Формування комунікативної компетентності молодших школярів у процесі навчання української мови - К. І. Пономарьова 2019

2.1. Інтерактивні форми навчання у процесі формування комунікативної компетентності школярів
2. Методика формування комунікативної компетентності учнів початкової школи

Одним із пріоритетних завдань компетентнісно орієнтованого навчання в сучасній загальноосвітній школі є створення необхідних умов для особистісного розвитку, формування активної позиції кожної дитини. Науковцями і практиками визнано, що отримання знань, формування умінь і навичок, розвиток особистісних якостей, набуття учнями певних компетентностей є найефективнішими, якщо в освітньому процесі використовуються інтерактивні форми і методи. Адже їх використання є важливим засобом активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Слово інтерактивний походить від англійського interact, що означає перебувати у взаємодії, спілкуватися. Інтерактивне навчання передбачає організацію навчального процесу таким чином, щоб практично всі учні були задіяні в процесі пізнання, розуміли і рефлексували з приводу того, що вони знають, уміють і думають. До інтерактивних належать форми і методи навчання, які спонукають дітей до активної мисленнєвої і практичної діяльності у процесі опанування навчального матеріалу.

Інтерактивні форми і методи передбачають, що в процесі навчання учні і вчитель перебувають у режимі бесіди, діалогу між собою. Відбувається співпраця, взаємодія всіх учасників навчального процесу: вчитель - учень, учень - учень, учень - учні. Модель взаємозв’язків між суб’єктами інтерактивного навчання подано на рисунку 1. Вона демонструє, що вчитель і учень є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання. Інтерактивні форми і методи орієнтовані також на широку взаємодію учнів не тільки з учителем, а й один з одним, на домінування активності учнів у процесі навчання. Роль учителя на інтерактивних заняттях зводиться до скеровування діяльності учнів на досягнення цілей заняття. Отже, інтерактивна взаємодія виключає домінування одного учасника навчального процесу над іншим, однієї думки над іншою. Під час такої організації освітнього процесу учні навчаються бути демократичними, вільно спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, ухвалювати обґрунтовані рішення.

Рис. 1. Модель взаємозв’язків учасників інтерактивного навчання.

Інтерактивні форми навчання передбачають організацію комфортних умов для навчання, під час якого використовуються моделі життєвих ситуацій, рольові ігри та методи, що дають змогу створювати ситуації пошуку, співпереживання, суперечностей, ризику, сумніву, переконання, задоволення, аналізу та самооцінки своїх дій, спільне розв’язування проблем. Це насамперед таке навчання, у якому змінюється роль вчителя, його функції. Учитель в процесі інтерактивного навчання перестає бути єдиним носієм певної інформації та певної суми знань, завдання якого - передати ці знання. Натомість він постійно й активно стимулює учнів до самостійної творчої роботи, виконуючи роль проектувальника і консультанта. Крім того, інтерактивна діяльність передбачає організацію та розвиток такого спілкування, яке веде до взаєморозуміння, взаємодії, до спільного вирішення загальних і, водночас, значимих для кожного учасника завдань.

Науковцями і практиками доведено, що інтерактивне навчання є ефективним засобом стимулювання інтересу до навчання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності та сприяє розвитку критичного мислення, зростанню впевненості у власних силах, розвитку самостійності, креативності, формуванню організаторських і комунікативних здібностей, відповідних життєвих компетентностей, зростанню успішності.

Методологічною основою інтерактивного навчання є діяльнісний, особистісно орієнтований, компетентнісний підходи.

Діяльнісний підхід передбачає засвоєння учнями знань і вмінь у процесі виконання з навчальним матеріалом відповідних активних дій, а не пасивне спостереження чи прослуховування. Головна теза діяльнісного підходу щодо розвитку особистості полягає в тому, що людина виявляє властивості і зв’язки елементів реального світу лише в процесі власної діяльності. [44]

Особистісно орієнтований підхід передбачає переорієнтацію навчально-виховного процесу на розвиток здібностей і талантів кожної дитини, формування її особистісних характеристик. В основі особистісно орієнтованого навчання лежить гуманізація і дитиноцентризм. Мета особистісно орієнтованої освіти полягає не у формуванні особистості із заздалегідь визначеними властивостями, а створенні сприятливих умов для виявлення і розвитку потенціалу кожного школяра.

Компетентнісний підхід визначає спрямованість освітнього процесу на формування і розвиток ключових життєвих компетентностей особистості, підсилює практичну зорієнтованість освіти, акцентує увагу на результатах навчання. [44]

Інтерактивне навчання ґрунтується на принципах активності, відкритого зворотного зв’язку, експериментування, довіри у спілкуванні, рівності позицій.

Принцип активності передбачає, що для досягнення поставлених цілей кожен учень має брати активну участь у процесі засвоєння навчального матеріалу та активно взаємодіяти з іншими учасниками навчального процесу.

Принцип відкритого зворотного зв’язку реалізується через забезпечення можливості учасникам групи висловлювати свої думки, ідеї чи заперечення щодо поставлених завдань. Завдяки активному використанню зворотного зв’язку учні дізнаються, як інші учасники навчального процесу сприймають їхню манеру спілкування, стиль мислення, особливості поведінки.

Принцип експериментуванняпередбачає забезпечення активного пошуку учнями нових ідей і шляхів вирішення поставлених завдань. Важливість цього принципу полягає в тому, що в процесі його реалізації учні отримують зразок стратегії поводження в реальному житті і поштовх до розвитку творчості й ініціативи особистості.

Принцип довіри у спілкуванні спрямований на організацію групового простору в ході проведення занять, який передбачає розташування учня й учителя по колу обличчям один до одного. У такий спосіб змінюється стереотипна установка й уявлення про те, як мають проходити й організовуватись заняття і яка роль у них відводиться вчителю.

Принцип рівності позицій виявляється в тому, що педагог не нав’язує учням своєї думки, а діє разом та нарівні з ними. Водночас, кожен учень має змогу побувати в ролі лідера, організатора.

