Збірник методичних розробок на допомогу педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти та позашкілля - Н.І. Курмишева, С.А. Буряк, Л.В. Вакуленко 2020

Семінар для вчителів початкових класів «Технології стратегії НУШ»
Розділ VI. Партнерство та співпраця педагогів, дітей, батьків

Кокарєва Світлана Іванівна,

заступник директора з навчально-виховної роботи Петрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Чутівської районної ради Полтавської області, вчитель вищої категорії, вчитель-методист

Прийоми маніпуляції з предметами на уроках математики.

Сучасна педагогіка і дитяча психологія добре простежила взаємозв'язок між розвитком мозку і розвитком моторики рук. Очі й вуха - органи, які сприймають інформацію, але закріплення даної інформації проводиться методом дії. Діяльність мозку пов'язана з дією рук, зі здатністю точного і тонкого маніпулювання ними. Тому такі ігри, як конструктор ЛЕГО, «Танграм», «Нумікон», «Математичний Геометрик» є саме тими методиками, які розвивають мислення в прямому сенсі цього слова.

Для вчителів початкової школи використання конструктора ЛЕГО є чудовим засобом для всебічного розвитку учнів початкових класів, що забезпечує інтеграцію різних видів діяльності.

Використання на уроках математики прийомів маніпуляції з предметами сприяють виконанню конкретних і складних математичних завдань, розумінню завдання, аргументації розв'язку, моделювання за допомогою математики, розвитку чіткості, акуратності, навчанню правильному і швидкому орієнтуванню в просторі, розвитку уваги, здатності зосередитися, пам'яті, мисленню, розвитку логіки та послідовності. Коли дитина виконує різноманітні маніпуляції з предметами, вона тренує і розвиває дрібну моторику рук. Одночасно задіюються зорові рецептори, координуються рухи. Так відбувається розвиток мозкової діяльності, яка поступово розділяється на конструктивне і образне мислення.

Формувальне оцінювання передбачає відстеження особистісного розвитку учнів та хід набуття ними навчального досвіду і компетентностей.

Формувальне оцінювання є інтерактивним оцінюванням прогресу учнів, що дає змогу вчителю відповідним чином адаптувати освітній процес. Використання формувального оцінювання дозволяє відстежувати особистісний поступ дитини, хід опановування нею навчального матеріалу та вибудовувати індивідуальну освітню траєкторію особистості.

У процесі організації контрольно-оцінювальної діяльності необхідно враховувати спостереження за навчальним поступом учнів.

Формувальне оцінювання оцінює процес навчання учнів, а не результат.

Оцінювання навчального поступу розпочинається з перших днів навчання дитини у школі і триває постійно. Невід'ємною частиною процесу оцінювання є формування здатності учнів самостійно оцінювати власний поступ. Орієнтирами для спостереження та оцінювання є загальні та конкретні очікувані результати, які необхідні для організації спостереження за навчальним поступом учня/ учениці; індивідуального обговорення навчального поступу учнів з батьками або особами, що їх замінюють.

Формувальне оцінювання має на меті:

✵ підтримати навчальний поступ учнів;

✵ формувати в дитини впевненість у собі, наголошуючи на її сильних сторонах, а не на помилках;

✵ діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання;

✵ вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;

✵ підтримувати бажання навчатися та прагнути максимально можливих результатів;

✵ запобігати побоюванням помилитися.

Важливо не протиставляти дітей одне одному. Стимулюючим має бути порівняння роботи (відповіді, дії тощо) з тим, як працювала дитина раніше. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень учнів. Про складнощі у навчанні необхідно говорити з учнем індивідуально, аби не створювати ситуацію колективної зневаги до дитини.

Водночас доцільно вчити дітей взаємооцінюванню, при цьому формувати уміння коректно висловлювати думку про результат роботи однокласника, давати поради щодо його покращення. Це активізує навчальну роботу, сприяє розвитку критичного мислення, формуванню адекватного ставлення до зауважень, рекомендацій, зміцнює товариськість та відчуття значимості кожного в колективі.

Алгоритм діяльності вчителя щодо організації формувального оцінювання.

1. Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей.

Учитель спільно з учнями розробляє й обговорює цілі уроку.

Ціль має бути вимірною, щоб через оцінювання виміряти на якому рівні вона досягнута.

Створення ефективного зворотного зв'язку, який має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим та своєчасним.

2. Забезпечення активної участі учнів у процесі пізнання.

Для того, щоб учень користувався отриманими знаннями він має їх вміти застосовувати, перетворювати, розширювати, доповнювати, знаходити нові зв'язки і співвідношення тощо. Це забезпечується використанням різноманітних прийомів, форм і методів роботи з навчальним матеріалом.

3. Ознайомлення учнів із критеріями оцінювання.

Обговорення з учнями критеріїв оцінювання робить процес оцінювання прозорим і зрозумілим для всіх суб'єктів освітнього процесу, та сприяє позитивному ставленню до самого процесу. Критерії оцінювання, розроблені для поточного оцінювання мають описувати те, що заявлено в навчальних цілях. Учнів слід ознайомити із ними до початку виконання завдання. Чим конкретніше сформульовані критерії оцінювання, тим зрозумілішою для учнів є діяльність щодо успішного виконання завдання.

4. Забезпечення можливості й уміння учнів аналізувати власну діяльність (рефлексія).

У процесі навчання першокласників важливе значення має становлення елементів рефлексії, спрямованих на спостереження своїх дій та дій однокласників, осмислення своїх суджень, дій, учинків з огляду на їх відповідність меті діяльності, оскільки початкові навички рефлексії як особистісного новоутворення у повному обсязі мають сформуватися тільки наприкінці молодшого шкільного віку.

