Уроки навчання грамоти 1 клас II семестр Добуквенний період - Володимир Наумчук, Марія Наумчук 2020

Урок 41. Звуки [ц], [ц'], позначення їх буквою «це». Звуковий аналіз слів. Читання складів, слів. Опрацювання вірша Г. Чубач. Робота з дитячою книжкою

Мета. Познайомити учнів з буквою «це» та її звуковими значеннями, удосконалювати способи і навички читання, пробуджувати інтерес до мови, розвивати мовлення, мислення, виховувати любов до книжки.

Навчально-методичне забезпечення. Азбука в малюнках, складова таблиця, дитяча художня книжка «Бути людиною» В. Сухомлинського.-Х.: Белкар - книга, 2018, предметні малюнки.

План-конспект

1. Організація класу до уроку.

2. Підготовчі артикуляційно-слухові вправи, в основі яких лежать звуки [ц], [ц'].

2.1. Фонетична зарядка.

- Як кличуть курчаток? (Ціп-ціп...)

2.2. Чистомовка.

Ця-ця-ця - гарна у нас... (вулиця).

Ці-ці-ці - м'які лапки у нашої... (киці).

Це-це-це - кругленьке у доні... (лице).

Ац-ац-ац - збудували ми... (палац).

2.3. «Хто уважний?»

- Складіть слово, використавши перші звуки слів: соняшник, орел, нагідки, цукор, ескімо (сонце).

2.4. «Кому що?»

Учитель демонструє предметні малюнки: цвях, цимбали, цукерки, цифри, циферблат годинника, цінник на товар, цеглину.

- Відгадайте, кому який предмет необхідний.

Столяру - цвях, музиканту - ?, діткам - ?, бухгалтерові - ?, годинникареві - ?, покупцеві - ?, будівельнику - ?

2.5. Впізнавання звуків [ц], [ц'] у словах вірша С. Цушка «Данилкова абетка».

Цапик з цуциком удвох

на цимбалах грали,

а цикада і цвіркун

цілу ніч стрибали.

Цок та цок, цюк та цюк —

аж прокинувся пацюк.

— Що за цирк там? Хто танцює?

Хто це цокає, гарцює?

Гей, «артисти»! Цитьте вмить!

Пацючок у нірці спить.

2.6. Самостійний добір учнями слів зі звуками [ц], [ц'] у різних позиціях. Характеристика звуків [ц], [ц']; умовне позначення. (Центр, цирк, цвіт; міцний, рецепт, мудрець, місяць, перець, шприц...)

3. Ознайомлення учнів з буквою «це».

3.1. Демонстрація друкованої великої і малої літери «це».

3.2. «На що схожа?»

Буква «Це» - внизу гачок,

Наче з краником бачок.

Як потрапить у слівце,

Вийде цифра, цирк, яйце,

Цех, цибуля, одиниця,

Цап, цимбали, цар, цариця...

3.3. Зіставлення малої і великої літер ц, Ц.

3.4. Узагальнення: звуки [ц], [ц'] позначають на письмі буквою «це».

3.5. Звуко-складовий аналіз слів: цибуля, суниця, перець.

4. Вправи з читання.

4.1. Читання таблиці складів.

Б В Г Ґ Д Ж З

Й К Л М Н П Р

С Т Ф Х Ц Ч Ш Щ

А Е Є И І Ї О У Ю Я Ь

(Учитель вказує на будь-яку вже вивчену букву, що позначає приголосний звук, діти додають відповідний голосний, на який також вказує вчитель, та озвучують як прямий, так і обернений склад. Окрім цього, можна нарощувати прямі склади приголосними, замінювати голосний звук на інший й озвучити нове слово... ц + а → ца + п → цап - а + і → ціп...).

4.2. Читання слів, поданих в аналітико-синтетичній формі (буквар, с. 44).

4.3. Читання колонок слів. Характеристика звуків [ц], [ц'] у прочитаних словах.

5. Фізкультхвилинка.

6. Робота в парах (с. 44).

6.1. Гра «Збери слово».

6.2. «Кому? Що?»

7. Читання колонок слів (с. 45).

- Прочитайте назви міст. Назва якого міста складається з 5 букв, а 4-х звуків? Чому всі слова другої колонки написані з великої букви? Яким звуком закінчується кожне прізвище? Які букви передають звук [ц']? У якій країні мешкає литовець? (Литві) А швейцарець? А як називають тих, хто мешкає в Україні?

8. Аналіз змісту малюнка на с. 45 букваря.

- Розгляньте малюнок. Поміркуйте, де відбувається зображена ситуація? Як ви думаєте, це українська хата? Що про це свідчить? Назвіть предмети, зображені на малюнку, які притаманні українському побуту. Складіть речення зі словами: бабуся, борщ, піч, вареники...

