Нова українська школа: організація діяльності учнів початкових класів закладів загальної середньої освіти - Кірик М. Ю., Данилова Л. І. 2019

1.3. Що таке інтегрований курс і навіщо він потрібен у початковій школі
1. Загальні засади реформування початкової освіти

Уперше в історії української початкової освіти вітчизняні науковці розробили на інтегративних засадах Державний стандарт початкової освіти та дві Типові освітні програми. Спільним для обох програм є курс «Мистецтво», який об'єднав два предмети - образотворче та музичне мистецтво - в одну «Мистецьку освітню галузь». Однак у методичних рекомендаціях до курсу наголошується, що його можна реалізувати через інтегрований курс або предмети вивчення за окремими видами мистецтва (музичне мистецтво, образотворче мистецтво). На нашу думку, такі рекомендації суперечать доцільності створення інтегрованого курсу «Мистецтво».

Другим нововведенням Типових освітніх програм є інтегрована програма «Я досліджую світ» (О. Савченко): запропоновано по 3 год у 1-4 класах (природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров'язбережувальна галузі). Типова освітня програма з цього курсу вже існує, вона дає змогу вчителеві самостійно обирати й формувати інтегрований та автономний спосіб подання змісту з освітніх галузей Стандарту, добирати дидактичний інструментарій, орієнтуючись на індивідуальні пізнавальні запити і можливості учнів (рівень навченості, актуальні стани потреб, мотивів, цілей, сенсорного та емоційно-вольового розвитку). Особливого значення в дидактико-методичній організації навчання набуває його зв'язок з життям, з практикою застосування здобутих уявлень, знань, навичок поведінки в життєвих ситуаціях. Обмеженість відповідного досвіду учнів потребує постійного залучення й аналізу їхніх вражень, чуттєвої опори на результати дослідження об'єктів і явищ навколишнього світу.

Водночас у рекомендаціях щодо впровадження (за Р. Шияном) читаємо: «Особливості Типової освітньої програми полягають у структуруванні змісту початкової освіти за освітніми галузями та представленні його інтеграції в навчальних предметах, що визначені навчальним планом. Запропонована у програмі інтеграція забезпечує умови для формування в молодших школярів цілісної картини світу, здатності сприймати предмети і явища різнобічно, системно та визначати практичне застосування вивченого.

При складанні календарно-тематичного планування вчителю необхідно самостійно інтегрувати пропонований зміст різних освітніх галузей і вибудовувати послідовність формування очікуваних результатів навчання та відповідних обов'язкових результатів, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в обраних закладом загальної середньої освіти підручниках...».

На жаль, програми інтегрованого курсу «Я досліджую світ» як інтеграції вищого ступеня, нового продукту за редакцією Р. Шияна немає. Зміст так званого курсу подається як самостійні освітні галузі - «Природнича», «Соціальна і здоров'язбережувальна», «Громадянська та історична», «Технологічна» і представлений в інтегрованому курсі «Я досліджую світ». Час на його вивчення в 1 класі вчитель розподіляє самостійно. Такий курс зафіксований тільки у «Типовому навчальному плані для початкової школи з українською мовою навчання», поданому у Типовій освітній програмі, на який пропонується 7 год у 1 класі і 8 год - у 2 класі. (Орієнтовний розподіл годин між освітніми галузями в межах цього інтегрованого предмета: мовно-літературна - 2 год; математична - 1; природнича, технологічна, інформатична, соціальна і здоров'язбережувальна, громадянська та історична - разом 4 для 1 класу, 5 - для 2-4 класу). Отже, вчитель повинен самостійно складати програму інтегрованого курсу «Я досліджую світ», а це не кожному, на жаль, під силу. Прикро констатувати, що частина вчителів перших класів були позбавлені права на вибір типової освітньої програми, замість них це робили представники адміністрації шкіл, методисти чи інші педпрацівники.