Слід зазначити, що здатність до персональної (автономної) рефлексії у дітей 6-7 років є достатньо обмеженою, але можливості для її розвитку актуалізуються під час роботи в групі. Умовою розвитку рефлексії в цьому віці є включення дитини у взаємодію з наступним (ретроспективним)відтворенням фактичних актів дій та комунікацій в контексті особистісного та спільного значення. Таким чином закладаються основи для самоспостереження і спостереження, які виводяться на рефлексивний рівень у майбутньому. Спонукають до рефлексії запитання: «Що нового дізнався на уроці?», «Що привернуло твою увагу?», «Що нового у спілкуванні?», «Що тебе найбільше схвилювало (що нового в емоціях)?».

Отже, будучи другим рівнем цілісності рефлексії (на якому дитина відображає, усвідомлює, розуміє), запитання породжують у дітей перший (відображувальний вичленовувальний) рівень цілісності рефлексування - фіксації, а самі запитання для дітей мають значення як насиченість середовища рефлексивними зразками. При цьому треба уникати запитань «Що сподобалось?», «Що не сподобалось?» без попередньої операціоналізації цього узагальнення.

Таким чином, у шестирічному віці рефлексія не може бути автономною, для її розвитку потрібно використовувати форми і процедури групової рефлексії, розподілені між дорослим, групою і дитиною. Доступ до рефлексії (точніше, можливості її розвитку на етапі 1 класу) забезпечують такі чинники як група, учитель, що спрямовують дітей в напрямку порівняння будь-яких дій, досягнень групи аж до можливості порівняння їх зі своїми. Такі порівняння не повинні закріплюватися вчителем в лінійній логіці "добро - зло", оскільки фактично двомірні оцінки є забороненими, тому перспективою порівнянь є оцінки з різних позицій, з різних основ (як мінімум з трьох). У такий же спосіб оцінки відбуваються через позиціонування. Під час навчання у 1 класі дитину орієнтують у другому рівні цілісності рефлексії на рівні феноменологізацій: пам'ятаю, згадую, забув, хвилююсь тощо.

5. Корегування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.

Формувальне оцінювання дає можливість вчителю відстежити процес поступу учня до навчальних цілей, корегування освітнього процесу на ранніх етапах, а учневі - усвідомлення відповідальності за самоосвіту.

Формувальне оцінювання можна забезпечити використанням мовного портфоліо, основна суть якого полягає в тому, щоб показати все, на що здібні учні. Через твердження «Я знаю», «Я вмію» акцентуються навчальні досягнення учнів, розвивається здатність до самооцінювання, поступово збільшується відповідальність за власне навчання.

Під час іншомовного навчання у 1 класі вчитель повинен розуміти, що на відміну від більш дорослої аудиторії, молодші школярі потребують оцінки не стільки результату, скільки процесу навчання. Кожен учень має власний стиль і темп навчання. Тому важливо усвідомлювати, що оцінювання учня вчителем не повинно стати причиною заниженої самооцінки молодшого школяра, що неминуче позначається на його навчальній мотивації й успішності.

Під час організації навчання взагалі і оцінювання в 1 класі зокрема, важливо створювати для учнів ситуацію успіху. Навіть невеличке досягнення надихає дітей. А вчитель, звичайно, завжди може знайти можливість запропонувати таку ситуацію, дати таке завдання, щоб навіть найслабший учень міг вирізнитися з кращого боку; дуже важливо похвалою відмітити навіть ледь помітне просування уперед: «Добре! Твоя буква А зараз набагато краща».

Діти дуже чутливі до оцінювання їх дорослими. Молодші школярі мають характерну особливість сприймати оцінку за виконання якогось завдання як оцінювання себе, а тому негативну оцінку вони розуміють як вияв негативного ставлення до себе з боку вчителя.

Враховуючи цю вікову особливість, а також важливу роль початкової школи як «стартового майданчика» для того, щоб задати правильну «траєкторію польоту» не тільки у навчальній діяльності, айв особистісному розвитку, вчителю слід використовувати формувальне оцінювання, яке на етапі 1 класу має включати обов'язкових два компоненти:

1) доброзичливе ставлення до учня як до особистості;

2) позитивне ставлення до зусиль учня, спрямованих на розв'язання задачі (навіть якщо ці зусилля не дали позитивного результату).

Урок математики у 1 класі

Тема уроку: Називаємо компоненти та результати дії додавання: перший доданок, другий доданок, сума.

Мета: формувати уявлення про арифметичні дії додавання і віднімання, поняття про математичний вираз - суму.

Дидактична задача: учити пов'язувати практичну дію об'єднання елементів двох множин з арифметичною дією додавання, практичну дію вилучення частини елементів множини з арифметичною дією віднімання; користуватися знаками додавання і віднімання, поняттями вираз, значення виразу. Ознайомити з назвами чисел при додаванні, вчити користуватися термінами «перший доданок», «другий доданок», значення суми; ознайомити з назвою математичного виразу «сума», визначити його істотну ознаку. Закріпити склад чисел 2-10; учити подавати числа у вигляді суми двох доданків.

Розвивальна задача: розвивати мислення учнів шляхом формування прийомів розумових дій; учити логічно міркувати.

Хід уроку

І. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів

- На цьому уроці на вас чекає маленьке відкриття. Ви спробуєте дати назви числам, які додають, та результату арифметичної дії додавання. Ви маєте бути дуже уважними, адже повинні засвоїти знання, які будуть потрібні майже на кожному уроці математики аж до 6го класу!

ІІ. Актуалізація опорних знань і способів дії

1. Повторення «сусідів числа» на кленових листочках.

2. Склад 2-10. Гра «Веселі прищепки».

3. Усне опитування.

- Які арифметичні дії ви вивчили?

- Що означає додати? відняти?

- Яку арифметичну дію треба виконати, щоб стало більше? стало менше?

4. Практична робота з математичними матеріалами «Числа та кружки».

- Покладіть зліва на парті 6 жовтих чотирикутників, справа — 2 зелені чотирикутники. Об'єднайте їх.

