Уроки навчання грамоти 1 клас II семестр Добуквенний період - Володимир Наумчук, Марія Наумчук 2020
Урок 43. Закріплення звукових значень букви «це». Опрацювання віршів Л. Яковенко «Де ти снідав, горобець?», Л. Біленької «Цуценя і цапеня». Загадка
Мета. Закріпити знання учнів про звукові значення букви «це», навчати дітей встановлювати послідовність подій у тексті, порівнювати, встановлювати причиново-наслідкові зв'язки, вдосконалювати навички свідомого і виразного читання, розвивати мовлення, мислення, виховувати любов до тваринного світу.
Навчально-методичне забезпечення. Предметні картинки: горобець, лев, лисиця, морж, слон, журавель, кенгуру, ведмежа, крокодил; слова-картки: пустували, перекинули, налякали, столочили, наскочили, впало, розбив, заскавулів, двоскладова схема з наголошеним першим (другим) складом, ланцюжок вивчених букв, складова таблиця, кросворд (запис на дошці).
План-конспект
1. Організація класу до уроку.
2. Повторення вивченого матеріалу.
2.1. Читання ланцюжка вивчених букв (с. 44-45). Звукове значення літер: я, ї, ц.
2.2. Утворення і читання складів за складовою таблицею.
Б В Г Ґ Д Ж З С Т Ф Х Ц Ч Ш Щ
Й К Л М Н П Р А Е Є Н І Ї О У Ю Я Ь
2.3. Складове лото.
- Утворіть слова зі складами: ца, це, ці, цу, цо, ця.
(Царівна, цегла, акація, цунамі, цокає, вулиця).
2.4. «Буква загубилась». (Запис на дошці).
- Вставте пропущені літери і прочитайте слова.
С... е - на бо... - ман зір - ни - ...я
кон - ...ерт ц... - тка сто - ли - ...я
...ир - качі ц... - кор гор - ли - ...я
2.5. Розгадування кросворда.
По горизонталі:
3. Частина кисті руки.
4. Природне явище.
По вертикалі:
1. Будівельний матеріал.
2. Небесне світило.
3. Городня рослина.
3. Опрацювання вірша Л. Яковенко «Де ти снідав, горобець?»
3.1. Виразне читання вірша вчителем.
3.2. Перевірка первинного сприйняття змісту.
- Хто головний герой вірша? Яким ви собі уявили горобця? Як ви думаєте, де (в якому місці) відбувається описана подія? (В зоопарку). Чому ви зробили такий висновок?
3.3. Читання вірша учнями.
3.4. Робота над змістом вірша.
- Розгляньте картинки. У кого з них першим з'явився горобець на сніданок?
- Розставте картинки за порядком відвідування горобцем цих героїв вірша.
- Я буду зачитувати за порядком відвідин горобцем наших героїв, а ви, діти, будете зачитувати відповідь, що робив у них горобець. Наприклад, «У лисиці ...(підкріпився...)».
- У моржа ...(попив водиці), у слона ..., з журавлем ..., у кенгуру ..., в ведмежатка ... . А яка небезпека очікувала горобця біля крокодила?
- А зараз будемо читати навпаки. Я читатиму слова про те, як і чим снідав горобець, а ви читатимете назви героїв, у яких побував горобець.
- Підкріпився ... (у лисиці), попив водиці ..., з'їв морквину ..., поїв пшона ..., поснідавши поспав ..., цукерки позбирав ..., ледь за лапки не вхопив ...
- А як ви думаєте, чим снідав горобець у лева?
3.5. Повторне читання вірша учнями з визначенням слів, що римуються.
(Горобець - молодець, лева - сталева, лисиці - водиці...); читання слів, структура яких відповідає схемі: 
3.6. Читання вірша за схемою: вчитель - учні. (Діти читають за логічно завершеними частинами - вісім учнів відповідають на запитання вчителя).
3.7. Узагальнююча робота над змістом вірша.
- Який настрій викликав у вас зміст вірша? Як ви думаєте, горобець не залишився голодним? Чи є у вірші рядки, які примусили вас хвилюватися за горобчика? А чи можна стверджувати, що наш герой - хвалько? Чому?
4. Фізкультхвилинка.
5. Опрацювання вірша Л. Біленької «Цуценя і цапеня».
5.1. Виразне читання вірша вчителем.
5.2. Лексико-семантична робота.
- Поясніть, як ви розумієте зміст таких слів, як: пустувати, горнятко, столочили, цеглиння, заскавуліти.
5.3. Перечитування вірша вчителем, учнями.
5.4. Аналіз змісту вірша.
- Як ви думаєте, у вірші йдеться про дорослих чи малих тварин? Чому ви так думаєте? Вони навмисно завдавали шкоди всім і всьому? Чим обернулися пустощі наших героїв для них самих?
5.5. Робота над лексикою тексту з елементами вибіркового читання.
- Якими словами авторка передає своє позитивне ставлення до героїв вірша? Прочитайте слова на картках (записані на дошці). На які питання відповідають прочитані слова? Пошукайте ці слова у тексті вірша і прочитайте їх разом зі словами, які відповідають на питання що?, хто? (Пустували ...(цапенятко й цуценятко), перекинули ...(горнятко), налякали ...(цвіркуна)).
- Прочитайте слова, які звучать пестливо, ніжно. (Цуценя, цапеня, горнятко, пустуни, ніжку, носика). Чи можна сказати, що авторка з любов'ю описала пустощі своїх героїв?
- Назвіть (прочитайте) усі слова з буквою «це», які трапилися у вірші. Які звуки позначає буква «це» у цих словах?
6. Відгадування загадок.
6.1. Опрацювання загадки на сторінці букваря (с. 47).
6.2. Відгадування загадок.
✵ Не маючи ні нот, ні струн
Всіх веселить малий... (цвіркун).
✵ Як його впіймають,
То по голові у стінку забивають. (Цвях).
✵ Невеличка хатка,
В ній живуть малятка.
Всіх їх гостроносих
В рюкзачках ми носим. (Олівці).
✵ Білий - не сніжок,
Сипучий - не пісок,
Солодкий - не медок. (Цукор).
7. Підсумок уроку.
- Які враження ви отримали від прочитаних віршів? Про кого обидві авторки написали вірші? Де відбувалися події, описані у віршах? Яких тварин ви бачили (можна побачити) у зоопарку? Кого з тварин можна зустріти на сільському подвір'ї? У назвах яких тварин є звуки [ц], [ц]? (Цап, вівця, цуценя...)