Інтерактивне навчання передбачає:

- створення умов, за яких учень матиме можливість відчути успішність своїх дій, відкрито і вільно спілкуватися з однокласниками;

- засвоєння знань не в готовому вигляді, а забезпечення можливостей для дослідницької діяльності, пошуку і відкриття нового;

- залучення учнів до активної пізнавальної діяльності;

- організацію процесу активного засвоєння знань і вмінь з використанням інтерактивних прийомів;

- здійснення навчання у процесі практичних дій, спрямованих на вирішення життєвих проблем;

- формування самостійності та індивідуальності;

- спонукання учнів до висловлення власної думки, самостійного вирішення проблеми, рефлексії;

- залучення дітей до конструювання нового;

- формування в учнів критичного та аналітичного мислення.

Інтерактивні методи навчання залучають кожного учня до процесу засвоєння навчального матеріалу, сприяють підвищенню пізнавальної мотивації, формують навички успішного спілкування (уміння слухати і чути одне одного, будувати діалог, ставити запитання на розуміння), розвивають навички самостійної навчальної діяльності (визначення головних і проміжних цілей, уміння передбачати наслідки свого вибору, його об’єктивна оцінка), виховують лідерські якості, уміння працювати з командою і в команді, брати на себе відповідальність за спільну і власну діяльність після досягнення результату.

Застосування інтерактивних технологій формує в учнів уміння:

- аналізувати навчальну інформацію, творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу, що забезпечує усвідомленість засвоєння знань;

- формувати власну думку, правильно її висловлювати, доводити власну позицію, аргументувати її й дискутувати;

- слухати іншу людину, поважати альтернативну думку;

- орієнтуватися в різних життєвих ситуаціях, знаходити правильні рішення;

- будувати конструктивні взаємини в групі, уникати конфліктів, розв’язувати їх, шукати компроміси, прагнути діалогу та консенсусу;

- виконувати творчі роботи, проекти.

Найвідоміші форми інтерактивного навчання, що використовуються в початковій школі: рольові ігри, проекти, змагання, конкурси тощо. Також широко застосовуються прийоми інтерактивного навчання в традиційних формах навчальної діяльності - робота в парах, малих групах, мозковий штурм, мікрофон, незакінчене речення та ін.

Застосування інтерактивних прийомів у початковій школі потребує особливої підготовки вчителя. Насамперед, педагог має знати сутність кожного інтерактивного прийому, умови його застосування, уміти обирати найдоцільніший прийом для досягнення конкретної цілі і правильно його організовувати.

Розглянемо сутність та правила проведення найпоширеніших у практиці початкової школи інтерактивних прийомів і наведемо приклади їх застосування у процесі навчання молодших школярів української мови.

«Мікрофон». Цей прийом дає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання, або висловлюючи свою думку чи позицію. [32] Для його організації необхідно:

1) поставити запитання всьому класові;

2) узяти якийсь предмет (ручку, олівець), що слугуватиме умовним мікрофоном, у який учні, передаючи один одному, по черзі будуть висловлювати свої думки;

3) говорити має право тільки той, у кого мікрофон;

4) ніхто не має права перебивати того, хто говорить;

5) відповіді учнів мають бути чіткими й лаконічними;

6) ніхто не коментує висловлені думки.

Найефективніше використовувати прийом «Мікрофон» під час актуалізації опорних знань, перевірки домашнього завдання, підсумку уроку, рефлексії.

Наприклад, у 3 класі на уроці української мови під час актуалізації знань про речення учні по черзі називають в умовний мікрофон ознаки речень, їх види, правила записування.

1 учень: Речення виражає закінчену думку.

2 учень: Слова в реченні зв’язані між собою і розташовані в певній послідовності.

3 учень: Перше слово в реченні пишемо з великої букви.

4 учень: У кінці речення ставимо крапку, знак питання або знак оклику.

5 учень: За інтонацією речення бувають окличні та неокличні.

6 учень: За метою висловлювання - розповідні, питальні та спонукальні.

«Незакінчене речення». Цей прийом спрямований на формування в учнів уміння чітко і правильно формулювати власну думку, відпрацьовувати вміння говорити коротко, по суті і переконливо. Часто він поєднується з «Мікрофоном». Організація роботи за цим прийомом передбачає:

1) визначення теми, з якої учні будуть висловлюватися;

2) формулювання незакінченого речення, яке діти по черзі мають продовжувати;

3) кожний учасник обговорення розпочинає своє повідомлення із запропонованого початку.

Наприклад:

«Про прихід осені нам сповіщають ...»;

«З цього оголошення я довідався/довідалася про те, що ...»;

«Сьогодні на уроці я вперше дізнався/дізналася про ...»;

«Свою відповідь я оцінюю ..., тому що ...».

«Мозковий штурм». Цей прийом використовується для широкого обговорення певної проблеми. Під час «Мозкового штурму» всі учні розмірковують над однією проблемою і мають змогу висловити свою думку. Мета цього прийому - зібрати за обмежений проміжок часу якомога більше ідей і пропозицій від усіх учнів щодо вирішення поставленої проблеми.

Організація «Мозкового штурму» передбачає:

1) чітке формулювання проблеми і запис його на дошці;

2) забезпечення можливості всім учням висловити свої ідеї, коментарі, навести фрази чи слова, пов’язані з цією проблемою;

3) записування вчителем на дошці чи на аркуші паперу всіх пропозицій та ідей, навіть неймовірних, без зауважень і коментарів;

4) заохочення до розширення і доповнення ідей, висловлених іншими;

5) здійснення на завершальному етапі обговорення й оцінювання запропонованих ідей.

Наприклад. Проблема: «Як ви розумієте вислів «Дотримуйся культури спілкування»?»

Ідеї:

- вживай слова ввічливості;

- уважно слухай співрозмовника;

- не перебивай старших;

- поважай думку інших;

- не ображай того, хто має іншу думку;

- переконуй словами, а не силою голосу .

«Кубування». Цей прийом використовується на етапі повторення, узагальнення та перевірки знань. Для його організації необхідно:

1) виготовити кубик з коробки довжиною ребра 20-25 сантиметрів;

2) написати на кожній грані кубика по одній вказівці;

3) запропонувати учням викласти на папері або в усній формі думки на задану тему.

