Тижневі модулі з інтегрованого курсу «Українська мова» (4 клас) - Ірина Старагіна, Аліна Ткаченко, Людмила Гуменюк, Оксана Волошенюк, Ольга Романюк 2019-2020


Тема 5. Світ невидомий (лютий)
Календарно-тематичне планування для 4 класу за робочим зошитом інтегрованого курсу «Українська мова»

Очікувані результати в межах змістових ліній

Взаємодіємо усно

Читаємо

Взаємодіємо письмово

Досліджуємо медіа

Досліджуємо мовлення

Театралізуємо

переказує текст творчо (зміна оповідача в тексті-розповіді; зміна послідовності переліку наведення ознак у тексті-описі; зміна послідовності аргументів у тексті-міркуванні) [4 МОВ 11.2-3];

виявляє зв'язки в текстах: між окремими частинами тексту, між частинами тексту і темою або головною думкою [4 МОВ 2-2.2-3];

письмове висловлення (розповідь, опис, міркування) на теми, які його / її цікавлять, за прочитаним твором, про ситуацію з життя в школі, сім'ї тощо, зважаючи на мету та адресата [4 МОВ 3-3.1-2];

визначає правдоподібність описаних подій і тверджень з медіатексту, виходячи з власного досвіду [4 МОВ 4-1.4-2]

вправно будує речення, зважаючи на мету висловлювання [4 МОВ 5-4.1-5];

- установлює зв'язок між характерними рисами мовлення персонажа п'єси та реакцією його співрозмовника [4 МОВ 64.2-2]

виокремлює інформацію для створення власного висловлення з конкретною метою (усне оголошення, усний відгук, усний стислий переказ) [4

МОВ 1-1.3-1]

висловлює припущення про наміри автора тексту, обґрунтовує свої думки [4 МОВ 22.2-6];

оформлює власне висловлення зрозуміло, дотримуючися норм літературної мови, за потреби звертається до словників [4 МОВ 33.1-7]

розрізняє факти й судження в простому медіатексті, виокремлює цікаву для себе інформацію [4 МОВ 4-1.4-4]

поширює речення різними членами відповідно до комунікативної стратегії [4 МОВ 54.1-6];

імпровізує,використовуючи голос і мову тіла (міміку, жести, поставу, рухи) для виконання запропонованої/ обраної ролі , надає варіанти несловесних засобів (міміку, жести, поставу, рухи) і пояснює, чому обраний один із них [4 МОВ 6-2.7-2]

пояснює можливий вплив висловлення на слухача [4 МОВ 1

1.4-4]

розпізнає стиль тексту і пояснює, як він впливає на сприймання інформації [4 МОВ 2-2.2-9];

створює документи для спілкування та поширення результатів діяльності, індивідуальної або групової роботи за допомогою цифрових пристроїв та програм [4 МОВ 3-3.2-3]

описує враження від змісту і форми медіатексту [4 МОВ 42.4-1];

обґрунтовує пунктограми (у межах вивченого) для правильного оформлення висловлення на письмі [4 МОВ 5-4.18]

передає своє враження від побаченої вистави у письмових відгуках (наприклад, запис у щоденнику вражень або в класному альманасі) [4 МОВ 6 - 3.1-1];

наводить аргументи на захист власної думки та ілюструє її прикладами [4 МОВ 1-1.6-2]

пояснює, кому з літературних персонажів співчуває і чому

[4 МОВ 2-2.3-4]

обговорює письмові роботи (власні й однокласників) у парі, малій групі, відзначає позитивні характеристики

[4 МОВ 3-3.3-3]

пояснює, чи змінилося під впливом медіатексту власне уявлення або думки про предмет повідомлення і як саме [4 МОВ 4-1.5-4]

експериментує із власними текстами, стилізує їх, наприклад, трансформуючи речення, додаючи епітети, порівняння тощо [2 МОВ 5-4.2-3];

ініціює дискусію, висловлюючи власні погляди і слухаючи інших [4 МОВ 1-1.6-3];

