Я досліджую світ - Розробки уроків з інтегрованого курсу для 2 класу закладів загальної середньої освіти (1-8 тиждень) - Т. В. Воронцова 2019

Поважаймо особистий простір
Тиждень 10. Подорож до Японії та Китаю

Мета

Закріпити знання учнів з вивченої теми тижня, ознайомити учнів з поняттям особистого простору, необхідністю його збереження.

Результати навчання

Наприкінці заняття учні:

•  розповідають, що таке особистий простір;

•  наводять приклади відомостей, які вони дізналися протягом вивчення теми тижня про Китай і Японію.

Обладнання і матеріали

•  Комп'ютер, доступ до інтернету, мультимедійний проектор (бажано).

Що підготувати заздалегідь

•  Роздрукувати додаток 1 або чистий аркуш і олівець для кожного учня класу.

•  Роздрукувати і розрізати додаток 2.

Рекомендації щодо організації освітнього простору

•  Ранкове коло, підсумкові завдання виконують у загальному колі: всі сидять на стільчиках, на килимку або стоять.

ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН УРОКУ

Ранкове коло (зворотний зв'язок, вступ до теми, знайомство)

1. Привітання «Ми — маленькі сонечка». Запропонуйте дітям розпочати ранкову зустріч і для цього перетворитися на маленькі сонечка.

Слово вчителя: «Я — маленьке сонце. Я прокидаюся. Я вмиваюся. Я розчісую свої промінці і піднімаюся вільно і урочисто. Я — велика Куля. В мене є багато тепла і світла. Я — велике Сонце. Я дарую своє тепло всім: небу, хмаркам, річці, полям, тваринам, людям. Я усміхаюся від щастя дарувати тепло собі та іншим».

Запитання для обговорення:

•  Який у вас зараз настрій?

Підсумуйте: «Пропоную з таким настроєм провести цей день і отримати задоволення від власних успіхів, спілкування з друзями та нових відкриттів».

2. Зворотний зв'язок із минулим заняттям. Запитайте дітей: «Про що ми говорили на минулому уроці?» Вислухайте їхні відповіді, підсумуйте сказане: «На минулому уроці ми дізналися більше про рослини Японії та Китаю, традиційну кухню, страви цих країн».

3. Вправа на знайомство. Запропонуйте дітям назвати своє ім'я, розказати, як їм подобається вітатися («дати п'ять», обійнятися, потиснути руку, сказати «Привіт!» та усміхнутися і т. д.)

Підсумуйте: «Цього тижня ми досліджували Японію і Китай. Жителі цих країн (особливо японці) часто кланяються, щоб висловити вітання або пошану. Зараз ми з'ясували, що нам усім подобається вітатися по-різному, наприклад, хтось полюбляє обійми, а комусь вони не подобаються. І ми можемо висловлювати повагу до інших, поважаючи їх вибір».

4. Оголосіть тему уроку: «Сьогодні ми дізнаємося, що таке особистий простір та як він пов'язаний з повагою до себе та інших».

Вправа «Вимірюємо особистий простір»

1. Слово вчителя: «У кожної людини є щось своє особисте, що належить тільки їй: ім'я, тіло, речі, думки, інтереси, бажання і свій особистий простір. Межі особистого простору є невидимими для інших, проте дуже відчутні для самої людини, якщо їх хтось перетинає, наприклад, підходить занадто близько».

2. Запросіть 2-3 дітей за бажанням дослідити межі свого особистого простору та ще декількох учнів класу, які будуть до них підходити.

3. Роздайте дітям, особистий простір яких буде «вимірюватися», кружечки червоного на зеленого кольору (можете прикріпити їх до дерев'яної палички чи міцної смужки картону або пластику, приклеївши кольорові кружечки з обох боків, щоб учням було простіше показувати обраний колір).

4. Завдання учням: одна дитина поступово наближається до іншої, яка оцінює зручність відстані відповідним кольором (зелений — зручно, а червоний — незручно, треба зупинитися).

