Збірник методичних розробок на допомогу педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти та позашкілля - Н.І. Курмишева, С.А. Буряк, Л.В. Вакуленко 2020

Природо-краєзнавче виховання
Розділ І. Партнерство та співпраця педагогів і дітей

Коваленко Світлана Петрівна,

вчитель вищої категорії, заступник директора з навчально-виховної роботи Веселдоподільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Семенівської селищної ради, Полтавської області

Пріоритетним напрямком виховання дітей та молоді в національній системі освіти є патріотичне виховання. Серед характерних ознак патріотизму визначаються:

✵ Розуміння і сприйняття української ідеї;

✵ Сприяння розбудові державної незалежності;

✵ Засвоєння національних цінностей;

✵ Військово-патріотичне виховання, тощо.

Але одне з чільних місць належить вихованню любові і дбайливого ставлення до рідної землі - своєї «малої батьківщини», її історії, поваги до народних традицій і звичаїв, фольклору, любові до рідної природи. Немає в людини місця дорожчого, ніж те, де вона народилася, землі, на якій зросла... Щоб по справжньому любити рідний край, його слід добре знати, необхідно вивчати його історію, мову, культуру. У зв'язку з цим одним з пріоритетних напрямків патріотичного виховання є екологічне і краєзнавче виховання.

Основою природо-краєзнавчої роботи може бути формування фонду краєзнавчої та природоохоронної літератури, які включають в себе книги, статті про область, район, місто, село, інші краєзнавчі документи, в яких висвітлюється економічний стан краю, історичні і культурні особливості району, села, екологічні проблеми, твори місцевих письменників, публікації про знатних людей краю та інше.

Для кращої ефективності природо-краєзнавчого виховання слід залучитися підтримкою органів місцевого самоврядування, батьків, меценатів, працівників бібліотек, місцевих музеїв.

Для детального і розширеного вивчення даного напрямку роботи доцільно створити банки даних з історії, економіки, культури, екології краю. Це можуть папки-досьє, до яких включаються вирізки газетних статей краєзнавчої тематики, спогади місцевих жителів, літописи рідної землі альбоми.

Інформацію можна подати у вигляді рефератів, оглядових довідок, рекомендованої літератури про історію та природні ландшафти місцевих угідь.

Використання засобів масової інформації (місцевої газети, радіо) спрямувати на розповсюдження краєзнавчих матеріалів.

Для збору такої інформації слід співпрацювати з краєзнавчими музеями, будинками культури, істориками краєзнавцями, з комітетами у справах молоді, спорту, туризму, громадськими організаціями.

При плануванні роботи з питань природо-краєзнавства слід включити заходи, спрямовані на реалізацію комплексно-цільових програм «Освіта України ХХІ століття», «Патріотичне виховання», творчих програм «Барви рідного краю», акції «Жива вода», «Джерело», конкурсах «Мій рідний край - моя земля» і т. д.

Ефективними результатами природо-краєзнавчої роботи можуть бути вечори запитань і відповідей, ділових зустрічей з представниками місцевих влад.

Знайомство з історією рідного краю, його культурою допоможуть краєзнавчі клуби, лекторії, диспути, уроки історичної пам'яті та екологічної культури, зустрічі з ветеранами, вечори пам'яті, уроки мужності, години безсмертя.

Вивчення природного ландшафту, охорона і примноження природних багатств рідного краю є центром уваги екологічного краєзнавства. Більше ефективності роботі нададуть краєзнавчі вечори, виставки.

Природо-краєзнавча діяльність передбачає виконання таких задач:

✵ Сприяти відродженню духовності, національної свідомості, любові до рідного краю;

✵ Виховання поваги до людини та її праці;

✵ Підвищення результативності навчання і виховання за допомогою яскравих прикладів із навколишнього середовища;

✵ Збагачення досвідом спільної діяльності та спілкування;

✵ Здійснення особистісного розвитку учня;

✵ Сприяння оздоровленню, підвищення рівня фізичної підготовки дітей та підлітків;

✵ Навчання раціонально, без заподіяння шкоди природі, збирати колекції, цінні природні матеріали;

✵ Розвиток вміння поповнювати зібраними під час походів і екскурсій матеріалами краєзнавчі музеї чи куточки, створювати нові;

✵ Навчання постійно стежити за екологічним станом довкілля та вчасно ознайомлювати з результатами досліджень громадськість;

Природо-краєзнавча діяльність несе в собі виховну, розвивальну, пізнавальну, соціалізуючу та рекреаційну функції.