Нова українська школа: методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у 1-2 класах закладів загальної середньої освіти на засадах компетентнісного підходу - Тетяна Гільберг, Світлана Тарнавська, Ніна Павич 2020

Вступ

Усе, що перебуває у взаємному зв’язку, має викладатися в такому самому зв’язку...

Усе, що пов’язано між собою, має бути пов’язано постійно і розподілено пропорційно між розумом, пам’яттю і мовою. Таким чином, усе, чого навчають людину, повинно бути не розрізненим і частковим, а єдиним і цілісним.

Ян Амос Коменський

Сучасна українська освіта має відповідати запитам з боку суспільства та особистості, потребам економіки, а також світовим тенденціям. Час змінюється, змінюються діти, змінюються їхні запити, пізнавальні інтереси, їхні можливості, потреби, змінюються завдання і цілі сучасної шкільної освіти.

Виникає потреба в удосконаленні освітніх програм, які визначатимуть мету, завдання навчання молодших школярів, у забезпеченні освітнього процесу сучасним технічним, дидактичним матеріалом, у розробках новітніх технологій, використанні ефективних методів і прийомів організації успішного освітнього процесу відповідно до вимог часу.

Очевидним постало завдання розпочати системну трансформацію освітньої сфери, головна мета якої - нова висока якість освіти на всіх рівнях: від початкової школи, основу якої створює дошкілля, - до закладів вищої освіти.

Українська шкільна освіта залишалася рудиментом радянської освітньої системи, що гальмувало поступ освіченості у світовому просторі. А це статичні змістові наповнення освітніх програм, що не відображають динаміку наукового і практичного пізнання, застарілі форми навчання й організації навчального/освітнього процесу, неефективні дидактичні засоби, недосконалий рівень формування предметних та ключових компетентностей і навичок; цифровий розрив між учителем і учнем. Також освітні заклади потерпали від недостатнього матеріально-технічного забезпечення, неефективного управління та низької якості менеджменту.

Ключовою реформою Міністерства освіти і науки України щодо удосконалення й осучаснення освітянського процесу стало створення Нової української школи (НУШ).

Основна мета НУШ - створення школи, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, а й уміння застосовувати їх у житті, створення основи для неперервної освіти і подальшого розвитку наукового потенціалу.

Нова українська школа суттєво змінює роль учителя. Адже для сучасних дітей учитель вже не є єдиним джерелом знань - потрібну інформацію можна знайти й у книжках/довідниках, і в інтернеті. Утім, саме в цих умовах підсилюється висока роль учителя як партнера у вихованні, розвитку та освіченості особистості.

Законом України «Про освіту» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 38-39, ст. 380) {Із змінами, внесеними згідно із Законами № 2657-VIII від 18.12.2018, ВВР, 2019, № 5, ст. 33 № 2661-VIII від 20.12.2018, ВВР, 2019, № 5, ст. 35} (далі - Закон про освіту) визначено, що відправною ланкою в системі освіти є дошкільна освіта, у межах якої реалізуються програми і завдання першого рівня, спрямовані на розвиток здібностей дітей та формування в них елементів навчальної діяльності. Важливого значення при цьому набуває наступність у роботі двох перших ланок освіти - дошкільної та початкової.

Наступність забезпечує поступовий перехід від попереднього вікового періоду (рівня освіти) до нового, поєднання щойно здобутого дитиною досвіду з попереднім, і, відповідно, створення бази для наступного ступеню навчання.

З метою забезпечення наступності в нарощуванні змісту та уникнення його дублювання в освітніх програмах дошкільної і початкової освіти змістове наповнення навчально-методичного забезпечення для дошкільників спрямоване на формування їх особистісних якостей (пізнавальна активність, творчість, самостійність тощо), формування ціннісного ставлення до оточуючого світу, співтовариства ровесників, цінностей родинного оточення, формування позитивної самооцінки власних досягнень та конструктивного ставлення до себе в цілому. [Інструктивно-методичні рекомендації щодо забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти.]

Для визначення змістового наповнення та оптимальних форм роботи з дітьми, які б забезпечили перехід з дошкільної освітньої ланки до нових умов шкільного навчання з найменшими психологічними труднощами або й без них, початкова ланка освіти має вирішити наступні завдання:

✵ Узагальнити теоретичні аспекти щодо створення загального сприятливого тла для фізичного, інтелектуального, емоційного розвитку дітей як у дошкільному закладі, так і в початкових класах закладів середньої загальної освіти.

✵ Створити умови, необхідні для реалізації єдиної лінії загального розвитку дитини на суміжних рівнях (етапах) освіти.

✵ Ознайомити з новітніми технологіями, програмами навчання та виховання обох ланок освіти (старша група дошкільного закладу та перший клас початкової школи).

✵ Забезпечити дитині природне входження в нові умови на перехідному етапі від дошкільного навчального закладу до школи.

✵ Об’єднати зусилля дошкільного закладу, школи та сім’ї у виявленні психолого-педагогічних умов соціальної адаптації майбутніх першокласників.

✵ Успішному подоланню найбільш складної шкільної проблеми - переходу учнів з початкової в середню ланку - також сприятиме органічна наступність між цими ланками. У цей період необхідно враховувати зміни в організації життєдіяльності і навчанні дітей, їх індивідуальні, вікові психологічні і психофізіологічні особливості - усі фактори, які можуть сприяти або протидіяти успішному проходженню адаптації, для безболісного та ефективного продовження освітнього процесу.

