Я досліджую світ 4 клас - Розробки уроків - Ірина Жаркова, Лариса Мечник 2022

Форми земної поверхні
Розділ 3. Природа

Мета: формувати уявлення про рівнини та гори, їх види; розвивати вміння працювати з фізичною картою півкуль та України, спостережливість, здатність порівнювати, аналізувати, робити висновки; виховувати любов до Батьківщини та бережне ставлення до її природних багатств.

Обладнання: фізична карта півкуль та України, таблиці, пісок, вода.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

ІІ. Перевірка засвоєних знань, умінь і навичок учнів.

1. Індивідуальне письмове опитування на картках.

2. Фронтальне усне опитування.

— Що таке географічна карта?

— Як на картах позначають поверхню Землі?

— Що таке паралелі? Покажіть їх на карті півкуль.

— Що таке меридіани? Покажіть їх на карті півкуль.

— Як визначити сторони горизонту на карті?

— Які карти називають фізичними?

ІІІ. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми і мети уроку.

— Розгляньте фізичну карту півкуль. Якими кольорами на карті зображений суходіл? Що позначають цими кольорами?

На фізичній карті півкуль суходіл зображений зеленим, жовтим і коричневим кольорами. Зеленим і жовтим — рівнини, а коричневим — гори.

Земна поверхня дуже різноманітна: в одних місцях вона майже рівна, в інших — горбиста. Гори та рівнини — основні форми земної поверхні суходолу.

Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, що таке рівнини та гори, якими вони бувають. Ви навчитеся розрізняти види рівнин і гір.

Тема сьогоднішнього уроку: «Форми земної поверхні».

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь з елементами практичної роботи з метою формування уявлення про рівнини та їх різноманітність.

Земна поверхня дуже різноманітна: в одних місцях вона майже рівна, в інших — горбиста та розчленована. Рівнини і гори — це основні форми земної поверхні.

— Розгляньте фізичну карту півкуль. Які кольори переважають на карті? Про що це свідчить?

На карті півкуль переважають зелений і жовтий кольори. Це свідчить про те, що значну частину території земної поверхні займають рівнини.

Рівнини — це великі ділянки суші, які мають майже рівну поверхню. На рівнинах зручно зводити будівлі, прокладати дороги, займатися господарством, тому на них здавна селилися люди.

— Чому рівнини позначають різними кольорами: зеленим і жовтим?

Рівнини зображені різними кольорами, бо вони різняться між собою висотою і поділяються на низовини та височини.

Низовини — це форми земної поверхні, висота яких не перевищує 200 м. Вони здебільшого мають рівну й плоску поверхню. Низовини позначають зеленим кольором.

Височини — це форми земної поверхні, висота яких коливається в межах від 200 до 500 м. Вони мають зазвичай горбисту або хвилясту поверхню. Височини позначають на карті жовтим і світло- коричневим кольорами.

— Виконайте завдання для роботи в парі (групі), запропоноване на с. 78 у підручнику.

Рівнини відрізняються своєю поверхнею.

✵ Трапляються рівнини з майже рівною поверхнею без будь-яких підвищень та понижень. Іноді вони такі великі, що добре видно лінію горизонту. Такі рівнини називають плоскими.

✵ Проте поверхня більшості рівнин не є абсолютно рівною, часто трапляються горби. Такі рівнини називають горбистими.

Горб — це невелике підвищення над поверхнею, висота якого не перевищує 200 м.

— Розгляньте на с. 79 у підручнику горб і дайте відповідь на запитання.

У горба розрізняють підніжжя, схил і вершину. Місце, де починається підйом, називають підніжжям. Вершина — це найвища точка горба. Частину горба між підніжжям і вершиною називають схилом. Схили в горбів бувають положистими або крутими.

На рівнинах крім підвищень (горбів) бувають пониження — яри й балки.

Яр — це заглибина на земній поверхні з вузьким дном і крутими схилами.

— Розгляньте на с. 79 у підручнику яр. Зверніть увагу на круті схили яру, не вкриті рослинністю.

— Поміркуйте, як на поверхні Землі міг утворитися яр.

Утворюється яр унаслідок руйнівної дії текучої води. Коли потік талої або дощової води стікає схилами горба по похилій місцевості, утворюється невелика вимоїна, яка поступово глибшає та ширшає й перетворюється на яр.

— Виконайте практичну роботу, запропоновану на с. 79 у підручнику, щоб змоделювати утворення яру.

Упродовж років схили ярів укриваються рослинністю, і вони перетворюються на балки.

Балка — це заглибина з положистими схилами, укритими рослинністю.

— Розгляньте на с. 79 у підручнику балку. Зверніть увагу на положисті схили балки, вкриті рослинністю.

— Поміркуйте, якими ознаками балка відрізняється від яру.

Спільними ознаками яру й балки є те, що вони є заглибленнями на земній поверхні. Вони мають схили. Яр відрізняється від балки тим, що в нього круті схили без рослинності, тоді як у балки схили положисті й укриті рослинністю.

2. Розповідь з елементами практичної роботи з метою формування уявлення про гори та їх різноманітність.

Невеликі території земної поверхні зайняті горами. Гори — це високо підняті над рівнинами та сильно розчленовані ділянки суші.

Найчастіше гори тягнуться довгими рядами. Такі ряди називають гірськими хребтами. Найвища частина хребта — це вершина, а найнижча — перевал. Через перевали прокладають дороги. Між гірськими хребтами лежать долини. Широкими долинами і пологими схилами гір прокладають дороги. Тут розміщені поселення людей.

— Розгляньте на с. 80 у підручнику гірський хребет. Знайдіть вершину хребта та перевал.

Інколи можна побачити поодинокі гори, проте вони трапляються рідко. У гори, як і в горба, є підніжжя, схили та вершина.

— Розгляньте на с. 80 у підручнику гору. Знайдіть вершину, підніжжя та схили.

— Порівняйте між собою горб і гору. Що в них спільного? Чим вони відрізняються?

Спільними ознаками горба й гори є те, що вони є підвищеннями на земній поверхні. Вони мають підніжжя, схили (круті й положисті) і вершину. Гора відрізняється від горба тим, що в неї крутіші схили, добре виражені підніжжя та вершина. Також гори значно вищі, ніж горби.

Гори різняться висотою і поділяються на:

✵ низькі, заввишки від 500 до 1000 м;

✵ середні, заввишки від 1000 до 2000 м;

✵ високі, заввишки понад 2000 м.

— Пригадайте, які гори у світі є найвищими. Яка їх найвища вершина? (Найвищими горами у світі є Гімалаї з найвищою вершиною Еверест (Джомолунгма) (8850 м).)

V. Закріплення знань, умінь і навичок учнів.

Робота в зошиті з друкованою основою (с. 43).

VI. Підсумок уроку. Рефлексія.

— Що нового ви почули на уроці?

— Про які основні форми земної поверхні ви дізналися на уроці?

— За допомогою сигнальних карток (або цеглинок «Лего») визначте, як ви засвоїли матеріал на уроці.

Картка зеленого кольору: «Я зрозумів / зрозуміла! Можу пояснити матеріал іншим».

Картка жовтого кольору: «Мені потрібно трохи більше пояснень».

Картка червоного кольору: «Я не зрозумів / не зрозуміла матеріал».

VII. Завдання додому.

Опрацювати статтю в підручнику на с. 78-80. Дати відповіді на запитання після тексту.