Що означає об'єднати? Складіть відповідний вираз. Коли об'єднали, стало більше чи менше? Полічіть усі чотирикутники. Чому дорівнює значення виразу? Перевірте, чи дійсно всього чотирикутників більше, ніж окремо жовтих і окремо зелених. Покладіть на парту 8 зелених кругів. Вилучіть 3 круги. Що означає вилучити? Складіть відповідний вираз. Коли вилучили, залишилося більше чи менше, ніж було? Полічіть круги, які залишилися. Чому дорівнює значення складеного вами виразу? Перевірте, чи дійсно залишилося менше кругів, ніж було.

5. Усна лічба.

Завдання № 1. Учитель пропонує дізнатися, які числа «мешкають» у будинку. Для цього учням слід знайти значення виразів.

6. Актуалізація вміння складати вираз до схеми, що ілюструє операцію об'єднання чи вилучення.

Завдання № 2 виконується з коментарем. [На першій схемі відрізок, позначений знаком питання, складається з двох відрізків: червоного (він містить 5 одиничних відрізків) і синього (він містить 5 одиничних відрізків); щоб одержати відрізок, позначений знаком питання, треба об'єднати червоний і синій відрізки; об'єднати — це означає додати, тому складаємо вираз: 5 + 5; перелічуванням або на основі складу числа 10 знаходимо значення виразу: 5 + 5 = 10. На другій схемі відрізок, позначений знаком питання, можна одержати, якщо із цілого відрізка (він містить 9 одиничних відрізків) вилучити частину (вона містить 4 одиничні відрізки); вилучити — це означає відняти, тому складаємо вираз: 9 - 4; перелічуванням або на основі складу числа знаходимо значення цього виразу: 9 - 4 = 5.

ІІІ. Формування нових знань і способів дії.

1. Практична робота з математичними матеріалами «Геометричні фігури».

Покладіть зліва на парті 4 зелених круги, а справа — 3 червоні. Присуньте червоні круги до зелених. Що ми зробили? Ми об'єднали круги. 1. Полічіть, скільки отримали всього кругів. Усього кругів більше чи менше, ніж окремо зелених і окремо червоних? За допомогою якої арифметичної дії знаходимо більше число? [Дії додавання.] Що ми зробили із зеленими та червоними кругами? [Ми їх об'єднали.] З яких кругів складаються всі круги? [Із зелених і червоних.] Яка арифметична дія відповідає операції об'єднання елементів двох множин? Яким знаком позначається дія додавання? Складіть відповідний вираз із карток з цифрами. [4 + 3.] Усього кругів 4 і ще 3; 4 і ще 3 знаходять дією додавання. Прочитайте отриманий вираз. Що ми робимо з числами 4 і 3? [Ми їх додаємо.] Якщо числа додають, то як би ви назвали кожне з таких чисел? Пропонуйте ваші варіанти! Числа, які додають, називають доданками. Щоб відрізнити їх за порядком, говорять: перший доданок, другий доданок. Таким чином, 4 і 3 — це доданки: 4 — перший доданок, 3 — другий доданок. Скільки отримаємо в результаті дії додавання? Полічимо усі круги або додаватимемо 3 червоні круги по одному. Запишемо отриманий результат за допомогою знака «=»: 4 + 3 = 7. Яке число ми отримали в результаті додавання? [Число 7.] Число 7 — це значення суми.

2. Завдання № 3. Прочитайте рівність. Назвіть перший доданок. Яким відрізком він позначений на схемі? Назвіть другий доданок. Яким відрізком він позначений на схемі? Прочитайте результат — значення суми. Яким відрізком сума проілюстрована на схемі? [Відрізком, який складається з двох частин різного кольору.] Прочитайте вираз. Цей вираз називається так само, як і число, що є результатом дії додавання, — сума! Який знак стоїть між числами? [«+».] Отже, якщо між числами стоїть знак «+», то записано математичний вираз — суму. Треба розрізняти суму як математичний вираз (запис, у якому числа поєднані знаком «+») та суму як значення виразу (число — результат дії додавання). Тепер відкриваємо «таємницю» знака «плюс»: 1) він позначає дію, яку треба виконати між числами; 2) він позначає математичний вираз — суму.

3. Первинне закріплення вивченого матеріалу. Гра «Знайди ніжку до гриба»

На магнітній Дошці шапочки грибів з доданками і ніжки, на яких записана сума чисел. Робота з картками «Допоможи їжачкові зібрати грибочки» Скласти гриби-доданки в корзинку-суму.

IV. Закріплення вивченого

1. Формування вмінь і навичок. Закріплення назв компонентів та результату дії додавання.

2. Робота в групах.

Загадка.

Ці цеглинки не прості -

різнокольорові.

Вправно ми їх поскладаєм,

суму чисел враз узнаєм.

Учні, що сидять справа, з 5 цеглинок Lego будують пірамідку. Учні, що сидять зліва будують пірамідку з 4 цеглинок. Називають пірамідки перший доданок і другий доданок. Об'єднали пірамідки. Це сума.

Діти з пірамідками помінялися місцями. Знову об'єднали пірамідки. Зробили висновок, що від перестановки доданків сума не міняється.

V. Рефлексія навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Гра «Телефон»

- Мамо, ти уявляєш? На уроці математики ....

Методика проведення «Щоденних 5»

Основними компонентами ротаційної моделі «Щоденні 5» є такі:

1. Читання для себе.

2. Письмо для себе.

3. Читання з другом.

4. Робота зі словами.

5. Слухання.

Вона розроблена з метою навчити учнів розвивати власну витривалість та самостійність під час виконання кожного з її компонентів, що забезпечує їх активну участь у читанні та письмі протягом тривалого часу. Ця модель «Щоденні 5» пропонує різноманітні види діяльності, що збільшує мотивацію та інтелектуальну зайнятість учнів. У той час, коли вони зайняті самостійним читанням чи письмом, вчителі можуть працювати з окремими учнями, проводити індивідуальні заняття та працювати в малих групах відповідно до учнівських потреб. Запроваджуючи «Щоденні 5», будь це початок навчального року, чи його середина, важливо розпочинати з діяльності — «Читання про себе». Навчити учнів читати про себе — це перший компонент стратегії та основа для розвитку самостійних читачів. Перші тижні навчання задають тон для усього подальшого навчального року. У критично важливий період, коли вчитель подає матеріал неспішно та уважно, це є важливо для усього року.

