Я досліджую світ 2 клас - Розробки уроків - Ірина Жаркова, Лариса Мечник 2022
Форми земної поверхні
Мета: формувати уявлення про основні форми земної поверхні, вміння порівнювати яр і балку, гору й горб; розвивати мислення, спостережливість, вміння працювати з підручником, висловлювати міркування та доводити їх, узагальнювати, робити висновки, бажання пізнавати рідний край; виховувати любов до рідного краю.
Обладнання: підручник, робочий зошит, сигнальні картки або різнокольорові кубики «Лего», ілюстрації із зображенням основних форм земної поверхні.
Хід уроку
І. Організація класу до уроку.
ІІ. Спостереження за змінами в природі.
— Який місяць триває? Яке сьогодні число? Яка температура повітря? Який стан неба? Чи є опади? Які саме? Чи є вітер?
ІІІ. Перевірка засвоєних знань, умінь і навичок учнів.
Фронтальна бесіда.
— Що ви вивчали на попередньому уроці?
— До кого потрібно звертатися в разі виникнення для вас небезпечної ситуації?
— У які служби захисту та за якими номерами телефонів потрібно звертатися в разі виникнення небезпечної ситуації, якщо поблизу немає дорослих?
— Про які небезпечні ситуації потрібно повідомляти за номером телефону 101?
— Про які небезпечні ситуації потрібно повідомляти за номером телефону 102?
— Про які небезпечні ситуації потрібно повідомляти за номером телефону 103?
— Про які небезпечні ситуації потрібно повідомляти за номером телефону 104?
— Як потрібно говорити, коли викликаєте служби захисту?
IV. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми і мети уроку.
— Якою є земна поверхня там, де ви живете: рівна, горбиста чи гірська?
Земна поверхня дуже різноманітна. На ній можуть бути різні підвищення та заглибини.
Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, які є основні форми земної поверхні, що розташовано на основних формах земної поверхні. Ви будете вчитися порівнювати різні форми земної поверхні.
Тема сьогоднішнього уроку: «Форми земної поверхні».
V. Вивчення нового матеріалу.
1. Розповідь з елементами практичної роботи в парі (групі) з метою формування уявлення про основні форми земної поверхні.
Земна поверхня дуже різноманітна: в одних місцях вона майже рівна, в інших — горбиста та розчленована.
Рівнини і гори — це основні форми земної поверхні суші.
— Виконайте завдання для роботи в парі (групі), запропоноване на с. 96 у підручнику.
— Користуючись малюнками, поясніть, що таке рівнини, а що таке гори. Де зручніше прокладати дороги, зводити будинки, займатися господарством? Чому?
1-ша група пояснює, що таке рівнини;
2-га група пояснює, що таке гори.
2. Розповідь з елементами практичної роботи в парі (групі) з метою формування уявлення про рівнини.
Рівнини — це великі ділянки суші, які мають майже рівну поверхню. На рівнинах зручно зводити будівлі, прокладати дороги, займатися господарством, тому на них здавна селилися люди.
На рівнинах можуть бути невеликі підвищення — горби та заглибини — яри й балки.
Горб — це невелике підвищення над поверхнею, висота якого не перевищує 200 м. У горба розрізняють
підніжжя, схили та вершину. Місце, де починається підйом, називають підніжжям горба. Вершина — це найвища точка горба. Частину горба між підніжжям і вершиною називають схилом. Схили в горбів бувають положистими або крутими.
Яр — це заглибина на земній поверхні з вузьким дном і крутими схилами. Упродовж років схили ярів укриваються рослинністю, і вони перетворюються на балки.
Балка — це заглибина з положистими схилами, укритими рослинністю.
— Виконайте наступне завдання для роботи в парі (групі), запропоноване на с. 96 у підручнику.
— Користуючись малюнками, порівняйте яр і балку. Чим вони подібні між собою? Чим відрізняються?
✵ Спільні ознаки яру й балки — це заглибини, які є на рівнинах.
✵ Відмінні ознаки яру й балки — у яру круті схили не вкриті рослинністю, а в балки схили положисті та вкриті рослинністю.
3. Розповідь з елементами практичної роботи в парі (групі) з метою формування уявлення про гори.
Невеликі території земної поверхні зайняті горами. Гори — це ділянки суші з нерівною поверхнею, які значно підняті над земною поверхнею. Гори можуть бути поодинокими. Але здебільшого вони розміщені рядами — гірськими хребтами.
Найвища частина хребта — це вершина, а найнижча — перевал. Через перевали прокладають дороги. Між гірськими хребтами лежать долини. Широкими долинами та пологими схилами гір прокладають дороги. Тут розміщені поселення людей.
У гори розрізняють підніжжя, схили та вершину. Місце, де починається підйом, називають підніжжям гори. Вершина — це найвища точка гори. Частину гори між підніжжям і вершиною називають схилом. Схили в гори бувають положистими або крутими.
— Виконайте завдання для роботи в парі (групі), запропоноване на с. 97 у підручнику.
— Користуючись малюнком, порівняйте горб і гору. Чим вони подібні між собою? Чим відрізняються?
✵ Спільні ознаки горба й гори: вони є підвищеннями на земній поверхні, мають підніжжя, схили (круті й положисті) і вершину.
✵ Відмінні ознаки горба й гори: у гори крутіші схили, добре виражені підніжжя та вершина. Також гори значно вищі, ніж горби.
Отже, рівнини та гори — це основні форми земної поверхні суші.
✵ На рівнинах можуть бути горби, яри, балки.
✵ Гори можуть бути поодинокими й простягатися гірськими хребтами.
— Виконайте наступне завдання для роботи в парі (групі), запропоноване на с. 97 у підручнику.
— Якщо вам доводилося бувати в горах, поділіться своїми враженнями.
VI. Закріплення знань, умінь і навичок учнів.
Робота в зошиті з друкованою основою.
Виконаємо завдання 1 в зошиті на с. 50.
— Що пропонується зробити? (Доповнити схему.)
Виконаємо завдання 2 в зошиті на с. 50.
— Що пропонується зробити? (Користуючись малюнком, порівняти горб і гору. Заповнити таблицю.)
VІІ. Підсумок уроку.
— Що нового ви дізналися сьогодні на уроці? Відповідь розпочніть словами «Сьогодні на уроці я дізнався / дізналася, що...».
— За допомогою сигнальних карток (або цеглинок «Лего») визначте, як ви засвоїли матеріал на уроці.
Картка зеленого кольору: «Я зрозумів /зрозуміла! Можу пояснити матеріал іншим».
Картка жовтого кольору: «Мені потрібно трохи більше пояснень».
Картка червоного кольору: «Я не зрозумів / не зрозуміла матеріал!».
VІІI. Завдання додому.
Опрацювати статтю в підручнику на с. 96-97.
Провести запропоноване після статті дослідження.