оцінює надійність джерела інформації, обгрунтованість висновків [4 МОВ 2-2.4-3];

висловлює, за підтримки вчителя, поради щодо можливого вдосконалення тексту [4 МОВ 3-3.3-4]

створює прості аудіовізуальні медіатексти (відеозапис виступу, вистави, екскурсії, інтерв'ю) з допомогою вчителя / вчительки, враховує мету й аудиторію [4 МОВ 4-1.7-3];

творить власні художні тексти (усмішки, вірші, казки, оповідання тощо) на основі відомих [2 МОВ 5-4.22];

дотримується правил літературної вимови у власному висловлюванні [4 МОВ 1-1.6-5]

визначає роль елементів форми (слова автора, діалог персонажів, опис, виражальні засоби мови) для розуміння змісту [4 МОВ 2-2.4-4];

використовує різні форми презентації простих медіатекстів [4 МОВ 4-3.1-4];

розпізнає уривок із власного тексту серед запропонованих уривків і пояснює характерні ознаки власного мовлення [4 МОВ 5-4.2-4]

створює есе для висловлювання власних поглядів та усної презентації [4 МОВ 1-1.7-4];

добирає необхідну інформацію з різних джерел: шукає її у словниках, довідниках, енциклопедіях, бібліотеці, Інтернеті [4 МОВ 2-2.5-3]




створює власний текст, використовуючи елементи кількох прочитаних текстів [4 МОВ 2 2.7-3]



Тиждень 20. Вирушаємо в невідоме

№

Дата

Проблемне запитання

Текст/медіатекст

Завдання робочого зошита

1


Які джерела інформації є надійними?

Туве Янссон «Комета прилітає» (уривок)

1 - 5

2


Як за особливостями мовлення впізнати філософа?

Туве Янссон «Комета прилітає» (уривок)

6 - 9

3


Чи варто дорослим спілкуватися з дітьми на філософські теми?

Туве Янссон «Комета прилітає» (уривок)

10 - 12

4


Звідки походять назви сузір'їв?

Аудіотекст «Про Зоряний Віз»

13 - 15

5


Чи завжди однаково пов'язані слова в сполученнях слів?


16 - 18

Взаємодіємо усно. Уявлення про ситуацію міжособистісного спілкування (умови, учасники, мета). Репліка в діалозі: порада, співчуття, комплімент тощо. Норми спілкування в різних комунікативних ситуаціях (знайомі та незнайомці). Сфери спілкування: навчання, сім’я, дозвілля, послуги тощо.

Взаємодіємо письмово. Адресат, мета, ситуація. Орфограми, пунктограми, правила слововживання та словозміни (у межах вивченого). Словники як довідкове джерело зі слововживання та правопису (тлумачний, орфографічний).

Читаємо. Мета читання (розважитися, отримати інформацію, зрозуміти, переконатися тощо). Аналіз художнього тексту. Місце і час подій, персонажі (мотиви поведінки, причини переживань та емоцій, стосунки між персонажами). Вплив переживань персонажів на емоції читача. Порівняння цих емоцій із почуттями, викликаними іншими творами або подіями з власного життя.

Досліджуємо мовлення. Види речення за метою висловлення. Роль розділових знаків у позначенні речення на письмі. Лексичне значення слова. Основа та закінчення. Позначення звуків, що чергуються, на письмі. Орфограми, пов’язані з чергуванням звуків. Орфографічний словник як довідкове джерело щодо норм правопису.

Досліджуємо медіа. Мета і цільова аудиторія. Емоційно-ціннісне навантаження медіатекстів. Візуальні медіа. Елементи форми (колір, фото, шрифт).

Театралізуємо. Словесні і несловесні засоби для створення образу персонажа на сцені.

Тиждень 21. Долаємо труднощі разом

№

Дата

Проблемне запитання

Текст/медіатекст

Завдання робочого зошита

6


Чи легко щось пояснювати іншим?