9. Опрацювання вірша Г. Чубач (буквар, с. 45).

9.1. Читання тексту вчителем.

9.2. Оцінка якості сприйняття учнями змісту вірша.

- Хто у хаті кричав? Яким був крик цвіркунів? Чому? Хто з вас, діти, чув, як цвіркочуть цвіркуни? Чи нагадує вірш казку? Чим? Як ви думаєте, коли перестануть кричати цвіркуни?

9.3. Робота в парах. Читання вірша в особах.

10. Узагальнююча бесіда.

- З якою буквою познайомилися? Що сподобалося на уроці? Якою інформацією про букву «це» поділитеся з рідними або друзями? Які звуки може позначати буква «це»?

11. Динамічна пауза.

12. Робота з дитячою книжкою: Сухомлинський В. «Бути людиною» (оповідання «Як хлопці мед поїли»).

12.1. Вступне слово-бесіда вчителя.

- Сьогодні ви познайомитеся ще з однією дитячою книжкою та оповіданням В. О. Сухомлинського «Як хлопці мед поїли». Чи доводилося вам їсти мед? Який цей продукт на смак? Чим він корисний? Як ви розумієте вислів: «Бути людиною»? Сідайте зручно і слухайте оповідання. Постарайтеся оцінити вчинок хлопців і поведінку їхньої мами.

12.2. Виразне читання оповідання вчителем.

Як хлопці мед поїли

Мати послала Олега й Романа до дідуся. Він у сусідньому селі живе.

Зраділи хлопці: давно не були в дідуся. У нього в садку яблука смачні, ото вже поласуємо, думають.

Принесли дідусеві нову вишиту сорочку, що мати передала. Подякував дідусь і каже:

— Ідіть, діти, в садок, ласуйте яблуками.

Побігли хлопці в садок, наїлися яблук. Дідусь поставив на столі тарілку меду. Взяли вони по ложці й не можуть більше.

Зібралися хлопці додому. Дав дідусь баночку меду і каже:

— Хай і мама покуштує.

Пішли хлопці. Дорога далека. Захотілося їсти. Сіли під вербою, з'їли трохи меду. Та й знову йдуть. Захотілося їсти ще дужче. Ще сіли, наче й небагато з'їли, а меду лишилося тільки на денці.

Ще раз сіли. Баночка стала порожня. Підійшли до хати, сіли під явором та й думають: «Що ж мама скаже?»

Вийшла мама з хати, дивиться — хлопці плачуть.

— Чого це ви плачете? — Стривожилася мати. Розповіли сини, як мед поїли. Мама зраділа, сміється. Хлопці дивуються, питають:

— Мамо, чого ви радієте?

— Того, що ви плачете.

12.3. Перевірка рівня сприймання оповідання учнями відповідно до настанови; роздуми над прослуханим.

- Як, на вашу думку, вчинили хлопці, з'ївши увесь мед? Чому змінилася поведінка мами: від тривожності до сміху?

- Хто автор оповідання? Який заголовок має прослухане оповідання? Як звали головних героїв оповідання? До кого послала хлопців їхня мама? Де жив дідусь? З яким настроєм Олег і Роман пішли провідати дідуся? Який подарунок принесли онуки дідусеві? Чим ласували хлопці в садку? А ще чим? Який гостинець передав дідусь мамі хлопчиків? Чи довелось мамі поласувати медом? Чому? Що стривожило маму Олега і Романа? Як ви думаєте, чому мама зраділа? Як ви вважаєте, чому плакали хлопці? А чому сміялася мама? На вашу думку, хлопчикам стало соромно? Які почуття викликала у вас ця історія? На які думки наштовхнуло вас оповідання? Як ви думаєте, хлопці будуть покарані? Яка головна думка оповідання? Чого навчила вас описана історія?

12.4. Колективний розгляд книжки.

(Учитель демонструє книжку, читає сам або залучає дітей до читання прізвища автора, назви книжки, звертає увагу на малюнки до творів, заголовки яких сам зачитує. Малюнок до оповідання аналізується детально, пригадується (перечитується) частина оповідання, яка відображена на малюнку. Книжка розглядається до кінця. Робить учитель висновок, що розглянута книжка є збіркою. Усі твори належать одному автору - В. О. Сухомлинському. Для зручності пошуку необхідного твору можна скористатися «Змістом» книжки).

12.5. Рекомендації до самостійної діяльності з книжкою в позаурочний час.

- Розгляньте книжку. Поміркуйте, про що (кого) в ній розповідає автор. Що вас привабить, поділіться своїми думками з нами.