Інтегроване навчання. Прийоми розкриття спільної теми на уроках з різних предметів.

Інтеграція - це процес і результат створення нерозривно пов'язаного, єдиного, суцільного. У навчанні вона здійснюється шляхом злиття в одному синтезованому курсі елементів різних навчальних предметів.

Міжпредметні зв'язки передбачають включення в урок запитань і завдань з матеріалу інших навчальних предметів, що мають допоміжне значення для вивчення його теми. Це окремі короткочасні моменти уроків, які сприяють глибшому сприйманню та осмисленню якогось окремого поняття.

Особливістю інтегрованого уроку є те, що на ньому поєднуються блоки знань з різних предметів, підпорядковані одній темі.

Тому дуже важливо чітко визначити головну мету даного інтегрованого уроку, те, як він сприяє цілісності навчання, формуванню знань на якісно новому рівні. Методичне проведення інтегрованих уроків потребує дуже високого професіоналізму та ерудиції вчителів.

Основні завдання інтегрованих уроків:

✵ створення передумов для всебічного розгляду учнями певного об'єкта, поняття, явища;

✵ формування системного мислення;

✵ збудження уяви;

✵ позитивного емоційного ставлення до пізнання;

Урок повинен підпорядковуватися одній головній меті, а не бути безладною мозаїкою окремих картин.

Мета інтегрованих уроків:

✵ формування в учнів цілісного світогляду про навколишній світ, активізація їхньої пізнавальної діяльності;

✵ формування навичок самостійної роботи школярів з додатковою довідковою літературою, таблицями міжпредметних зв'язків, опорними схемами;

✵ підвищення якості засвоєння сприйнятого матеріалу;

✵ виявлення творчих здібностей учнів та їх особливостей;

✵ створення творчої атмосфери в колективі учнів;

✵ підвищення інтересу учнів до матеріалу, що вивчається;

✵ ефективна реалізація розвивальної функції навчання.

Відмінність інтегрованого уроку від звичайного:

- предметом вивчення на такому уроці є багатопланові об'єкти, інформація про сукупність яких міститься в різних навчальних дисциплінах;

- широка палітра використання міжпредметних зв'язків при різнобічному розгляданні однопланових об'єктів;

- своєрідна структура, методи, прийоми і засоби, що сприяють його організації та реалізації поставлених цілей.

Відомо, що будь-яка діяльність починається з підготовчого етапу. Урок спочатку «народжується» в думці й тільки потім реалізується на практиці, аналізується, вдосконалюється. Саме в цьому розвиток творчої особистості пов'язаний з технологією проектування.

У цілому підготовка до інтегрованого уроку-проектування - відбувається в кілька етапів:

- моделювання уроку - створення умовної моделі, версії, концепції інтегрованого уроку,

- конструювання уроку - так званий «конструктор» може мати вигляд плану уроку, конспекту сценарію.

Створення проекту уроку - записана на папері структура педагогічного процесу відповідно з визначеною метою. Інтегрований урок як педагогічна система визначають його завдання, головні з яких пов'язані з розвитком творчої особистості.

Вимоги при підготовці до інтегрованого уроку:

✵ правильно розуміти інтеграцію та її роль в навчальному процесі;

✵ психологічно підготуватися до проведення уроку на інтегрованій основі;

✵ чітко визначити, з якими досліджуваними явищами інтегруються явища, розглянуті даним навчальним предметом;

✵ з'ясувати чи готові діти дидактично і психологічно до проведення таких уроків;

✵ визначити мотивацію інтегрованого уроку;

✵ уточнити, чи доцільно з даними предметами чи темами інтегрувати даний урок;

✵ розрахувати відсоток матеріалу, який буде інтегруватися;

✵ продумати, як активізувати опорні зв'язки, що будуть синтезувати знання про явище в нових умовах;

✵ спланувати участь учнів у всебічному відкритті зв'язків досліджуваного явища;

✵ урок повинен бути практично спрямований, сприяти розширенню ерудиції і світогляду учнів.

Практика показує, що методично правильна побудова і проведення інтегрованих уроків впливають на результативність процесу навчання:

- знання набувають якості системності;

- посилюється світоглядна спрямованість пізнавальних інтересів учнів;

- досягається творчий розвиток особистості;

- уміння стають узагальненими, комплексним;

- ефективніше формують їхні переконання.

Переваги інтегрованого уроку:

- дозволяє учням здійснити засвоєння знань з предмета в сукупності з іншими науками;

- сприяє формуванню пізнавального інтересу.

Крім інтеграції, яка є необхідною в початковій школі для забезпечення оптимальних умов для розвитку творчої особистості молодшого школяра, велику увагу приділяють технології навчально - виховного процесу як моделювання його змісту, форм, методів відповідно до поставленої мети.

Інтегрований урок у 2 класі з природознавства, читання та образотворчого мистецтва.

Тема: Як змінюється життя птахів восени? Перелітні та осілі птахи. (Природознавство). Чарівний світ природи. (Читання). Початкові уявлення про графіку. «Хто у що вдягнений?». (Образотворче мистецтво).

Мета: Природознавство. Ознайомити учнів із життям птахів восени, зі змінами, що відбуваються в їх житті; вчити наводити приклади перелітних птахів, осілих птахів. Розвивати спостережливість, уміння порівнювати, узагальнювати; формувати навички охорони природи на прикладі птахів. Виховувати любов до природи.

Читання. Формувати навички свідомого виразного читання; учити учнів бачити і відчувати красу природи. Розвивати мовлення, увагу. Виховувати почуття прекрасного, дбайливе ставлення до природи.

