Розробки уроків - Українська мова та читання Частина 1 - 2 клас I семестр - Володимир Наумчук 2021

Пряме й переносне значення слів. (Українська мова)
Дослідження лексичного значення слова. Народне надбання

Мета. Здійснювати лінгвістичний підхід доопрацювання прямого й переносного значення слова, активізувати словниковий запас учнів, навчати дітей пояснювати пряме й переносне значення слів, виховувати загальнолюдські цінності.

Дидактико-методичне забезпечення. Опорна таблиця «Значення слова», слова-картки.

План-конспект

1. Організація учнів до уроку.

2. Мотивація навчальної діяльності.

2.1. Лексична гра «Вкажіть правильне слово».

- Діти, із запропонованих слів виберіть те, яке можна охарактеризувати такими діями: схопився, зашелестів, залопотів, порвав, пошматував, підхопив, поніс (літак, лелека, вітер). Чи правильно ви вказали слово, переконайтеся, прослухавши уривок з твору Миколи Сингаївського.

«Раптом схопився вітер. Зашелестів, залопотів крилами, набрав розгону. Порвав, пошматував, підхопив із собою павутиння. Поніс у далечінь. На лузі чисто-метено стало».

- Поясніть, як ви розумієте значення кожної дії вітру. Яким ви «побачили», «відчули» вітер?

- Послухайте поетичні рядки.

Тихо в Карпатах. Зимова пора.

Сонце сміється і сяє. Тихо!

Ні вітру, ні звуку не чуть,

Сонні ялиці дрімають,

Дивний серпанок морози їм тчуть.

- Значення яких слів вам незрозуміле? Які слова допомогли «побачити» живу істоту? Чому саме ці слова? («Сонце», «ялиці», «морози», тому що вони виконують дії, які може виконувати жива істота: дитина, людина, тварина.)

- Яким ви собі уявили сонце, що сміється; ялицю, що дрімає; мороз, який тче серпанок? (Після відповідей учнів учитель узагальнює, що дія ніби перенесена з одного предмета на інший).

3. Повідомлення теми уроку.

4. Сприймання й первинне усвідомлення нового матеріалу.

4.1. Робота з опорною таблицею «Значення слова».

- Які значення можуть мати слова?

- Якщо дія чи ознака переноситься на інший предмет чи явище, то яке значення набуває це слово?

4.2. З'ясування сутності прямого і переносного значення слів.

- У кожній парі словосполучень вкажіть ту, яка вжита у прямому значенні.

Глибока річка — глибока думка; солодка груша — солодка усмішка; танцюють діти — танцюють листочки; золота обручка — золота осінь.

- Чому ви так думаєте?

- Вкажіть, які словосполучення вжиті у переносному значенні.

Золотий характер — золота ложка; срібне волосся — срібна ваза; весела дівчинка — весела зима; летить пташка — летить думка.

(Учні пояснюють, як вони розуміють зміст словосполучень, ужитих у переносному значенні).

- У кожній парі речень вкажіть слова з прямим і переносним значенням.

Дідусь прожив довге життя. Орисі сподобалася довга сукня.

Дуб шелестів кучерявим чубом. У Максима розкішний кучерявий чуб.

Суха трава горіла від спеки. В руках бабусі горить робота.

4.3. Узагальнення вчителя про пряме і переносне значення слів.

5. Осмислення нових знань.

5.1. Аналіз змісту правила (с. 82).

5.2. Виконання вправ 1-3 (колективно) з наступною їх перевіркою.

Фізкультхвилинка

5.3. Робота в групах (вправа 4).

5.4. Самостійна робота (вправа 5, 6).

6. Узагальнення й систематизація знань.

- Прочитайте слова-картки. Згрупуйте їх так: першими словосполученнями будуть ті, що вжиті у прямому значенні, другими — в переносному.

М'який хліб, тяжка валіза, золота ложка, кам'яний будинок, сонячний ранок, залізна брама, сонячна посмішка, залізна витримка, кам'яне обличчя, м'який характер, тяжке покарання, золоте серце.

7. Підсумок уроку.

- Яку цікаву інформацію про значення слів ви довідалися на уроці? З якою метою використовують слова в переносному значенні? Послухайте речення: «По діброві вітер виє, гуляє по полю.» (Т. Шевченко). Вкажіть у реченні слова, вжиті в переносному значенні.