Методика формування умінь з медіаграмотності на заняттях з інтегрованого курсу «Мистецтво» в НУШ - Волошенюк О.В., Чорний О. В. 2020

Розділ 5. Вісім основних методик для вчителя з декодування рухомих зображень

Ці методики дозволяють урізноманітнити способи використання рухомих зображень на заняттях. Їх можна використовувати в роботі з усіма віковими категоріями учнів.

Перші три методики зосереджені на образній мові рухомих зображень.

Це термін тут ужито для позначення мультиплікації, кіно, відео, телеконтенту. Рухомі зображення (анг. moving images)

Вони мають на меті заохотити учня усвідомити, про що «промовляє» рухоме зображення.

Метод 1, «Постав на павзу», концентрується на візуальній мові рухомих зображень.

Метод 2, «Звук і зображення», допомагає учням зрозуміти, який важливий звук в інтерпретації медіатекстів рухомих зображень.

Метод 3, «Відстеж кадр», привертає увагу до процесу монтажу.

Будь-який з цих методів можна використовувати час від часу для дуже коротких сесій, щоб вибудовувати припущення учнів щодо того, як влаштовані/побудовані кінотексти.

Дві інші техніки, «Верх і низ» та «Залучи авдиторію», покликані допомогти розібратися, як кінотексти досягають авдиторій. Важливо показати учням, що будь-який кінотекст не існує сам по собі. Вони повинні навчитися усвідомлювати, що фільм, анімафільм, телепрограма чи відеоролик діють задля чиїхось інтересів, створені з певною метою і задля певного впливу.

«Верх і низ» — це і метод, який можна застосовувати, щоб перевіряти джерела інформації, використані у відеоматеріалі.

Методи 6, 7, 8: «Переклад», «Порівняй медіа» та «Моделювання», дають змогу внести в заняття елементи медіаграмотності і виявити, як кінотексти пов’язані з іншими медіа.

Опис кожного методу має три колонки. Перша описує саму діяльність, друга містить кілька простих питань, які дозволять розпочати обговорення та дискусію в класі. Цілі ж навчання зазначено в третій колонці.

Метод 1. Постав на паузу

Мета навчання. Учні повинні усвідомлювати, що:

✵ Кожен елемент візуального зображення має певне значення. Візуальні зображення можна «читати», як і інші тексти.

✵ Положення елементів у межах зображення, використовувані кольори та освітлення — все може вплинути на інтерпретацію.

✵ Як відстань до камери (наприклад, великий план, кут камери та те, як вона рухається, впливають на сенс побаченого?

✵ Як чергування кадрів впливає на сенс?

Опис методики

Використовуйте кнопку павзи, щоб допомогти класові обговорити кожен кадр короткого відео (до 60 с).

Запитайте:

✵ Що вони можуть бачити коли зображення «заморожені»?

✵ Які елементи зображення розміщено в кадрі?

✵ Як впливає освітлення та колір?

✵ Яка відстань між камерою та предметами? Який кут камери?

✵ Як рухається камера під час знімання?

✵ Скільки є кадрів і як вибудовується їх послідовність?

Чільні питання

✵ Чому кадр скомпоновано саме так?

✵ Що змінилася б, якби він був скомпонований по-іншому?

✵ Чому камера розміщена так?

✵ Що змінилося б, якби вона була десь в іншому місці?

✵ Що зміниться, якщо деякі кадри щезнуть?

Метод 2. Звук і зображення

Мета навчання. Учні повинні усвідомлювати, що:

✵ Саундтреки рухомих зображень можуть мати чотири елементи: музику, звукові ефекти, голос і тишу.

✵ Звукові ефекти бувають двох типів: «атмосферний» (тобто безперервний звук) і «точковий ефект» (тобто короткі звуки).

✵ Звук, а особливо музика, — формує «настрій» кінотексту та служить жанровим ідентифікатором (наприклад, комедії, трилеру).

✵ Звук часто може краще розкрити значення сцени (епізоду), ніж візуальні зображення.

✵ Звуки за екраном допомагають створити ефект тривимірного простору.

✵ Тиша також потужно впливає на сприйняття кадрів.

Опис методики

Закрийте екран і попросіть учнів уважно слухати звук.