Образотворче мистецтво. Удосконалювати композиційні навички під час виконання задумки, розвивати творчу уяву, фантазію. Виховувати естетичний смак.

Методично-дидактичне забезпечення: мультимедійна презентація.

Тип уроку: інтегрований, урок - мандрівка.

Очікуванні результати: після цього заняття учні зможуть:

✵ вести спостереження і узагальнювати їх;

✵ будувати зв'язні висловлювання;

✵ робити висновки;

✵ творчо мислити.

Методи і прийоми. «Асоціативний кущ», «Незакінчене речення», «Крісло автора».

Хід уроку

I. Етап орієнтації.

Вчитель. Продзвенів уже дзвінок,

Починається урок.

Він осінній і цікавий,

Тож гостей зібрав чимало.

Поверніться до гостей

І привітайтесь:

Діти. «Добрий день!»

Холодно зараз в лісах і в лугах,

Холодно зайчикам, лискам, птахам.

Тепло і затишно в класі у нас,

Тож працювати нам уже час!

II. Етап цілепокладання.

Сьогодні у нас незвичайний урок. Тож я вас запрошую у світ чарівної природи, поезії і творчості. А допомагатиме нам здійснити мандрівку рідним краєм Їжачок Хитрячок. Тож на вас чекають цікаві, пізнавальні завдання. Виконавши їх, ви отримаєте подарунки, які знаходяться ось в цьому кошику.

1. Відгадайте загадки.

✵ Зимою спить,

літом бринить.

Понад садами літає,

солодкий нектар збирає. (Бджола)

✵ Як зима - вона на гілці,

І співа, мов на сопілці...

Жовті груди, чорні крила,

Кусень сала сама з'їла. (Синичка)

✵ Хоч у нього шуба є,

Та як холод настає,

Він не їсть тоді, не п'є

І не ходить, не гуляє,

А у лігво спать лягає. (Ведмідь)

✵ Пані в срібнім жупані,

Хвостиком махне -

Глибоко пірне. (Риба)

- Як можна їх назвати одним словом?

- Які групи тварин ви знаєте? (Комахи, звірі, тварини, птахи)

- Багато клопоту восени не тільки у звірів, комах, але й у птахів.

І сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як змінюється життя птахів восени. А урок у нас буде незвичний - природо-читально-творчий.

Ось і тема в нас нова, Зашифрована вона, Пропоную в гру пограти І її розшифрувати.

2. Гра «Дешифрувальник».

Розшифруйте тему нашого уроку.

3. Технологія «Незакінчене речення».

- Що ви очікуєте від цієї мандрівки? (Діти по черзі проговорюють свої очікування). (Я хочу дізнатися щось нове і корисне. Я очікую, що на уроці буде цікаво. Я хочу розширити свої знання. Я очікую, що добре попрацюю і дізнаюся щось нове).

- А щоб ваші очікування реалізувалися, як ми будемо працювати?

У - уважно

Р - результативно

О - організовано

К - колективно

Їжачок пропонує звернути увагу на план мандрівки.

ІІІ. Етап проектування.

- Ось на яких галявинах ми побуваємо.

1. Погода.

2. Загадкова.

3. Осіння.

4. Танцювальна.

5. Ігрова.

6. Творча.

7. Підсумкова.

ІV. Етап організації виконання плану діяльності.

1. Перша галявина, з якої ми почнемо мандрівку - «Погода».

Їжачок цікавиться, як ви спостерігаєте за погодою. Тож давайте підведемо підсумки своїх спостережень.

2. Вправа «Погода».

- Яка зараз пора року?

- Який місяць?

- Яке число?

- Що можна сказати про стан неба?

- Яка температура повітря?

- Чи є сьогодні вітер? Який він за силою?

- Чи були сьогодні опади?

Висновок. Молодці, діти, ви вмієте вести спостереження за погодою. Отже, це завдання ви виконали. Наступне завдання від Їжачка.

3. Галявина «Загадкова».

Голі поля, мокне земля.

Дощ поливає, пташки відлітають.

Хто скаже, хто знає, коли це буває? (Восени).

4. Галявина «Осіння».

Читання вірша «Листопад».

- Діти, давайте пригадаємо вірші про осінь, які ми з вами читали на уроках? Прочитайте виразно з пам'яті.

5. Хвилинка поезії. «Крісло автора».

- Розмістимо на дошці слово Осінь.

6. Завдання «Асоціативний кущ».

- Згадайте, які прикмети осені описані у віршах і загадці? (Опадає листя, відлітають птахи, звірі впадають в сплячку, йдуть дощі).

Підсумок. Достигання плодів і насіння, пожовтіння листя та листопад — це осінні явища. Відбуваються зміни і в житті птахів.

ь З настанням осені змінюється життя птахів. Вони не можуть знайти їжі, збираються у зграї і відлітають у теплі краї. Їх називають перелітними птахами.

ь Лелеки, журавлі живляться тваринами водойм. Взимку водойми вкриваються кригою.

ь Лебеді, дикі качки, гуси живляться переважно рослинами. Водойми вкриваються взимку кригою, а трав'янисті рослини в'януть восени.

ь Ластівки, зозулі, соловейки живляться комахами та гусінню. Восени комахи ховаються в затишні місця - щілини кори дерев, під опалим листям, у ґрунт.

ь Шпаки вирушають у дорогу величезними зграями, схожими на хмару. Холод і голод жене їх у тепліші місця.

ь Стрижі і ластівки летять у теплі краї зі швидкістю 130 км/ год.

ь Дикі гуси, дикі качки, лебеді, журавлі відлітають пізніше. Вони ще протягом деякого часу восени мають змогу добувати їжу.

ь Деякі птахи залишаються на одному і тому самому місці. Такі види птахів називаються осілими.

ь З настанням холодів птахи залишають ліси й поля і переселяються ближче до людей, де зможуть легше прогодуватися.

- Хочу звернутися, діти, до вас із проханням.

