє нам реклама. Ніхто не замислюється про наслідки після вживання. Коли постійно жу­вати жувальну гумку, особливо натщесерце, шлунковий сік виділяється у великій кількості й починає чекати порції їжі. Та їжа не надходить, сік починає руйнувати стінки шлунку, що може призвести до захворювання.

Крім того, від постійного жування можуть деформуватися щелепи.

Завдання. Доведіть корисність чи спростуйте шкідливість жувальної гумки. Створіть антирекламу на рекламу жувальних гумок.

Органи дихання людини пропускають повітря через носову порож­нину, гортань, трахеї, бронхи, легені, і засвоюють з нього кисень, наси­чуючи ним кров. Кисень необхідний людині для одержання енергії з поживних речовин і підтримання життєдіяльності. Повітря, яке вдихає людина потрібне постійно, тому дихає вона весь час, навіть уві сні. У носі воно частково очищається від пилу і мікроорганізмів та зігрівається.

Уміння дихати — це правильне використання можливостей грудної клітки, дихальних м’язів і діафрагми. Від правильного дихання залежить здоров’я і продовження життя людини. Краще від усіх вміють дихати співаки, музиканти, котрі грають на духовних інструментах (флейті, со­пілці, трубі) та спортсмени.

Завдання. Досліди, чи є повітря у твоїх легенях.

Так, це означає, що в легенях завжди є повітря.

У повітрі повсякчас знаходиться велика кількість бактерій і частина їх потрапляє через дихальні шляхи до організму.

Завдання. З’єднай стрілками органи дихання з назвами захворювань.

Організм здорової людини завжди подолає будь яке захворювання. Важливо, дотримуватися правил гігієни та вчасно звернутися до лікаря.

✵ Розглянь малюнки. Познач, яке місце ти обереш для відпочинку.

Кровоносна система постачає до всіх органів кисень, забезпечує поживними речовинами, та виводить з організму шкідливі. Серце і розгалужена мережа кровоносних судин утворює систему кровообі­гу. Воно має товсті м’язові стінки, і порівняти його можна з насосом, який силою штовхає кров по судинах, збагачену киснем по артері­ях, та доправляє поживні речовини в усі частини тіла, забираючи з собою шкідливі. Серце працює безперервно протягом усього життя людини. У стані відносного спокою у дорослої людини воно здійс­нює близько 70-75 скорочень за хвилину, а в дітей 8-10 років — 80­90 разів за хвилину.

Для засвоєння і систематизації набутих знань про органи кровонос­ної системи, пропонуємо виконати з учнями практичну роботу.

Вимірювання частоти пульсу — кількості скорочень серця за хвилину.

Завдання 1. Послухай як б’ється твоє серце.

Завдання 2. Заповни таблицю. Порівняй результати вимірювань і запиши висновок.

Що таке кров?

З першого погляду краплинка крові здається червоною. Інколи навіть кажуть: «Червоний, як кров». Але насправді кров прозора. Червоною вона тільки здається тому, що в ній плаває безліч червоних кров’яних клітин — еритроцитів. Це вони вбирають із повітря кисень, а потім пе­редають його клітинам.

Завдання. З’єднай лініями назви органів кровоносної системи з роботою, яку вони виконують у організмі людини.

Яке значення для людини має шкіра?

Тонким покривом шкіра вкриває все тіло людини. Вона захищає вну­трішні органи від пошкодження, приймає на себе удари, подряпини, опіки, не пропускає воду.

Завдання. Досліди шкіру руки.

Відтягни пальцями шкіру руки. Що ти відчуваєш?

Наша шкіра м’яка, пружна і дуже чутлива. Завдяки цьому вона не заважає рухатись. Шкірою ми відчуваємо дотик, тепло, холод і біль. Ре­цептори шкіри передають сигнали у мозок про м’які і тверді предмети, липкі, жорсткі, холодні та гарячі.

На поверхні тіла є волосинки та пори, через які виділяється піт та жир. Через пори шкіра вбирає свіже, збагачене киснем повітря. Невеликі за­лози через потові та сальні отвори виділяють з організму зайву вологу та шкідливі речовини. Шкіра постійно сповіщає нам, що відбувається з тілом: жарко чи прохолодно, щось тисне, дряпає чи пече.

На брудній шкірі з’являються мікроби. Крізь подряпини та ранки вони можуть потрапити в організм. Щоб шкіра була здоровою, потрібно сте­жити за її чистотою.

Завдання. Познач малюнки цифрами від 1 до 6, як ти доглядаєш за шкірою.

У літню пору під палючими променями шкіра червоніє, стає засмаг­лою, але не дає перегріватися внутрішнім органам. Якщо не дотриму­ватися температурного режиму, неправильно загоряти, є небезпека отримати сонячні опіки.

Завдання. З’єднай стрілками ушкодження шкіри та види першої допомоги.

Зорієнтуйте учнів зробити висновок. До захисної системи людського тіла належать шкіра, нігті, волосся, які захищають організм від впливів зовнішнього середовища.

Усіма діями людського організму керує нервова система. Вона складається з вразливих клітин, нервів і мозку. Ці дрібні і уразливі клітини знаходяться в кожному органі, але особливо багато їх в ор­ганах чуття. Від таких клітин відходять нервові волокна. Білесенькі ниточки тягнуться до мозку від усіх точок тіла. Волокна нервів тонші від волосини. Закінчення цих ниточок лежать в очах, вухах, носі, на язиці, шкірі, й у всіх органах. По них мозок посилає свої накази м’я­зам та внутрішнім органам.

Завдання. З’ясуй, що відчувають діти.

Мозок виконує важливу роботу, віддаючи сигнали тілу людини. Очі, вуха, ніс, рот і шкіра збирають інформацію, щоб миттєво передати мозку.

Узгоджує роботу всіх органів й здійснює зв’язок із навколишнім се­редовищем — нервова система, до якої належать мозок і нерви.

Кожна система органів виконує в організмі людини своє особливе завдання, необхідне для її життя.

Суттєвий негативний вплив на здоров’я дитини мають неконтрольований і незбалансований інформаційний та психологічний тиск засобів масової інформації, зокрема телебачення й Інтернету. Безумовно, впли­вають на здоров’я дітей якість продуктів харчування, набуті негативні звички, постійні стреси, яким піддається дитина в суспільстві.

Варто пам’ятати, що крім впливу довкілля, на здоров’я дитини істот­но впливає і її соціум: життєві умови, звичаї батьків, соціальна гігієна, поведінка в сім’ї, оточення, в якому вона розвивається дитина.

Формування в учнів свідомого ставлення до власного здоров’я, опа­нування основ здорового способу життя, навичок безпечної поведінки, сталого екологічно доцільного способу життя, ставить перед учителем завдання, які потрібно реалізовувати невідкладно.