Наприклад, на підсумковому уроці української мови з теми «Прикметник» у 4 класі учням демонструються по черзі грані куба з такими написами: частина мови, питання, рід, число, відмінок, член речення, значення в мовленні. Учні висловлюють свої думки з приводу того, що їм відомо про кожну граматичну категорію прикметника, напису на гранях. У такий спосіб підсумовується вивчений матеріал з розділу «Прикметник».

«Діаграма Венна». Цей прийом використовується з метою формування в учнів умінь визначати спільні і відмінні ознаки чи властивості об’єктів. Для його організації необхідно:

1) об’єднати учнів у пари;

2) запропонувати завдання - проаналізувати подану інформацію і заповнити діаграму Венна (побудувати два кола, накладаючи частково одне на одне й утворюючи спільну частину);

3) у спільній частині учні записують спільні ознаки для обох елементів;

4) у відмінних частинах кіл діти записують відмінні ознаки елементів.

Наприклад, спільним для частин мови «Іменник» і «Прикметник» є рід, число і відмінок.

«Асоціативний кущ». Цей прийом спрямований на розвиток логічного мислення, уяви, збагачення словникового запасу школярів. Його організація передбачає виконання таких послідовних дій:

1) написати слово чи фразу на дошці, аркуші паперу або в зошиті;

2) запропонувати учням назвати слова чи словосполучення, що спадають їм на думку з цієї теми;

3) записати всі запропоновані учнями слова і словосполучення навколо центрального слова;

4) після запису всіх запропонованих слів колективно пояснити зв’язки між поняттями, де це можливо.

Наприклад, на уроці розвитку зв’язного мовлення, присвяченому написанню твору про осінь, учням пропонується дібрати слова, пов’язані зі словом «осінь». У результаті утворюється такий асоціативний кущ: дощі, жовте, багряне, золотисте листя, бабине літо, світить та не гріє сонце золоте, гриби, опадає, шарудить листя, відлітають перелітні птахи, звірі готуються до зими, небо плаче, засинає природа, сивий туман, голі поля...

«Інтерв’ю». Цей прийом використовують з метою формування діалогічного мовлення. У процесі інтерв’ю учні вчаться звертатися до співрозмовника, уважно його слухати, ставити запитання і давати на них відповіді.

Організація «Інтерв’ю» передбачає:

1) об’єднання учнів у пари;

2) розподіл ролей: кореспондент і респондент;

3) підготовка й озвучування кореспондентом запитань до респондента на задану тему;

4) відповіді респондента на поставлені запитання;

5) обмін ролями учасників інтерв’ю.

Наприклад: «Візьми інтерв’ю в сусіда/сусідки по парті. Розпитай, як він/вона провів/провела вихідний день.»

Кореспондент: Де ти побував/побувала у вихідні?

Респондент: Їздив/їздила на екскурсію в зоопарк.

Кореспондент: Які тварини тебе найбільше зацікавили?

Респондент: Я із задоволенням спостерігав/спостерігала за витівками мавпочок. Мене дуже захопила краса павича і вразили розміри слона та жирафів.

Кореспондент: Чи доводилось тобі годувати тварин?

Респондент: Ні. Годувати тварин у зоопарку заборонено.

«Крісло автора». Цей прийом дає можливість кожному учневі записати свої думки на певну тему, не дотримуючись правил правопису. А потім прочитати всьому класу свій твір-мініатюру у «кріслі автора», виставленому посеред класу. Головним у творі є вільний потік думок. Під час використання цього прийому учні мають бути впевнені у своєму праві вільно висловлювати власні думки та шанобливому ставленні присутніх до того, що вони озвучують.

«Сенкан». Цей прийом передбачає написання вірша в п’ять рядків, у якому лаконічно описано інформацію і факти на певну тему. Для організації цього прийому потрібно:

1) повідомити учням тему вірша;

2) ознайомити дітей з опорною схемою:

- тема (іменник);

- опис (2 прикметники);

- дія (3 дієслова);

- ставлення (речення з 4-х слів, що висловлює ставлення до теми);

- перефразування сутності (синонімічне твердження до першого слова);

3) запропонувати учням дібрати слова і фрази за схемою;

4) спробувати написати вірш із дібраних слів і фраз.

Наприклад:

Вітер.

Сильний, холодний.

Гуляє, свистить, завиває.

Сум і журбу навіває.

Сумовій.

В умовах компетентнісно орієнтованого навчання змінюються вимоги до традиційних організаційних форм навчання, зокрема, уроку. Сучасний урок має бути інтерактивним, тобто передбачати постійну активну взаємодію всіх учасників навчального процесу, «колективне, групове навчання у співпраці, де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють». [32] У структурі інтерактивного уроку виділяють такі етапи:

1) мотивація;

2) оголошення теми та очікуваних результатів навчання;

3) надання необхідної інформації;

4) інтерактивна вправа;

5) рефлексія, оцінювання результатів уроку.

Мета першого етапу полягає в зосередженні уваги учнів на проблемі та пробудженні інтересу до неї. Суб’єкт навчання має бути налаштований на процес пізнання нового і зацікавлений у ньому. З цією метою можна використовувати прийоми, які створюють проблемну ситуацію, викликають у дітей здивування, зацікавлення, бажання вирішити проблему, дізнатися більше про те чи інше явище, предмет або об’єкт.

На другому етапі інтерактивного уроку повідомляється тема заняття й очікувані результати навчання. Їх доречно записати на дошці й озвучити, щоб учні добре розуміли зміст своєї діяльності (що вони робитимуть) і результати навчання, до яких вони мають прагнути (чого мають досягти). Формулювання теми та очікуваних результатів мають бути лаконічними, чіткими, доступними і зрозумілими для учнів.

Метою третього етапу є надання учням інформації, необхідної для виконання практичних завдань, актуалізація знань з відповідної теми.