Холодно взимку зайчатам і білці,

Песику — в будці, в сараї — корівці.

Мерзнуть у котика лапки і вуха,

Мерзне ворона в лиху завірюху.

Горю зарадити можемо.

В будку Шарикові настеліть соломи,

Зайчикові покладіть під кущик

Кілька морквинок, листочок капусти,

Теплу корівці поставте водичку,

Птицям насипте крихт в годівничку.

Як допоможемо дружно, малята, —

Виживуть взимку птахи і звірята.

- А тепер проведемо міні-тренінг.

Якщо ви не руйнуєте пташині гнізда - підстрибніть тричі.

Якщо разом з батьками зробили годівничку для птахів - плесніть в долоні тричі.

Якщо підгодовуєте пташок взимку - погладьте себе по голівці.

Якщо у вас болить душа, коли ви бачите птахів узимку - покладіть руку на серце.

Якщо хочете жити у злагоді з природою - обійміть себе.

- А тепер розгляньте ілюстрації та прочитайте народні прикмети про птахів.

1) Якщо в будинок залетів голуб, а у вас в родині є незаміжня дівчина, готуйтеся до її швидкого весілля.

2) Якщо в вікно залетіла або стукає ластівка, вас чекає гарна звістка.

3) Якщо до вас залетіла або постукала синичка, можливий прихід гостей.

4) Соловей приносить в будинок багатство.

5) Якщо сорока сіла на балкон або підвіконня - вона приносить на хвості візит гостей або плітки, а хворим обіцяє швидке одужання.

6) Якщо птиця б'ється в вікно, може передвіщати невеликі матеріальні витрати.

7. Галявина «Танцювальна».

8. Галявина «Ігрова».

9. Гра «Впізнай пташку»

(Відгадати загадки).

10. Гра «Хто як зимує?».

На дошці 2 колонки: Зимуючі птахи; Перелітні птахи.

Дітям роздаю малюнки.

- Один, два, три, кожен птах своє місце займи.

11. Гра «За і проти».

(Якщо речення правильне, діти плескають в долоні, а якщо ні - мовчать).

- З настанням холодів всі птахи відлітають у теплі краї.

- Горобці, дятел, сорока - зимуючі птахи.

- З настанням холодів пташки переселяються ближче до житла людей.

- Дикі гуси, качки, лелеки відлітають у теплі краї.

- Основна причина відльоту птахів - голод.

- До нас прилітають зимувати снігурі.

- Горобці відлітають у теплі краї.

12. Галявина «Творча».

- Пригадайте ознаки птахів.

Розфарбуй розмальовку, пізнай пташку та розкажи, як вона зимує.

13. Галявина «Підсумкова».

Їжачок пропонує перевірити, що ви дізналися про птахів і пропонує пограти в гру «Незакінчене речення»».

- Перелітні птахи: ... .

- Осілі птахи................

- Природне явище в житті птахів - ....

Висновок. Осінні перельоти - це природне явище в житті птахів. А саме це ми сьогодні з вами розглянули.

V. Підсумок. Рефлексія.

Вправа «Інтерв'ю».

- Сьогодні на уроці я дізнався...

- Було цікаво дізнатися...

- Я виконував завдання...

- Я зрозумів, що...

- Я навчився...

- Я зміг...

- Мене здивувало...

- Урок дав мені для життя...

- Мені захотілося...

- Більше за все мені сподобалося...

VI. Домашнє завдання.

На дошці запропоноване завдання на вибір.

1. Скласти казку «Осінні турботи птахів».

2. Розфарбувати розмальовки.

VII. Оцінювання.

- А тепер оцініть свою роботу на уроці. Якщо ви задоволені своєю роботою - прикріпіть пташку на жовті листочки, а якщо відчуваєте, що для успіху треба ще постаратися - прикріпіть на червоні листочки.

Їжачок задоволений вашою роботою на уроці.

- Мені дуже сподобалося, як ви працювали - старанно, активно, результативно. Дякую за плідну роботу. А їжачок за таку роботу пригощає вас осінніми смаколиками.

- Працювали ви старанно,

Тож урок пройшов не марно.

Працювали від душі.

Другий клас - ви МОЛОДЦІ!

Інтелект-карти

Трохи історії. Уперше про інтелект-карти заговорили ще у 70-х роках минулого століття, а автором ідеї став відомий психолог Тоні Бьюзен. Він займався вивченням особливостей мислення найвідоміших вчених світу: Альберта Ейнштейна, Томаса Едісона та Леонардо да Вінчі, та дійшов висновку, що всі вони використовували ментальні можливості свого мозку на 100%. Намагаючись зрозуміти, як їм це вдавалося, Бьюзен розробив унікальну технологію осмислення та запам'ятовування інформації, яку згодом назвав інтелект-картою.

Mind maps (карта пам'яті, ментальна карта, карта думок, інтелект-карта тощо) - спосіб організації інформації так, щоб мозку було максимально легко працювати з нею. За допомогою цієї технології, можна навчитися мислити абсолютно по-новому, використовуючи потенціал обох півкуль мозку.

Основна ідея полягала в оформленні думок та висновків у зручній формі. Після тривалих досліджень, він дійшов висновку, що для гарантії ефективної роботи з інформацією, її необхідно записувати у формі деревоподібної схеми. Така форма роботи дозволяє задіяти одразу обидві півкулі мозку: наявність графічних знаків та символів активує ліву, а образні картини та кольори - праву.

Звісно, будь-яку інформацію можна записати у вигляді звичайного тексту, так навіть простіше. Але саме унаочнення такого типу дає можливість миттєво побачити основну ідею та її складові частини. А дивлячись на ключові слова, що супроводжуються графічними позначками, можна навіть інтуїтивно здогадатися, про що саме йде мова.

Етапи створення. Для початку роботи знадобляться альбомні аркуші (або навіть ватман, якщо задум масштабний), а також олівці, фломастери чи фарби - можна використовувати щось одне, а можна все одночасно.