Оскільки основною діяльністю молодших школярів є навчання, опанування практичними навичками та компетентностями, то в момент зміни ланки освіти не має бути втрачене їхнє бажання навчатися, пізнавати та освоювати нове.

Початкова школа забезпечує формування та розвиток пізнавальних потреб учнів та учениць, мотивації пізнання/дослідження, навичок учіння, формування навчально-пізнавальної діяльності. У цей освітній період в особистісній сфері молодшого школяра розвиваються індивідуальні особливості, потреби і здібності, навички самоконтролю, самоорганізації та саморегуляції, адекватна самооцінка й оцінювання інших.

Закон України про освіту декларує мету освіти як «всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору».

Державний стандарт початкової освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87 (далі - ДСПО), метою і завданням початкової освіти вбачає «всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості».

Методичний посібник адресований студентам педагогічних освітніх закладів, які готують себе до роботи в початковій школі, учителям - практикам, методистам. Він покликаний вирішити такі завдання:

1) розширення самостійної діяльності вчителів через усвідомлення потреби у вирішенні поставлених перед ними завдань з урахуванням педагогічної автономії;

2) удосконалення комунікативних якостей як майбутніх учителів, так і вчителів-практиків;

3) розвиток уміння студентів та вчителів переносити теоретичні знання у свою практичну діяльність;

4) формування здатності до організації навчально-виховної роботи дитячого колективу.

Водночас неправомірно відкидати попередній досвід і багату історію становлення й розвитку початкового навчання. Автори побудували цей посібник на підвалинах традицій класичної методики викладання природознавства, суспільних та гуманітарних наук з урахуванням принципів розвивального навчання, що відображено не лише в методиці викладання інтегрованого курсу в початковій школі, айв організації навчальної діяльності.

► МЕТА Й ЗАВДАННЯ ВИВЧЕННЯ ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ «Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ».

Об’єктом вивчення традиційної моделі методики викладання навчальних предметів є зміст, методи, засоби та форми організації навчання, які послідовно розглядаються у процесі проходження того чи іншого методичного курсу. Зазначений курс передбачає ознайомлення із цими основними поняттями, їхньою роллю, змістом, особливостями використання в сучасній Новій українській школі.

З урахуванням інтегрованості курс «Я досліджую світ» має інтегровану мету:

✵ формування наукового мислення та культури дослідження; розвиток системних уявлень про цілісність та розмаїття природи, утвердження принципів сталого розвитку, ефективної, безпечної і природоохоронної поведінки в довкіллі (природнича освітня галузь);

✵ формування в учня/учениці здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій без шкоди для середовища, до використання технологій для самореалізації, культурного й національного самовияву (технологічна освітня галузь);

✵ формування в учня/учениці здатності до вирішення проблем з використанням цифрових пристроїв, інформаційно-комунікаційних технологій та критичного мислення для розвитку, творчого самовираження, власного та суспільного добробуту; безпечна та відповідальна діяльність в інформаційному суспільстві (інформатична освітня галузь);

✵ становлення самостійності учня/учениці, його/її соціальної залученості та активності через формування здорового способу життя, розвиток підприємливості, здатності до співпраці в різних середовищах, упевненості в собі та доброчесності для безпеки, добробуту та сталого розвитку (соціальна та здоров’язбережувальна освітня галузь);

✵ створення умов для формування в учня/учениці власної ідентичності та готовності до змін через усвідомлення своїх прав і свобод, осмислення зв’язків між історією і теперішнім життям; плекання активної громадянської позиції на засадах демократії та поваги до прав людини, набуття досвіду співжиття за демократичними процедурами (громадянська та історична освітня галузь);

✵ розвиток математичного мислення дитини, здатностей розуміти й оцінювати математичні факти й закономірності, робити усвідомлений вибір, розпізнавати в повсякденному житті проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів, моделювати процеси та ситуації для вирішення проблем (елементи математичної освітньої галузі);

✵ розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому і суспільному житті, у міжкультурному діалозі, бачити її передумовою життєвого успіху; плекання здатності спілкуватися рідною мовою (якщо вона не українська); формування шанобливого ставлення до культурної спадщини; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду (елементи мовно-літературної освітньої галузі).

Визнання освіти як загальнолюдської цінності сьогодні ні в кого не викликає сумніву. Це підтверджується конституційно закріпленим правом людини на освіту в нашій країні. Це право забезпечується існуючою системою освіти в Україні, у якій відображена світоглядна обумовленість концептуальних засад, у тому числі і реформування галузі.

Зміст інтегрованого курсу «Я досліджую світ», окрім взаємопоєднаних освітніх галузей, пов’язаний із віковою фізіологією і шкільною гігієною. Елементи знань цієї науки введено в цей курс.

Особливе місце серед наукових дисциплін, з якими пов’язана дана методика, займає екологія, яка сьогодні стала комплексною. Учені виділяють більше ста галузей екологічного знання.

Водночас головними та основними цілями вивчення інтегрованого курсу в сучасних умовах є ознайомлення з формуванням, розвитком та вдосконаленням предметних та ключових компетентностей учнів і використання основного із засобів - діяльнісного методу.

При цьому структура посібника включає методичні компетентності - здатності до реалізації тієї чи іншої шкільної освітньої програми. При цьому не ігноруються елементи традиційної методики.