Центральною частиною інтерактивного уроку є інтерактивна вправа, мета якої полягає в практичному засвоєнні навчального матеріалу, досягненні поставлених цілей уроку. Організація роботи на цьому етапі здійснюється в такій послідовності:

1) інструкція вчителі щодо мети вправи, правил виконання, послідовності дій, кількості часу на виконання;

2) об’єднання учнів у пари чи групи, розподіл ролей чи обов’язків;

3) виконання вправи під керівництвом чи з допомогою вчителя або самостійно;

4) презентація виконаної роботи;

5) обговорення отриманих результатів з метою їх усвідомлення.

На останньому етапі інтерактивного уроку здійснюється підсумок і рефлексія навчальної діяльності. Метою цього етапу є зіставлення досягнутого з цілями, поставленими на початку уроку, залучення дітей до рефлексивного аналізу власної діяльності, у процесі якого необхідно з’ясувати: що вивчали на уроці, які знання отримали, для чого вони потрібні, коли і як їх треба застосовувати (навести приклади), які труднощі виникали під час уроку, чи вдалося їх подолати, яким чином, що для учнів залишилось незрозумілим, над чим ще треба працювати, як кожний учень оцінює свою роботу на уроці.

Пропонуємо зразки підготовлених учителями-експериментаторами інтерактивних уроків з української мови в початкових класах і традиційного уроку з використанням інтерактивних прийомів.

Урок 1. Підготовлений Оленою Самаріною, вчителькою початкових класів, і Оленою Сивоконь, заступником директора з навчально-виховної роботи Боярської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 Київської області.

Урок-казка

(українська мова, 2 клас)

Тема. Вживання слів з буквосполученнями дж, дз.

Мета. Закріплювати вміння правильно вимовляти й записувати слова зі звуками [дж], [дз], [дз']; розвивати фонематичний слух, спостережливість, логічне мислення, уміння робити висновки; збагачувати словниковий запас; виховувати прагнення допомогти іншим, працьовитість, почуття відповідальності.

Обладнання: картки зі словами, звуковими схемами слів, завданнями для самостійної роботи, декорації до казки (Замок Країни Знань, зображення казкового лісу, Мудрої Сови, Чарівника, веселого Дзвоника, Буратіно), музичний супровід, казковий персонаж Фея (переодягнена дівчинка-п’ятикласниця), кошик із фруктами.

Тип уроку. Урок повторення і закріплення знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Продзвенів уже дзвінок,

починається урок.

Попрацюємо старанно,

щоб урок пройшов не марно.

Зручно сядьте ви, будь ласка,

вирушаємо до казки.

(Звучить казкова мелодія, заходить Фея.)

II. Повідомлення теми й мети уроку.

1. Вправа «Очікування».

Фея: Відгадайте, хто я? Правильно, я казкова Фея! А ім’я моє . ..інь! Ой, утік перший звук! А він особливий, тому що позначається двома літерами. Чи здогадалися, з якого звука починається моє ім’я? («Дзінь»)

- Я знаю чудову країну, яка зветься Країна Знань. Дуже хочу туди потрапити, але не можу, бо не навчаюся в школі. Тому прошу у вас допомоги. Чи допоможете ви мені? (Так.)

- Щоб дістатися до Країни Знань, потрібен казковий транспорт і ваші знання про звуки [дж], [дз], [дз'].

2. Конструювання слова з поданих букв.

- Аби дізнатися, на якому транспорті ми поїдемо, розташуйте подані букви в такому порядку, як зазначено під рамочкою.

(Фея прикріплює карету на плакат, на якому зображений казковий ліс.)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

- Кожна казка навчає нас мудрості. Виконуючи завдання казкових персонажів, які зустрінуться на нашому шляху, ми складемо мудру пораду. Вона допоможе Феї потрапити в Країну Знань. Щоб карета поїхала, треба пригадати все, що ми знаємо про звуки і букви.

IV. Повторення опорних знань про звуки і букви.

(Тренувальні вправи на осмислення і застосування знань, умінь, навичок.)

1. Гра «Так чи не так?».

- Фея пропонує вам гру, яка стане перепусткою до фонетичної галявини. Ви готові?

Фея: Зіграти хочеться мені з вами, друзі, в «так» чи «ні».

Я вам питання задаю, готуйте відповідь свою! Відповідай, коли мастак, Чи «ні», чи «так»!

- Голосних звуків 10? (Ні.)

- Буква я завжди позначає 2 звуки? (Ні.)

- Буква ї завжди позначає 2 звуки? (Так.)

- У слові юшка звуків більше ніж букв? (Так.)

- У слові дзвінок букв більше, ніж звуків? (Так.)

(Якщо діти помиляються, пригадуємо правила.)

- Які ви молодці, так багато знаєте!

(Карета переміщається на галявину.)

2. Фонетична галявина. Загадка Мудрої Сови.

- Ми потрапили на фонетичну галявину. Тут живе Мудра Сова. Вона не пускає нас далі. Просить виконати її завдання.

- Відгадайте, які звуки живуть в будиночках на цій галявині.

Це усі повинні знати:

нас не можна роз’єднати.

Відрізняємось ми чим?

Літер дві, а звук один. (Звуки [дж], [дз], [дз’])

(Після того, як діти відгадали, Фея відкриває віконця в будиночках. А в них - звуки [дж], [дз], [дз].)

3. Гра «Розсипані слова».

- Наша галявина незвичайна. На ній розсипані слова, які треба поселити в будиночки. Відгадайте ці слова і розташуйте під відповідними будиночками.

(Слова ґедзь, дзвіночки, джинси, джем, дзиґа надруковані на картках, які розміщені на галявині.)

✵ Штани із джинсової тканини. (Джинси)

✵ Дитяча іграшка, яка швидко обертається навколо своєї осі. (Дзиґа)

✵ Велика муха, яка боляче кусає тварин. (Ґедзь)

✵ Густе варення з фруктів або ягід у вигляді желеподібної маси. (Джем)

✵ Сині квіти, що за формою нагадують маленькі дзвони. (Дзвіночки)

- Запишіть у зошит кожну групу слів в окремому рядку і перевірте.

(Слова, розташовані під першим будиночком, учні записують під керівництвом учителя. Решту слів - самостійно.)

- Молодці! Мудра Сова задоволена. Ви добре впорались із завданням, тому ми рушаємо далі.

