Індивідуальний підхід до формування і розвитку навички читання молодших школярів - Мартиненко В. О. 2020

2.5. Формування й розвиток у молодших школярів початкових умінь переглядового/пошукового видів читання
Розділ 2. Упровадження системи індивідуалізованих завдань з формування й розвитку навички читання в учнів 2-4 класів

Загальновідомо, що читання здійснюється з різною метою. Мета читання зумовлює застосування різних видів читання. Наприклад, детальне знайомство із змістом тексту і бажання отримати повну інформацію вимагає аналітичного виду читання, рівномірного, уважного. Воно передбачає 100% розуміння змісту тексту. Якщо читач ставить за мету знайти у тексті відповідь на якесь запитання, він застосовує пошукове читання. Під час загального ознайомлення із змістом тексту без проникнення в деталі, учень послуговується переглядовим читанням.

Зупинися детальніше на обґрунтуванні застосування переглядового виду читання в початкових класах. Тривалий час у методиці читання цей вид читання не розглядався як предмет спеціального формування. Вважалося, що механізми зорового сприймання у молодших школярів недостатньо розвинені і їм поки що передчасно застосовувати такий вид читання. Сьогодні соціальна ситуація розвитку суспільства істотно змінилася. Значні масиви інформації (на електронних і паперових носіях), з якими активно взаємодіють діти, зумовлюють потребу швидко орієнтуватися у ній, критично осмислювати її, диференціювати достовірну та недостовірну, оперативно здійснювати пошук потрібної і т. ін. Це вимагає застосування не лише аналітичного(поглибленого) виду читання, а й переглядового. Зрозуміло, що переглядовий та вибірковий види читання не можна сформувати протягом короткого періоду часу. Це досить складні уміння і, наприклад, в 2 класі дитина, з урахуванням вікових особливостей розвитку у неї когнітивних процесів, ще не в змозі повноцінно їх застосовувати.

У 3-4 класах ми можемо здійснювати цілеспрямоване формування зазначеного виду читання. На користь цього засвідчують результати спеціальних досліджень, які ми розглядали в першому розділі посібника, про зміни у механізмах зорового сприймання молодших школярів (миттєве охоплення поглядом і розуміння змісту невербального матеріалу), збільшення загального темпоритму дітей і т. ін.

Розкриємо детальніше методику формування початкових умінь застосовувати переглядовий/пошуковий види читання у 2-3 класах.

2 клас

У 2 класі, коли повноцінна навичка читання мовчки у більшості дітей лише починає формуватися, і темпові характеристики не досить високі, застосування зазначеного виду читання на матеріалі цілісного тексту із завданням швидко знайти той чи інший смисловий фрагмент поки що передчасне.

Водночас у цей період важливо здійснювати підготовчу роботу. Зазначимо, що виконання попередніх вправ і завдань посібника на розвиток уваги, механізмів зорового сприймання, миттєве упізнання слів з карток чи прочитування їх у колонках слів та ін. є важливим підґрунтям для розвитку уміння швидко переглядати текст. Тому під час навчання їх не варто ігнорувати, а систематично виконувати.

Адже переглядове читання — надзвичайно продуктивний вид читання, особливо сьогодні, в епоху збільшення інформаційних потоків. Крім того, у наступних класах, де обсяги текстів будуть значно більшими, володіння таким умінням важко переоцінити. Воно в рази зменшує часові затрати, інтенсифікує роботу з швидкого попереднього ознайомлення із містом тексту, знаходження і пошуку потрібної інформації.

Зазначимо, що попередні вправи і завдання на розвиток механізмів зорового сприймання та уваги проводилися на матеріалі складів, слів, чисел, окремих невеликих фрагментів текстів. Подальшу роботу доцільно проводити шляхом виконання завдань на матеріалі текстів, що не передбачають смислового аналізу його змісту. Тут важливим завданням є навчити дітей поглядом швидко вихоплювати задані елементи змісту тексту переважно за їх зовнішніми ознаками.

На початку роботи з формування умінь переглядового виду читання класовод проводить з учнями бесіду, мотивуючи їх до виконання серії таких завдань.