Основна мета посібника - допомогти вчителеві реалізувати зміст інтегрованого курсу «Я досліджую світ», запроваджуючи на практиці сучасні підходи до навчання (компетентнісний, діяльнісний, особистісно орієнтований).

Учителі отримають можливість ознайомитися або вдосконалити свої знання стосовно шляхів досягнення таких цілей:

✵ реалізувати очікувані результати нового Державного стандарту з освітніх галузей, які інтегрує курс «Я досліджую світ,» у процесі урочної і позаурочної діяльності;

✵ проектувати, добирати зміст і організовувати сучасний інтегрований урок/заняття з курсу «Я досліджую світ»;

✵ формувати ключові (наскрізні) та предметні компетентності;

✵ використовувати сучасні, у тому числі інтерактивні засоби навчання;

✵ здійснювати формувальне оцінювання очікуваних результатів навчання учнів;

✵ проводити діагностику освітніх результатів школярів з курсу «Я досліджую світ» за 1 цикл навчання;

✵ здійснювати самооцінку своєї освітньої діяльності тощо.

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу, я пам’ятаю.

Те, що я роблю, я розумію.

Китайський філософ Конфуцій (28 вересня 551 р. до н. е. - 11 травня 479 р. до н. е.)

Не вчи камінь котитися, сама природа навчила його. Прийми лише перешкоду, і він сам покотиться.

Григорій Сковорода, український філософ, поет, педагог XVIII століття

Ці прості й водночас мудрі слова вкотре підтверджують, що саме від учителя залежить, наскільки глибокими, міцними та якісними будуть знання, уміння та навички учнів. Сучасні учні стають на уроці партнерами для вчителя, а процес навчання - їхнім співробітництвом. Педагогіка партнерства дозволяє учням стати добровільними й зацікавленими однодумцями та рівноправними учасниками педагогічного процесу, а також нести спільну відповідальність за його результати.

Кожна з перелічених методик викладання є самостійною; їх інтеграція можлива лише на основі загальних законів і принципів навчання, тобто на основі дидактики. Зв’язок методики з дидактикою - традиційний. Будь-яка методика викладання спирається на загальні закономірності, принципи процесу навчання.

Сучасна методика курсу «Я досліджую світ» пов’язана з розділами педагогіки, які досліджують усі складові процесу освіти.

Специфіка вікових особливостей молодших школярів у взаємодії з навколишнім світом ураховується авторами програм і підручників.

«Я досліджую світ» як навчальний предмет має потужні можливості для реалізації завдання розвитку пізнавальних процесів. Саме на змісті інтегрованих галузей розширюються елементарні знання учнів про предмети і явища природи та соціуму; розкриваються в доступній формі зв’язки між неживою і живою природою та вплив людини на природу; виховується шанобливе та поважне ставлення до Батьківщини; формуються вміння аналізувати та синтезувати, оцінювати, узагальнювати, систематизувати об’єкти та явища, визначати закономірність зв’язків (у тому числі причинно-наслідкових) між ними; формуються вміння відрізняти істотне від неістотного, формулювати припущення (гіпотези), перевіряти їх; виробляються практико-зорієнтовані вміння і навички.

Навички логічно опрацьовувати інформацію, одержану в різний спосіб, дозволять школяреві критично оцінювати її достовірність; поєднувати новий досвід з набутим раніше і творчо його використовувати для розв’язування повсякденних проблем.

Основні завдання інтегрованого курсу:

✵ сформувати в учнів елементарні поняття про навколишній світ на основі єдності та взаємозв’язку його складових елементів;

✵ дати первинне уявлення про систему цінностей, соціально прийнятих норм поведінки та норм безпечної поведінки в соціальному середовищі, про екологічну культуру;

✵ підготувати здобувачів освіти до подальшої освіти в галузі навколишнього світу в межах суспільних і природничих дисциплін і сформувати в них прагнення пізнавати навколишній світ самостійно.

Зміст і структура навчальних посібників курсу ґрунтуються на таких принципах:

✵ наступність, яка спрямована на неперервну й послідовну освіту школярів;

✵ наочність, яка дає можливість здобувачам освіти встановлювати зв’язки між теоретичним матеріалом і реальним життям, а також отримати достовірні знання про навколишній світ;

✵ фундаментальність і прикладна спрямованість, яка передбачає засвоєння наукових знань, набуття практичних навичок і визнання здобувачів освіти активними учасниками освітнього процесу;

✵ виховний аспект навчання, спрямований на забезпечення єдності навчання і виховання;

✵ колективізм і рольова участь, яка формує в учнів навички спілкування, спільної роботи в парах і групах, уміння розподіляти ролі, брати відповідальність.

Організація навчального процесу передбачає слідування концепції проблемного навчання, що сприяє не тільки формуванню в учнів необхідної системи знань, умінь і навиків, але і досягненню високого рівня розумового розвитку учнів, формуванню у них здібностей до самонавчання.

У рамках концепції проблемного навчання основними методами навчання є способи роботи з учнями, які передбачають їх активну участь у процесі навчання і пізнання навколишнього світу.