✵ Учні повинні визначити, що це, і описати всі звуки, які вони почули.

✵ Потім вони повинні вгадати контент та стиль зображення ( візуального образу).

✵ Покажіть знову відео зі звуком і запросіть до дискусії про те, як звуки та зображення впливають одне на одного.

Можливі подальші дії:

✵ Спробуйте накласти різну музику, різні звукові ефекти, різні голоси на один і той же або на різні відеотексти.

✵ Обговоріть, як це впливає на способи інтерпретації зображень.

Чільні питання

Про музику:

✵ Що це за музика?

✵ Які візуальні образи вона навіює?

Про звукові ефекти:

✵ Що саме ти чуєш і що за цим може бути?

Про слова:

✵ Що сказано і що можна довідатися про героїв за тембром їхніх голосів?

Про тишу:

✵ Чому, саме ці кадри супроводжує тиша? Що може трапитися?

Про кінцевий перегляд:

✵ Що звук вносить у кадр?

✵ Що змінилося б, якби цих елементів не було?

Метод 3. Відстеж кадр

Мета навчання

✵ Кількість, послідовність та тривалість кадрів у плані розкривають його сенс і створенні в процесі монтажу.

✵ Час на екрані та «час в історії/сюжеті» зазвичай різняться: монтаж «підкореговує» час для нас.

✵ Кожен новий кадр вносить нову інформацію або враження: кадри змінюються не просто для утримування уваги глядача.

✵ Темп і ритм монтажу та їх зміни застосовуються для донесення сенсу.

Опис методики

✵ Після першого перегляду епізоду учні визначають кількість планів (кадрів).

✵ Після другого перегляду відзначають кожну зміну кадру, локації та звуків (за необхідності використовуйте кнопку паузи).

✵ Після третього перегляду вони уважно дивляться, як це створено та чи відбуваються відповідні трансформації звуку.

Учні також повинні зафіксувати довжину кожного плану.

Можливі подальші дії:

✵ Створіть розкадрування (сторіборд), де зафіксуйте аналіз планів з таймінгом.

Чільні питання

✵ Скільки часу триває план? А скільки часу відбувається сама подія, яку він репрезентує?

✵ Яку нову інформацію чи враження додає нам кожен план?

✵ Яку інформацію чи враження додають звукові ефекти?

✵ Чому саме такий плану змінює інший ? Чому плани саме такі завдовжки?

Метод 4. Верх і низ

Мета навчання

✵ Назва ідентифікує медіатекст та «продає» його авдиторії; відсилаючи чітко до жанру та мети або ж маскуючи це, щоб викликати цікавість.

✵ Інформація про те, хто створив медіатекст, хто це фінансував і хто ним володіє, може попередити вас про те, чиї інтереси він представляє, а чиї інтереси не може представляти.

✵ До створення медіатексту причетні багато фахівців і вони мають змогу впливати на його зміст, стиль та сенс.

Опис методики

✵ Покажіть назву, чи якийсь із фрагментів кінотекстів, для того щоб учні визначили його жанр, передбачили авдиторію, на яку він розрахований, та основний меседж/«повідомлення», що він поширює.

✵ Покажіть титри на початку та /в кінці кінотексту і обговоріть питання власності та джерела: хто виробив продукт і яким чином він поширюється.

Чільні питання

✵ Це кінофільм чи телепрограма?

✵ Це факт чи вигадка?

✵ Для кого це?

✵ Про що це?

✵ Хто це зробив?

✵ Хто ним володіє?

✵ Чому він створений?

✵ Які фахівці були залучені до його створення?

Метод 5. Досягти авдиторії

Мета навчання

Учні повинні усвідомлювати, що:

✵ Більшість текстів рухомих зображень змагаються за авдиторію на насиченому комерційному ринку.

✵ Тексти рухомих зображень можна рекламувати в багатьох різних медіа; маркетингові та рекламні стратегії — базові рушії для більшості галузей.

✵ Більшість виробників і розповсюджувачів — частина більших конгломератів і можуть залучати цілий ряд різних компанії, щоб ті допомагали просувати їхню продукцію.

✵ Відгуки авдиторії вимірюються та враховуються під час вибудовування майбутніх стратегій виробництва та просування.