Наводимо орієнтовний зразок такої бесіди. «Вправний читач — це той, який вміє уважно, правильно, виразно, у відповідному темпі читати і розуміти прочитане. Опрацьовуючи той чи інший навчальний матеріал, ми застосовуємо вдумливе читання, яке не вимагає поспіху. Але дуже часто у життєвих ситуаціях ми стикаємося з необхідністю серед значного масиву інформації швидко вихопити поглядом потрібну, не читаючи детально все, не затрачаючи багато часу. — Давайте поміркуємо, у яких ситуаціях це буває? (Коли переглядаємо алфавітний покажчик у своєму смартфоні, розклад руху поїздів, виліт літаків, етикетки, цінники у вітринах супермаркетів; у бібліотеці, коли серед багатьох книжок вибираємо потрібну і т.д.).

- Наведіть приклади таких ситуацій на уроках читання (Коли вчитель пропонує знайти і прочитати в тексті слова персонажа, слова автора, речення, у яких йдеться про..., швидко знайти у змісті (переліку) творів потрібний текст і визначити, на якій сторінці він знаходиться і т. ін.). — Отже, це дуже потрібне і корисне уміння.

- Уміння швидко переглядати і знаходити потрібну інформацію — не просте: воно одночасно вимагає бути уважним і швидкого відповідного руху очей: зліва-направо; згори-донизу; знизу-догори). Під час навчання ми будемо вчитися такого уміння».

Спочатку завдання на розвиток переглядового виду читання учні 2 класів виконують на будь-якому матеріалі тексту підручника з читання, «Я досліджую світ» чи дитячої книжки як читацькі розминки. Їх можна виконувати у формі змагання-гри «Хто швидше», «Упізнай з одного погляду», «Гострий зір» і т. ін.. Бажано проводити таку роботу на незнайомому матеріалі, тобто перед опрацюванням твору. Перед виконанням кожного завдання учитель/учителька детально пояснює способи і послідовність роботи. Виконання більшості завдань доцільно обмежувати в часі (нескладні — не більше кількох секунд).

Варто зауважити, що відрізок часу на виконання є досить умовною одиницею, бо залежить від складності завдання й індивідуальних можливостей учня. Класовод має підійти до цього питання досить гнучко і регулювати час виконання завдання для кожної типологічної групи окремо, а також залежно від об’єктивної складності завдання. Наприклад, завдання знайти і порахувати кількість абзаців, чи речень з прямою мовою виконуються значно швидше, ніж знаходження у зв’язному тексті заданих слів, словосполучень і т. ін.. Водночас важливо пам’ятати, що у процесі формування умінь застосовувати різні прийоми переглядового читання визначальною умовою під час виконання завдань є швидкість руху очей.

Варто наголосити ще на одній обставині. Виконання запропонованих завдань мають навчальний і тренувальний характер. Вони не оцінюються в балах. Важливо щоразу фіксувати найменші досягнення учнів, підбадьорювати їх, створювати обстановку емоційного комфорту. Багато дітей на початку роботи (якщо вона передбачає високий темп виконання) можуть упізнавати лише окремі короткі слова, склади і т. ін. Але систематичні вправляння неодмінно дадуть позитивні результати.

Наводимо приклади виконання серії таких завдань у другому класі. Після практичного ознайомлення школярів із поняттями «абзац», «діалог», «заголовок», «персонаж» (герой) твору,«слова автора і слова героя», педагог поступово вводить завдання, пропонуючи знайти (назвати, порахувати, прочитати):

- назвати заголовок, кількість слів, які він містить;

- кількість абзаців на сторінці, визначити «на око», який найбільший, який найменший (на матеріалі тексту без діалогів);

- перше й останнє слово в кожному абзаці;

- перше й останнє слово у першому чи останньому реченні абзацу;

- кількість умовних позначень на сторінці після тексту;

- кількість завдань після тексту;

- знайти і назвати у тексті (якщо є) дати, числа);

- назвати в тексті власні назви;

- порахувати в тексті (у відрізку тексту) кількість слів з однією, двома літерами;

- речення, після яких стоїть знак оклику, знак запитання, три крапки;

- речення, які складають діалоги (їх дитина може побачити візуально: перед кожним реченням-реплікою стоїть риска). Є засторога: якщо педагог вводить таке завдання вперше, текст має бути прозовим і здебільшого має містити слова автора, і лише поодинокі речення — з прямою мовою. Їх на фоні суцільного авторського тексту добре видно і діти без утруднень їх визначать. У подальшому візуальний пошук у тексті речень з діалогами можуть мати більшу кількість.

