Нова українська школа: організація діяльності учнів початкових класів закладів загальної середньої освіти - Кірик М. Ю., Данилова Л. І. 2019
2.1. Що таке «ранкове коло» та його складові
2. Новітні підходи в навчанні наймолодших здобувачів освіти
Освіта загалом є надзвичайно консервативною системою, тому запроваджувати нові технології в процес навчання, виховання та організацію навчально-виховних заходів дуже складно, набагато складніше, ніж запроваджувати технічні інновації.
Нова освітня політика України, як усе нове, вимагає глибокого наукового осмислення змісту, виваженого добору організаційних форм і методів діяльності сучасних шкіл, прискіпливої уваги до професійної діяльності вчителя.
Освітня політика повинна задовольняти соціальні, ментальні і культурні потреби суспільства і держави; органічно вписуватися в міжнародну систему освіти, відображаючи її загальнолюдські потреби та інтереси; формувати всебічно розвинену та соціально зрілу особистість.
Відповідно до цих вимог треба змінювати підхід до виховної роботи, будувати її на основі шанобливого ставлення до особистості, на визнанні і реальному дотриманні прав людини в усіх сферах її діяльності і, насамперед, у процесі навчання, яке має базуватися на позитивному заохоченні, а не на покаранні чи примусі.
У педагогічному середовищі та в окремих методичних службах висловлюються думки про неготовність значної частини вчителів долучатися до реформаційних процесів Нової української школи. І для цього є певні підстави. Кожен учитель прагне забезпечити максимальну відповідність навчально-виховного процесу вимогам освітньої політики, але не кожен має достатню для цього фахову підготовку. Тоді вчителеві залишається відверто заявити про недостатність компетентності або промовчати й самостійно шукати інформацію, потрібну для самовдосконалення.
Отже, час поставив учителя початкових класів у стресову ситуацію, коли йому потрібно навчати по-новому своїх учнів і самому перенавчатися. За таких умов йому потрібна методична допомога.
У цьому розділі подаємо тлумачення нових для початкової школи понять і пропонуємо апробовані експериментально нові прийоми, методи та елементи методик.
Звертаємо увагу на те, що тлумачення частини нових понять подано в «Пораднику для вчителя» (наприклад, там уміщено покроковий «Алгоритм створення інтелект-карти тематичного дня»).
2.1. Що таке «ранкове коло» та його складові
Ранкове коло (ранкова зустріч) - це щоденна практика, під час якої вчитель із учнями об'єднуються в коло та виконують декілька пізнавальних різнопланових видів діяльності. Мета такої форми початку заняття - допомогти учням налаштуватися на навчання й формувати толерантну, відповідальну, турботливу класну спільноту.
Така форма початку нового навчального дня в школі не нова у педагогіці. Подібні кола-зустрічі ініціювала ще Марія Монтессорі. Як правило, перед початком занять учні утворювали коло, вчитель або хтось інший грав на музичному інструменті спокійну мелодію, учні почергово віталися та ділилися своїми враженнями, емоціями з учнями класу й з педагогом. За М. Монтессорі, ранкові кола-зустрічі надають дитині можливість найповніше розкрити свій внутрішній світ, а педагогу - «поринути в таємниці дитинства».
Нова українська початкова школа теж передбачає проведення «ранкових зустрічей». Ці заплановані структуровані зустрічі повинні посісти важливе місце в повсякденному розкладі діяльності класу, де панує атмосфера піклування та відповідальності. Педагоги визнають особливу роль ранкової зустрічі в житті дітей і присвячують 15-25 хвилин на початку дня, аби створити в учнівському колективі позитивну атмосферу на весь навчальний день.
Сидячи в колі одне навпроти одного, кожна дитина вдумливо і поважно вітається з іншими дітьми, після чого впродовж короткого часу ділиться власним досвідом зі своїми товаришами, які уважно слухають її, ставлять свої запитання і коментують відповіді. Після цього вся група бере участь у короткій вправі, спрямованій на розвиток академічних навичок, почуття команди та відчуття єдності. Ранкова зустріч завершується обміном інформацією про щоденні новини та навчальні завдання дня, яку зазвичай готує педагог.
Чотири основні компоненти ранкової зустрічі:
1. Вітання. Учні разом з учителем (асистентом учителя, якщо такий є) розміщуються колом. Усі діти вітаються, і це забезпечує розуміння того, що кожен з них є важливим членом групи. Усі звертаються одне до одного на ім'я, що допомагає створити атмосферу дружби та приналежності до групи. Вітання створює спокійний і розважливий настрій для наступного етапу зустрічі.
2. Групове заняття. Розпочинається після спокійного обмірковування інформації. У класі створюється відчуття єдності, радості через виконання пісень, участь в іграх, коротких і швидких заняттях. Ігри та заняття, позбавлені елементів суперництва, кооперативні за суттю, враховують індивідуальний рівень розвитку і певні навички дітей. Такі групові заняття здебільшого пов'язані з навчальною програмою чи темою, яка в цей час вивчається в класі.
3. Обмін інформацією. Учні висловлюють свої думки, обмінюються ідеями та пропонують важливі для них теми для обговорення. Діти мають змогу дізнатися щось одне про одного. Обмін інформацією допомагає розвивати навички, які дають змогу навчитися впевнено говорити й уважно слухати. Кожна дитина може поставити запитання чи прокоментувати чиюсь відповідь, а учень чи учениця, який/яка повідомляє інформацію, відповідає на запитання та коментарі товаришів.
4. Щоденні новини. Це коментування письмового оголошення, яке щодня вивішується на спеціальному стенді чи дошці. Письмове оголошення налаштовує учнів на те, що вони будуть вивчати цього дня, а також дає можливість обміркувати події та навчання попередніх днів. Щоденні новини допомагають дітям тренувати навчальні навички, що сприяють розвиткові математичних і мовленнєвих навичок. Щоденні новини можуть містити різноманітні завдання (заповнення календаря, перегляд розкладу виконання робіт, укладання календаря погоди), що активізує початок індивідуальної роботи або діяльність у центрах активності.
Такі заняття дають дітям змогу розвивати соціальні й навчальні навички, поєднуючи соціальний, емоційний та інтелектуальний розвиток. Повторення позитивного досвіду сприяє розвитку емпатії та інклюзії, а також дає результати яку спільноті класу, так і поза його межами (сценаріїв ранкових зустрічей розроблено чимало.