4. Звукова доріжка веселого Дзвоника.

- Перед нами звукова доріжка. Щоб по ній проїхати, треба вибрати звукові схеми до слів, які ви побачите на екрані, й утворити з них доріжку.

(На екрані подано слова: ґудзики, бджола, дзеркало, дзвіночки.)

- Веселий Дзвоник дякує.

5. Фізкультхвилинка.

- Фея трохи стомилася від наших пригод. Та й нам уже час відпочити. Щоб вибрати в лісі місце, де ми можемо це зробити, потрібно відгадати загадку.

Воно без рук, без ніг

з землі пробитися змогло.

І нам у літню спеку

холодної води дало. (Джерело)

(Карета переміщається до джерела. Вчитель вмикає відеозапис джерела, яке дзюрчить.)

- Послухайте, як дзюрчить лісове джерело.

Фея: Вимовимо слово джерело. Який перший звук у ньому? ([дж])

- Як позначаємо цей звук на письмі? (Сполученням букв дж.)

- А тепер запрошую всіх відпочити.

(Звучить пісня, на екрані танцюють діти. У класі учні повторюють їхні рухи. Поки проходить фізкультхвилинка, на столі з’являється скринька Чарівника.)

6. Робота в парах за картками. Завдання Чарівника.

(Карета переміщається до хатинки Чарівника.)

- Вирушаємо далі. Перед нами вже видніється Країна Знань, залишилось тільки переїхати через місток. Ой, хто це стоїть на дорозі?

- Це Чарівник. А в нього скринька із завданнями на картках. Щоб їх виконати, треба об’єднатися в пари.

(Вчитель роздає кожній парі учнів картки, Фея допомагає. Діти приступають до виконання завдань.)

На картках завдання: «Запишіть назви предметів і визначте кількість звуків і букв у словах.»

- Чи однакова кількість звуків і букв у цих словах? (Ні.)

- Поясніть чому.

- Зробіть висновок.

Висновок. Буквосполучення дж і дз позначають один приголосний звук. Тому в словах із цими буквосполученнями звуків менше, ніж букв.

7. Мовленнєво-творча робота.

- Нарешті ми перетнули місток. Але ворота до Країни Знань зачинені. Ключ знаходиться в Буратіно. Одержимо його тоді, коли виконаємо наступне завдання.

Завдання від Буратіно:

- Запишіть текст, вставляючи слова, які мають звуки [дж], [дз], [дз’].

Біля лісового ___________________________ ростуть лісові _________________________________ . Над ними гудуть і кружляють ________________________ .

(Джерела, дзвіночки, бджоли.)

- Перевірте, чи правильно ви виконали завдання.

(Учні зіставляють свою роботу з повним текстом, який знаходиться на слайді. Після перевірки Фея отримує ключ від Країни Знань. Карета переміщується до замку.)

V. Підсумок уроку. Рефлексія.

- Нарешті ми відчинили ворота в Країну Знань. А щоб потрапити в замок, треба прочитати мудре прислів’я.

(Біля замку розташовані закриті слова. Фея відкриває їх, а діти читають.)

Навчання - джерело знань.

- Поясніть, як розумієте це прислів’я?

- Чи є в прислів’ї слова з буквосполученнями, які ми сьогодні вивчали? Скільки їх? Вимовте це слово.

- Який перший звук у цьому слові?

- Якими буквами він позначений?

- Які ще звуки позначаються двома буквами? Придумайте з ними слова.

- Чи цікаво було вам працювати на уроці?

- Яке завдання було для вас найлегшим, а яке найскладнішим?

- Що ви засвоїли сьогодні на уроці? (Звуки [дж], [дз], [дз’] позначаються на письмі двома буквами - дж і дз.)

- Молодці! Ви гарно впоралися з усіма завданнями і допомогли Феї потрапити в Країну Знань. Фея хоче вам подякувати.

Фея: Дякую вам від душі,

любі мої школярі,

що завдання всі зробили,

двері в замок відчинили.

Вас запрошую на свято,

подарунків тут багато.

Їжте фрукти, вітаміни,

щоб навчатися відмінно.

(Фея роздає гостинці, діти дякують.)

Фея: Мені вже час повертатися до казки. Дуже хочу розказати своїм друзям, як я потрапила в Країну Знань завдяки учнями 2-Б класу. До побачення.

- Діти, давайте побажаємо Феї щасливої дороги.

(Діти кажуть Феї свої побажання (щасливої дороги, до нових зустрічей, до побачення, приходь до нас іще, будемо тебе чекати...). Фея виходить з класної кімнати.)

Урок 2. Підготовлений Оксаною Москаленко, вчителькою вищої категорії, і Оленою Сивоконь, заступником директора з навчально-виховної роботи Боярської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 Київської області.

Урок-КВК

(українська мова, 4 клас)

Тема. Повторення знань з теми «Речення».

Мета. Повторити знання учнів з теми «Речення»; формувати уміння застосовувати мовні знання в нестандартних умовах, залучати учнів до взаємодії в команді, до прийняття спільних рішень; збагачувати активний словник школярів, розвивати мислення, увагу, пам’ять, спостережливість, усне мовлення, мовленнєво-творчі здібності, вміння висловлювати власні думки; стимулювати ініціативу школярів, виховувати доброзичливе ставлення до однокласників, любов до краси рідного слова.

Обладнання: емблеми команд, таблиця з правилами гри, картки із завданнями для конкурсів, мультимедійний супровід.

Тип уроку. Повторення й застосування знань і вмінь учнів.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

1. Вступне слово вчителя.

- Сьогодні у нас незвичайний урок. Про форму його проведення ви дізнаєтеся пізніше. А епіграфом до нього будуть такі слова: «Ти наше диво калинове, кохана українська мово».

2. Слово учням.

1 ведучий: Ми з вами живемо в чудесному краї з мальовничою природою, гарним, роботящим, талановитим народом, який створив неповторну солов’їну мову. Саме мова є найбільше і найдорожче багатство нашого народу.

2 ведучий: Доки існує мова, доти живе й народ. Бажання знати мову не залежить ні від віку, ні від статі. Головне, щоб воно було.