Як випливає з викладеного, засади впровадження інтегрованих курсів у початковій школі залишають для вчителя можливість зважити свої сили, знання, уміння, проявити творчість. Водночас постають ризики, на які вказує О. Савченко в методичних рекомендаціях: «При цьому застерігаємо, що інтегроване навчання при невмілому поєднанні елементів навчальної програми в початковій школі може негативно позначитися на якості освіти...» Переконані, що для організації нової форми навчання необхідно, щоб програма інтегрованих курсів була закладена у типовій освітній програмі та обов'язково - у підручниках для початкової школи.

Аналіз змісту освітніх програм та їх змістових ліній дає підстави стверджувати, що у початковій школі практично всі предмети є інтегрованими, а саме:

- у «мовно-літературній галузі» інтегровано два предмети (українська мова і літературне читання, 2-4 класи; навчання грамоти, 1 клас) та різні види діяльності: мовленнєва, формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей) і п'ять змістових ліній: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища». Отже, ця освітня галузь є самостійним інтегрованим курсом;

- «математична освітня галузь» інтегрує предмети «Арифметика», «Алгебра», «Геометрія» та змістові лінії «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження»;

- «природознавча освітня галузь» інтегрує елементи таких самостійних предметів основної школи, як географія, біологія, фізика, астрономія, хімія, та змістові лінії «Я пізнаю природу», «Я у природі», «Я у рукотворному світі» (за Р. Шияном);

- «природознавча освітня галузь», згідно з Держстандартом початкової освіти, увійшла як складова (громадянська та історична, соціальна та здоров'язбережувальна, природнича освітні галузі) до інтегрованого курсу «Я досліджую світ» та інтегрує такі змістові лінії: «Людина»; «Людина серед людей»; «Людина в суспільстві»; «Людина і світ»; «Людина і природа» (за О. Савченко);

- «мистецька освітня галузь» інтегрує два предмети: образотворче й музичне мистецтво та їх змістові лінії: «Художньо-творча діяльність», «Сприймання та інтерпретація мистецтва», «Комунікація через мистецтво»;

- «фізкультурна освітня галузь» охоплює такі змістові лінії: «Базова рухова активність», «Ігрова та змагальна діяльність учнів (рухливі ігри та естафети)», «Турбота про стан здоров'я та безпеку» (за Р. Шияном) і «Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність» (за О. Савченко);

- «іншомовна», «технологічна», «інформатична» освітні галузі так само інтегрують властиві кожній галузі змістові лінії.

Отже, курс «Я досліджую світ», який включає три предмети, найбільш оптимально інтегрований, а його метою є формування компетентностей у галузі природничих наук, екологічної, соціальної, громадянської, історичної та інших ключових компетентностей шляхом опанування знань, умінь і способів діяльності (природнича складова), розвиток здібностей, які забезпечать успішну взаємодію з природою, формування основи наукового світогляду і критичного мислення, становлення відповідальної, безпечної і природоохоронної поведінки здобувачів освіти у навколишньому світі.

Попри дискусійність у теорії та практиці початкового навчання думки щодо можливостей інтегрування цей процес знаходить дедалі більше прихильників у колах науковців і вчителів-практиків. Серед причин такого інтересу до інтеграції - необхідність усунути перевантаження дітей, скоротити кількість навчальних годин протягом тижня, вивільнити час для предметів розвивально-виховного спрямування.

З огляду на те що освітня галузь «Природознавство» має найбільші можливості для інтеграції в початковій школі, цілісність інтегрованого курсу забезпечується провідною ідеєю про нерозривність зв'язку «людина-природа-суспільство». Навколо цієї ідеї інтегруються фактичні відомості упродовж чотирьох років навчання. Враховуючи те що освітня галузь сама по собі вже є інтегративною (елементи фізики, хімії, біології, астрономії, географії), її зміст найбільше сприяє формуванню ціннісного ставлення молодших школярів до рідного краю. Зміст курсу дає змогу інтегрувати базові цілі «Соціальної та здоров'язбережувальної галузі», «Громадянської та історичної галузі», що надає можливість учневі набути цілісні знання про людину та її життєвий світ - про природу рідного краю, рід, родину, народні традиції, духовний спадок минулих поколінь українського народу.