5. За наявності часу, наочності та невеликій кількості учнів у класі можете провести цю вправу також у парах учнів, щоб кожен зміг дослідити межі свого особистого простору.

Запитання для обговорення:

•  Які розміри особистого простору у різних учнів?

•  Запитайте в учнів, особистий простір яких досліджувався, що вони відчували, коли показували червону картку. А коли зелену?

•  У яких випадках наш особистий простір порушують?

•  Що ми при цьому можемо відчувати?

Підсумуйте: «Кожна людина має свій особистий простір, який потрібно поважати. У середньому розміри особистого простору дорівнюють відстані витягнутої руки. Особистий простір потрібен нам, щоб відчувати себе зручно, у безпеці».

Перегляд відео «Токійське метро у години пік»

Слово вчителя: «Японці дуже цінують тишу і особистий простір. Але мешканцям великих міст, наприклад, японської столиці Токіо іноді доводиться порушувати особистий простір інших людей, щоб встигнути на роботу».

https://tinyurl.com/y3jv5627

Запитання для обговорення:

•  Як японці очікують на потяг метрополітену? (спокійно, не штовхаючись, стоять на спеціальних розмітках-доріжках)

•  Що робив працівник метро? (контролював, щоб всі пасажири вийшли і зайшли, навіть заштовхував)

•  Що можуть відчувати люди, особистий простір яких порушують у транспорті? (роздратування, страх, занепокоєння, злість та ін.)

•  Де в Україні можна потрапити у схожу ситуацію? (у громадському транспорті великих міст, людних місцях у вихідні дні, у ліфті та ін.)

•  Якщо ви були у такий ситуації, розкажіть про це.

Підсумуйте: «Кожного ранку токійським метро користуються тисячі людей. Саме тому тут навіть існує спеціальна професія — осія. В обов'язки цієї людини входить заштовхувати пасажирів всередину вагона та стежити, щоб їхній багаж не затиснуло дверима».

Робота з підручником «Особистий простір»

Запропонуйте учням прочитати текст і розглянути малюнки у підручнику на с. 96.

Запитання для обговорення:

•  Якими діями японці висловлюють повагу до особистого простору інших людей? (тримають дистанцію в чергах, не штовхаються, не розмовляють по мобільному телефону у транспорті та ін.)

•  Які є правила «нижньої білизни» (Ніхто сторонній не має права торкатися частин тіла, які закриті нижньою білизною. Якщо вам не хочеться обіймів чи поцілунків, ви можете просто усміхнутися чи помахати рукою. Якщо хтось порушує межі вашого особистого простору, скажіть про це дорослим із вашої групи підтримки)

•  Як ще можна назвати дорослих із групи підтримки? (Дорослі, яким ви довіряєте, ті, хто уважно вас слухають і розуміють, допомагають та можуть захистити)

Підсумуйте: «Пам'ятайте, що зона особистого простору - це зона спокою та безпеки особистості. Не дозволяйте нікому порушувати свій особистий простір, і самі не порушуйте чужий».

Вправа «Моя група підтримки»

1. Роздайте кожному учню аркуш паперу і запропонуйте дітям обвести олівцем свою долоньку (або можете використати шаблон з додатка 1).

2. Попросіть дітей написати на кожному пальчику людину, яка входить до їх групи підтримки.

3. Запросіть одну дитину прочитати свій перелік, починаючи речення зі слів «До моєї групи підтримки входять...», а інші учні підіймаються зі своїх місць і кажуть «І в мене теж!», якщо така ж людина є у їх переліку.

