Нова українська школа: методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у 1-2 класах закладів загальної середньої освіти на засадах компетентнісного підходу - Тетяна Гільберг, Світлана Тарнавська, Ніна Павич 2020

2.2. Навчання школярів умінь порівнювати та класифікувати
Розділ 2. Методика формування дослідницької діяльності молодших школярів

Усе у світі ми пізнаємо через порівняння, і якщо б до нас потрапив якийсь новий предмет, який ми не могли ні з чим порівняти, ні від чого відрізнити, то ми про цей предмет не склали б жодної думки і не могли сказати про нього жодного слова.

Костянтин Ушинський

Операції порівняння та класифікації згадуються у вимогах до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти в Державному стандарті початкової освіти (2018) щодо освітніх галузей (математичної, природничої, інформатичної, громадянської та історичної); у завданнях пояснювальної записки для досягнення поставленої мети інтегрованого курсу «Я досліджую світ» в Типовій освітній програмі, розробленій під керівництвом О. Я. Савченко (2018); у пропонованому змісті та пояснювальній записці до кожної освітньої галузі в Типовій освітній програмі, розробленій під керівництвом Р. Б. Шияна (2018) (див. табл. 5).

Таблиця 5

ВИМОГИ

до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти Державного стандарту початкової освіти (2018)

Загальні результати навчання здобувачів освіти

Обов’язкові результати навчання здобувачів освіти

1-2 класи

3-4 класи

II. Математична освітня галузь

Застосування досвіду математичної діяльності для пізнання навколишнього світу

Аналізує об’єкти навколишнього світу та ситуації, що виникають у житті

визначає істотні, спільні і відмінні ознаки об’єктів навколишнього світу; порівнює, об’єднує у групу і розподіляє на групи за спільною ознакою

визначає істотні, спільні і відмінні ознаки математичних об’єктів; порівнює, узагальнює і класифікує об’єкти за суттєвою ознакою

Встановлює кількість об’єктів, читає і записує числа, порівнює та упорядковує їх

лічить об’єкти, позначає числом результат лічби; порівнює числа в межах ста та упорядковує їх

встановлює кількість об’єктів; позначає результат лічби числом; порівнює числа в межах мільйона та упорядковує їх

III. Природнича освітня галузь

Критичне оцінювання фактів, поєднання нового досвіду з набутим раніше і творче його використання для розв’язання проблем природничого характеру

Групує і класифікує об’єкти навколишнього світу

знаходить спільні і відмінні ознаки об’єктів; групує об’єкти навколишнього світу за однією або кількома ознаками

класифікує об’єкти навколишнього світу за кількома ознаками та властивостями

V. Інформатична освітня галузь

Пошук, подання, перетворення, аналіз, узагальнення та систематизація даних, критичне оцінювання інформації для розв’язання життєвих проблем

Знаходить, подає, перетворює, аналізує та зберігає дані різних типів

розрізняє та фіксує дані, аналізує та впорядковує прості послідовності

знаходить інформацію, зберігає дані на цифрових носіях, перетворює інформацію з однієї форми в іншу за допомогою поданих шаблонів, порівнює різні способи представлення інформації, аналізує та впорядковує послідовності

Добирає об’єкти для створення моделей

визначає об’єкти, їх властивості та значення властивостей за підтримки вчителя; розрізняє моделі та їх відповідники у реальному світі, створює прості моделі

класифікує об’єкти за їх властивостями, зіставляє ознаки моделей реального і цифрового світу, аналізує вплив подій на властивості, досліджує об’єкти за допомогою створених моделей

VII. Громадянська та історична освітня галузь

Узагальнення інформації з різних джерел, розповідь про минуле і сучасне

Систематизує та узагальнює соціальну (історичну) інформацію

виокремлює незрозумілі слова і за допомогою дорослих встановлює їх зміст; придумує назву твору, що відображає його зміст

збирає інформацію на тему, яка цікавить; визначає важливі і менш важливі відомості та обґрунтовує це; порівнює події, вчинки осіб




На підставі аналізу ДСПО і Типових освітніх програм можна зробити висновок, що оволодіння прийомами порівняння і класифікації потрібне школярам вже у 1 класі. А формування та розвиток цих умінь істотно позначається на подальшій успішності в середніх класах.