Класовод творчо підходить до характеру виконання завдань, урізноманітнюючи їх кількість, форми проведення і т. ін. Але тут важливо взяти до уваги, що спочатку завдання стосуються зовнішніх ознак тексту.

Хочемо наголосити, що у більшості варіативних підручників з читання для другого класу, підготовлених за новими Типовими освітніми програмами, широко використовуються виділення кольором слів, словосполучень, речень безпосередньо у самому тексті, поряд з текстом (це кольорові розмітки, що стосуються практичного ознайомлення школярів із структурними елементами тексту, з поняттями «автор», «строфа», читання по ролях; кольорові плашки з визначенням змісту понять, термінів тощо). Вони кидаються у вічі, а тому легко і швидко виділяються поглядом. Отже, такий навчальний матеріал є продуктивним щодо формування в учнів початкових умінь переглядового виду читання.

Спочатку пропонуються тексти, де виділені лише окремі слова, потім, тексти з виділеними словосполученнями, далі — з короткими реченнями. Такі завдання учні виконують перед ознайомленням із змістом тексту

Будемо пам’ятати, що переглядове читання передбачає пошук потрібної інформації в тексті із застосуванням як горизонтального, так і вертикального видів. Отже, якщо, наприклад, учень одержує завдання знайти у тексті речення з прямою мовою з опорою на графічний знак (риску), він застосовує пошук переважно вертикальним поглядом. Коли ж дитині потрібно швидко переглянути й спробувати за відведений час прочитати у віршованому тексті виділені слова, словосполучення, які є в кожній строфі, тоді вона застосовує обидва види пошуку (вертикальним поглядом знаходить виділену інформацію, а горизонтальним — переглядає (прочитує) її зміст.

Наведені нижче приклади завдань розроблено до підручника з читання (2 клас) О. Я Савченко (2019 р.).

Умовні позначення: ** — завдання для дітей з високим і достатнім рівнем розвитку навички читання; * — завдання для дітей з труднощами навчання читання.

Усі завдання виконуються перед опрацюванням змісту текстів.

• До вірша В. Бичка «Літо, до побачення».

Мета: Розвиток умінь швидко знаходити в тексті слова і речення, які часто повторюються, застосовуючи горизонтальний (лінійний) та вертикальний перегляд; концентрувати увагу на заданому.

Перед безпосереднім виконанням завдання класовод пропонує учням вправу, добре знайому дітям, — знайти у рядку «зайве» слово.

Ліно, Ліно, Ліно, Ліно Ліно, Літо, Ліно, Ліно, Ліно, Ліно, Ліно.

Після цього, школярі перед опрацюванням тексту поезії мають швидко «пробігти очима» текст, починаючи із заголовка, і порахувати, скільки разів у ньому зустрічається слова «Літо».

** Знайти у тексті і назвати кількість речень із словом «Літо», визначити їх особливості (вони ідентичні).

• До казки В. Сухомлинського «Як Наталка хитринку купила».

Мета: формування умінь швидко розпізнавати у тексті заголовок, кількість слів у ньому. Наприклад:

- Швидко, одним поглядом прочитайте виділене синім кольором слово, розташоване вгорі поруч з квадратною дужкою. Що воно означає? (заголовок).

- Позмагатися, хто швидше порахує кількість слів у заголовку.

• До вірша М. Сингаївського «До школи».

**На рахунок 1-3 швидко «пробігти очима» згори донизу віршований текст, намагаючись поглядом вихопити (впізнати і прочитати) виділені кольором слова.

* Виконати завдання на матеріалі лише першої строфи.

Після виконання завдання діти розповідають, хто які словосполучення встиг охопити поглядом і прочитати.

