Конспекти уроків. Природознавство 1 клас (ЗПР) - 2020

Як людина вивчає природу? Спостереження. Досліди. Дослідницька лабораторія. Дослідження дрібних деталей, предметів за допомогою лупи

Мета. Формувати уявлення про спостереження, досліди, дослідницькі вміння; розвивати спостережливість і кмітливість; ознайомити учнів з приладами, за допомогою яких досліджують природу (лупа, бінокль, лінійка); розвивати вміння аналізувати ілюстрації та робити висновки, доводити свою думку; формувати потребу у пізнанні природи.

Обладнання. Таблиці, дидактичні картки, дидактичні ігри, дві склянки, вода, пелюстки квітки (айстри), корок, пластилін, цвях, папір, скріпка, листок з дерева, гумка, серветка: лупа, бінокль, листя дерев, олівець.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Повторення вивченого матеріалу

1. Відповіді на запитання.

За допомогою чого людина пізнає світ?

— Які органи чутгя є у людини?

2. Гра «Чи буває так?»

Дидактична мета. Розвивати логічне мислення, уміння помічати непослідовність у судженнях.

Ігрова дія. Розгадування небилиць.

Правила гри. Хто помітить небилицю, повинен довести, чому так не буває. Учитель зачитує по два рядки вірша, а діти пояснюють, чого насправді не буває.

Небилиця

Що у зими на порозі цвітуть маки на морозі.

А у літа на печі замерзають калачі.

А у весни в кінці поля листя скинула тополя

А в осені коло стежки вбрались верби у сережки.

А ми стали коло хати та й не можем розібрати, — кому іти рибу пасти, кому воду в копи класти, кому піски молотити, кому СНІГИ ВОЛОЧИТИ.

Т. Коломієць

III. Актуалізація опорних знань, повідомлення темн уроку

1. Загадки.

— Відгадайте загадку.

• Жовте листячко лежить, під ногами шелестить, сонце вже не припікає.

Коли, діти, це буває? (Восени)

• Саме з кулачок, червоненький у нього бочок.

Торкнеш пальцем — гладеньке,

а відкусиш — солоденьке. (Яблуко)

— Як ви здогадалися? За якими ознаками впізнали осінь? яблуко?

— Ви відгадали загадки, тому шо це бачили, спостерігали.

Сьогодні на уроці ми поговоримо про спостереження за природою.

Розгляньте яблуко.

Яке воно за розміром, кольором, формою ?

— А чи можете ви. дивлячись на яблуко сказати, яке воно на смак, на дотик? Чи тоне яблуко у воді?

— Щоб дізнатися, яке яблуко на смак, на дотик, чи тоне у воді, треба його дослідити.

— Що людина робить, щоб пізнати природу? (Спостерігає з а нею, досліджує її.)

— За допомогою яких органів чуття людина пізнає природу? (Очі, ніс, вуха, язик, шкіра рук.)

— Розгляньте зображені на таблиці різні прилади.

— Які з них ви знаєте?

— Поміркуйте, для чого потрібні ці прилади.

Вивчати природу людині допомагають різні прилади.

— Отже, на уроці ми ознайомимося з приладами, за допомогою яких досліджують природу.

2. Бесіда.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Бесіда з елементами розповіді з використанням таблиці «Що таке спостереження» з метою формування уявлення про спостереження.

— Щоб пізнати навколишній світ, спираючись на свої органи чуття, людина спостерігає за природними об’єктами та змінами в природі.

Спостерігаючи, вона виділяє ознаки об'єкта, за якими він відрізняється від інших.

— Пригадайте, які ознаки об’єктів можна виявити за допомогою органів чуття? (Колір, розмір, форму, смак і запах, який на дотик, далеко чи близько знаходиться, чи видає звуки.)

— Чи можете ви відрізнити яблуко від огірка?

— За якими ознаками їх розрізняєте? (За кольором, розміром, формою.)

Спостерігаючи за об’єктами природи, людина бачить зміни, які з ними відбуваються. Спостерігаючи за яблуком, яке росте на яблуні, ви можете побачити, як воно збільшується в розмірах. Як змінює свій колір із зеленого на жовтий чи червоний, робиться більш круглим.

— Що робить людина, щоб пізнати навколишній світ?

Висновок. Щоб пізнати навколишній світ, людина спостерігає за природою і за змінами в ній.

— Український народ здавна спостерігав за природою. Спостереження допомагали йому передбачити зміни у природі. Люди спостерігали, шо перед дощем квіти сильніше пахнуть і ластівки літають низько. Отже, вони знали, коли чекати дощу. На основі спостережень наші предки складали народні прикмети.

2. Розповідь з елементами бесіди.

— Щоб пізнати природу, людина не лише спостерігає, а й проводить досліди.

— Розгляньте квітки айстри.

— Яка за розміром ця квітка (велика чи маленька)?

— Якого кольору?

— Які за формою пелюстки квітки (довгі, короткі)?

— Як пахнуть айстри?

— Чи подобається вам їх запах?

— Чи можна лише на основі спостережень визначити, чи тонуть пелюстки айстри у воді чи ні?

— Скільки б ви не спостерігали за квіткою айстри, ви не зможете визначити, чи легко відриваються пелюстки у квітки, тонуть вони чи плавають у воді. Для цього необхідно їх відірвати, кинути у воду, тобто провести дослід.

3. Дослід.

— Проведемо дослід. Чи тонуть пелюстки айстри у воді?

— У склянку з водою киньте дві пелюстки айстри. Що спостерігаєте? Який висновок можна зробити?

4. Робота в парі.

— Дослідіть, які з предметів (корок, пластилін, цвях, папір, скріпка, листок, гумка, салфетка) тонуть, а які — плавають на поверхні води.