Нова концепція освіти визначає пріоритетними розвивальні цілі навчання. Особливу роль у розвитку логічного мислення відіграють прийоми порівняння і класифікації.

Опанування логічними операціями порівняння і класифікації у пізнанні навколишнього світу молодшими школярами має велике значення. Діти потребують розвитку логічного мислення. Особливістю логічних компетенцій є те, що учні окрім операцій аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування, узагальнення повинні вміти встановлювати причинно-на- слідкові зв’язки між фактами і явищами, робити умовиводи (висновки) критично мислити. Тому процес формування та розвитку логічних умінь передбачає виконання певних підготовчих і послідовних етапів з урахуванням складності навчального матеріалу й особливостей мислення дітей цієї вікової групи. Схеми основних видів, форм, способів та операцій мислення представлено в Додатку.

Академічний тлумачний словник визначає термін порівняння /порівнювати так:

ПОРІВНЯННЯ

1. Дія за значенням порівняти.

2. Слово або вислів, у якому називаються особа, предмет або явище, з якими порівнюється хто-, що-небудь.

ПОРÍВНЮВАТИ

1. З ким - чим, до кого - чого. Вимірюючи, розглядаючи, досліджуючи і т. ін. які-небудь однорідні предмети, явища тощо, виявляти в них однакові риси або відмінності, переваги або недоліки тощо.

2. З ким - чим, у чому, чим. Зробити рівним з ким-, чим-небудь, однаковим у чомусь; зрівняти.

У словнику психологічних термінів порівняння визначено як вид мислення, у процесі якого виникає судження про спільні й відмінні властивості двох або кількох пізнавальних феноменів.

Протягом навчання прийому порівняння учні мають оволодіти такими вміннями:

✵ виділення ознак;

✵ встановлення спільних ознак;

✵ виділення аргументу (підстави) для порівняння;

✵ зіставлення за поданим аргументом.

Порівняння може відбуватися за якісними характеристиками (колір, форма), за кількісними характеристиками (більше - менше, довше - коротше, вище - нижче тощо). Цей прийом можна використовувати на будь-якому етапі уроку.

Аналіз методичної літератури дозволив нам виокремити кілька прийомів формування операції порівняння:

✵ наслідування - вид діяльності, коли учні повторюють, наслідують дії вчителя;

✵ робота за зразком - вид діяльності, який полягає у самостійному проведенні порівняння з використанням аналізу запису зразка;

✵ післяопераційні вказівки - вказівки щодо виконання операцій, що входять в той чи інший вид порівняння, для здійснення заданого порівняння;

✵ метод алгоритмічних приписів - перелік дій, які учень має виконати, прагнучи порівняти об’єкти. Цей прийом тісно пов’язаний з попереднім прийомом (післяопераційні вказівки) і відрізняється лише назвою дій учнів (тут використовується слово «дії», а там - «операційні дії»).

Усі прийоми взаємопов’язані. Використання цих прийомів на різних етапах уроку дозволяє учням підвищити рівень теоретичного мислення.

У навчанні порівняння в методиці виокремлюють два етапи:

✵ підготовчий етап, на якому відпрацьовуються операції, що входять до складу порівняння;

✵ основний етап, на якому відбувається знайомство з прийомом, правилами його використання і вправами для самостійного застосування.

Найчастіше порівняння за подібністю називають зіставленням, за відмінностями - протиставленням.