• До вірша Л. Повх «В їдальні».

Мета: розвиток умінь здійснювати пошук виділеної інформації, застосовуючи вертикальний перегляд.

До змісту вірша подано кольорову розмітку для читання його по ролях. Зазначено, які строфи співвідносяться із словами автора, а які — із словами персонажів.

**Учитель/учителька пропонує учням на рахунок 1-3, застосовуючи вертикальний вид перегляду, очима «пробігти» по розмітці, розташованій ліворуч тексту, намагаючись по ходу одним поглядом упізнати виділені слова («автор», «дівчатка», «продавець») і сказати, скільки разів повторюється слово «автор», а скільки — «дівчатка».

*Виконати менший обсяг завдання: розпізнати виділені слова лише на стор.8.

• До рубрики «Медіавіконце.

Мета: формування умінь швидко розпізнавати задану інформацію, працюючи одночасно з вербальним і графічним матеріалом; розвиток оперативного поля читання.

Спочатку класовод пояснює учням суть і мету роботи з рубрикою «Медіавіконце», попередньо ознайомлює із змістом ключових понять. Далі пропонує виконати завдання до «павутинки» «Медіа».

Суть завдання: • **Зафіксувати погляд на центральному зображенні «павутинки» — екрані з написом «медіа» і, не відводячи погляду, спробувати прочитати написи на плашках, а також сказати, який знак зображено на плашках, де немає написів.

*Виконують лише частину завдання.

Після цього класовод опрацьовує навчальний матеріал цієї рубрики відповідно до свого плану.

• До української народної казки «Дрізд і Голуб»).

Мета: формування уміння швидко виділяти у тексті пряму мову з опорою на графічний знак — риску.

Змагання-гра. «Хто швидше, не читаючи, а лише переглядаючи текст вертикальним поглядом згори донизу, знайде і прочитає речення з прямою мовою».

• До тексту О. Кротюк «Ходить сон»

Мета: формування умінь виділяти у тексті абзаци, їх кількість, розуміти межі кожного; візуально визначати їх за обсягом.

**1. На рахунок один-два визначити кількість абзаців у тексті 2. Визначити візуально, який з них найкоротший 3. Позмагатися, хто швидше визначить і прочитає перше й останнє слово в кожному абзаці (завдання виконується в парі).

* Знайти і прочитати перше й останнє слово лише в одному з трьох абзаців.

• До теми «В’язка народних прислів’їв».

Мета: розвивати уміння здійснювати пошук потрібної інформації, застосовуючи вертикальний перегляд; концентрувати увагу на заданому.

Перед виконанням завдання учитель/учителька проводить короткий інструктаж щодо послідовності дій учнів.

**На рахунок 1-3 ковзнути поглядом зверху вниз по реченнях, зупиняючи погляд лише на перших буквах кожного прислів’я. Спробувати визначити, скільки прислів’їв починається на літеру «Б».

Після відповідей педагог уточнює, чи помітив і запам’ятав хтось із учнів слова на цю букву.

*Знайти і прочитати в кожному реченні тексту перше й останнє слово. (Виконують діти, у яких спостерігаються регресії під час читання).

• До вірша Т. Коломієць «Їжаки».

Мета: розвивати навички переглядового виду читання із застосуванням вертикального перегляду.

На рахунок 1-3 «пробігти» очима, застосовуючи вертикальний вид пошуку, текст вірша, намагаючись прочитати лише виділені слова («Ми - кущі»; «Ми - грудки»; «Ми - пеньки», «їжаки»).

Після виконання завдання діти називають слова, словосполучення, які вдалось прочитати.

У подальшому діти продовжують розвиток переглядового виду читання на матеріалі виділених фрагментів тексту. Але якщо раніше метою виконання вправ був пошук інформації у тексті за зовнішніми його ознаками, то тепер, з урахуванням рівня розвитку зазначених умінь, класовод може поступово ускладнювати завдання, додаючи до попередніх видів вправ найпростіші вправи з логічним навантаженням.

• До оповідання В.Чухліба «Чи далеко до осені?»