Анімаційний фільм «Книга-мандрівка Україна», 9 серія

1 - 4

7


Чи доречні наукові терміни в художній літературі?

Туве Янссон «Комета прилітає» (уривок)

5 - 8

8


Як написати відгук на виставу?

Туве Янссон «Комета прилітає» (уривок)

9- 10

9


Як створюється правдоподібність подій у творі?

Фрагмент із анімаційного фільму за повістю Туве Янссон «Комета прилітає»;

Туве Янссон «Комета прилітає» (уривок)

11 - 14

10


Скільки синтаксичних одиниць може бути в реченні?

Туве Янссон «Комета прилітає» (уривок)

15 - 17

Взаємодіємо усно. Позиція мовця (категоричність чи невпевненість; дотримання мовленнєвого етикету чи порушення етикетних норм). Інтонація розповідного, спонукального, питального речення. Інтонаційне забарвлення окличного речення.

Взаємодіємо письмово. Адресат, мета, ситуація. Орфограми, пунктограми, правила слововживання та словозміни (у межах вивченого). Словники як довідкове джерело зі слововживання та правопису (тлумачний, орфографічний). Оголошення, афіша, пам'ятка, інструкція, коментар у захищеній онлайновій спільноті, загадка, лічилка, казка, байка, вірш, оповідання, есе тощо як писемні висловлення. План тексту.

Читаємо. Аналіз художнього тексту. Місце і час подій, персонажі (мотиви поведінки, причини переживань та емоцій, стосунки між персонажами). Запитання до окремих абзаців і до тексту. Оцінювання переживань та емоцій персонажів. Вплив переживань персонажів на емоції читача. Порівняння цих емоцій із почуттями, викликаними іншими творами або подіями з власного життя.

Досліджуємо мовлення. Орфограми, пов'язані з чергуванням звуків. Орфографічний словник як довідкове джерело щодо норм правопису. Лексичне значення слова. Уявлення про власне українські слова та слова, запозичені з інших мов. Словосполучення та речення. Граматична основа речення.

Досліджуємо медіа. Мета і цільова аудиторія. Емоційно-ціннісне навантаження медіатекстів. Аудіовізуальні медіа. Мультфільм. Елементи форми (рухомі образи, звукові засоби).

Театралізуємо. Характери персонажів, вчинки персонажів. Діалог між персонажами. Словесні і несловесні засоби для створення образу персонажа на сцені.

Тиждень 22. Цінуємо свою інакшість

№

Дата

Проблемне запитання

Текст/медіатекст

Завдання робочого зошита

11


У які групи можна об'єднати літературні твори?

Галина Вдовиченко «Сова, яка хотіла стати Жайворонком»

1 - 5

12


Чи може читач додати у твір свого персонажа?

Галина Вдовиченко «Сова, яка хотіла стати Жайворонком»

6- 9

13


Чи може бути цікавим щось не цілком достовірне?

Галина Вдовиченко «Сова, яка хотіла стати Жайворонком»

10 - 13

14


Чим різняться вітання та побажання?

Галина Вдовиченко «Сова, яка хотіла стати Жайворонком»

14 - 16

15


Як написати есе?

Галина Вдовиченко «Сова, яка хотіла стати Жайворонком»

Канал 1 + 1, відео «Добрий день чи доброго дня -експрес-урок української мови»

17 - 20

Взаємодіємо усно. Уявлення про ситуацію міжособистісного спілкування (умови, учасники, мета). Дискусія як зіставлення різних поглядів на проблему. Норми спілкування в різних комунікативних ситуаціях (знайомі та незнайомці). Різні види тональності (звичайна, фамільярна, вульгарна).

Взаємодіємо письмово. Адресат, мета, ситуація. Орфограми, пунктограми, правила слововживання та словозміни (у межах вивченого). Словники як довідкове джерело зі слововживання та правопису (тлумачний, орфографічний). Оголошення, афіша, пам'ятка, інструкція, коментар у захищеній онлайновій спільноті, загадка, лічилка, казка, байка, вірш, оповідання, есе тощо як писемні висловлення. Редагування рукописного та електронного тексту.