Слухання казки «Маленьке та велике "ні"»

Слово вчителя: «Для того, щоб захистити свій особистий простір, важливо вміти говорити "ні", ввічливо, але наполегливо. Пропоную вам послухати про це казкову розповідь»:

Казка «Маленьке та велике "ні"»

Маленьке «ні» сидить на лавці та їсть шоколадку. Воно дужу-дуже крихітне й тихе. До нього підходить велика товста жінка й запитує: «Чи можу я сісти поряд із тобою?» Маленьке «ні» тихо шепоче: «Ні, мені хотілося б побути на самоті». Велика товста жінка навіть не чує його й сідає на лавку.

За нею підходить хлопчина й запитує: «Чи можна мені взяти твою шоколадку?» Маленьке «ні» знову тихо шепоче: «Ні, я хочу з'їсти її сам». Та хлопчина так само не чує, забирає у маленького «ні» шоколадку і починає її їсти.

Згодом підходить чоловік, який часто бачить маленьке «ні» в парку, і каже: «Привіт, малюче! Ти дуже симпатичний. Я можу тебе поцілувати?» Маленьке «ні» вже втретє шепоче: «Ні, я не хочу твого поцілунку». Та чоловік теж не чує, наближується до малого «ні» й збирається його поцілувати.

Тут терпіння малого «ні» уривається. Він піднімається, тягнеться догори і голосно, на всю силу, кричить: «НІ-І-І-І!» Та ще раз: «НІ, НІ, НІ! Я хочу один сидіти на цій лавці, я хочу сам з'їсти свою шоколадку, і я не хочу цілуватися. Зараз же припиніть, залиште мене в спокої!»

Велика тітка, хлопчина й дядько роблять великі очі й питають: «Чому ж ти одразу не сказав?» - і йдуть своєю дорогою.

А хто це зараз сидить на лавці? Не маленьке «ні», а велике «НІ». Воно сильне, голосне, і воно думає: «Отже, якщо завжди тихо й невпевнено говорити «ні», люди цього не чують. Потрібно голосно й чітко говорити «НІ», тоді на тебе будуть зважати». Так маленьке «ні» стало великим «НІ».

Гізела Браун

Запитання для обговорення:

•  Хто порушував особистий простір маленького «ні»? (велика жінка, хлопчик та дорослий чоловік)

•  Як вони це робили? (сідали поруч, їли шоколадку та хотіли поцілувати, хоча маленькому «ні» це не подобалося, він хотів це припинити)

•  Що потрібно було зробити маленькому «ні», щоб цього не сталося? (говорити більш впевнено, щоб його почули)

•  До якого висновку прийшло маленьке «ні», коли перетворилося на велике? (якщо тихо й невпевнено говорити «ні», люди цього можуть не почути. Тому потрібно голосно й чітко говорити «НІ»)

Підсумуйте: «Якщо хтось порушує ваш особистий простір або одне з правил "нижньої білизни", потрібно голосно сказати "Ні!" та повідомити дорослих з групи підтримки».

Примітка: за наявності часу, запропонуйте учням інсценізувати за ролями казку «Маленьке та велике "ні"» або запросіть кожного учня за бажанням побути в ролі маленького «ні» та потренуватися голосно, чітко та впевнено говорити «НІ».

Вправа «Китай і Японія»

1. Роздайте кожному картку з додатка 2.

2. Попросіть учнів назвати описати, що зображено на їх картці.

3. Коротко записуйте відповіді учнів на дошці або фліпчарті, підсумуйте їх.

4. Запропонуйте дітям розподілити відповіді на три категорії, в залежності від того, до культури якої країни відноситься зображений предмет: Китаю, Японії чи обох. Для цього можете записати відповіді у три колонки або намалювати два великих кола, які перетинаються, і до них записувати відповіді.

Підсумкові завдання (зворотний зв'язок, рефлексія, релаксація)

1. Вправа «Відкритий мікрофон». Запропонуйте учням по черзі поділитися враженнями від вивчення теми тижня, розказати, що їм найбільше сподобалося.

2. Створення спільного фото.

3. Отримання дітьми спільної подяки за успіхи у вивченні теми тижня.

Додаток 1

Додаток 2