Українська мова (навчання грамоти) 1 клас - Частина 2 - Н. М. Кравцова 2019

Урок 236. Слова, якими називають кількість предметів
Післябуквений період

Мета: навчити учнів знаходити слова, що називають кількість предметів, та доречно їх використовувати; закріплювати вміння писати слова; виховувати охайність, пізнавальний інтерес, повагу одне до одного; виховувати бажання вивчати рідну мову.

Обладнання: плакат «Правильно сиди під час письма», ілюстрації до казок, індивідуальні картки, конструктор LEGO.

Тип уроку: комбінований урок.

Освітні галузі: мовно-літературна, соціальна, математична.

Хід уроку

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

Організація класу

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Повторення вивченого матеріалу

Зовсім спокою не маю —

То сиджу я, то кричу,

Їм, лечу, наздоганяю,

То співаю, то мовчу.

Безліч дій я називаю:

Прочитав, змалює, спить...

Кожен з вас мене питає —

«Що зробила? Що робить?»

«Що він робить?», — поливає

«Роблять що?»,— співають нам,

«Що робила?», — напувала —

Завжди відповідь я дам...

Юлія Градусова

Вправа «Добери влучне слово». Робота в парах на індивідуальних картках

— Прочитайте, підкресліть потрібні за змістом слова — назви дій.

Радісно (засвітить, зігріє, засяє) весняне сонечко. (Набубнявіють, збільшаться) на деревах бруньки. З теплих країв (прилетять, прилинуть, повернуться) птахи.

2. Мотивація навчальної діяльності

Гра «З якої казки?»

— Послухайте твір. З якого твору цей уривок?

«Погнала баба і на третій день бичка пасти. Сіла під могилою та й заснула. Аж біжить лисичка:

— Хто ти такий? — питає. — Скажи мені!

— Я — бичок-третячок, з соломи зроблений, смолою засмолений.

— Коли ти солом'яний, смолою засмолений, то дай мені смоли обідраний бік залатати; капосні хорти трохи шкури не зняли!

— Бери!

Зав'язла й лисиця зубами в смолі, ніяк не вирветься». («Солом'яний бичок».)

— Діти, порахуйте казкових персонажів у казці «Солом'яний бичок». (Діти називають казкового героя і викладають відповідну кількість цеглинок.)

— Скільки перед вами з'явилося цеглинок? Скільки персонажів?

«Біжить та й біжить... Перестріває його Вовк:

— Колобок, Колобок, я тебе з'їм!

— Не їж мене, Вовчику-братику, я тобі пісеньки заспіваю.

— Ану заспівай!

Я по засіку метений,

Я із борошна спечений, —

Я від баби втік,

Я від діда втік,

Я від Зайця втік,

То й від тебе втечу!» («Колобок».)

— Скільки звіряток у казці «Колобок»?

— Скільки людей?

— Назвіть вигаданого персонажа.

«Аж суне Вовчик — та й собі до рукавички, питається:

— А хто-хто в цій рукавичці живе?

— Мишка-шкряботушка, Жабка-скрекотушка, Зайчик-побігайчик та Лисичка-сестричка. А ти хто?

— Та я Вовчик-братик. Пустіть і мене!

— Та вже йди!

Уліз і той. Уже їх п'ятеро». («Рукавичка».)

— Скільки звіряток хотіло жити у рукавичці?

«На другий день приходить Лисичка, а Журавель наварив м'яса, бурячків, квасольки, картопельки, порізав усе те на дрібні шматочки, зложив у високе горнятко з вузькою шийкою та й поставив на столі перед Лисичкою». («Лисичка та Журавель».)

— Скільки птахів у казці?

— Скільки звірят у казці?

— Назвіть головних героїв казки.

3. Повідомлення теми та мети уроку

Вправа «Передбачення»

— Про що ми сьогодні говоритимемо на уроці?

4. Вивчення нового матеріалу

1) Каліграфічна хвилинка (с. 43).

— Чи вмієте ви каліграфічно писати літери?

— Як ви це робите?

— Напишіть каліграфічно велику літеру Х.

— Напишіть каліграфічно велику і малу літеру Жж.

— Поясніть, як вони пишуться.

— Запишіть їх у зошит.

Діти коментують написання літер.

2) Робота над словами, що називають кількість предметів.

— Розгляньте малюнки.

— Скільки предметів у кожній групі?

— Допишіть у речення потрібні слова.

Один їжачок.

Дві мишки.

Три жабки.

Чотири жолуді.

П'ять горішків.

3) Робота над віршем (с. 44).

— Прочитайте вірш.

Мав Сергійко десять слив,

Ними друзів пригостив:

Дві — Наталочці віддав,

Три — одержав Ярослав.

І Тимку дісталося двійко.

Скільки сливок з'їв Сергійко.

Ігор Січовик

Використання стратегії «Ромашка Блума». Робота в групах

Орієнтовні запитання

Просте. Як звати хлопчика?

Уточнювальне. Я можу помилитися, але, здається, Сергійко мав сливи?

Пояснювальне. Яким був хлопчик?

Творче. Чим можна поділитися із товаришами?