1 учень: Мова барвиста, мова багата,

рідна і тепла, як батьківська хата.

2 учень: Над старими яворами білих буслів білі діти

зранку-раночку дзьобами вчаться рідно клекотіти.

І рідненько тьохка в лузі соловей до солов’яти...

Ну, а я у школі вчуся, рідним словом розмовляти.

3. Сценка «На ярмарку».

Зустрілися дві куми :

1 кума: Здорова будь, кумонько!

2 кума: Доброго здоров’я, кумасю!

1 кума: Ой, доброго! Та коли це воно добрим буває? Оце йду на ярмарок і, якби не ви, кумасю, то не було б з ким поговорити, що розказати, додому понести, сусідам передати.

2 кума: І я так кажу: ніхто краще за нас не знає мови нашої милозвучної, а так уже як я, то й Ви, кумонько, не вмієте дібрати словечко!

1 кума: Я не вмію?! А давайте позмагаємося у грі-КВК. Покажемо усі разом, як ми знаємо українську мову, вміємо працювати в команді та демонструвати результати своєї роботи.

1 ведучий: Дорогі гості, команди, вас дозвольте привітати,

Конкурс Веселих і Кмітливих знавців мови розпочати.

2 ведучий: Будем розвивати мову, шанувати рідне слово, щоб знання свої зміцнити і честь класу захистити.

4. Представлення журі конкурсу.

- Діти, ви заздалегідь були попереджені про конкурс, готуючись до якого, створили команди, придумали їм назви, емблеми, девізи, привітання команді-суперниці. Ваші старання буде оцінювати журі.

ІІ. Повідомлення теми та завдань уроку.

Учень: Ми прийшли сюди сьогодні,

щоб вести запеклий бій.

Тільки ні, не кулаками,

а в веселій дружній грі.

- Сьогодні ми будемо працювати за таким девізом:

Старайся, пробуй, живи!

Розум, увагу прояви!

Активним і уважним будь!

Про все, що вивчив, не забудь!

- Разом ми повторимо те, що вивчили з теми «Речення». Покажемо, як уміємо застосовувати свої знання. Але перед тим повторимо правила роботи в команді.

Правила гри:

✵ Один за всіх - усі за одного.

✵ Умій говорити й слухати.

✵ Поважай усі висловлені думки.

✵ Будь увічливим: не ображай і не ображайся.

✵ Будь активним.

ІІІ. Конкурси.

1. Конкурс «Привітання команд»

Капітани повідомляють назву своєї команди, представляють її емблему, команди презентують себе та озвучують девізи.

Команда «Мовознавці» (Плакат із зображенням назви й емблеми)

Ми команда дуже сильна,

знаєм все про мову ми.

Перемогу в боротьбі

завоюємо собі.

Наш девіз: Рідну мову треба знати,

слова любити й поважати.

Команда «Всезнайки» (Плакат із зображенням назви й емблеми)

Ми команда ще сильніша,

мова для нас - найсвятіше.

Проти вас ми будем грати,

намагаючись обіграти.

Наш девіз: Чим важче завдання,

тим дорожча перемога.

(Журі оцінюють презентацію команд у балах. Максимальна кількість балів - 3.)

2. Конкурс «Розминка».

Учитель читає запитання, команди обдумують і швидко подають сигнал про готовність відповідати. Право відповідати надається тій команді, яка першою подасть сигнал. Якщо відповідь неправильна - відповідає інша команда.

Завдання:

1. Скільки букв в українському алфавіті? (33 букви.)

2. Як називаються головні члени речення? (Підмет і присудок.)

3. Які бувають речення за метою висловлювання? (Розповідні, питальні й спонукальні.)

4. Що таке корінь слова? (Спільна частина споріднених слів.)

5. Які слова називаються антонімами? (Протилежні за значенням слова.)

6. З яких частин складається текст? (Зачин, основна частина, кінцівка.)

7. Які є типи текстів? (Розповідь, опис, міркування.)

8. Чим закінчується вечір і починається ранок? (Буквою р.)

(За кожну правильну відповідь команди одержують по 1 балу.)

3. Конкурс «Завдання Мудрої дівчини».

- Мудра дівчина з однойменної казки передала нашим капітанам скриньку із завданнями.

Команди дістають зі скриньки картки зі словами, в які потрібно вставити пропущені букви.

(Максимальна кількість балів за завдання - 3.)

4. Конкурс від Мовки.

- Дуже часто до нас на уроки української мови приходили Мовка і Суржик. Пропонуємо завдання від Мовки.

За малюнком потрібно придумати й записати речення.

Одна команда одержує завдання скласти спонукальне окличне речення.

Другій команді пропонується побудувати питальне неокличне речення.

(За правильну відповідь команди отримують по 2 бали.)

5. Конкурс капітанів

Капітани по черзі підбирають до поданих слів протилежні за значенням.

1 капітан:

2 капітан:

(За кожну правильну відповідь команді нараховують по 1 балу.)

6. Конкурс від Суржика.

- Наступний конкурс від Суржика. Кожна команда отримує по 3 фразеологізми. Потрібно знайти на столі вчителя синонім до кожного із фразеологізмів.

(Максимальна кількість балів - 3.)

7. Фізкультхвилинка «Збери кошик на ярмарок».

Команди шикуються в дві шеренги. Біля кожної - кошик. Навпроти команд в іншому кінці класу лежать овочі. Учасники команд по черзі підбігають до овочів, беруть один і приносять у свій кошик. Так триває, поки зберуть усі овочі. (Фізкультхвилинка проходить під музичний супровід.)

8. Конкурс «Шифрувальник».

У цьому конкурсі учасники команд перебуватимуть у ролі шифрувальників. Їм потрібно розшифрувати прислів’я, замінивши числа буквами. Кожне число - це порядковий номер букви в алфавіті.

Завдання для команди «Мовознавці»:

15 18 11 4 1   3 28 11 23 31 33 15 18 1    22 3 12 23 12 9 11 23 31.

(Книга вчить, як на світі жить.)