Уроки з курсу «Я досліджую світ» відкривають широкі можливості для формування особливо шанобливого ставлення до природи краю. У кожному з чотирьох класів при викладанні цього навчального предмета можна використовувати краєзнавчий матеріал усіх напрямів. Так, програмою передбачено вивчення розділу «Твій рідний край», де учні мають можливість пізнавати свій рідний край як частину території України. Вивчення цього розділу треба будувати на засадах інтегрування з краєзнавством, народознавством, формування культури добросусідства тощо, наповнюючи уроки інформацією саме про край, країну, в якій ми живемо.

Роль стрижня в інтегрованому курсі «Я досліджую світ» виконує природнича освітня галузь. Природнича галузь у початковій школі сама по собі є інтегрованим курсом, в якому елементи біології, фізики, географії, хімії, астрономії поєднані в систему узагальнених знань про природу. Природнича складова в інтегрованому курсі передбачає залучення учнів до практичної та екологічної діяльності через різноманітні завдання дослідницького характеру.

Методична система викладання природознавства базується на реальних знаннях, які людство отримало шляхом спостережень, порівнянь, дослідів, а ніяк не читанням статей. У початковій школі спостереження є одним з основних методів формування природничих знань. Цей метод, метою якого є формування реальних і правильних уявлень і понять, умінь і навиків, забезпечує безпосереднє сприйняття учнями об'єктів живої і неживої природи. Спостереження сприяє також формуванню в учнів основ наукового світогляду, конкретних і образних уявлень, понять про навколишню дійсність і на цій основі дає змогу розвивати критичне, логічне, креативне мислення, мовленнєву компетентність, громадянську позицію, усвідомити своє місце у навколишньому світі. Важливою для наймолодших здобувачів освіти є особиста участь у збереженні планети Земля, що сприяє усвідомленню та дотриманню правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, а це - основа екологічного виховання.

Правильно організоване вчителем спостереження допомагає сформувати одну з важливих якостей особистості - спостережливість, яка пов'язана з вихованням стійкої уваги, розвитком пам'яті, допитливості, вмінням встановлювати зв'язки між природними явищами, а також формувати знання про природні явища, про взаємозв'язок і закономірності всього, що відбувається в природі, постійні зміни, катаклізми та єдності в природі.

У 1 -2 класах наймолодшим спостерігачам за довкіллям можна запропонувати прості завдання:

- дослідження-розпізнавання, відповіді на запитання: Хто це? Що це? Яке воно? Для чого це?;

- обстеження за допомогою органів чуття (зором, дотиком, слухом); слухання немовних звуків; усний опис;

- порівняння: за кольором, розміром, смаком, спільне-відмінне, ціле, частина цілого, до якого цілого воно належить; порівняння явищ природи;

- дослідження-спостереження: Як воно діє? Що з ним відбувається? Для чого призначене?;

- дослідження-пошук (запитування, передбачення, встановлення часової й логічної послідовності явищ, подій; встановлення причинно-наслідкових зв'язків: Чому? Яким чином? Від чого залежить? З чим пов'язано?);

- усний опис поведінки тварин і рослин у різні пори року;

- усний опис впливу Сонця на сезонні явища в природі, пояснення причини зміни пір року;

- прогнозування, передбачення наслідків: екологічне прогнозування (поведінка природних систем як під впливом природних процесів, так і людської діяльності);

- висновок-узагальнення, пропозиції, які доцільно оформити у вигляді навчальних проектів, лепбуків тощо;

- складання орієнтовного плану спостережень, карт-планів досліджень за сезонними природними явищами та працею людей протягом року тощо.

У 1-2 класах в структуру інтегрованих уроків «Я досліджую світ» доцільно включати метод прогнозування, використовуючи як накопичений досвід дітей, так і поточні уявні припущення щодо майбутнього нашої планети.

В усі пори року наймолодшим учням треба пропонувати спостерігати за температурою повітря, напрямом і силою вітру, станом неба, опадами; добовими та сезонними змінами у природі; об'єктами довкілля за кольором, смаком, формою, звуком тощо; живими і неживими природними об'єктами; зміною висоти Сонця на небосхилі; рослинами і тваринами у різні пори року; природними і рукотворними (штучними) об'єктами; водою, повітрям, ґрунтом, явищами природи та водоймами; впливом людини на довкілля; працею людей у різні пори року; екологією та роботою дорослих тощо.