✵ Виробництво рухомих зображень найдорожче і найризикованіше.

Опис методики

У парах або групах учні обговорюють, як текст просувався та розповсюджувався серед авдиторій:

✵ Наприклад, телевізійні програми, каталоги освітніх ресурсів, відео каталоги, магазини, веб-сайти, фільми, реклама, трейлери, рейтинги телебачення, кінопрокат, інформація, огляди, прес-релізи, новини.

✵ Групи або пари представляють свої результати (наприклад, презентації, плакати тощо) і наводять висновки, чи досяг медіатекст наміченої авдиторії.

Чільні питання

✵ Які методи використовували для просування цього тексту авдиторії?

✵ Чому ці методи використовувались, а не інші?

✵ Хто допоміг просувати цей текст і чому?

✵ Чи реагували авдиторії так, як планували продюсери?

✵ Якщо ні, то чому?

✵ Чи розпалювались навмисне дискусії в масмедіа?

Метод 6. Перекладаємо

Мета навчання

Учні мають усвідомлювати:

✵ Значення може змінюватися, коли інформація представлена в іншій формі або перенесена на інший носій.

✵ Будь-які медіа має власну мову та жанри.

✵ Рухоме зображення більше пасує для деяких видів змістів, тоді як літературний твір більше підходить іншим.

Опис методики

✵ Учні зіставляють знаково-символьну інформацію з мовною і «перекладають» текст рухомого зображення — наприклад документального фільму, телевізійних новин.

✵ Реклами, сцени з художнього фільму — мовою друкованих жанрів, як-от публікації в газеті, анотації роману, новели або вірша.

✵ Учні трансформують друкований текст у форму рухомого зображення (метод розкадрування / сторібордінгу).

Чільні питання

✵ Що можна висловити літературним твором таке, чого не скажеш за посередництва рухомих зображень?

✵ Що можна висловити рухомими зображеннями таке, чого не напишеш на папері?

✵ Який засіб, на вашу думку, найкращий для оповідання / інформації / ідеї, яку бажаєте поширити?

✵ Чи можливий повний «переклад» /перенесення з одного середовища в інше?

Метод 7. Порівняй медіа

Мета навчання

Учні мають усвідомлювати:

✵ Групи, проблеми, цінності чи ідеї по-різному представлені відповідно до форми, жанру та цільової авдиторії.

✵ Друковані тексти можуть бути адаптовані мовою рухомих зображень.

✵ Як документальні, так і художні жанри можуть ефективно представляти тему.

✵ Межу між фактом і вигадкою може бути важко вловити.

Опис методики

Учні можуть використовувати основні методи 1—6 для:

✵ Порівняння трактування проблеми у двох різних медіа або для двох різних авдиторій;

✵ Порівняння ключового моменту в літературному творі та його адаптації рухомими зображеннями;

✵ Порівняння трактування однієї і тієї ж теми в документальному та художньому форматі.

Чільні питання

✵ Які елементи залишаються однаковими, а що змінюється (і як?) для різних авдиторій?

✵ Що додається і що втрачається в кожній формі?

Метод 8. Моделювання

Мета навчання

✵ Більшість текстів рухомих зображень під час створення мають редакційні та інституційні обмеження: час, бюджет, контекст, призначення тощо.

✵ Зміст та форма залежать від авдиторії та призначення.

✵ Звернення до іншої авдиторії може додати етичні чи юридичні фактори, які впливатимуть на те, що можна, а чого не можна сказати чи показати.

Опис методики

✵ Пари або групи учнів обирають ролі в групі виробників рухомих зображень, беруть медіа- текст і модифікують або реконструюють його для іншої вікової групи.

✵ «Продають» текст іншій аудиторії.

✵ Створюють альтернативний текст.

Плани повинні бути представлені вчителеві або іншій групі, яка виступає в ролі виконавчого продюсера.

Чільні питання

✵ Чому ви вибрали цю вікову групу / авдиторію?

✵ Які аспекти тексту ви можете використовувати, щоб продати його новій авдиторії?

✵ Які методи були б найбільш підхожими для досягнення цієї авдиторії?

✵ Які докази ви використовуєте для аргументів ?

✵ Хто авдиторія нової версії?