Завдання для команди «Всезнайки»:

22 16 19 3 19  6 19 22 16 19 3 1 - 22 15 16 1 6 7 23 31 22 33  17 19 3 1.

(Слово до слова - складеться мова.)

(Інформація для журі: максимальна оцінка за правильно виконане завдання - 3 бали.)

9. Конкурс «Редактори».

- Чи знаєте ви, хто такі редактори? Зараз і самі спробуєте побувати ними.

Кожній команді дається текст із помилками. Команди виправляють помилки та замінюють некоректно вжите слово.

Кріт.

Майже все житя кріт проводить під зимлею.

Він постійно веконує важкі підземні роботи, добуваючи їжу. Основним його кормом є дошчові червяки. За одне полюваня кріт зїдає більше двадцяти грамів корму. Потім хропе. А через кілька годин знову виходить на полюваня. За добу кріт зїдає стільки, скільки важить сам.

(За кожну виправлену помилку команди отримують по 1 балу. Максимальна сума за виконане завдання - 10 балів.)

10. Конкурс «Ну що б, здавалося, слова...»

- Що таке одне слово? Майже нічого. А слово до слова - складається речення. А трішки фантазії, творчого мислення — і... ось нові тексти, вірші, казки. Перед вами творчий конкурс. Кожній команді потрібно придумати по 5-6 слів певної тематики. Використовуючи ці слова, потрібно побудувати розповідь з 5-6 речень.

Завдання для команди «Мовознавці» - дібрати теплі слова (літо, сонце, засмагати...).

Завдання для команди «Всезнайки» - дібрати холодні слова (зима, сніг, замерзати...).

(Максимальна кількість балів за виконане завдання - 10.)

IV. Підсумок уроку. Рефлексія.

1. Прийом «Незакінчене речення».

- На уроці мені довелось пригадати й використати знання про ...

- Найскладнішим для мене було завдання ...

- Я ще не дуже добре вмію ...

- Мені потрібно повторити ...

2. Оголошення результатів гри.

- Конкурс завершено. Усі завзято працювали, показали свої знання й уміння з української мови. Настав час підвести підсумки. Слово надається журі.

(Журі оголошує результати конкурсу й називає переможців.)

- Діти, чи задоволені ви результатами своєї роботи на уроці? Покажіть це, домалювавши ротик Смайлика. (У кожного учня зображення Смайлика)

3. Сценка «Ярмарок».

1 кума: Дякую Вам, кумонько за гру!

2 кума: І Вам, серденько!

1 кума: А ходімо, кумонько, на ярмарок!

2 кума: Ходімо! Тільки завернемо додому та зберемо товар на продаж.

На ярмарку продавці пропонують товари, вигукуючи:

- Картопля! Купуйте картоплю! Дешево і ситно!

- Цибуля українська, соковита, вітамінна, дуже-дуже корисна. Споживати можна в сирому, вареному і смаженому вигляді. Без цибулі найкраща страва втрачає свій смак. Купуйте цибулю! Продаю дешево.

- Часник! Часник! Як добрий кулак і зубці дорідні. Купуйте у мене часник - то начините шинку, приготуєте салати й грінки. Купуйте!

- Перець червоний! Добра з нього приправа для квашеної капусти, огірків, помідорів! Продаю недорого - чотири стручки на гривню.

- Скільки коштує? Давайте дешевше.

З’являються дві куми.

1 кума: І знову доброго здоров’ячка, кумонько!

2 кума: Давно не бачились.. .доброго й Вам!

1 кума: А Ви не скажете, кумасю, що оце мої кури у Вашій сумці роблять?

2 кума: А хто вам сказав, що то ваші кури, вони що позначені? Та як Ви можете на мене наговорювати, ніби я Ваші кури на ярмарок понесла!

1 кума: А Ви забули, як торік мого підсвинка підвісили? Ой, людоньки, ви й уявити собі не можете, що ця Настунька мені накоїла! Раз мій рябий підсвинок уліз у її город, а мене тоді вдома не було. Приходжу я, як оце тепер, з ярмарку, дивлюся, а мій підсвинок висить на тину підвішений за задні ноги.

2 кума: Та Ваш негідник-підсвинок заліз у мій город і всю цибулю поїв, жодної не лишив. (Швидко переводить увагу на тих, хто слухає суперечку.) Ой! Кумонько, та ж на нас дивляться! Давайте не будемо сваритися. Гарно ж час провели.

1 кума: Гарно! І людей потішили і собі користь маємо.

2 кума: Нехай мова наша калинова звучить повсюди!

1 кума: Нехай же здорові будуть усі добрі люди!

Звучить пісня у виконанні дітей «І в вас, і в нас все буде гаразд».

Урок 3. Підготовлений Оксаною Свиридюк, вчителькою початкових класів, і Світланою Ляденко, вчителькою вищої категорії, старшим учителем Боярської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 Київської області.

Урок української мови (4 клас)

Тема. Повторення й узагальнення знань з теми «Дієслово».

Мета. Повторити й узагальнити вивчене про дієслово; формувати вміння застосовувати набуті знання під час виконання вправ; розвивати увагу, спостережливість, мовлення учнів, вміння аналізувати, робити висновки; виховувати любов до рідної мови, природи.

Обладнання: ілюстрації, картки, прислів’я, загадки.

Тип уроку. Узагальнення знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

1. Емоційне налаштування.

Ми багато знаємо,

ми багато вміємо.

Думку власну маємо,

працювать бажаємо.

2. Девіз уроку: Слухати, думати, міркувати, доводити, спостерігати.

ІІ. Повідомлення теми уроку.

- Відгадайте загадку, щоб дізнатися, з якою частиною мови будемо працювати сьогодні на уроці.

Вони хочуть діяти, а не сидіти,

творити, співати, радіти, летіти.

Вони будь-яку дію означають сміливо —

Що робить? Що буде робити? Що зробила?

(Це загадка про дієслова.)

- Які дієслова із загадки ви запам’ятали?

- На яке питання відповідають ці слова?

- Сьогодні на уроці ми пригадаємо й узагальнимо все, що знаємо про дієслова, будемо застосовувати ці знання під час виконання вправ, написання твору.

