Нова українська школа: теорія і практика формувального оцінювання у 3-4 класах закладів загальної середньої освіти - Фідкевич О. Л., Богданець-Білоскаленко Н. І. 2020

4.3. Формувальне оцінювання в моделі багатомовної освіти для закладів загальної середньої освіти з навчанням мов національних меншин. Мовне портфоліо
Розділ IV. Формувальне оцінювання в контексті сучасних тенденцій української освіти

Україна - багатонаціональна держава, у якій, окрім українців, проживають представники інших етносів: болгари, греки, кримські татари, євреї, поляки, росіяни, румуни, словаки, угорці та інші.

У Конституції України утверджується рівність усіх народів нашої держави, гарантуються громадянські права. Національні мови і культури визнаються важливим фактором духовного взаємозбагачення та об’єднання громадян України у процесі вирішення важливих суспільно-політичних проблем.

Відповідно до цих стратегічних орієнтирів визначаються основні засади національної, мовної і освітньої політики в Україні, які передбачають:

- підтримку культурного розмаїття;

- забезпечення культурно-освітніх потреб національних спільнот;

- забезпечення доступу до якісної освіти з можливістю вступу до вищого навчального закладу представників корінних народів, національних меншин;

- створення умов для їх подальшої ефективної діяльності в економічному, політичному, соціальному, культурному житті держави;

- укріплення засад державної мови;

- сприяння розвитку рідної мови, забезпечення її активної ролі в освітньому процесі.

Прагнення України ввійти у європейський освітній простір обумовлює удосконалення системи мовної освіти, її адаптування до нинішніх європейських реалій, створення умов для забезпечення учнів якісною освітою, у контексті якої передбачено збалансоване навчання різних мов, що сприятиме формуванню їх здатності до ефективного спілкування в умовах полікультурного світу, готовності до динамічних суспільних змін, підвищить у подальшому їх конкурентоспроможність на ринку праці.

Багатомовна освіта є одним із напрямів трансформації українського освітнього простору, який спрямовано на досягнення зазначених цілей.

У 1990 році на 30-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в Резолюції 12 було конкретизовано термін «багатомовна освіта», який означає використання в освітньому процесі щонайменше трьох мов: рідної, державної і міжнародної; визначено завдання популяризації багатомовної освіти як засобу підвищення якості навчання і підтримки культурного розмаїття.

Багатомовна освіта у європейських країнах реалізується за різними моделями, відповідно до загальних завдань мовної політики кожної держави і завдань, актуальних для кожного регіону, окремої школи або класу з огляду на мовну ситуацію та склад учнів, прагнення їхніх батьків, представників громади.

В Україні кожний регіон має свої національно-культурні особливості, урахування яких є умовою успішного запровадження багатомовної освіти.

У 2016-2020 рр. з ініціативи МОН України та підтримки Верховного Офісу комісара ОБСЄ з питань національних меншин у закладах загальної середньої освіти Чернівецької, Одеської та Закарпатської областей проведено експеримент «Формування багатомовності дітей та учнів: європейський досвід в українському контексті», метою якого було вивчення можливостей запровадження багатомовної освіти, зважаючи на багатонаціональний склад їх населення. Результати експерименту свідчать про те, що програми багатомовної освіти, які довели свою ефективність у багатьох європейських країнах, мають перспективу застосування і в Україні. Цей експеримент став початком упровадження прогресивної моделі багатомовної освіти в Україні.

Успішна реалізація цієї моделі багатомовної освіти в закладах загальної середньої освіти з навчанням мов корінних народів і національних меншин сприятиме визначенню нових перспектив розвитку української освіти в контексті сучасних європейських практик; сприятиме активізації продуктивного діалогу щодо місця і ролі мов корінних народів і національних меншин в освітньому процесі; послабленню політичної складової у визначенні орієнтирів трансформації мовної освіти в поліетнічних регіонах України.

Багатомовна освіта має законодавче підґрунтя для реалізації в закладах загальної середньої освіти України, у яких за новим Законом України «Про освіту» і Законом України «Про загальну середню освіту» готується трансформація системи мовного навчання, що реалізується шляхом створення окремих класів (груп) з навчанням мовою відповідного корінного народу або національної меншини поряд із державною мовою.

