Нова українська школа: розвиток критичного мислення учнів початкової школи - Олена Пометун 2020

Чому критичне мислення - це важливо для кожної людини
Розділ І. Що треба знати для навчання критичного мислення

Людина як свідома істота завжди діє під впливом думок, власних виборів та рішень. Розмірковуючи над тим чи іншим рішенням, ми намагаємося взяти до уваги те, що нам відомо, та обрати найкращий спосіб діяльності. Однак далеко не завжди задумуємося над тим, чи добре ми вміємо думати? Чи є наш процес мислення продуктивним? Чи вміємо ми думати так, щоб досягати успіхів сьогодні і завжди?

Зазвичай ми ставимося до процесу мислення так, ніби це щось само собою зрозуміле та природне — як дихати чи кліпати очима. Проте думки, які ми вбачаємо істинними, іноді є неправильними, необґрунтованими або такими, що навмисно вводять нас в оману. Натомість ті думки, які ми визнавали помилковими чи незначущими, виявляються істинними та важливими.

На жаль, від природи люди не наділені здатністю бачити речі такими, як вони є, і не можуть автоматично, інтуїтивно відчувати, що є розумним, а що — ні, що є істинним, а що хибним. Наше мислення зазвичай обмежене, серед таких обмежень найчастіше виявляється:

— вплив попереднього досвіду. Ви, мабуть, неодноразово помічали, що дитина, яку принижують і б’ють батьки, часто так само поводиться з дітьми у класі. Одна з причин цього: у її досвіді нема іншої моделі досягнення бажаного результату. Вчитель, караючи таку дитину, демонструє ту саму модель. Тому її вибір обмежений. (Ось чому так важливо, щоб такі діти бачили і могли спробувати інші моделі, самостійно доходячи висновку, що, наприклад, модель співпраці набагато ефективніша);

— вплив групи. Уявіть, що у педагогічному колективі прийнято виконувати всі, навіть найбезглуздіші накази авторитарного директора. Вам не подобається черговий наказ, але «усі ж погодилися». Настрій поганий, але ви робите, «як усі», не тому, що інших варіантів нема (вони завжди є), а тому, що під впливом групи ви їх не бачите;

— вплив стереотипів. «Із цього району завжди приходять проблемні діти, ви з ними будьте суворіші!» І вчителька, яка ще не бачила дітей, уже мусить долати упереджене ставлення до них, піддаючи сумніву «керівну» пораду;

— вплив емоцій. Ваша подруга постійно заходить в один відділ у торговельному центрі та обов’язково там щось купує. Потім сварить себе, але ж у цьому відділі завжди так чудово пахне цитрусовими ароматами і музика така приємна грає, тож як не зайти? Приємні емоції обмежують здатність розглядати інші варіанти: не купувати, купувати в іншому місці за меншою ціною.

Отже, типовим для більшості людей є упереджене сприйняття дійсності такою, якою вони хочуть її бачити. Часто ми навіть викривлюємо реальність, пристосовуючи її до своїх упереджень. Перекручення реальності є звичайним явищем людського життя. Егоїзм та «вузькість мислення» відчутно впливають на життя багатьох людей.

Часто наші погляди і переконання не є ані свідомими, ані критичними, і формуються під впливами багатьох чинників, зокрема соціальних, політичних, економічних, біологічних чи фізіологічних. При цьому більшість із нас майже не використовують можливості, які закладені в цій дивовижній людській здатності — мислити.

Щоб подолати ці обмеження і розширити можливості мислення, нам потрібен системний шлях до його розвитку, зокрема до раціональності, критичності мислення.

Головний сенс критичного мислення простий — уміння керувати власним розумом. Таким чином ми можемо керувати своїм життям, усвідомлювати все, що з нами відбувається, шукати і знаходити найкращі шляхи, рости і розвиватися.

Критично мислити можуть усі, але не всі хочуть це робити. Критичного мислення потрібно вчити для того, щоб учні могли використовувати його навички в конкретній предметній діяльності.