ІІІ. Узагальнення та систематизація знань.

1. Вправа «Мозковий штурм».

- Які частини мови ви знаєте?

- Яку частину мови називають дієсловом?

- Що означають дієслова?

- На які питання відповідають?

- Яким членом речення найчастіше є дієслова?

- Що таке неозначена форма дієслова?

- Як пишеться не з дієсловами?

- Як змінюються дієслова?

2. Каліграфічна хвилинка. Гра «Знайди слово».

- Запишіть поєднання букв.

роз ви ваю ться тя гн уть ся

- Утворіть із них слова і запишіть. (Розвиваються, тягнуться.)

- Ці слова допоможуть нам виконати наступне завдання.

3. Робота з текстом.

- Запишіть текст, вставляючи пропущені букви.

Як чудово навесні навколо! Ро...виваю...ся, тягну...ся квіти до сонечка. Тебе можуть здивува... їх кольори та аромати. Прислухай..., затамуй подих, щоб відчути цю неймовірну красу.

- Які орфограми ви зустріли в тексті?

- Підкресліть дієслова на -ться. Зробіть висновок, як вони пишуться?

4. Робота з прислів’ями (в групах).

- Прочитайте прислів’я на картках. Запишіть їх, розкриваючи дужки.

1 група

Наука в ліс (не)веде, а з лісу виводить.

Мудрим ніхто (не)вродився, а навчився.

2 група

Берись дружно - (не)буде сутужно.

Нових друзів май, старих (не)забувай.

3 група

Слово - не горобець, вилетить - (не)спіймаєш.

Без верби й калини (не)має України.

4 група

(Не)лінуйся рано вставати та змолоду більше знати!

Що знаєш, що вмієш, те за плечима (не)носити.

- Поясніть, як розумієте значення кожного прислів’я.

(Кожна група пояснює своє прислів’я.)

- Назвіть дієслова, які є у ваших прислів’ях, поставте до них питання.

- Пригадайте правило про правопис не з дієсловами.

- Чи завжди не з дієсловами пишеться окремо?

- У якому з прислів’їв не з дієсловом написали разом?

5. Динамічна пауза.

6. Робота за підручником (М. С. Вашуленко та ін. Українська мова. 4 клас.).

- Прочитайте речення із вправи 321.

- Випишіть дієслова в колонку.

- Утворіть неозначену форму цих дієслів і запишіть у другу колонку. (Один учень виконує завдання біля дошки.)

летить - ... (летіти)

кує - ... (кувати)

зникають - ... (зникати)

ходили - ... (ходити)

ловлять - ... (ловити)

- Розберіть слово летить за зразком, поданим у підручнику на с. 163.

7. Вправа «Заміни одним словом».

- Замініть подані словосполучення дієсловами в неозначеній формі. Поставте до них питання.

Говорити пошепки - ... (шепотіти, що робити?).

Дати дозвіл - ... (дозволити, що зробити?).

Ставити запитання - ... (запитувати, що робити?).

Дати відповідь - ... (відповісти, що зробити?).

- Зробіть висновок про дієслова в неозначеній формі.

(Відповідають на питання що робити? що зробити?)

8. Робота в парах. (На партах картки із завданнями.)

- Прочитайте речення. Вставте доречні, на вашу думку, дієслова.

Місяць по небу_________________________________ , пісню свою заводить.

Аж ось прямо на них____________________________ ___________________________________________ вовк, такий страшний та здоровенний.

За старою ведмедицею втомлено_______________________________________________ _______________________________________ ведмежа.

(Учні вставляють слова: ходить, суне, плентається.)

- Що об’єднує ці дієслова? (Ці дієслова - синоніми; вони мають форму теперішнього часу.)

- Продовжте цей синонімічний ряд.

- Поставте три дієслова (на вибір) у минулому часі.

9. Мовленнєво-творче завдання.

- Виконайте вправу «Кола на воді».

(Учитель пояснює сутність вправи: на кожну букву поданого слова потрібно дібрати одне слово, скласти з дібраними словами речення, які б утворили зв’язний текст.)

- Доберіть синонім до слова регоче. (Сміється.)

(Учитель записує слово сміється на дошці вертикально.)

- Доберіть слова на всі літери цього слова. Чи можна дібрати слово на букву знак м’якшення? Чому? (Немає слів, які б починались на цю букву.)

(Учні добирають слова під керівництвом учителя, який скеровує їхні пропозиції: на букву С доберіть ім’я хлопчика, на М - назву члена сім’ї, на І - назву квітів, на Є - ще одне ім’я хлопчика, на Т - синонім до слова друзі, на С - назву одного з меблів, на Я - утворіть прикметник від іменника яблуко.)

С - Сергійко

М - мама

І - іриси

Є - Євген

Т - товариші

Ь

С - стіл

Я - яблучний

- Складіть текст-розповідь із семи речень, у кожному з яких використайте одне з дібраних слів.

(Над виконанням цього творчого завдання учні працюють самостійно. Окремим дітям, на їх прохання, учитель надає допомогу.)

- Хто бажає прочитати свій твір? (Кілька учнів, за бажанням озвучують свої твори.)

(Зразок учнівського твору. Сергійко встав рано. Сьогодні в його мами день народження. Він вирішив подарувати їй іриси. По дорозі з магазину зустрів Євгена. Товариші разом привітали Сергійкову маму. Мама запросила хлопців за стіл. Пригостила чаєм і яблучним пирогом.)

IV. Підсумок уроку. Рефлексія.

- З якою частиною мови працювали на уроці?

- Що знаєте про дієслово? (Використовується прийом «Мікрофон».)

- Що на уроці вам вдалося найкраще?

- Які завдання викликали труднощі?

- Які знання про дієслово вам ще потрібно повторити?

- Можливо, ви ще щось хотіли б дізнатися про дієслово?

- Якою, на вашу думку, була атмосфера на уроці?

- Дякую всім за співпрацю на уроці.

V. Домашнє завдання.

- Удома перечитайте й відредагуйте написані творчі роботи. Підкресліть у них дієслова. За бажанням, намалюйте ілюстрації до своїх творів.