Відповідно до цих законів, особи, які належать до національних меншин України, мають право здобувати початкову освіту в державному, комунальному чи корпоративному закладі освіти мовою відповідної національної меншини поряд з державною мовою.

Особи, які належать до національних меншин України, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, отримають базову середню освіту державною мовою в обсязі не менше ніж 20 % річного обсягу навчального часу в 5 класі зі щорічним збільшенням такого обсягу (не менше від 40 %) у 9 класі.

Профільну середню освіту - державною мовою в обсязі не менше ніж 60 % річного обсягу навчального часу.

Особи, які належать до інших національних меншин України, здобувають у державних, комунальних чи корпоративних закладах освіти базову та профільну середню освіту державною мовою в обсязі не менше ніж 80 % річного обсягу навчального часу.

Перелік навчальних предметів (інтегрованих курсів) визначається освітньою програмою закладу згідно з вимогами державних стандартів та з урахуванням особливостей мовного середовища.

Багатомовна освіта як досить нова галузь українського освітнього простору характеризується наявністю різних тлумачень її сутності й основних складових, відмінностями в назвах і осмисленні основних компетентностей, які формуються у процесі реалізації її моделі. Саме тому важливо визначитися з основними поняттями.

Основною моделлю багатомовної освіти, яка використовується в експериментальних закладах загальної середньої освіти в Україні з навчанням мов корінних народів і національних меншин, є збагачувальна модель, спрямована на розвиток української мови як державної і на збереження рідної мови.

Вивчення всіх предметів у початковій школі здійснюється рідною мовою. Рідна і українська мови вивчаються як окремі предмети впродовж усього процесу здобуття учнем/ученицею загальної середньої освіти. З 5 класу розширюється функція української мови як засобу опанування змісту немовних предметів, поступово збільшується кількість предметів, які викладаються державною мовою з урахуванням відсотків, визначених Законами України «Про освіту» та «Про загальну середню освіту».

Навчання іноземної мови М3 починається з першого класу початкової школи.

Навчання М2 здійснюється з опорою на М1, а М3 - з опорою на досвід учнів у навчанні М1 і М2.

Іноземна мова М3 також використовується як засіб опанування змісту немовних предметів на основі предметно-мовної інтеграції (технологія CLIL).

Модель надає можливість навчання М4, починаючи з 5 класу, але використання її як засобу опанування предметного змісту інших навчальних курсів не передбачається.

У процесі інтегрованого багатомовного навчання формується багатомовна компетентність учня/учениці.

Практичною метою реалізації моделі багатомовної освіти є формування багатомовної комунікативної компетентності учня/учениці, яка визначає здатність компетентно послуговуватися державною, рідною та іноземною мовами з урахуванням їх культурного аспекту; толерантно спілкуватися в полікультурному середовищі; ставитися до мовного й культурного розмаїття як до цінності.

Багатомовна комунікативна компетентність за своєю сутністю є метакомпетентністю і складним асиметричним, динамічним комплексом комунікативних компетентностей виучуваних мов і металінгвістичної, міжкультурної, компенсаторної компетентностей.

Багатомовна компетентність

БКК — багатомовна комунікативна компетентність.

КК(М1) - комунікативна компетентність (рідна мова).

КК(М2) - комунікативна компетентність (українська державна мова).

КК(М3) - комунікативна компетентність (іноземна мова).

СБК — специфічні багатомовні компетентності: металінгвістична, міжкультурна й компенсаторна.

Ядро багатомовної комунікативної компетентності формується з комунікативних компетентностей усіх трьох мов, інтегрованих під час взаємодії, яка здійснюється за допомогою металінгвістичної, міжкультурної і компенсаторної компетентностей. Ці специфічні багатомовні компетентності забезпечують здатність учнів доцільно переключатися з однієї мови на іншу, виконувати посередницьку роль між мовами і культурами.

Багатомовна особистість зазвичай характеризується різними рівнями сформованості умінь в аудіюванні, читанні, продукуванні усних і письмових висловлювань у різних мовах, що обумовлюється цілями її навчання, соціолінгвістичним статусом мов, наявністю мовного середовища, особливостями організації процесу навчання, особистою мотивацією. Такий нерівномірний розвиток складників вважається зазвичай нормою. Учні можуть краще читати двома мовами, а спілкуватися — третьою. Особливо виразно ця нерівномірність проявляється в початковій школі.