Мета: Формувати уміння визначати форму заголовка; розвиток умінь застосовувати горизонтальний і вертикальний вид пошуку інформації; концентрувати увагу на заданому: визначати в тексті речення з прямою мовою; помічати особливості окремих з них.

1. Відкрити підручник на с. 30, швидко переглянути заголовок, назвати у ньому кількість слів і сказати, чим він відрізняється від попередніх (має форму питального речення).

2. *На рахунок 1-3 переглянути текст згори донизу, порахувати кількість речень з прямою мовою з опорою на риску перед кожним.

3. **На рахунок 1-6 швидко переглянути перші два та останнє речення з прямою мовою (від риски до знаку запитання) і сказати, у чому їх особливість. (вони звучать однаково: — «Лелеко, лелеко, до осені далеко?»).

• До оповідання В. Сухомлинського «Я хочу сказати своє слово».

Мета: формувати уміння швидко переглядати текст, концентрувати увагу на виділеному фрагменті, співвідносити його зміст із заданим пошуком.

1*. Уважно прочитати заголовок твору. На рахунок 1-2 пробігти очима текст і знайти у ньому таке ж речення. (Це речення дітям легко вдасться розпізнати, оскільки воно виділене синім кольором).

**Переглянути текст повністю, швидко знайти і прочитати у виділеному прикінцевому реченні порівняння.

• До вірша В. Гринько «Сію дитині».

Мета: Застосовуючи переглядове читання, розпізнати виділені слова, словосполучення, зробити спробу узагальнити їх за змістом.

** Швидко переглянути зміст поезії, фіксуючи погляд на виділених словах. Спробувати відповісти на запитання, що об’єднує цю групу слів (Це ввічливі слова).

*Учні виконують завдання на матеріалі лише першої строфи.

3 клас

У 3 класі триває робота з формування в учнів переглядового/пошукового видів читання. Якщо у 2 класі основний акцент було зроблено на перегляданні тексту і знаходження у ньому потрібної інформації переважно за його зовнішніми ознаками без заглиблення у суть матеріалу, то у 3 класі більша частина завдань спрямовується на оперативне знаходження заданої інформації із застосуванням поступового її смислового аналізу, у т.ч. з елементами прогнозування. Продовжується цілеспрямована робота з удосконалення механізмів зорового сприймання та різних властивостей уваги. Спочатку можна запропонувати учням навчальні рольові ігри «В аеропорту», «У бібліотеці», «У супермаркеті», «Театр. Афіша» та ін., під час яких діти у ролях пасажирів, читачів, покупців, глядачів вправлятимуться у швидкому пошуку заданої інформації на уявному табло розкладу руху поїздів, літаків; на обкладинках дитячих книжок на книжковій виставці за вказаними вчителем параметрами, на афіші театру тощо.

Наводимо фрагмент розкладу рейсів літаків, на матеріалі якого можна варіювати різні завдання, спрямовані на розвиток переглядо- вого/пошукового видів читання, умінь самостійної роботи з табличним матеріалом, застосування їх у життєвих ситуаціях. Наприклад:

✵ Уважно ознайомитися з назвами верхніх колонок, поміркувати, що вони означають, співвіднести з інформацією, розташованою у наступному рядку; прочитати (з’ясувати) значення слова «Гейт».

✵ Позмагатися, хто швидше перегляне згори донизу зміст колонки «Призначення» і назве спочатку внутрішні (у межах України), а потім міжнародні рейси.

✵ Швидко згори донизу переглянути колонку «Час» і проаналізувати, у якій закономірності розташована послідовність рейсів щодо нього.

✵ Далі учні можуть працювати у парах: один/одна із школярів/школярок називає номер рейсу, а інший/інша швидко знаходять цей рейс на «табло» і словесно описують різні його характеристики та ін.

Фрагмент розкладу рейсів літаків з аеропорту «Бориспіль»

*Гейт — У цивільній авіації так називається шлюз в аеропорту, який слугує виходом на посадку.

Як і в другому класі, класовод активно використовує під час роботи з формування переглядового виду читання виділені у підручнику напівжирним шрифтом елементи чи фрагменти тексту. Поряд з цим школярі навчаються знаходити у тексті нескладну інформацію, де немає шрифтових виділень.