Порівняння в інтегрованому курсі «Я досліджую світ» реалізується у двох аспектах: як логічна дія і як спосіб вивчення навколишнього світу, якими має оволодіти школяр (зазначено у вимогах до очікуваних результатів). Логічною дією порівняння так чи інакше діти оволодівають ще у дошкільному віці. У початкових класах триває розвиток цього способу дії. Завдання на порівняння вводяться у зміст окремих тем «Я досліджую світ» та інших предметів. Показником сформованості прийому порівняння є вміння дітей самостійно використовувати його для вирішення різних завдань без вказівок «порівняй», «назви ознаки», «у чому полягає подібність і відмінність».

Другий важливий прийом логічного мислення, який використовується у шкільному навчанні, - це прийом класифікації. Він складається з вибору критерію для класифікації; поділу за обраним критерієм усіх об’єктів, що належать до цього поняття; формування ієрархічної класифікаційної системи.

КЛАСИФІКУВÁТИ

Розподіляти предмети, явища або поняття на класи, групи тощо за спільними ознаками, властивостями; групувати.

Прийом класифікації - це уявний розподіл об’єктів на групи відповідно до найважливіших (ключових) ознак. Для проведення класифікації треба вміти аналізувати об’єкт, зіставляти (співвідносити) один з одним окремі його елементи, знаходити в них спільні ознаки, здійснювати узагальнення, групувати об’єкти у групи на підставі виявлених у них спільних ознак. Здійснення класифікації передбачає використання прийомів порівняння і узагальнення.

Як навчити дітей виконувати логічні завдання? Методика навчання логічних операцій порівняння та класифікації у початковій школі передбачає:

✵ розвиток в учнів здатності до порівняння спостережуваних предметів, визначення в них спільних властивостей та відмінностей;

✵ формування вміння виділяти значущі характеристики об’єктів і абстрагувати (відволікати) їх від несуттєвих, другорядних;

✵ навчання школярів розчленування (аналізу) об’єкта на складові для пізнання кожної складової і поєднання (синтезування) розчленованих подумки предметів у єдине ціле, водночас розглядаючи об’єкт як одне ціле і через взаємодію його складових;

✵ навчання школярів робити правильні висновки з фактів або спостережень, уміння перевіряти надані висновки; навчання здатності до узагальнення фактів;

✵ розвиток у школярів уміння переконливого доказу істинності своїх суджень і спростування хибних умовиводів;

✵ контроль за тим, щоб школярі викладали свої думки послідовно, виразно, обґрунтовано, несуперечливо.

Зразки окреслених завдань див. мал. 1.

Малюнок 1. Зразки завдань на розвиток логічних операцій порівняння та класифікації з підручників «Я досліджую світ» для 1 класу

Для успішного розвитку логічного мислення учнів початкової школи слід насамперед виходити з вікових особливостей психічних процесів. Одна з причин появи в молодших школярів складнощів у навчанні полягає в слабкій опорі на загальні закономірності розвитку дітей в сучасній загальноосвітній школі. Молодші школярі втрачають інтерес до навчання у зв’язку з недостатньою сформованістю рівня навчально-пізнавальної розумової логічної діяльності. Подолання цих труднощів буде неможливим, якщо не враховувати вікові індивідуально-психологічні особливості розвитку логічного мислення учнів молодших класів.

У початкових класах розвиток навчальної мотивації й інтересу до експериментування відбувається на основі допитливості, з якою діти приходять до школи. Самостійність, демонстрована дошкільням в ігровій діяльності, що виражається у виборі тієї чи іншої гри і способів її проведення, трансформується в навчальну ініціативність і самостійність суджень, засобів і способів діяльності. Результатом сформованого в учнів молодших класів у дитсадку вміння слідувати інструкції, правилу, зразку стає розвиток довільності поведінки, психічних процесів, виникнення ініціативності в пізнавальній діяльності.

У молодших школярів відсутній самостійний інтерес до встановлення причин, змісту правил. їхні питання стосуються того, що і як слід робити, тобто мислення молодшого школяра характеризується деякою перевагою конкретної, наочно-образної складової, невмінням диференціювати ознаки предметів на значущі й, навпаки, відділяти головне та другорядне, визначати ієрархію ознак, причинно-наслідкові зв’язки.