Важливо усвідомлювати, що рівень сформованості комунікативної компетентності в кожній мові впливає на рівень сформованості багатомовної комунікативної компетентності. Склад самих комунікативних компетентностей сутнісно не змінюється: поглиблюється їх зміст і якість.

Уміння і ставлення, знання, які визначені для мовно-літературної галузі в Державному стандарті початкової освіти, є підґрунтям і для формування багатомовної комунікативної компетентності: вони взаємодіють і актуалізуються на основі процесів порівняння і переносу. Ефективність процесу взаємодії залежить від сформованості специфічних компетентностей (металінгвістичної, міжкультурної і компенсаторної), які дозволяють гнучко використовувати мовний репертуар учнів, забезпечують переключення мовних кодів. Саме здатність до переключення з однієї мови на іншу є специфічною і визначальною рисою багатомовної комунікативної компетентності, на відміну від власне комунікативної компетентності.

Металінгвістична компетентність означає здатність учня/учениці до абстрактно-логічних операцій з кількома мовними системами на основі міжмовного трансферу з метою виконання посередницької ролі в усному і письмовому спілкуванні, передачі й обміну інформацією з урахуванням особливостей різних лінгвокультурних систем.

Вважається, що саме така навчальна субординативна багатомовність, коли кожна нова мова сприймається крізь призму мов, якими вже володіє учень/учениця, є ефективною, водночас опорою слугує передусім рідна мова. Важливо, щоб ця багатомовність мала продуктивний характер і учні мали би змогу висловлюватися мовами, які вони вивчають.

Важливими уміннями учнів 3-4 класів, які вчаться за програмами багатомовної освіти, є такі:

Металінгвістичні вміння:

- уміння переключатися з однієї мови на іншу під час спілкування відповідно до комунікативної мети;

- уміння виконувати посередницьку роль у групах з різним рівнем комунікативної компетентності в різних мовах для досягнення мети спілкування або виконання спільного завдання;

- уміння стисло або близько до тексту передати зміст тексту іншою мовою.

Міжкультурна компетентність - здатність особистості осмислювати, аналізувати та інтерпретувати факти різних культур, адекватно сприймати й розуміти представників своєї та інших культур і толерантно взаємодіяти з ними.

Визначальними для міжкультурної компетентності учнів 3-4 класів є уміння:

- знаходити загальне й відмінне в різних культурах (з допомогою вчителя);

- пояснювати особливості своєї культури, розповідати про її традиції (з допомогою батьків і вчителя);

- доцільно застосовувати засоби національного мовленнєвого етикету;

- проявляти толерантність у міжособистісних і міжнаціональних відносинах.

Міжкультурна компетентність формується на уроках всіх навчальних курсів, під час позаурочних заходів, присвячених традиціям різних культур, видатним представникам різних народів.

Компенсаторна (стратегічна) компетентність - це здатність особистості долати дефіцит знань і мовленнєвих умінь у першій, другій чи третій мові, залучати під час спілкування в умовах недостатнього володіння певною мовою знання, навички і уміння, набуті у процесі навчання інших мов; вибудовувати стратегії спілкування в означених умовах.

Важливими для формування компенсаторної компетентності є вміння учня/учениці:

- зрозуміти значення слова в межах контексту під час читання або слухання, за допомогою словника;

- зрозуміти слово на основі аналізу його елементів (префіксів, суфіксів); під час говоріння спростити фразу;

- надати інформацію, використовуючи знайомі слова, паралінгвістичні (невербальні) засоби спілкування тощо;

- попросити співрозмовника повторити запитання, надати додаткову інформацію, звернутися по допомогу.

Ці вміння є основою для багатомовної комунікативної компетентності й визначають здатність учнів:

- комунікувати в різних ситуаціях і сферах спілкування з урахуванням мети і умов спілкування в багатомовному середовищі;

- доцільно переключатися з однієї мови на іншу;

- долати дефіцит мовних знань, навичок і умінь;

- знаходити загальне і відмінне в різних культурах; ураховувати національно-культурні особливості учасників і умов спілкування;

- толерантно спілкуватися і взаємодіяти на міжкультурному рівні.

Важливо також звертати увагу на метапредметні результати, їх динаміку в процесі багатомовного навчання:

- мотивацію учнів до навчання мов, їхнє прагнення до самостійного оволодіння мовами;

- сформованість загальнонавчальних умінь (пізнавальних, регулятивних, комунікативних);

- мотивацію до дослідницької діяльності; участі у творчих проектах.