Наведені нижче приклади орієнтовних завдань розроблено до підручника з літературного читання для 3 класу (автор О. Я Савченко, 2020 р.)

Запропоновані завдання виконуються перед опрацюванням змісту тексту.

• До тексту О. Морозової «Перший день у школі».

Мета: розвиток моторних функцій зору; зорової пам’яті, смислової здогадки

1. На рахунок 1-3 швидко «пробігти» очима текст, зупиняючи погляд на виділених словах-назвах країн. Не користуючись текстом, назвати країни у тій послідовності, у якій вони розташовані в тексті.

2. Пояснити у формі передбачення смисловий зв’язок виділених назв країн із змістом заголовка тексту. (Наприклад, назви країн підказують, що у тексті йтиметься про те, як проходить перший день у школах Індії, Японії, Фінляндії).

• До тексту «Як у Німеччині святкують початок навчального року».

Мета: формування умінь концентрувати увагу на заданій інформації, розвиток зорової пам’яті.

На рахунок 1-5 швидко переглянути перший абзац тексту, не вчитуючись у його зміст. Під час перегляду зупинити погляд на власних назвах і даті. Відвести погляд і назвати їх.

• До тексту А. Коваль «Знайомі незнайомці».

Мета: розвиток умінь зорового аналізу, зорової пам’яті, смислового аналізу заданої інформації.

1. Швидко переглянути перші 4 абзаци тексту, зупиняючи погляд на словах, що взяті в «лапки». Назвати слова, які вдалось запам’ятати.

2**. Змагання-гра «Хто швидше». Швидко ще раз, але уважно переглянути цей уривок і сказати, що означають слова, взяті в лапки, і з яких мов вони походять.

• До тексту Меган Мак Доналд «Джуді знайомиться з новим учителем».

Мета: формування зорової пам’яті, умінь концентрувати увагу на заданому, навичок смислового аналізу.

1*. На рахунок 1-4 уважно прочитати заголовок мовчки; відвести погляд і сказати: а) із скількох слів він складається; б) яке слово у заголовку є найдовшим, а яке — найкоротшим.

2**. Швидко переглянути уривок тексту на стор.11, вихоплюючи поглядом власні назви. Сказати, хто такий пан Тодд.

• Завдання до книжки А. Коваль «Життя і пригоди знайомих незнайомців».

Мета: формування умінь ознайомлюватися із змістом дитячої книжки з опорою на коротку анотацію та обкладинку; умінь смислового прогнозування.

1. Уважно прочитати в обведеній кольоровій рамці інформацію про книжку А. Коваль. Дати відповідь: про що головне розповідає книжка автора? Як вона називається?

2. Уважно розглянути написи та зображення на обкладинці книжки. Спрогнозувати за малюнками, про історію яких слів розкаже книжка. Яке з цих слів буде розпочинатися літерою А?

• До тексту Алли Коваль «Наша мова».

Мета: розвиток моторних функцій зору, зорової пам’яті; умінь оперативно здійснювати пошук потрібної інформації із застосуванням навичок смислового аналізу.

1. Побіжно переглянути текст на стор. 20-23, сказати, із скількох частин він складається. Які заголовки вдалося запам’ятати?

2**. Прочитати заголовок до першої частини тексту: «Якими були люди до винайдення мови?». Самостійно, уважно переглянути зміст тексту цієї частини. Знайти і прочитати лише ті речення, які дають відповідь на запитання заголовка.

• До підсумкових завдань за розділом «Перевіряю свої досягення» (с. 20).

Мета: розвиток моторних функцій зору, зорової пам’яті та уваги. Швидко переглянути, застосовуючи вертикальний спосіб перегляду, зміст сторінки, зупиняючи погляд на рядках, виділених рожевим кольором. Намагатися запам’ятати ці рубрики. Відвести погляд. Спробувати відтворити назви у відповідній послідовності.

• До тексту В. Дацкевича «Як з’явилася друкована книга».

