Я досліджую світ 2 клас - Розробки уроків - Ірина Жаркова, Лариса Мечник 2022

Ознаки весни в неживій природі

Мета: формувати уявлення про ознаки весни в неживій природі, вміння розпізнавати й описувати весняні явища в неживій природі, розвивати уяву та фантазію, вміння спостерігати та зіставляти, складати розповідь; виховувати бажання пізнавати світ природи, бережно ставитися до неї.

Обладнання: підручник, робочий зошит, сигнальні картки або різнокольорові кубики «Лего», ілюстрації із зображенням весняних пейзажів.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

ІІ. Спостереження за змінами в природі.

— Який місяць триває? Яке сьогодні число? Який стан неба? Яка температура повітря? Чи є опади? Які саме? Чи є вітер?

ІІІ. Перевірка засвоєних знань, умінь і навичок учнів.

Фронтальна бесіда.

— Що ви вивчали на попередньому уроці?

— Які ознаки першого весняного місяця? Чому він отримав таку назву?

— Які ознаки другого весняного місяця? Чому він отримав таку назву?

— Які ознаки третього весняного місяця? Чому він отримав таку назву?

— Поясніть зміст народного вислову про березень: «Березень березовим віником зиму вимітає».

— Поясніть зміст народного вислову про квітень: «Квітень-переплітень, переплітає трохи зими, трохи літа».

— Поясніть зміст народного вислову про травень: «Травень ліс прибирає, літо в гості закликає».

— Розкажіть, чому ви любите весну.

IV. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми і мети уроку.

— Чому на Землі відбувається зміна пір року? (Відповіді учнів.)

— Які явища в неживій природі вам доводилося спостерігати під час весняної екскурсії?

— Послухайте вірш «Все прокидається поволі» і вставте в ньому заключне слово.

Все прокидається поволі,

зі сну зимового встає.

Радіє гай, радіє поле,

земля поталу воду п’є.

Скресає і щезає крига,

бурульки падають з дахів,

і вітерець прозорокрилий

додому підганя птахів.

А в лісі на галяві теплій

поміж ялинок запашних

уперше спалахнув метелик —

тендітний вогничок... (весни). (А. Костецький)

— Які слова у вірші допомогли вам упізнати весну?

— Чому автор назвав вірш про весну «Все прокидається поволі»?

Із приходом весни природа оживає, пробуджується від зимового сну. Холоди із заметілями пішли кудись далеко, все частіше виглядає тепленьке сонечко та тішить всіх своїм теплом. У повітрі пахне весною, радістю і ще чимось таким дивовижно ніжним і надзвичайним, що хочеться на вулицю, на природу. І недарма, адже на прогрітих пагорбах з’явились перші підсніжники, ще несміливі, маленькі, тендітні, але вперто нагадують всім, що вже не за горами весна-красна.

Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь про стан неживої природи навесні. Ви навчитеся розпізнавати й описувати весняні явища в неживій природі.

Тема сьогоднішнього уроку: «Ознаки весни в неживій природі».

V. Вивчення нового матеріалу.

1. Бесіда з елементами розповіді та практичної роботи з метою формування уявлення про зміну висоти Сонця над земною поверхнею навесні й зміну тривалості дня і ночі.

На зміну морозній зимі прийшла з теплом весна.

— Розгляньте малюнки на с. 53 в підручнику та дайте відповідь на запитання.

— Як змінилася висота Сонця над земною поверхнею і шлях Сонця на небосхилі з настанням весни? (Учитель /учителька вислуховує відповіді учнів і робить узагальнюючу розповідь.)

Півкуля, у якій ми живемо, нахиляється до Сонця. Сонце опівдні піднімається вище, ніж узимку. Воно більше освітлює і нагріває земну поверхню, тому навесні стає тепліше, ніж узимку.

Шлях Сонця на небосхилі стає довшим, тому збільшується тривалість дня.

— Як збільшення висоти Сонця на небосхилі впливає на неживу природу?

