Нова українська школа: теорія і практика формувального оцінювання у 1-2 класах закладів загальної середньої освіти - Фідкевич О.Л., Бакуліна Н.В. 2019


Вступ

Компетентнісно орієнтована освіта в Україні - це відповідь на виклики сучасного суспільства, на вимоги нового постіндустріального інформаційного етапу в його розвитку, коли на перше місце у процесі виробництва ставиться людина з її потребами, інтересами, емоціями, здібностями, а ключовими поняттями її успішної діяльності стають ефективність і результативність.

Під ефективністю розуміється насамперед здатність працю­вати самостійно без постійного керівництва, брати на себе від­повідальність за власної ініціативи; уміння аналізувати нові ситуації та застосовувати вже наявні знання для такого аналі­зу, взаємодіяти в колективі і в результаті - знаходити і при­ймати оптимальне рішення.

Реформування освіти в Україні зумовлено модернізацією українського суспільства в контексті світових тенденцій. Тому й постало питання про необхідність трансформувати освіту саме з початкової ланки.

Зміст та основні напрямки освітньої реформи представлені у «Законі про освіту», у концепції Нової української школи, у Державних стандартах початкової школи.

У шкільну практику впроваджуються нові освітні типові програми для початкової школи, які розроблені на основі компетентнісного підходу, що, зокрема, передбачають не лише фіксацію навчальних досягнень учня, а й оцінку та су­провід прогресу його особистих досягнень.

За новим Державним стандартом початкової школи оціню­вання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до циклів початкової освіти (1-2 і 3-4 класи), що дає можли­вість ураховувати вікові та психологічні особливості розвитку дітей, забезпечувати подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

У минулому система оцінювання виконувала передовсім функцію зовнішнього підсумкового контролю з боку вчителя, а сама навчальна діяльність учня залишалася без належної уваги, що знижувало ефективність навчання в цілому.

Оцінювання в сучасній українській школі ґрунтується на положеннях дитиноцентричної педагогіки, які визначають першочерговість інтересів та особистісних запитів учня у про­цесі навчання.

Учні початкової школи чутливо ставляться до оцінки, ав­торитет учителя для них є пріоритетним. Часто низький бал

молодші школярі сприймають як негативну оцінку своєї осо­бистості, роблячи висновок: «Я одержав низьку оцінку. Учи­тель і батьки незадоволені мною. Я поганий учень». Це при­зводить до послаблення мотивації у навчанні, зневіри у власних силах, зниження самооцінки.

Саме тому в 1-2 класах початкової школи пропонується лише формувальне оцінювання, яке здійснюється вербально на суб’єкт-суб’єктних засадах та передбачає:

- формування впевненості в собі, у своїх можливостях;

- відзначення будь-якого успіху;

- акцентування уваги на сильних сторонах, а не на помил­ках;

- діагностування досягнень на кожному з етапів навчання;

- адаптування освітнього процесу до можливостей дитини;

- запобігання виробленню страху помилки;

- виявлення проблем і вчасне запобігання їх нашаруванню;

- стимулювання бажання вчитися та прагнення максималь­но можливих результатів1.

Формувальне оцінювання є однією з умов ефективної реа­лізації реформування українського освітнього простору. На­разі таке оцінювання активно використовується вчителями, зокрема в початковій школі, у межах реалізації реформи «Нова українська школа».

Утім актуалізація формувального оцінювання має свої складності, які пояснюються насамперед необхідністю зміни стереотипів у підходах до оцінювання, осмислення місця й ролі формувальної оцінки в процесі контролю навчальних досягнень учнів, розробкою ефективних форм її реалізації, використання форм навчання, які активізують самостійну ді­яльність учнів і принципи співпраці в навчальному колективі. Саме тому теоретичні та практичні аспекти формувального оцінювання потребують детальнішого висвітлення.

Відповідно до цієї актуальної проблеми були визначені цілі навчально-методичного посібника «Теорія і практика форму­вального оцінювання»:

- розкрити сутнісні ознаки формувального оцінювання;

- проаналізувати його відмінності від поточного та підсум­кового оцінювання;

- представити основні принципи та умови ефективної реа­лізації формувального оцінювання;

- охарактеризувати основні етапи формувального оціню­вання;

- репрезентувати техніки формувального оцінювання в 1-2 класах початкової школи.

У процесі створення посібника брались до уваги концепту­альні ідеї англійських учених Г. Айзенка, П. Блека, Д. Вільяма, С. Берта, К. Гіпса, М. О’Лірі та інших у царині теорії оцінювання навчальних досягнень учнів, зокрема концепту­альне положення, що оцінювання не повинне обмежуватися вимірюванням рівня досягнень учнів, а має використовувати­ся як засіб покращення їхніх досягнень [2, 7]2.

Методологічним підґрунтям цього посібника передусім є основні положення компетентнісно орієнтованого навчання, висвітлені в наукових працях українських учених з проблем сутності та шляхів формування ключових компетентностей та їх оцінювання: Т. Байбари, Н. Бібік, М. Вашуленка, І. Гудзик, О. Савченко, О. Хорошковської, О. Локшиної, О. Першукової, О. Ляшенка та ін.

Психолого-педагогічними засадами дослідження стали тео­ретичні положення та технології реалізації системи контролю й оцінювання навчальних досягнень учнів на засадах компетентнісного підходу, які представлені в роботах О. Овчарук, О. Онопрієнко, К. Пономарьової, Н. Пархоменко, Ю. Найди, А. Цимбалару, Р. Шияна та ін.

У цих працях зміст, методи оцінювання навчальних досяг­нень учнів розглядаються на основі зіставлення очікуваних результатів навчання з ієрархією його цілей, наголошується, що характер матеріалу, форма його презентації, засоби конт­ролю та оцінювання мають передбачати високий ступінь самостійності школярів. Обґрунтовується важлива роль фор­мувального оцінювання як складової сучасної системи оціню­вання навчальних досягнень учнів.

Ці положення стали засадничими для змін у системі оці­нювання в контексті реформування української шкільної освіти.

Сподіваємося, що посібник «Теорія і практика формуваль­ного оцінювання» стане корисним для вчителів початкової школи, методистів, студентів - усіх учасників реформи за­гальної середньої освіти «Нова українська школа», які заці­кавлені в застосуванні сучасних технологій оцінювання, що стимулюють оцінну самостійність дітей і забезпечують їхню діяльність з планування та досягнення освітніх результатів певного рівня.

Автори висловлюють подяку вчителям школи № 82 імені Т. Г. Шевченка та гімназії № 153 імені О. С. Пушкіна м. Ки­єва, поради яких слугували орієнтиром у процесі створення посібника.


1 Наказ № 924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Но­вій українській школі» //https://mon.gov.ua/storagelapplmedial zagalna%20serednya/924.pdf.

2 O’Leary М. Towardsa Balanced Assessment Systemin Irish Primaryand secondary schools / Michael O’Leary // Oideas. Vol. 52. - Dublin: Department of Education and Skills, 2006. - P. 7-24.