Оцінювальне. Чи зустрічали ви щедрих друзів?

Практичне. З ким ви ділилися у своєму житті?

— Підкресліть слова, які відповідають на питання скільки?.

— Допишіть речення.

У Сергійка було десять слив.

Наталочці він віддав дві сливи.

Ярослав одержав три сливи.

Тимку дісталося дві сливи.

Сергійко з'їв три сливи.

4) Робота над логічною задачею.

— Прочитайте вірш.

Десять рук у рукавичках

Ліплять бабу-сніговичку.

Десять ніг місять сніг.

Ну а скільки діток всіх?

Станіслав Шаповалов

— Скільки всіх діток? (П'ятеро.)

— Запишіть відповідь.

Фізкультхвилинка

5) Робота над текстом. Робота в парах.

— Прочитайте вірш.

Зустріча цапок зайців —

Довгожданих покупців.

Ті прибігли по капусту,

Що вродила дуже густо.

І спитав привітно він:

— Скільки треба капустин?

— Тут нас десять мам і тат,

Вдома ж двадцять зайченят.

І подумав цап про себе:

«Скільки ж їм капусти треба?»

— Може, ви відповісте на питання непросте?

— Допоможіть цапкові полічити.

— Спочатку підкресліть слова, які відповідають на питання скільки?, а потім запишіть, скільки капустин треба зайцям.

— Які слова ви підкреслите? (Десять, двадцять.)

5. Закріплення вивченого матеріалу

Робота над українською народною казкою «Ріпка». Театралізація казки

Був собі дід Андрушка, а в нього баба Марушка, а в баби дочечка Мінка, а в дочки собачка Хвінка, а в собачки товаришка — киця Варварка, а в киці вихованка — мишка Сіроманка.

Навесні взяв дід мотику, скопав у городі грядку велику, гною трохи наносив, грабельками підпушив, зробив пальцем дірку та й посадив ріпку.

Працював дід не марно: зійшла ріпка гарно. Щодень ішов дід у город, набравши води повен рот, свою ріпку поливав, їй до життя охоти додавав.

(Дійові особи виконують рухи відповідно до тексту.)

Росла дідова ріпка, росла! Зразу така, як мишка, була, потім, як кулак, потім, як буряк, потім, як два, а нарешті стала така, як дідова голова. Тішиться дід, аж не знає, де стати. «Час, — каже, — нашу ріпку рвати».

Пішов він на город — гуп, гуп! Узяв ріпку за зелений чуб; тягне руками, вперся ногами, мучився, потів увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.

Кличе він бабу Марушку: «Ходи, бабусю, не лежи, мені ріпку вирвати поможи!».

Пішли вони на город — гуп, гуп! Узяв дід ріпку за чуб, баба діда за плече. Смикає дід ріпку за гичку, смикає баба діда за сорочку, працюють руками, упираються ногами — промучились увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.

Кличе баба дочку Мінку: «Ходи, доню, не біжи, нам ріпку вирвати поможи!».

Пішли вони на город — гуп, гуп! Узяв дід ріпку за чуб, баба діда за сорочку, дочка бабу за то-рочку — тягнуть руками, упираються ногами, промучились увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.

Кличе дочка собачку Хвінку: «Ходи, Хвіночко, не біжи, нам ріпку вирвати поможи!».

Пішли вони на город — гуп, гуп! Узяв дід ріпку за чуб, баба діда за сорочку, дочка бабу за торочку, собачка дочку за спідничку — тягнуть руками, упираються ногами, промучились увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.

Кличе собачка кицю Варварку: «Ходи, Варварко, не лежи, нам ріпку вирвати поможи!».

Пішли вони на город — гуп, гуп! Узяв дід ріпку за чуб, баба діда за сорочку, дочка бабу за то-рочку, собачка дочку за спідничку, киця собачку за хвостик. Тягнуть і руками, і зубами, упираються ногами; промучились увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.

Кличе киця мишку Сіроманку: «Ходи, Сірочко, не біжи, нам ріпку вирвати поможи!».

Пішли вони на город — гуп, гуп! Узяв дід ріпку за чуб, баба діда за сорочку, дочка бабу за торочку, собачка дочку за спідничку, киця собачку за хвостик, мишка кицю за лапку — як потягли, як потягли, так і покотилися.

Упала ріпка на діда Андрушку, дід на бабу Марушку, баба на дочку Мінку, дочка на собачку Хвінку, собачка на кицю Варварку, а мишка — шусть у шпарку.

— Скільки на малюнку героїв казки «Ріпка»?

— Назвіть героїв казки по порядку за зразком.

ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА. РЕФЛЕКСІЯ

Метод «П'яти пальців»

Учні підсумовують вивчене на уроці за п'ятьма напрямами:

М — мізинець — знання. Які знання я сьогодні здобув(ла)?

Б — безіменний — мета. Чого я сьогодні досяг(ла)?

С — середній — настрій. Який сьогодні був у мене настрій?

В — вказівний — допомога іншим. Чим я сьогодні допоміг (допомогла) іншим?

В — великий — здоров'я. Що я зробив(ла) для свого здоров'я?