Читаємо. Мета читання (розважитися, отримати інформацію, зрозуміти, переконатися тощо). Способи критичного читання. Аналіз художнього тексту. Місце і час подій, персонажі (мотиви поведінки, причини переживань та емоцій, стосунки між персонажами). Оцінювання переживань та емоцій персонажів. Вплив переживань персонажів на емоції читача. Порівняння цих емоцій із почуттями, викликаними іншими творами або подіями з власного життя.

Досліджуємо мовлення. Орфограми, пов'язані з чергуванням звуків. Орфографічний словник як довідкове джерело щодо норм правопису. Лексичне значення слова. Значущі частини основи слова: префікс, корінь, суфікс. Спільнокореневі слова. Словосполучення та речення. Граматична основа речення..

Досліджуємо медіа. Мета і цільова аудиторія. Емоційно-ціннісне навантаження медіатекстів. Аудіокнижка, онлайн радіо. Засоби впливу на радіослухачів (інтонація, тембр, фононові шуми, музичний супровід).

Театралізуємо. Характери персонажів, вчинки персонажів. Діалог між персонажами. Словесні і несловесні засоби для створення образу персонажа на сцені.

Тиждень 23. Літаємо в снах

№

Дата

Проблемне запитання

Текст/медіатекст

Завдання робочого зошита

16


Чи кожен «факт» є справді фактом?

Відео «Цікаві факти про сон»

1 - 4

17


Коли слово буває головним, а коли залежним?


5 - 7

18


Чи є відмінності між сном і казкою?

Валерій Шевчук «Золотий стіл»

8 - 10

19


Чи можна керувати снами?

Валерій Шевчук «Золотий стіл»

11 -12

20


Чи завжди розділи тексту повинні мати назви?

Валерій Шевчук «Золотий стіл»

13 - 15

Взаємодіємо усно. Уявлення про ситуацію міжособистісного спілкування (умови, учасники, мета). Дискусія як зіставлення різних поглядів на проблему. Позиція мовця (категоричність чи невпевненість; дотримання мовленнєвого етикету чи порушення етикетних норм).

Взаємодіємо письмово. Адресат, мета, ситуація. Орфограми, пунктограми, правила слововживання та словозміни (у межах вивченого). Словники як довідкове джерело зі слововживання та правопису (тлумачний, орфографічний). Оголошення, афіша, пам'ятка, інструкція, коментар у захищеній онлайновій спільноті, загадка, лічилка, казка, байка, вірш, оповідання, есе тощо як писемні висловлення. Редагування рукописного та електронного тексту. Типи тексту: опис, розповідь, роздум.

Читаємо. Мета читання (розважитися, отримати інформацію, зрозуміти, переконатися тощо). Аналіз художнього тексту. Місце і час подій, персонажі (мотиви поведінки, причини переживань та емоцій, стосунки між персонажами). Запитання до окремих абзаців і до тексту. Оцінювання переживань та емоцій персонажів. Порівняння цих емоцій із почуттями, викликаними іншими творами або подіями з власного життя.

Досліджуємо мовлення. Орфограми, пов'язані з чергуванням звуків. Орфографічний словник як довідкове джерело щодо норм правопису. Лексичне значення слова. Синоніми. Фразеологізми. Тлумачний і фразеологічний словники як довідкове джерело щодо лексичного значення слова та значення фразеологізму. Зв'язок слів у словосполученні.

Досліджуємо медіа. Мета і цільова аудиторія. Емоційно-ціннісне навантаження медіатекстів. Аудіовізуальні медіа. Засоби масової інформації: телебачення. Види телевізійних програм (новинні, розважальні, ток-шоу, ігрові, спортивні, просвітницькі, дитячі ).

Театралізуємо. Характери персонажів, вчинки персонажів. Діалог між персонажами. Словесні і несловесні засоби для створення образу персонажа на сцені.