Основними методами пізнання навколишнього світу в початковій школі є спостереження і дослідження (експериментування). Спостереження - це вивчення об’єктів навколишнього світу за допомогою органів чуття. При організації спостережень необхідно чітко визначити з учнями мету даного виду діяльності, створити необхідні умови і скласти план роботи. У ході роботи доцільно фіксувати спостереження і результати. У кінці спостереження необхідно обов’язково зробити висновки і розглянути можливості подальшої роботи.

Словесні методи навчання передбачають проведення бесід, дискусій, пояснень, роботу з підручником тощо. Робота з підручником включає в себе різноманітні стратегії читання (виокремлення головного слова, думки, знаходження відповіді на запитання тощо). Використання наочних посібників (таблиць, карт, схем, муляжів тощо) обов’язкове на кожному уроці, оскільки це дозволяє учням отримати достовірні знання про навколишній світ і його реальну картину. Ігрова діяльність у формі дидактичних і сюжетно-рольових ігор сприяє більш ефективному засвоєнню або закріпленню навчального матеріалу.

У процесі вивчення змісту навчального матеріалу доцільно враховувати міжпредметні зв’язки з іншими предметами.

У процесі вивчення предмету «Я досліджую світ» у молодших школярів повинен сформуватися цілісний погляд на навколишнє природне і соціальне середовище, місце в ньому людини.

Виходячи із цього, основна мета предметів, що реалізують зміст інтегрованого курсу, - формування соціального досвіду школярів, усвідомлення ними елементарної взаємодії в системі «людина - природа - суспільство», виховання морального й екологічно обґрунтованого ставлення до середовища проживання і правил поведінки в ньому.

► ОБОВ’ЯЗКОВІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ ТА ЗМІСТ КУРСУ «Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ» ЗА ДЕРЖАВНИМ СТАНДАРТОМ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ ТА ТИПОВИМИ ОСВІТНІМИ ПРОГРАМАМИ ДЛЯ І ЦИКЛУ НАВЧАННЯ.

Державний стандарт початкової освіти (ДСПО) спрямований на формування змісту освіти через досягнення загальних і конкретних очікуваних результатів і технологій (методів) його реалізації. Він визначає, що саме мають знати й уміти учні по закінченню певного циклу навчання, окреслює ідейні засади та принципи навчально-виховного процесу тощо.

У ДСПО не зазначено зміст освіти (освітні змістові лінії). А зазначені в ньому очікувані результати є особистісні, загальні та предметні. Шляхи досягнення цих результатів - тобто навчальні програми - можуть бути різними.

Користуючись ДСПО, учителі зможуть розробляти свої навчальні програми та курси на основі інтеграції предметів.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти визначено за такими освітніми галузями:

✵ мовно-літературна (українська мова та література, мови та літератури відповідних корінних народів і національних меншин, іншомовна освіта);

✵ математична;

✵ природнича;

✵ технологічна;

✵ інформатична;

✵ соціальна і здоров’язбережувальна;

✵ громадянська та історична;

✵ мистецька;

✵ фізкультурна.

Зміст інтегрованого курсу «Я досліджую світ» для обох циклів навчання укладений відповідно до:

✵ ДСПО; Концепції НУШ, що затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 988 «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»;

✵ Концептуальних засад реформування середньої освіти, що ухвалені рішенням Колегії МОН України від 27.10.2016 (протокол №10) «Нова українська школа: концептуальні засади реформування середньої школи»;

✵ складової Типових освітніх програм початкової освіти для І циклу (1-2 класи) - освітньої програми «Я досліджую світ».

«Я досліджую світ» є інтегрованим навчальним предметом, спрямованим на набуття учнями основ природничих, суспільних, інформатичних наук, інженерних знань, технологій, пізнавальних і загальнорозвивальних навичок, а також на виховання всебічно розвинутої особистості.

Він реалізує зміст освітніх галузей Державного стандарту початкової освіти:

✵ природничої;

✵ технологічної;

✵ інформатичної;

✵ соціальної та здоров’язбережувальної;

✵ громадянської та історичної

із залученням елементів змісту математичної та мовно-літературної галузей.

У ДСПО (пп. 14-18) для кожної освітньої галузі, що інтегрована в курс «Я досліджую світ», визначено мету та загальні результати навчання здобувачів освіти в цілому. За ними впорядковано обов’язкові результати навчання здобувачів освіти, які є основою для їх подальшого навчання на наступних рівнях загальної середньої освіти.

На основі базового навчального плану може здійснюватися повна або часткова інтеграція різних освітніх галузей, що відображається в типових освітніх програмах, освітній програмі закладу загальної середньої освіти. У процесі інтеграції кількість навчальних годин, передбачених на вивчення кожної освітньої галузі, перерозподіляється таким чином, що їх сумарне значення не зменшується. Зміст природничої, соціальної і здоров’язбережувальної, громадянської та історичної, технологічної, інформатичної освітніх галузей інтегрується в різній комбінації їх компонентів, утворюючи інтегровані предмети і курси, перелік і назви яких зазначаються в типових освітніх програмах, освітній програмі закладу загальної середньої освіти. [ДСПО, п. 24.]

Основний зміст даного курсу представлено у двох Типових освітніх програмах, які створені на основі державного стандарту початкової освіти для 1-2 класів (І цикл навчання), які затверджено наказом МОН України від 21.03.2018 № 268:

✵ Типова освітня програма для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом О. Я. Савченко;

✵ Типова освітня програма для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом Р. Б. Шияна.