За задумом Тоні Бьюзена, створення інтелект-карт підпорядковується певним правилам та законам - тільки в цьому випадку вони будуть ефективними. Насправді намалювати mind map не так вже й просто, тому будьте готові до того, що з першого разу учні не впораються з завданням. Спочатку краще кілька разів потренуватися, малюючи невеличкі та прості карти, попередньо ознайомивши їх з наступними правилами:

1. Чітко визначте основну тему чи проблему - вона й буде центральним елементом вашої карти. Не записуйте її словами, доберіть яскравий графічний образ, що асоціюється з обраною тематикою.

2. Від центру виведіть кілька гілок, кожну з яких позначте ключовими словами, назвами розділів, які пов'язані з основною темою. Форма гілок - прямі чи хвилясті - значення не має.

3. Від кожної з основних гілок будуть відходити додаткові гілки 2-го, 3-го рівнів. Бажано, щоб вони були меншими та тоншими від основних.

4. Дотримуйтеся радіальної структури. Гілок та відгалужень може бути стільки, скільки вам потрібно, але пам'ятайте про ієрархію: найважливіші поняття мають розташовуватись ближче до центру, а менш значущі - подалі.

5. Аби не заплутатися, нумеруйте гілки, використовуйте різні кольори для окремих зон та різні стилі малювання.

6. Чим більше кольорів буде використано, тим краще.

7. Пов'язані інформаційні блоки краще поєднувати, виділяючи однаковим кольором чи фоном.

8. Не треба розписувати кожне поняття, намагайтеся використовувати ключові слова чи взагалі символічні зображення. Так ви зможете запам'ятати основну інформацію швидше та легше.

9. Довжина ліній має приблизно дорівнювати довжині слова.

10. Пишіть друкованими літерами, змінюючи їх розмір у залежності від важливості поняття.

11. Організуйте простір так, щоб не залишати порожнього місця та не розміщувати гілки занадто щільно.

12. Залишаються порожні гілки? Не варто примушувати себе вигадати хоч щось, краще залиште все як є, повірте, через деякий час мозок сам підкаже рішення.

Величезний плюс Mind maps полягає у тому, що їх можна використовувати на будь-якому уроці. Обмежень немає взагалі. Обов'язково спробуйте!

Майстер-клас. Створення інтелект-карти у 2 класі на підсумковому уроці з природознавства «Пори року».

Мета. Навчити створювати інтелект-карту; розвивати мислення, уяву, фантазію, уміння працювати в групі; виховувати любов до природи, бережливе ставлення до неї.

Хід заняття

І. Вступ.

- Доброго дня! Вітаю вас на зустрічі, яка присвячена обміну досвідом педагогічної майстерності. Бажаю нам плідної роботи.

Як відомо, кількість інформації у світі подвоюється кожні 10 років. Тому необхідно вміти її опрацьовувати і швидко запам'ятовувати. Новий Державний стандарт вимагає, щоб учень умів сам порушувати проблему і розв'язувати її. Знати, для чого він вчиться, вміти працювати з інформацією. Як же навчити цьому школяра?

Очевидно, для вирішення цих завдань необхідні нові способи і прийоми роботи з інформацією.

Сьогодні ми поговоримо про технологію як спосіб організації процесу творчого мислення за допомогою схем, засновану на асоціативних зв'язках.

Асоціації - це висловлювання власних почуттів, думок, мрій.

Якщо вашим учням набридло постійне заучування інформації, спробуйте зайнятися з ними складанням інелект-карт. Це весело і цікаво.

Зараз пропоную вам взяти участь у майстер-класі складання інтелект-карти як технології креативності.

ІІ. Основна частина.

Інтелект-карти, ментальні карти, карти пам'яті. Ментальні карти - це унікальна технологія роботи з інформацією, заснована на асоціативних зв'язках.

Автор методу Тоні Бьюзен - відомий англійськи лектор і консультант з питань інтелекту. Цікаво те, що при складанні інтелект-карт працюють обидві півкулі головного мозку: ліва - відповідає за логіку, права - за образи. Так зв'язується робота двох півкуль: від асоціації до логіки і навпаки. В цьому і є перевага складання інтелект- карт.

Отже, переглянемо етапи створення інтелект-карти. На першому етапі, який називається «Ідея», учитель з учнями обирають тему інтелект-карти і створюють центральний образ на папері. Другий етап - це мозкова атака. Це етап виверження асоціацій, які виникають під час релаксу (асоціації). Третій етап - редакція. На цьому етапі учасники створення інтелект-карти обирають базові підідеї. І так наша інтелект- карта поступово розширюється. Бажано використовувати різноманітної форми шрифти, позначки, стрілки, тощо. Четвертий етап - інкубація. Він спрямований на те, щоб звести до підсумкового рішення. На цьому етапі можна використати вправу «Кубування».

Спробуємо створити інтелект-карту. Уявіть що ви учні 2 класу. Ми знаходимося на підсумковому занятті з теми «Пори року», предмету природознавство. Для роботи нам знадобляться: папір, клей, ножиці, ватман, фломастери. Мандрувати - це весело і цікаво. Пропоную і вам взяти участь у пригоді «Подорожуємо довкіллям». Щоб визначити маршрут, виберіть один із предметів (квітка, листочок, кулька, краплинка) і прочитайте ключове слово (зима, весна, літо, осінь).

За ключовим словом об'єднайтесь у групи: 1) зима; 2) весна; 3) літо; 4) осінь.

Займіть свої місця і оберіть капітана групи.

Пригадайте правила роботи в групі.

1. Швидко беремо матеріали.

2. Одразу обираємо тему і починаємо працювати.

3. Під час роботи залишаємося на одному місці.

4. Працюємо згідно регламенту.

5. Тримаємо робоче місце в порядку.

