Розробки уроків НУШ - Я досліджую світ 3 клас до підручника І. Жаркової - Ірина Жаркова, Лариса Мечник 2020

Нежива природа. Різноманітність тіл неживої природи та їхні властивості

Мета: продовжувати формувати уявлення про різноманітність тіл неживої природи, властивості тіл неживої природи; розвивати навички дослідницької діяльності, мислення, спостережливість, вміння порівнювати й робити висновки; виховувати бережне ставлення до природи, бажання її досліджувати.

Обладнання: зразки тіл неживої природи, колекції корисних копалин, ілюстрації, підручник, робочий зошит.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

ІІ. Перевірка знань, умінь і навичок учнів.

1. Фронтальне опитування.

— Що ви вивчали на попередньому уроці?

— Чому під час дослідження природи потрібно використовувати різноманітне обладнання?

— У які групи об'єднують обладнання для вивчення природи?

— Наведіть приклади використання обладнання під час проведення спостережень за природою.

— Наведіть приклади використання обладнання під час проведення дослідів.

— Наведіть приклади використання обладнання під час проведення вимірювань.

2. Індивідуальне усне опитування.

— Які вимірювальні прилади потрібні для дослідження природи? Для чого їх використовують?

— Які збільшувальні прилади потрібні для дослідження природи? Для чого їх використовують?

— Яке лабораторне обладнання потрібне для проведення експериментів? Для чого його використовують?

ІІІ. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми і мети уроку.

— Назвіть, що зображено на ілюстраціях, і знайдіть зайве. Чому ці зображення зайві? (На дошці розміщені ілюстрації із зображенням тіл природи і речей, виготовлених людиною.)

Зайвими є ілюстрації, на яких зображені речі, виготовлені людиною. Заберемо їх, і залишиться лише те, що належить до природи.

— Пригадайте, що таке природа.

Природа — це все, що нас оточує, крім того, що зроблено людиною.

— Поділіть те, що зображено на малюнках, на дві групи. Дайте назву кожній групі. (Відповіді учнів і хід міркувань записують на дошці у вигляді схеми.)

— Нас повсякчас оточують тіла неживої та живої природи.

— Які зв'язки існують між тілами неживої та живої природи?

Усе живе існує серед неживої природи й отримує від неї все необхідне для життя: повітря, воду, світло, тепло, ґрунт. Жива природа, у свою чергу, впливає на неживу: рослини збагачують повітря киснем, організми руйнують гірські породи та сприяють утворенню ґрунту тощо. Отже, нежива і жива природа тісно пов'язані між собою.

Тіла неживої природи дуже різноманітні. Вони відрізняються між собою різними ознаками.

— Розгляньте тіла неживої природи, зображені на ілюстраціях, і визначте, якими ознаками вони відрізняються. (На дошці розміщені ілюстрації із зображенням тіл неживої природи.)

Тіла неживої природи мають різну форму, розміри, масу, колір тощо.

Тема сьогоднішнього уроку «Нежива природа. Різноманітність тіл неживої природи та їхні властивості».

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Бесіда з елементами узагальнюючої розповіді та використанням ілюстрацій з метою формування уявлення про стани тіл неживої природи та вміння порівнювати й робити висновки.

— Розгляньте малюнки на с. 62 в підручнику й дайте відповіді на запитання. (Відповіді учнів.)

Лід, кам'яне вугілля, нафта, природний газ, повітря — це тіла неживої природи. Вони відрізняються між собою станами, у яких перебувають.

• Лід і кам'яне вугілля — тверді тіла.

• Нафта і вода — рідкі тіла.

• Природний газ і повітря — газоподібні тіла.

— Поміркуйте, чим ще відрізняються між собою тіла неживої природи, які ви розглянули. (Відповіді учнів.)

Тіла неживої природи відрізняються між собою не тільки станом, у якому перебувають, а й властивостями.

Властивості тіл — це те, що характеризує їх подібність до інших тіл чи відмінність від них. Тіла в різних станах мають різні властивості.

2. Бесіда з елементами узагальнюючої розповіді з метою формування уявлення про властивості твердих тіл неживої природи, вміння порівнювати й робити висновки.

— Виконайте завдання на с. 63 в підручнику.

— Які ознаки є спільними для зображених тіл неживої природи? Якими ознаками відрізняються між собою ці тіла? (Відповіді учнів.)

Залізна руда, пісок, кухонна сіль — це тверді тіла. Усі тверді тіла здатні зберігати певну форму. Тверді тіла відрізняються своїми властивостями: кольором, твердістю, крихкістю, сипкістю, блиском, прозорістю, здатністю розчинятися у воді, плавучістю, запахом.

3. Бесіда з елементами узагальнюючої розповіді з метою формування уявлення про властивості рідких тіл неживої природи, вміння порівнювати й робити висновки.

— Виконайте наступне завдання на с. 63 у підручнику.

Нафта, вода, молоко — у звичайних умовах це рідкі тіла. Рідинам властива текучість. Усі рідкі тіла здатні легко змінювати форму і набувати форми посуду, у якому перебувають. Рідкі тіла відрізняються своїми властивостями: кольором, прозорістю, здатністю розчинятися у воді, плавучістю, запахом.

4. Бесіда з елементами узагальнюючої розповіді з метою формування уявлення про властивості газоподібних тіл неживої природи, вміння порівнювати й робити висновки.

— Виконайте останнє завдання на с. 63 в підручнику.

— Які властивості має газоподібне тіло — повітря? (Відповіді учнів.)

Повітря, а також природний газ — це газоподібні тіла. Усі газоподібні тіла не здатні зберігати форму. Вони займають увесь вільний простір і набувають форми оболонки. Газоподібні тіла відрізняються своїми властивостями: кольором, прозорістю, здатністю розчинятися у воді, запахом.

V. Закріплення знань, умінь і навичок учнів.

Виконання завдань в робочому зошиті.

Завдання 1 в робочому зошиті на с. 31.

— Що пропонується зробити в завданні 1? (Дописати речення. Учні доповнюють речення в ході фронтальної бесіди.)

• Тіла неживої природи — це Сонце, вода, повітря, ґрунт, Місяць, зорі, каміння, хмара, сніг, пісок, лід, залізна руда, кухонна сіль, глина.

• Вони перебувають у різних станах: твердому, рідкому, газоподібному.

• Тіла неживої природи відрізняються станом, кольором, твердістю, крихкістю, сипучістю, прозорістю, блиском, здатністю розчинятися у воді, плавучістю, запахом.

Завдання 2 в робочому зошиті на с. 31.

— Що пропонується зробити в завданні 1? (З'єднати лініями. Учні самостійно виконують завдання з наступною фронтальною перевіркою.)

VI. Підсумок уроку. Рефлексія.

— Про що ви дізналися на сьогоднішньому уроці? Відповідь розпочніть словами «Сьогодні на уроці я дізнався / дізналася, що... ».

VII. Завдання додому.

Опрацювати статтю в підручнику на с. 62-64.