Типові освітні програми для закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти. У програмах визначено змістові лінії; очікувані результати навчання та відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу. Програми побудовано із врахуванням таких принципів:

✵ дитиноцентрованості та природовідповідності;

✵ узгодження цілей, змісту й очікуваних результатів навчання;

✵ науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

✵ наступності і перспективності навчання;

✵ взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

✵ логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

✵ можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

✵ творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

✵ адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Реалізація Концепції Нової української школи та нового Державного стандарту початкової освіти і відповідно освітніх програм потребує нових поглядів на методичну підготовку вчителя, яка має бути заснована на компетентнісному, діяльнісному і особистісно орієнтованому підходах до навчання.

Домінування діяльнісного підходу в навчанні дозволяє сформувати в учнів досвід навчальної діяльності як основи компетентності.

Ефективність реалізації завдань та цілей досягається створенням і використанням навчально-методичного комплексу, який, крім програми, включає альтернативні підручники, робочі зошити, дидактичні картки, плакати, шкільні атласи, настінні карти, завдання для самоперевірки, мультимедійні підручники, методики, хрестоматійні посібники, інтернет- ресурси тощо. Це сприяє створенню вчителю оптимальних умов щодо проектування сучасного, цікавого і, головне, результативного уроку.

Використання такого навчально-дидактичного і методичного комплекту вчителем/вчителькою не виключає постійного відслідковування й усвідомлення ним/нею методичних новинок, пошуку можливостей реалізації їх у своїй практичній діяльності, у тому числі і власних розробок.

У посібнику розкрито методичні аспекти інтегрованого предмету/ курсу, який об’єднує елементи методик навчання природознавства, основ охорони здоров’я та безпеки життєдіяльності, історичної та громадянської освіти тощо.

Державний стандарт не підганяє освітній процес до певних статичних шаблонів, а створює можливості для педагогічної творчості, упровадження різноманітних технологій навчання, навчальних посібників.

Учитель, обираючи програму для своєї роботи, повинен ураховувати наступні вимоги:

✵ програма повинна реалізовувати зміст освітнього стандарту;

✵ бути забезпечена навчально-методичними комплектами для кожного року навчання (підручниками, робочими зошитами/посібниками, методичними рекомендаціями для вчителя та ін.);

✵ не заперечувати теоретичної концепції, що лежить в основі побудови дидактичної системи, у рамках якої працює початкова школа.

► МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ З ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ «Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ» У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ.

Що таке інтегрований курс? Предметний курс, який об’єднує в собі основний зміст суміжних тематичних блоків одного навчального предмета, або поєднання між собою змісту тематичних блоків різних предметів з однієї (або декількох) освітніх областей.

Зміст освіти має забезпечувати формування особистості учня/учениці (вихованця/вихованки), розвиток його/її здібностей і обдарувань, наукового світогляду [3]. Тому особлива роль у процесі навчання повинна приділятися розвитку системного мислення, умінню поповнювати свої знання, орієнтуючись у потоці інформації різного ступеня складності. Важливого значення тут набувають компоненти освіти, що відображають тенденції інтеграції наукового знання. Саме інтеграція визначає стиль наукового мислення і світогляду сучасної людини. Словник сучасної української мови дає наступне тлумачення цього поняття: інтеграція - об’єднання в ціле будь-яких окремих частин [2].

Інтеграція в навчанні - процес установлення зв’язків між структурними компонентами змісту в рамках певної системи освіти з метою формування цілісного уявлення про світ, орієнтований на розвиток і саморозвиток особистості дитини.

Інтеграція - це природний взаємозв’язок наук, навчальних дисциплін, розділів і тем різних навчальних предметів на основі провідної ідеї і провідних положень з глибоким, послідовним, багатогранним розкриттям досліджуваних процесів і явищ.

Мета інтегрованого навчання - формування цілісного бачення світу, а також повноцінної мотивації до навчання в молодших школярів, що, за словами провідного фахівця з теорії та історії педагогіки І. П. Підласого, є «...збагачення змісту особистісно орієнтованим цікавим матеріалом; задоволення пізнавальних запитів і потреб учнів; організування цікавого спілкування дітей між собою; заохочування виконувати завдання підвищеної складності; гуманне ставлення до всіх учнів - здатних, відстаючих, байдужих; дотримання рівного стилю стосунків між усіма учнями; формування активної самооцінки своїх можливостей; використання ефективної підтримки дитячих ініціатив, підбадьорювання учнів у разі виникнення в них труднощів; виховання відповідального ставлення до навчальної праці; піклування про різноманітність методів і прийомів навчання.

«Інтеграція» як освітнє поняття може мати два значення: по-перше, це створення у школярів цілісного уявлення про навколишній світ (тут інтеграція розглядається як мета навчання); по-друге, це знаходження спільної платформи зближення предметних знань (тут інтеграція виступає засобом навчання).

Державний стандарт орієнтує вчителя початкових класів на використання в освітньому процесі такого змісту освіти і технологій навчання, який відкриє можливості для формування в учнів компетентностей, необхідних для успішної самореалізацїї в соціумі.

Основною новацією нового Державного стандарту є структурування змісту початкової освіти на засадах інтегративного підходу в навчанні.