А зараз пропоную вам зайняти зручне положення, заплющити очі, розслабити своє тіло (звучить спокійна музика). Уявіть що ви подорожуєте з чарівною паличкою. Подивіться навкруги. Що оточує вас? Що ви відчуваєте? Відчуйте особистий зв'язок із природою, кольори, звуки, запахи...

- Ваші асоціації? (Учасники висловлюють свої асоціації)

- Зараз пропоную вам скласти асоціативний ряд до вашого ключового слова. Відкрийте рожевий конверт, складіть асоціативний ряд до ключового слова, доповніть своїми варіантами.

- Які виникли у вас асоціації?

- Молодці! Ви обрали свій стиль. У вас був феєрверк ідей.

- А зараз подивіться на дошку і виберіть кульки одного кольору. Складіть із літер ключове слово.

- Тварини.

- Молодці! Це і буде наша наступна гілка. Візьміть зелений конверт. Виберіть малюнки тих тварин, які не впадають у зимову сплячку, доповніть свої варіанти.

- Шановні мандрівники, перевіримо результати.

- Молодці! Знову ви старанно попрацювали.

- Для того, щоб обрати наступну гілку, розшифруйте запис на дошці.

- Рослини.

- Молодці! Візьміть жовтий конверти і оберіть лише лікарські рослини, доповніть свої варіанти відповіді.

- Щоб перевірити правильність виконання завдання, побудуйте пірамідку із цеглинок за кількістю правильних відповідей.

- Наступна гілка нашої подорожі «Що ви знаєте про працю людей у різні пори року»? (Учасники записують відповіді відповідно до обраної пори року).

- Молодці. Ви впорались і з цим завданням.

ІІІ. Підсумок. Вправа «Кубування».

Ціннісне ставлення до сім'ї, родини, людей

«Хто своє коріння пам'ятає, той пошану від народу має» (виставка родинних лепбуків).

Лепбук - інтерактивна папка для дітей та особлива організація навчального матеріалу на певну тему. Що потрібно, щоб його зробити своїми руками, та у якій послідовності діяти?

Обираємо тему. Темою папки-лепбуку може бути абсолютно будь-яке явище, предмет чи істота. Усе залежить від рівня знань тих, для кого ви його виготовляєте. Приклади тем: «Зимуючі птахи», «Дикі тварини», «Материки», «Польові квіти», «Дні тижня», «Пори року». Залежно від віку дітей подумайте, наскільки глибоко ви збираєтеся занурюватися в тему. Від цього і буде залежати кількість розгорток й деталей вашого лепбука.

Складаємо план. Після того як ви визначилися із темою, візьміть листок, ручку та напишіть план. Ви помиляєтеся, якщо вважаєте, що лепбук - це просто розворот з малюнками. Він має бути добре продуманий, щоб максимально структурувати інформацію та видати її цікаво і творчо. З чого почати, в яку боку розгорнути тему, які нюанси висвітлити?

Малюємо макет. Прийшла черга візуалізувати свій проект. Ви маєте чітко уявляти, що і в якому місці буде розташовано - малюнки, кишеньки, вкладки, книжечки і інші деталі. Малюємо усе це від руки на звичайному листку паперу.

Розмір лепбука. Стандарт - папка А4 в складеному вигляді або А3 у розгорнутому. Такі формати вважаються найзручнішими, однак це не є догмою.

У лепбуці можуть бути такі елементи: кишеньки різної форми та розміру (також у вигляді книжечки чи «гармошки»); конвертики; віконця; дверцята; стрілки; карточки; елементи, які можна витягувати; елементи, які повертаються навколо своєї осі; пазли.

Що потрібно, щоб зробити лепбук: картонна папка-основа; звичайний та кольоровий папір; ножиці; клей-олівець; степлер; скотч; декоративні елементи (за необхідності).

Методичні рекомендації семінару:

1. Продовжувати роботу по впровадженню нових сучасних освітніх технологій.

2. Формувати уявлення про шляхи організації розвивального освітнього середовища, ефективні стратегії розвитку критичного мислення учнів, форми і методи реалізації інтегративного та діяльнісного підходів у навчанні молодших школярів за новим Державним стандартом початкової освіти.

3. Розвивати пізнавальний інтерес і формувати потреби дитини у відкритті нових знань, здатності застосовувати їх у повсякденному житті.

4. Постійно слідкувати за новинами методичної літератури, займатись самоосвітою.

5. Продовжувати роботу по вихованню ціннісного ставлення учнів до родини, суспільства.

Література

1. Борисенко В. Інтегроване навчання: тематичний і діяльніший підхід [Електронний ресурс] / Валентина Борисенко. - 2017. - Режим доступу до ресурсу: https://mozaikaped.blogspot.com/2017/08/integrovane-navchannja-tematychnyj-i.html?view=flipcard.

2. Вікіпедія. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://uk.wikipedia.org

3. Державні стандарти. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/derzhavni-standarti

4. Дичківська І. Інноваційні педагогічні технології: навч. посіб. / Ілона Дичківська. - К.: Академвидав, 2004. - 352 с.

5. Кірсанова В.О. Технологія інтеграції у навчально-виховному процесі // Математика (Перше вересня). - 1999. - № 11. - С. 4.

6. Нікуліна Ф. Інтегральна технологія: основні ідеї та структура / Ф. Нікуліна. // Завуч (Перше вересня). - 2000. - № 23-24. - С. 10

7. Нова українська школа. Порадник для вчителя. Навчально-методичні рекомендації. Київ - 2017/https://ru.calameo.com/books/004893623eb57

8. Повстин О. В. Інтеграція знань як один з дидактичних принципів сучасної освіти. [Електронне Джерело] / О. О. Повстин. - Режим доступу: http://ldubgd.edu.ua/sites/default/files/files/povstyn_10:pdf

9. Рідна школа. - 2002. - № 1. - С. 8-10.

10. Степанюк А.В., Гадюк Т.В. Інтеграція природничих дисциплін у школі // Педагогіка і психологія. - 1996. - № 1. - С. 18-24.