Як уже зазначалося, інтегроване навчання за невмілого поєднання елементів навчальної програми в початковій школі може негативно позначитися на якості освіти. Широка «радикальна» інтеграція - «усього з усім» (усіх галузей) може призвести до порушення вимог щодо функціональної грамотності учнів (читати, писати, здійснювати математичні операції); надлишковості змісту навчання за рахунок залучення інформації з різних галузей; випадкового поєднання одиниць змісту без урахування програмових вимог кожної з галузевих складових, що інтегруються; мозаїчного способу реалізації міжпредметного змісту на уроці без об'єднувальної мети й орієнтації на інтегрований результат (поговорили, почитали, пописали, розв'язали вираз, задачу, погрались тощо), що теж не має нічого спільного з ідеєю системного викладу змісту та взаємозв'язку компонентів.

При плануванні та проведенні уроків широкої міжпредметної інтеграції курсу «Я досліджую світ» з природничою складовою важливим завданням є формування в учнів умінь аналізувати об'єкти природи, порівнювати їх, виокремлювати істотні ознаки та виявляти причинно-наслідкові зв'язки у природі, класифікувати об'єкти природи, встановлювати залежність між неживою і живою природою. Усі ці вміння мають велике значення при підготовці учнів до практичної діяльності. Отже, в процесі спостереження в учнів формуються чіткі уявлення про навколишній світ, роль людини і природи.

Сприймання слугує основою для прискорення розвитку процесів мислення, мовлення, загострення уваги, збагачення інтелектуальних почуттів, фантазій дітей і накопичення дітьми практичного чуттєвого досвіду з різних джерел.

У 1-4 класах в структуру інтегрованого уроку доцільно включати такі практичні методи навчання: написання плану, складання інтелект-карт, проведення дослідів, визначення об'єктів і самостійне оформлення результатів у нетрадиційних формах (лепбуках, проектах, презентаціях тощо).

Для розвитку критичного мислення починаючи з 2 класу доцільно використовувати також методи проблемного викладу, коли вчитель окреслює проблему, яку кожен учень сам повинен вирішити, при цьому прогнозуючи шлях її вирішення в суперечностях, розкриваючи перебіг думки. Такий метод дає змогу вчителю показати учням зразки наукового пізнання природи, наукового вирішення проблем взаємозв'язку між неживою і живою природою, а учні навчаються стежити за перебігом думки, логікою доказування й засвоювати знання про цілісність природи. Отже, результатом проблемного викладу буде наукове засвоєння способу й логіки вирішення окресленої проблеми або заданого типу проблем, але ще без уміння застосувати їх самостійно.

Уже з 1 класу на інтегрованих уроках, враховуючи їх основну мету, доцільно застосовувати дослідницький метод, за допомогою якого можна навчати учнів самостійно пізнавати природу. Треба пропонувати такі завдання, які забезпечують творче застосування учнями основних знань про природу, оволодіння елементами творчої діяльності, поступове наростання складності природознавчих проблем. Крім того, вчитель має контролювати перебіг роботи учнів, перевіряти її результати й організовувати їх обговорення.

Проаналізувавши науково-психологічні дослідження, зміст Типових освітніх програм, методичні рекомендації щодо їх упровадження, доходимо таких висновків:

- процес інтегрування змісту різних освітніх галузей в окремі інтегровані курси в дидактиці початкової школи мало вивчений і потребує експериментальних досліджень;

- можливим є використання внутрішніх і міжпредметних зв'язків у навчанні, що може слугувати передумовою інтегрованого навчання в основній школі, але називати це інтеграцією освітніх галузей не можна;

- необхідно розробити якісні інтегровані програми та підручники, в основу яких буде покладена інтеграція;

- треба апробувати експериментально інтегровані курси, аналізуючи результати, визначаючи переваги й недоліки з метою їх усунення;

- без усталеної методики початкового навчання на засадах інтеграції важко забезпечити ефективність інтеграційних процесів у початковій школі.