Концепція польського професора Тадеуша Вєнцковського включає чотири аспекти інтеграції:

✵ перший - інтеграція на рівні діяльності (ігрова, пізнавально-дослідницька, трудова, читацька тощо), тобто способи, якими інтегрують предмети;

✵ другий - інтеграція, пов’язана з методами та формами (наукова концепція розглядається і вирішується різними навчальними предметами в сукупності всіх засобів і методів);

✵ третій - інтеграція на організаційному рівні. Вона потребує організації навчального простору таким чином, щоб це сприяло якнайкращому засвоєнню теми;

✵ четвертий аспект - інтеграція на рівні змісту. Інтегруючи зміст різних освітніх галузей, доцільно компонувати теми так, щоб вони гармонійно доповнювали одна одну, сприяли формуванню цілісної картини світу, однак не повторювалися [7].

Чи можна будь-яке об’єднання різних дисциплін на уроці назвати інтегрованим уроком? Потрібна провідна ідея, яка забезпечує нерозривний зв’язок, цілісність такого уроку.

Інтеграцію змісту навчального матеріалу з різних навчальних предметів здійснюють навколо певного об’єкта чи явища довкілля, або навколо розв’язання проблеми, ідеї чи сюжету міжпредметного характеру, або для створення творчого продукту тощо. Важливим засобом формування цілісної уяви про навколишній світ є інтеграція різноманітної інформації в рамках вивчення окремих соціокультурних тем (проблем). Тематичні дні (тижні) об’єднують блоки знань із різних навчальних предметів, тем навколо однієї освітньої події (проблеми, сюжету, ідеї, теми тощо).

Освітня подія - одна з форм інтеграції освітнього процесу. Ця форма передбачає розширення предметного змісту, формування мотивації на навчальну діяльність, створення умов для самореалізацїї учнів та презентації продуктів їх проектної та творчої діяльності, розвиток організаторських здібностей через залучення учнів до різних форм діяльності, розвиток комунікативних навичок через роботу в групах, виховання шанобливого ставлення до традицій.

Основні переваги методу «освітня подія (сюжет, тема, ідея)»:

✵ учень має можливість отримати нові знання, які не передбачені програмою;

✵ набувається досвід спільної діяльності учнів і педагогів;

✵ це гарний спосіб мотивації для розвитку пізнавального інтересу;

✵ дитина отримує навички усвідомленого вибору, партнерських відносин, міжособистісних комунікацій;

✵ дитина вчиться самовираженню, самовизначенню, самореалізацїї та рефлексії;

✵ кожна дитина включена в діяльність.

До недоліків методу можна зарахувати:

✵ порушення логіки і системності вивчення окремого/певного навчального матеріалу;

✵ непропорційність розподілу матеріалу між предметами;

✵ перевантаження змісту уроку змістом одного предмета і відсутність інших;

✵ наявність позапрограмового змісту;

✵ складність контролю щодо виконання програми та ведення журналів.

Створення єдиного для навчальних предметів тематичного простору дозволяє уникнути дублювання інформації у змісті різних навчальних дисциплін та водночас розглянути аналогічний матеріал одночасно з багатьох сторін за допомогою різних дидактичних засобів. Цим забезпечується збалансованість у сприйнятті інформації різних освітніх галузей, емоційно комфортна атмосфера навчальних занять. Інтеграція програмового змісту створює передумови для різнобічного розгляду базових понять, явищ, більш широкого охоплення змісту, формування в учнів системного мислення, позитивного емоційного ставлення до процесу пізнання, водночас створює можливості раціонального використання робочого часу [8].

О. Семеног розрізняє такі форми інтеграції: повну, часткову і блокову. Повна характеризується синтезуванням навчального матеріалу в одному курсі, часткова - синтезуванням частини навчального матеріалу з виділенням специфічних розділів, блокова - побудовою автономних блоків із самостійними програмами або розділами загальної програми [6].

За рівнем інтеграції змісту навчального матеріалу розрізняють:

✵ внутрішньопредметну - інтеграцію понять, знань, умінь у межах окремих (суміжних) предметів;

✵ міжпредметну - синтез фактів, понять, принципів двох або більше дисциплін;

✵ транспредметну - синтез компонентів основного і додаткового змісту освіти.

Сам процес інтеграції потребує виконання певних умов, а саме:

✵ об’єкти дослідження збігаються або досить близькі;

✵ в інтегрованих предметах використовуються однакові або близькі методи дослідження;

✵ інтегровані зв’язки будуються на загальних закономірностях і теоретичних концепціях.

Що потрібно для інтегрованого навчання? Це:

✵ програма інтегрованого курсу;

✵ інтегрований підручник, дидактичні матеріали, що включають інтегровані завдання як синтез знань і умінь з різних наукових областей, різних навчальних дисциплін навколо вивчення одного питання, вирішення однієї проблеми.

З упровадженням концепції Нової української школи процес інтеграції набув подальшого розвитку. У єдиний курс об’єднуються не лише природознавчі знання, а й знання про соціальне оточення школяра. У 1 класі виникає потреба включення відомостей таких галузей як «Природнича», «Громадянська та історична освіта», «Технологічна», «Соціальна та здоров’язбережувальна» тощо. Інтегрована побудова курсу, у якому не відбувається чіткого поділу знань на біологічні, історичні, суспільствознавчі, технологічні, інформаційні, екологічні, надає більш широкі можливості у плані збагачення змісту освіти.

