Нова українська школа: теорія і практика формувального оцінювання у 1-2 класах закладів загальної середньої освіти - Фідкевич О.Л., Бакуліна Н.В. 2019
Вступ
Компетентнісно орієнтована освіта в Україні - це відповідь на виклики сучасного суспільства, на вимоги нового постіндустріального інформаційного етапу в його розвитку, коли на перше місце у процесі виробництва ставиться людина з її потребами, інтересами, емоціями, здібностями, а ключовими поняттями її успішної діяльності стають ефективність і результативність.
Під ефективністю розуміється насамперед здатність працювати самостійно без постійного керівництва, брати на себе відповідальність за власної ініціативи; уміння аналізувати нові ситуації та застосовувати вже наявні знання для такого аналізу, взаємодіяти в колективі і в результаті - знаходити і приймати оптимальне рішення.
Реформування освіти в Україні зумовлено модернізацією українського суспільства в контексті світових тенденцій. Тому й постало питання про необхідність трансформувати освіту саме з початкової ланки.
Зміст та основні напрямки освітньої реформи представлені у «Законі про освіту», у концепції Нової української школи, у Державних стандартах початкової школи.
У шкільну практику впроваджуються нові освітні типові програми для початкової школи, які розроблені на основі компетентнісного підходу, що, зокрема, передбачають не лише фіксацію навчальних досягнень учня, а й оцінку та супровід прогресу його особистих досягнень.
За новим Державним стандартом початкової школи оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до циклів початкової освіти (1-2 і 3-4 класи), що дає можливість ураховувати вікові та психологічні особливості розвитку дітей, забезпечувати подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.
У минулому система оцінювання виконувала передовсім функцію зовнішнього підсумкового контролю з боку вчителя, а сама навчальна діяльність учня залишалася без належної уваги, що знижувало ефективність навчання в цілому.
Оцінювання в сучасній українській школі ґрунтується на положеннях дитиноцентричної педагогіки, які визначають першочерговість інтересів та особистісних запитів учня у процесі навчання.
Учні початкової школи чутливо ставляться до оцінки, авторитет учителя для них є пріоритетним. Часто низький бал
молодші школярі сприймають як негативну оцінку своєї особистості, роблячи висновок: «Я одержав низьку оцінку. Учитель і батьки незадоволені мною. Я поганий учень». Це призводить до послаблення мотивації у навчанні, зневіри у власних силах, зниження самооцінки.
Саме тому в 1-2 класах початкової школи пропонується лише формувальне оцінювання, яке здійснюється вербально на суб’єкт-суб’єктних засадах та передбачає:
- формування впевненості в собі, у своїх можливостях;
- відзначення будь-якого успіху;
- акцентування уваги на сильних сторонах, а не на помилках;
- діагностування досягнень на кожному з етапів навчання;
- адаптування освітнього процесу до можливостей дитини;
- запобігання виробленню страху помилки;
- виявлення проблем і вчасне запобігання їх нашаруванню;
- стимулювання бажання вчитися та прагнення максимально можливих результатів1.
Формувальне оцінювання є однією з умов ефективної реалізації реформування українського освітнього простору. Наразі таке оцінювання активно використовується вчителями, зокрема в початковій школі, у межах реалізації реформи «Нова українська школа».
Утім актуалізація формувального оцінювання має свої складності, які пояснюються насамперед необхідністю зміни стереотипів у підходах до оцінювання, осмислення місця й ролі формувальної оцінки в процесі контролю навчальних досягнень учнів, розробкою ефективних форм її реалізації, використання форм навчання, які активізують самостійну діяльність учнів і принципи співпраці в навчальному колективі. Саме тому теоретичні та практичні аспекти формувального оцінювання потребують детальнішого висвітлення.
Відповідно до цієї актуальної проблеми були визначені цілі навчально-методичного посібника «Теорія і практика формувального оцінювання»:
- розкрити сутнісні ознаки формувального оцінювання;
- проаналізувати його відмінності від поточного та підсумкового оцінювання;
- представити основні принципи та умови ефективної реалізації формувального оцінювання;
- охарактеризувати основні етапи формувального оцінювання;
- репрезентувати техніки формувального оцінювання в 1-2 класах початкової школи.
У процесі створення посібника брались до уваги концептуальні ідеї англійських учених Г. Айзенка, П. Блека, Д. Вільяма, С. Берта, К. Гіпса, М. О’Лірі та інших у царині теорії оцінювання навчальних досягнень учнів, зокрема концептуальне положення, що оцінювання не повинне обмежуватися вимірюванням рівня досягнень учнів, а має використовуватися як засіб покращення їхніх досягнень [2, 7]2.
Методологічним підґрунтям цього посібника передусім є основні положення компетентнісно орієнтованого навчання, висвітлені в наукових працях українських учених з проблем сутності та шляхів формування ключових компетентностей та їх оцінювання: Т. Байбари, Н. Бібік, М. Вашуленка, І. Гудзик, О. Савченко, О. Хорошковської, О. Локшиної, О. Першукової, О. Ляшенка та ін.
Психолого-педагогічними засадами дослідження стали теоретичні положення та технології реалізації системи контролю й оцінювання навчальних досягнень учнів на засадах компетентнісного підходу, які представлені в роботах О. Овчарук, О. Онопрієнко, К. Пономарьової, Н. Пархоменко, Ю. Найди, А. Цимбалару, Р. Шияна та ін.
У цих працях зміст, методи оцінювання навчальних досягнень учнів розглядаються на основі зіставлення очікуваних результатів навчання з ієрархією його цілей, наголошується, що характер матеріалу, форма його презентації, засоби контролю та оцінювання мають передбачати високий ступінь самостійності школярів. Обґрунтовується важлива роль формувального оцінювання як складової сучасної системи оцінювання навчальних досягнень учнів.
Ці положення стали засадничими для змін у системі оцінювання в контексті реформування української шкільної освіти.
Сподіваємося, що посібник «Теорія і практика формувального оцінювання» стане корисним для вчителів початкової школи, методистів, студентів - усіх учасників реформи загальної середньої освіти «Нова українська школа», які зацікавлені в застосуванні сучасних технологій оцінювання, що стимулюють оцінну самостійність дітей і забезпечують їхню діяльність з планування та досягнення освітніх результатів певного рівня.
Автори висловлюють подяку вчителям школи № 82 імені Т. Г. Шевченка та гімназії № 153 імені О. С. Пушкіна м. Києва, поради яких слугували орієнтиром у процесі створення посібника.
1 Наказ № 924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі» //https://mon.gov.ua/storagelapplmedial zagalna%20serednya/924.pdf.
2 O’Leary М. Towardsa Balanced Assessment Systemin Irish Primaryand secondary schools / Michael O’Leary // Oideas. Vol. 52. - Dublin: Department of Education and Skills, 2006. - P. 7-24.