Що вище Сонце розташовується опівдні на небосхилі, то більше тепла і світла отримує земна поверхня.

Від кількості сонячного світла і тепла залежить стан неживої природи.

Навесні земна поверхня отримує більше світла і тепла, ніж узимку, тому що Сонце розташовується опівдні вище на небосхилі. Подальше збільшення полудневої висоти Сонця, порівняно із зимою, впливає на зміну тривалості дня і ночі.

— Пригадайте, якою була тривалість дня і ночі взимку.

Узимку дні короткі, а ночі — довгі. Після 22 грудня тривалість дня поступово збільшувалася, а тривалість ночі — скорочувалася.

23 березня настає день весняного рівнодення, тривалість дня і ночі в цей час стає однаковою, по 12 годин. Після 23 березня та впродовж квітня і травня дні стають довшими, а ночі — коротшими.

Отже, навесні Сонце піднімається вище на небосхилі, ніж взимку, і посилає на Землю більше світла й тепла. Шлях Сонця над земною поверхнею стає довшим, тому дні стають довшими, а ночі — коротшими.

2. Практична робота з метою формування вміння робити висновки на основі спостережень за погодою та уявлення про зміни, які відбуваються в неживій природі восени.

— Відкрийте календар погоди за березень місяць (с. 4 в робочому зошиті) і дайте відповіді на запитання.

— Як змінилася температура повітря навесні?

— Сонячні, хмарні чи похмурі дні переважають навесні?

— Які опади і як часто випадали навесні?

— Безвітряні чи вітряні дні переважали в період проведення спостережень?

— Скільки днів із ранковими туманами було навесні?

3. Бесіда з елементами розповіді й практичної роботи з метою формування уявлення про ознаки весни.

— Виконайте завдання для роботи в парі (групі), запропоноване на с. 53 в підручнику. Користуючись малюнком на форзаці 1 у підручнику та своїми спостереженнями за погодою та явищами природи, назвіть ознаки весни в неживій природі. (Учитель / учителька вислуховує відповіді учнів і робить узагальнюючу розповідь.)

Навесні відбуваються такі зміни в неживій природі:

✵ день збільшується, а ніч зменшується;

✵ повіває теплий вітерець;

✵ небо ясне та блакитне;

✵ температура повітря поступово підвищується;

✵ тане сніг, настає відлига, яка зазвичай супроводжується туманами, а іноді — похмурою погодою;

✵ тане лід на водоймах.

Навесні, коли річки звільняються від льоду, починається повінь — розлиття річки та затоплення значних територій суходолу. Причиною повені є значне підвищення рівня води в річці внаслідок танення снігів. Тоді річка розливається і виходить із берегів.

Отже, навесні Сонце в полудень піднімається вище на небосхилі, ніж узимку. Воно більше освітлює та нагріває земну поверхню. Стає тепліше, довшає день.

VI. Закріплення знань, умінь і навичок учнів.

1. Робота в зошиті з друкованою основою.

Виконаємо завдання 1 у зошиті на с. 27.

— Що пропонується зробити? (Відгадати загадку.)

Виконаємо завдання 2 в зошиті на с. 27.

— Що пропонується зробити? (Позначити «+» ознаки весни в неживій природі.)

Виконаємо завдання 3 в зошиті на с. 28.

— Що пропонується зробити? (Прочитати ознаки зими та записати ознаки весни.)

Виконаємо завдання 4 в зошиті на с. 28.

— Що пропонується зробити? (Намалювати весняне небо.)

2. Завдання на застосування знань.

— Чому в народі кажуть: «Весна багата водою»?

VІІ. Підсумок уроку.

— Що нового ви дізналися сьогодні на уроці? Відповідь розпочніть словами «Сьогодні на уроці я дізнався / дізналася, що...».

— За допомогою сигнальних карток (або цеглинок «Лего») визначте, як ви засвоїли матеріал на уроці.

VІIІ. Завдання додому.

Опрацювати статтю в підручнику на с. 53.