Курс «Я досліджую світ» сприяє розширенню, систематизації та поглибленню уявлень учнів про природні і соціальні об’єкти і явища як компоненти єдиного світу, допомагає оволодіти основами практико-орієнтованих знань про природу, людину і суспільство, є пропедевтичною основою для формування цілісної картини світу в його органічній єдності і різноманітності природи і суспільства, деяких особистісних компетенцій, які стосуються емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу.

Зміст яких предметів можна інтегрувати? Міжнародний досвід інтегрованого навчання виокремлює два основних предмети, навколо яких найкраще інтегруються освітні галузі. Це природознавство та мовно-літературна галузь. Для більшості шкільних предметів навчального плану цілі і завдання навчання є загальними, особливо там, де вони пов’язані з взаємозв’язками природи і людини та відносинами між людьми. Адже мова є універсальним засобом спілкування для всього людства. Саме ця її властивість робить можливим використання мови/мовленнєвої діяльності як універсального знаряддя пізнання. Тому всі аспекти, пов’язані з вивченням рідної мови, відіграють важливу роль в інтегрованому навчанні. Крім того, це - можливість знайомитися на уроці з почуттями й міркуваннями, з багатством і самобутністю національної літератури - поезією, прозою, драматичними творами, які пов’язують людей різних поколінь, різних культур і різних інтересів. Це також чудова нагода ближче пізнати місцеві звичаї і традиції дбайливого ставлення до природи і сталого життя.

Важко переоцінити роль природничих наук в організації інтегрованого навчання. Наприклад, природничі предмети дозволяють вивчати проблеми людства і розглядати їх причини, сутність і способи вирішення. Ці галузі знань ідеальні для включення питань, пов’язаних з вивченням природи через дослідження її законів і процесів; місця людини у природі; взаємодії людини і природи.

Природничі науки обґрунтовують шляхи розвитку людини для задоволення матеріальних потреб у харчуванні, одязі, житлі, а отже, впливають на розвиток економіки. Природничі науки прагнуть до створення необхідних екологічних умов життя і праці, від яких залежать здоров’я і довголіття людей. Високий рівень розвитку природничих наук чинить серйозний вплив на соціум у цілому, на його культуру і гуманізацію людських відносин. Звідси випливає потреба в поширенні природничо-наукових знань як серед усього населення, так і на різних вікових етапах розвитку людини.

У процесі навчання важливо робити акцент на розвиток навичок пошуку та вирішення конкретних проблем і вивчення взаємозв’язку між наукою, технологією і суспільством.

Сучасна освіта спрямована на пошук та розробку сучасних технологій, необхідних для збереження природних ресурсів і переорієнтацію діяльності людини в напрямку їх збереження. Під час вивчення природничих дисциплін доцільно розглядати переваги впровадження у виробництво нових ресурсозберігаючих і екологічно орієнтованих технологій [1].

Навчання учнів ведення домашнього господарства дає можливість учням на практиці в реальних життєвих умовах застосувати свої знання щодо використання енергії та енергозбереження, переробки побутового сміття та відходів, дбайливого ставлення до води та з інших проблем, пов’язаних зі способом життя людини. Слід пам’ятати - виховання дбайливого і шанобливого ставлення до ресурсів, які використовуються у домашньому господарстві, слугуватиме хорошим фундаментом дбайливого ставлення до природи. Тому одним з головних завдань технологічної освітньої галузі, що є складовою інтегрованого курсу «Я досліджую світ», є формування в учнів культури праці та побуту, навичок раціонального ведення домашнього господарства, задоволення власних потреб та потреб інших, відповідальності за результати власної діяльності.

Навчання здорового способу життя пов’язане з багатьма аспектами формування в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров’я, оволодіння основами здорового способу життя, життєвими навичками безпечної для життя і здоров’я поведінки. Саме в інтегрованому курсі надається можливість показати, пояснити і переконати учнів, що фізичне і духовне здоров’я людини є найважливішою умовою розвитку суспільства.

Важливо звернути увагу учнів на те, як здоров’я залежить від соціальних, економічних умов і від якості навколишнього середовища. Варто приділяти увагу проблемі збереження власного здоров’я і здоров’я оточуючих.

У зміст інтегрованого курсу включено екологічні, економічні, соціальні й історичні проблеми, спрямовані на розвиток в учнів знань, умінь, навичок, цінностей і досвіду, які вчать їх самостійно приймати рішення для поліпшення якості життя без екологічної загрози для майбутнього планети, у тому числі країни, окремих її регіонів і своєї місцевості.

У центрі навчання знаходиться учень як особистість, тому навчання має задовольняти пізнавальні інтереси і потреби учня, беручи до уваги не тільки вікові, а й індивідуальні особливості кожного. Звичайно, в умовах масового навчання неможливо створити підручник, який буде спрямований на кожного учня особисто. Реалізація особистісно орієнтованого підходу у навчальному процесі лягає на плечі вчителя і стає першочерговим завданням.

Сьогодні в методичному арсеналі кожного вчителя є сучасні методи і прийоми, елементи різних технологій навчання. Вони відіграють важливу роль в організації самостійної, продуктивної, навчально-практичної, творчої діяльності учнів на уроці і в позаурочний час для вирішення навчальних та реальних екологічних проблем. У цих умовах найбільш актуальними стають такі технології, як інформаційно-комунікаційні, проектна, проблемно-діалогова, модульна, технологія співпраці, кейс-технологія, а також сучасні технології оцінювання результатів навчання школярів [4].

