Нова українська школа: теорія і практика формувального оцінювання у 3-4 класах закладів загальної середньої освіти - Діана Ротфорт, Ольга Гезей 2021

Вступ

Якщо кухар сам пробує суп, який він приготував, — це формувальне оцінювання. Якщо суп пробує клієнт — це підсумкове оцінювання.

Пол Блек

З моменту виникнення системи освіти оцінка знань учнів є одним і головних результатів та важливим критерієм ефективності навчання й уважається найбільш складним і неоднозначним аспектом педагогічної діяльності. Основною умовою при виборі методів вимірювання та оцінювання компетентностей учнів є можливість здійснювати багатоаспектне вимірювання, проводити комплекс оцінювання, визначати інтегровані якості.

Проте наявні системи оцінок не задовольняють не тільки вчених, а й, насамперед, учителів-практиків, тому сьогодні йде активний пошук інших, більш досконалих, об'єктивних і точних систем оцінювання, а головне — таких, які б допомогли здобувачам освіти зрозуміти себе та свої можливості на шляху пізнання, особливо в навчанні учнів початкової школи.

Упровадження нового Державного стандарту початкової освіти, в основі якого лежить компетентнісний підхід, спрямовано на формування ключових компетентностей і способів діяльності, що висуває нові вимоги до результативності навчання, та, зі свого боку, сприяє зміні підходів до оцінювання учнів. Адже сучасні педагоги мають використовувати такі методи і прийоми оцінювання, що уможливлюють оцінювати не тільки предметні, а й міжпредметні результати навчальних досягнень учнів на різних етапах освітнього процесу. Сьогодні оцінка набуває нових характеристик, виступає і як мета, і як засіб навчання. За основу оцінювання береться не шкала, що використовується при стандартному оцінюванні, а механізм взаємодії «учитель — учень — батьки».

Реформування освіти на засадах Нової української школи вимагає нової методології оцінювання, що є засобом управління якістю освітнього результату учнів, і зосереджене на перевірці рівня сформованості очікуваних результатів, умінь та способів діяльності. У зв'язку із цим подальшої розробки потребує сучасний інструментарій для здійснення формувального оцінювання учнів у початковій школі.

Сучасність вимагає здійснювати оцінювання як із метою підсумкової фіксації досягнень учнів, так і з метою формування та розвитку предметних і міжпредметних навичок і умінь. Окрім того, невід'ємною частиною оцінювання стає системне від- стеження індивідуального розвитку здобувана освіти в процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність має набути для здобувана формувального характеру. Актуальною є розробка такого підходу до оцінювання очікуваних результатів, який би уможливив зв'язок оцінки з індивідуальним приростом очікуваних результатів навчання (знань, умінь, компетентностей тощо) кожного учня/учениці, дозволив створити умови, за яких вони зможуть одержати досвід планування та реалізації процесу власного навчання.

Технологія формувального оцінювання — це єдність алгоритму діяльності вчителя та ресурсів. Алгоритм діяльності вчителя щодо організації формувальної оцінки містить такі послідовні дії: визначення обов'язкових результатів навчання; організація діяльності учня щодо планування та досягнення суб'єктивно значущих освітніх результатів; супровід досягнення учнями запланованих результатів навчання за допомогою механізмів зворотного зв'язку.

Формувальне оцінювання сприяє становленню учня як суб'єкта освітньої та оцінювальної діяльності, а також формуванню його адекватної самооцінки.

Таким чином, в умовах упровадження компетентнісної освіти контроль і оцінювання мають стати дієвим механізмом, що забезпечить розвиток конкретних учня/ учениці та сформує їхні особистісні якості, сприятиме розумінню власного поступу. Реалізація формувального підходу до оцінювання допоможе здобувати інформацію про реальний стан навчальних досягнень учня/учениці, що забезпечить можливість вчасно відреагувати на їхні проблеми в навчанні, прийняти педагогічні рішення для його покращення.

Сучасний педагог має вміти оцінювати навчальні досягнення учнів на основі врахування їхніх індивідуальних можливостей та навчальних потреб, використовувати сучасні підходи до оцінювання, виявляти творчість у виборі їх методів і створювати умови для повноцінного розвитку особистості.

У посібнику використано практичні матеріали, що напрацьовані творчим колективом учителів початкових класів Харківської області, який створено при Харківській академії неперервної освіти 2019-2020 н. р.