Досягнення учнів під час інтегрованого навчання можуть бути продемонстровані за допомогою мовного портфоліо, яке є добіркою репрезентативних свідчень про їхні досягнення у процесі інтегрованого навчання мов. Колекція робіт автора портфоліо демонструє прогрес у навчанні та докладанні зусиль за певний період часу. Значною цінністю є автентичність цих матеріалів, наближення їх до умов реального життя, у яких учні мають застосовувати знання та демонструвати власну компетентність. Мовне портфоліо має неформальний характер і може вміщувати результати будь-якого мовного досвіду учнів.

Наразі за підтримки Міністерства освіти і науки України створено українську версію Європейського мовного портфоліо (національний координатор проекту ЄМП - О. Карп’юк), яке запроваджується як інструмент оцінювання в практику іншомовного навчання за допомогою стратегії «шести кроків», яка передбачає:

1. Формування навичок рефлексії.

2. Ознайомлення учнів із завданнями і функціями ЄМП.

3. Формування навичок постановки цілей за допомогою дескрипторів.

4. Формування навичок і розвиток умінь планування учнями власної навчальної діяльності.

5. Поступове впровадження самооцінювання.

6. Підтримка учнівської роботи з ЄМП.

Цю версію доцільно використовувати і під час реалізації моделі багатомовної освіти.

Мовне портфоліо учня/учениці за прикладом Європейського мовного портфоліо складається з мовного паспорта, біографії та досьє.

У мовному паспорті є відомості про мовне середовище, перелік виучуваних мов навчання; терміни, упродовж яких вивчається кожна мова; інформація про використання цієї мови в різних сферах і ситуаціях (перебування за кордоном, спілкування з носіями мови); визначення особистих цілей навчання кожної мови.

Мовна біографія вміщує листки самооцінювання учнів щодо сформованості основних комунікативних умінь у різних видах мовленнєвої діяльності в кожній мові на основі визначених дескрипторів, а також самооцінку навчальних стратегій, які використовують учні («Я запам’ятовую слова краще, якщо...», «Я розумію текст краще, якщо...», «Я усно сприймаю текст, якщо...»). Аналіз мовної біографії дає можливість учителеві ефективно коригувати свою діяльність, забезпечувати якісний зворотний зв’язок.

Мовне досьє складається з учнівських робіт, які свідчать про їхні досягнення в опануванні мов (твори, грамоти за участь у проектах). Діти разом з учителем мають визначити терміни наповнення мовного досьє — наприкінці теми, чверті, півріччя. Ці добірки учень коментує: чому саме ці роботи він вирішив репрезентувати, чому вони для нього значущі, які моменти вдалі, а які - потребують удосконалення? Коментарі здійснюються мовою, яку обирає сам учень.

Отже, мовне портфоліо зазвичай уміщує рубрики, які визначені в ЄМП, але учні можуть вносити свої корективи в структуру і підбір рубрик власного портфоліо.

Мовне портфоліо може бути складовою частиною загального портфоліо учня/учениці.

Мовний портфель надає можливість учителеві проводити комплексний моніторинг мислительної діяльності школярів під час навчання трьох—чотирьох мов і використання їх для опанування змістом немовних предметів, розвитку багатомовних умінь, формування власних комунікативних стратегій в умовах багатомовності; навичок групової роботи та наполегливості в досягненні результату.

Орієнтирами для визначення рівня сформованості комунікативної компетентності в кожній мові слугують Державні стандарти. Також бажано враховувати «Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання» (Common European Frame work of Reference/ or Languages: Learning, Teaching, Assessment).

Мовне портфоліо можна починати складати в 1-2 класах, згодом у 3-4 класах цей процес набуватиме певної системності та свідомості виконання з боку учнів.

Загальна мета завдання мовного портфоліо збігається із завданнями загального портфоліо з урахуванням контексту (інтегрованого процесу навчання мов за багатомовними програмами).

Наведемо приклад мовного портфоліо для учнів 3-4 класів. Перший розділ може мати такі назви: «Мій мовний документ», «Мій мовний паспорт» або «Мови, які я знаю (вивчаю)».