Найголовніше полягає в тому, щоб у процесі побудови змісту навчання у початкових класах передбачити весь комплекс прийомів логічного мислення, які потрібні для роботи з предметними знаннями, для вирішення завдань, передбачених цілями навчання. Прийоми логічного мислення, засвоєні у процесі вивчення одного навчального матеріалу, можна в подальшому широко використовувати в ході засвоєння інших навчальних предметів як готові пізнавальні засоби. Відбираючи прийоми логічного мислення, які слід засвоїти в ході вивчення того чи іншого предмета, важливо брати до уваги міжпредметні зв’язки. Якщо ті чи інші прийоми логічного мислення були розвинені раніше - на новому етапі навчання не потрібно розвивати їх заново. Ці прийоми просто використовують для оволодіння новими знаннями. Як предмет спеціального вивчення повинні виступати ті логічні прийоми, з якими школярі стикаються вперше.

Перевіримо себе

Установіть відповідність між словами двох стовпчиків.

А Емпіричні методи.

Б Теоретичні методи.

1. Моделювання, ідеалізація.

2. Індукція, узагальнення.

3. Експеримент, спостереження.

4. Аналіз, аналогія.

5. Абстрагування, гіпотеза.

ДОДАТОК

Навчання школярів дій порівняння та класифікації

Схема 4. Дії порівняння та класифікації

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

1. Баматова Д. К. Развитие логического мышления у младших школьников в процессе обучения математике // Успехи современного естествознания. - 2011. - № 12. - С. 19.

2. Вікова і педагогічна психологія: навч. посіб. / О. В. Скрипченко, Л. В. Волинська, З. В. Огороднійчук. - Київ: Каравела, 2008. -400 с.

3. Вечтомов Е. М., Петухова Я. В. Решение логических задач как основа развития мышления // Концепт. - 2012. - № 8. - С. 41-55.

4. Выготский Л. С. Мышление и речь. - 278 с. - Режим доступу: https://is.gd/bYy5Аі/

5. Гальперин П. Я. К исследованию интеллектуального развития ребенка / П. Я. Гальперин //Вопросы психологии. - 1969. - 162 с.

6. Куанова С. Б. Пути развития логического мышления учащихся на основе обучения их качественному аспекту математики //Успехи современного естествознания. - 2014. - № 12. - С. 445-447.

7. Морозова Е. В. Разработка системы педагогического мониторинга развития логического мышления и логической рефлексии школьников И Концепт. - 2014. - № 10. - С. 21-27.

8. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи. - Київ: Генеза, 1999. - 324 с.

9. Савченко О. Я. Порівняння у навчанні учнів початкових класів. - Київ: Радянська школа, 1982. - 176 с.

10. Шелыгина О. Б. Приемы формирования познавательных логических универсальных учебных действий при обучении младших школьников решению математических задач. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https:// is.gd/Hs1UJn/

11. Я досліджую світ: підручник інтегрованого курсу для 1 класу закладів загальної середньої освіти: (у 2-х ч.): ч.1/Т. Гільберг та ін. - Київ: Генеза, 2018. -112 с.: іл.

12. Я досліджую світ: підручник інтегрованого курсу для 1 класу закладів загальної середньої освіти: (у 2-х ч.): ч.1 /І. В. Андрусенко та ін. - Київ: Грамота, 2018. - 96 с.: іл.

13. Я досліджую світ: підручник інтегрованого курсу для 1 класу закладів загальної середньої освіти: (у 2-х ч.): ч.1 / Н. М. Бібік та ін. - Харків: Вид-во «Ранок», 2018. - 80 с.: іл.

14. Я досліджую світ: підручник інтегрованого курсу для 1 класу закладів загальної середньої освіти: (у 2-х ч.): ч.1/ І. О. Большакова та ін. - Харків: Вид-во «Ранок», 2018. - 80 с.: іл.