— Для цього у склянки з водою по черзі кидайте предмети. Що спостерігаєте?

— Назвіть, які предмети тонуть у воді, а які — плавають на поверхні.

Висновок. Іноді в природі незручно спостерігати за деякими змінами, розглянути ті чи інші властивості об'єкта, тому людина проводить досліди.

За допомогою дослідів можна з’ясувати, що є в ґрунті. Чи можуть рослини жити без води, світла, повітря? Що буде з водою, якщо її поставити у холодильник? Закип’яти у чайнику?

5. Розповідь вчителя.

— Послухайте розповідь.

Наталочка і Дмитрии пішли в ліс. Там вони побачили мурашник.

— Ой! Що вони роблять? — скрикнула Наталочка.

— Хто? — запитав Дмитрик.

— Мурашки. Давай розглянемо їх.

— Які вони маленькі! їх погано видно.

— Ходімо додому. Візьмемо лупу і зможемо все роздивитися.

6. Бесіда за змістом тексту.

— Що побачили діти в лісі? (Мурашник.)

— Кого вони хотіли розглянути? (Мурашку.)

— Чи змогли діти це зробити? Чому? (Мурашки дуже дрібні.)

— Що запропонувала Наталочка зробити Дмитрикові, щоб добре роздивитися мурашок? (Взяти луну.)

7. Практична робота "Дослідження дрібних деталей предметів за допомогою лупи».

Розгляньте лупу.

— Що в неї є? (Улупи є ручка і скло в оправі.)

— Спробуємо дослідити за допомогою лупи напис на олівці.

— Олівець — це рукотворний об’єкт чи природний? (Рукотворний.)

— Візьміть олівець і розгляньте букви та цифри на ньому. Чи добре їх видно?

— Візьміть лупу за ручку в праву руку, а олівець — у ліву. Тримайте лупу біля правого ока. Поступово наближайте лупу до олівця, поки чітко не буде видно напис через скло. Чи добре його видно?

Коли краще видно написи — без лупи чи з лупою? Поміркуйте, чому. (У луни є скло, яке збільшує предмети.)

— Коли краше видно написи — без лупи чи з лупою? Поміркуйте, чому. (У лупи с скло, яке збільшує предмети.)

Словник.

Лупа — збільшувальний прилад, за допомогою якого можна досліджувати дрібні предмети.

— Чому лупу називають збільшувальним приладом? (Вона збільшує дрібні предмети.)

8. Ознайомлення з біноклем.

Щоб дізнатися, які об’єкти природи можна дослідити за допомогою бінокля, відгадайте загадки.

• Без сокири і без рук, а дім будує. (Птах)

• Ходить хмуро між дубами, хижо клацає зубами, весь, як є, —

жорстока лють.

очі в нього так і ллють.

Зачаївся ось, примовк.

Грізний звір цей, звісно, ... (вовк).

• В темнім лісі проживає, довгий хвіст пухнастий має. їй на місці не силиться.

як зовуть її? (Лисиця)

• На голові його корона з гілля, копитня топчуть буйне зілля.

На спинці плямки білі, наче день, звірятко звати це — ... (олень).

За допомогою бінокля можна розглядати не лише тварин, які знаходяться далеко, але й верхівки дерев, вершини гір

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Робота в зошиті .

2. Робота в групах з дидактичними картками.

3. Гра «Коли це буває?»

— Відгадайте загадки.

• Прийшла до нас бабуся у білому кожусі.

Поля причепурила — пухнастим снігом вкрила

Вгадайте — хто вона, бабуся чепурна? (Зима)

• Розквітають в луках квіти, зеленіють в лісі віти.

Все зелене, молоде...

За весною що іде? (Літо)

• Гане сніжок, квітне лужок, день прибуває.

Коли це буває? (Навесні)

• Голі поля, мокне земля,

дощ поливає, коли це буває? (Восени)

• Я розтрушую сніги, наганяю холоди, води сковую в льоди,

в дружбі з дітьми я всіма. Здогадались? Я ... (зима).

• Господиня ходить в гаї, всі дерева роздягає. (Осінь)

• Прийшла баба з вітрами та з білими снігами, привела з собою

діда з бородою. (Зима)

• Сонце пече, липа цвіте, жито доспіває.

Коли це буває? (Витку)

• Зійшли сніги, шумить вода, земля вже квіти внкида, буяс травка молода,

все мертве оживає.

Коли це, діти, буває? (Весною)

• Сніг на полях, лід на річках,

хуга гуляє, коли це буває? (Взимку)

• Я зірок вивчаю в ... (телескоп),

а манну крупу розглядаю у ... (лупу).

За птахами спостерігаю, взявши в руку ... (бінокль).

Як ви здогадалися?

4. Гра «Склади пазл».

5. Гра «Лото».

VI. Підсумок уроку.

1. Відповіді на запитання.

Про то ви дізналися на уроці?

— Що вам сподобалося на уроці?

2. Робота з батьками.

а) Разом з батьками перевірте народну прикмету «Якщо восени з дерев не все листя опаде, буде сувора зима".

б) Поспостерігайте за Сонцем.

Де на небі знаходиться вранці Сонце, коли ви йдете до школи?

— Де на небі знаходиться Сонце опівдні, коли ви повертаєтеся зі школи додому?

— Де на небі знаходиться Сонце ввечері, коли ви лягаєте спати?

в) Поміркуйте!

— Поміркуйте з батьками, як зробити, щоб корок потонув, а пластилін тримався на поверхні води. Перевірте за допомогою досліду.

г) Поцікавтеся у батьків, як вони використовують годинник, термометр.