Мета: Формування умінь робити узагальнення виділеної інформації за змістом, розвиток навичок смислового прогнозування з опорою на заголовок тексту і ключові слова; умінь оперативно здійснювати пошук заданої інформації.

1. **Уважно прочитати заголовок, поміркувати над його змістом.

Переглядаючи текст на стор. 29, сконцентрувати погляд і увагу на словах, виділених блакитним кольором. Узагальнити їх за змістом, висловити свою версію, про що розповість цей уривок тексту.

2. Висловити міркування, чи дає зміст виділених ключових слів відповідь на запитання заголовка.

3. *Переглянути текстовий матеріал на с.30. Позмагатися, хто швидше знайде у тексті речення, яке дає відповідь на запитання: «Де вперше з’явилася перша друкована книжка?»

• До вірша Д. Павличка «Соняшник».

Мета: розвиток моторних функцій зору та концентрації уваги на заданому.

*Швидко переглянути вертикальним поглядом текст поезії. Знайти і порахувати кількість речень з прямою мовою (з опорою на риску).

**Переглянути межі речень з прямою мовою. Назвати перше й останнє слово у найбільшій за обсягом (кількістю слів) репліці.

• До укр. народної казки «Кирило Кожум’яка».

Мета: розвиток умінь швидко знаходити потрібну інформацію (ключові слова), застосовуючи аналітичний, переглядовий та пошуковий види читання; навичок зорового аналізу й синтезу; прогностичних умінь.

1. **Уважно прочитати і перечитати заголовок та зміст першого абзацу тексту. Назвати слова, які підказують, хто буде дійовими особами казки. Сказати, ім’я якої важливої дійової особи поки що не названо у цьому уривку.

2. Позмагатися, хто швидше на с.42 знайде абзац, де вперше з’являється ім’я головного героя.

* Назвати перше й останнє слово у цьому абзаці.

• До легенди «Походження міста Переяслав».

Мета: Розвиток моторних та гностичних функцій зору; навичок смислового аналізу заданої інформації.

Швидко переглянути текст на стор 53, зупиняючи погляд на словах, позначених «зірочкою». Назвати ці слова. Пояснити, що означають позначення і де можна знайти тлумачення цих слів у підручнику.

• До тематичної групи загадок «Про небо, землю, явища природи».

Мета: розвиток моторних функцій зору, зорової пам’яті.

1. Позмагатися, хто швидше перегляне зміст загадок і назве кількість тих, що мають форму питального речення.

2. Сказати, яким словом починається більшість з них?

• До тексту Зірки Мензатюк «Новорічна пригода з відьмою».

Мета: формувати уміння швидко переглядати та узагальнювати виділені ланцюжки слів за спільними й відмінними ознаками

1. *Швидко й уважно переглянути виділені блакитним кольором ланцюжки слів на с. 64. Пояснити, за якими спільними ознаками їх можна узагальнити.

2. **Аналогічно переглянути виділені слова на с. 64-65. Визначити спільні й відмінні ознаки обох ланцюжків слів.

3. **Зробити висновок про те, на які тематичні групи поділяються виділені слова; яка спільна ознака характеризує різні тематичні групи ланцюжків слів.

У подальшій роботі класовод практикує аналогічні, а також інші завдання, урізноманітнюючи форми їх проведення, з поступовим ускладненням характеру завдань.

Отже, відповідно до вікових особливостей становлення й розвитку навички читання молодших школярів, психофізіологічних та пізнавальних процесів, у 2-3 класах здійснюється формування початкових умінь переглядового/пошукового видів читання. Навчання включає розвиток різних механізмів зорового сприймання дітей, які тісно взаємодіють з процесами уваги, пам’яті, загальної організації та саморегуляції діяльності учнів.

Методика формування початкових умінь застосування переглядового/ пошукового видів читання має поетапний характер з поступовим ускладненням форм і методів роботи, а також змісту навчального матеріалу.

Спочатку формування зазначених видів читання здійснюється на матеріалі букв, складів, слів, словосполучень, речень. Наступний етап — використання різних видів текстів, де об’єктами пошуку будуть елементи тексту за його зовнішніми ознаками, а далі ті, які передбачають його нескладний смисловий аналіз.