Один з напрямків удосконалення навчання в початковій школі - організація і проведення інтегрованих уроків.

Плануючи та організовуючи інтегровані уроки, доцільно враховувати такі умови:

✵ правильно визначити головну мету уроку, яка відображатиме його специфіку - інтегративність;

✵ вибрати зі змісту предметів ті відомості, які потрібні для реалізації мети;

✵ установити велику кількість зв’язків у змісті навчального матеріалу (внутрішньопредметних, міжпредметних, транспредметних), структурувати частини інтегрованого змісту так, щоб вони стали логічною ланкою уроку і набули остаточного завершення;

✵ здійснити ретельний відбір методів і засобів навчання, а також визначити оптимальне навантаження різними видами діяльності учнів на уроці.

Перевагами інтегрованого навчання є пожвавлення навчального процесу, економія та правильний розподіл навчального часу, позбавлення перевтоми та непотрібних повторень.

Потреба у проведенні інтегрованих уроків пояснюється низкою причин, зокрема: інтегроване навчання розвиває інтелектуальний потенціал самих учнів, спонукає до активного пізнання навколишньої дійсності, до осмислення і знаходження причинно-наслідкових зв’язків, до розвитку логіки, мислення, комунікативних здібностей. Форма проведення інтегрованих уроків нестандартна, цікава. Використання різних видів роботи впродовж уроку підтримує увагу учнів на високому рівні, що дозволяє говорити про достатню ефективність уроків. Інтеграція дає можливість для самореалізацїї, самовираження, творчості вчителя, сприяє розкриттю та розвитку здібностей учнів.

Для формування і перевірки предметних компетентностей сучасний учитель має спиратися на систему інтегрованих завдань, спрямованих на застосування учнями способів навчально-пізнавальної діяльності, знань, умінь і навичок для розв’язання певних задач у змодельованих життєвих ситуаціях. Учитель має демонструвати універсальні і предметні способи дій, ініціювати дії учнів, консультувати і коригувати їх, знаходити способи включення в роботу кожного учня, створювати умови для набуття ними життєвого досвіду. Діяльність учителя як консультанта, модератора, тьютора спрямована на співпрацю, педагогічний супровід учня та допомогу в розкритті його потенційних можливостей [5].

Отже, орієнтація української освіти на інтеграцію основних її принципів у національну освітню політику дасть змогу насамперед позбавитися споживацького ставлення до освіти, відірваності її від суспільних реалій, проблем.

Інтегративне навчання загалом орієнтоване на розвиток особистості учня, на формування готовності учня до реального життя, до його швидких змін, до творчого мислення, критичного аналізу навколишнього світу й себе в ньому, до постійного оволодіння новими видами діяльності й спілкування. Формуванню в учнів цілісної картини світу сприяють інтегровані уроки.

Тому нині постає потреба у визначенні резервів підвищення ефективності навчального процесу на засадах інтегрованого, компетентнісного підходів і розкритті механізмів їх використання з метою цілісного сприйняття навчального матеріалу, формування системного мислення, позитивного емоційного ставлення до пізнання.

У процесі вивчення предмета «Я досліджую світ» у молодших школярів має сформуватися цілісний погляд на навколишнє природне і соціальне середовище, місце в ньому людини.

Виходячи з цього, основна мета предмета, що реалізує зміст інтегрованого курсу, - формування соціального досвіду школярів, усвідомлення ними елементарної взаємодії в системі «людина - природа - суспільство», виховання морального й екологічно обґрунтованого ставлення до середовища проживання і правил поведінки в ньому.

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

1. Азизов А. А., Акиншина Н. Г. Образование в интересах устойчивого развития //Учебно-методическое пособие. - Ташкент, 2009. - С. 142.; URL:http://www.unesco.org/fileadmin/MULTIMEDIA/FIELD/Tashkent/pdf/part1correct.pdf

2. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) /Уклад, і голов, ред. В. Т. Бумел. - Київ; Ірпінь; ВТФ «Перун», 2005. - С. 500.

3. Закон України «Про загальну середню освіту» ст. 5 http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/651-14

4. Карола, Г. Н. Проблемы окружающей среды в современной школе / Г. Н. Каропа. - Мозырь: Белый Ветер, 1998. - 172 с.

5. Каропа, Г. Н. Проблемы и тенденции экологического образования в общеобразовательных школах стран Европейского Союза / Г. Н. Каропа // Известия Гомельского госуниверситета им. Ф. Скорины. - 2009. - № 1 (52). - С.177-186.

6. Семеног О. М. Професійна підготовка майбутніх учителів української мови і літератури: [монографія] /О. М. Семеног. - Суми: ВВП «Мрія-1» ТОВ, 2005. - 404 с.

7. https://osvitoria.media/experience/integrovane-navchannya-dosvid-ta-problemy-polshhi/

8. http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/metoduchni.html

9. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 988 «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року».

10. Державний стандарт початкової освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87. - Режим доступу: https://zakon.rada/gov.ua/laws/show/87-2018

11. Закон України про освіту (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 38-39, ст. 380) {Із змінами, внесеними згідно із Законами № 2657-VIII від 18.12.2018, ВВР, 2019, № 5, ст. 33 № 2661-VIII від 20.12.2018, ВВР, 2019, № 5, ст. 35}

12. https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska- shkola-compressed.pdf