І. Мій мовний документ

1. Мови, які я вивчаю (якими розмовляю) удома:

2. Мови, які я вивчаю у школі. Для чого я їх вивчаю?

3. Мови, які я вивчаю поза школою (мета):

4. Я спілкуюсь з носіями різних мов і використовую такі мови:

5. Я маю родичів і друзів у інших країнах. Я спілкуюся з ними такими мовами:

6. Країни, які я хочу відвідати (відвідав/відвідала):

7. Мені подобаються такі свята моєї країни, тому що...

8. Мене цікавлять свята, які відзначають в інших країнах, і я долучаюся до них або хочу долучитися, тому що...

II. Моя мовна біографія

1. Я почав/почала вивчати другу і третю мови: терміни й умови вивчення (у родині, у школі, у гуртку тощо):

2. Як я оцінюю свої досягнення в опануванні кожної мови:

3. Що мені легко робити (або найбільше подобається робити) кожною мовою (постав позначку у квадратику):

[ ] слухати    [ ] читати

[ ] говорити    [ ] писати

4. Під час групової роботи я допомагаю іншим учням зрозуміти зміст текстів другою, третьою мовами (конкретизувати мови); у спілкуванні цими мовами (або потребую допомоги в цих ситуаціях).

5. Під час аудіювання я краще розумію зміст тексту, коли...

6. Читаючи, я краще розумію текст, коли...

7. Для того щоб добре написати твір, мені треба...

8. Для того щоб спілкуватися з іншими учнями другою, третьою мовами, я маю...

9. Я допомагаю іншим учням під час роботи в групі зрозуміти зміст текстів другою, третьою мовами (конкретизувати мови); у спілкуванні цими мовами.

10. Що я планую зробити, щоб досягти успіхів у вивченні кожної з мов:

III. Моя мовна скарбничка

Уміщує роботи, що свідчать про успіхи учня/учениці в оволодінні мовами:

- письмові роботи, які сам учень/учениця визначає як кращі;

- словникові роботи; перелік прочитаних книжок; добірка цікавої інформації на певну тему;

- матеріали індивідуальних і групових проектів;

- нагороди та інші форми визнання досягнень учня/учениці.

Листки самооцінювання є складовою другої частини мовного портфоліо. Пропонуємо приклад листка самооцінювання. Важливо зрозуміти, що цей листок є лише прикладом, а не зразком, який обов’язково треба наслідувати. На розсуд учителя та учнів можна обрати декілька позицій або додати власні критерії з урахуванням підготовки учнів, їхнього індивідуального поступу в опануванні мов.

Листки самооцінювання готує вчитель і обговорює з учнями відповідно до спільно розроблених дескрипторів. Учитель може розробляти певні позначки для визначення досягнень учнів, але наприкінці 3-го класу і в 4-му школярі мають бути здатні вербалізувати свої досягнення і труднощі в навчанні мов, у засвоєнні змісту інших предметів. Листок можна використовувати як для фіксування поступу у вивченні однієї мови, так і для порівняльного аналізу двох мов, особливо якщо теми корелюють між собою. Також схожий листок самооцінювання варто використовувати і в процесі навчання немовних предметів для моніторингу формування мовленнєвих умінь з виучуваних мов.

Листок самооцінювання для учнів 3-4 класів

Під час інтегрованого навчання мов важливо проводити анкетування, яке є ефективною формою зворотного зв’язку, а також ефективною формою рефлексії, що виявляє як компенсаторні й міжкультурні вміння учнів, так і ставлення їх до вивчення мов і долучення до інших культур.

Важливо, щоб анкети не містили формальних загальних запитань (Що тобі подобається або не подобається в культурі іншого народу?), а були спрямовані на осмислення конкретних явищ, подій, традицій цієї культури після обговорення певної теми на уроці або після завершення проекту чи тематичного заходу. У цілому треба уникати запитань на зразок: Що тобі не подобається? Краще ставити такі запитання: Що спільного в культурах народів (конкретизувати, яких народів і які явища, події, ритуали порівнюються)? Чим вони відрізняються? Що тобі здалося цікавим? Що тебе здивувало?

Отже, освітні результати у процесі реалізації багатомовної освіти потрібно аналізувати на основі результатів навчання кожної з виучуваних мов, результатів спостереження педагога за навчальною діяльністю учнів, їх анкетування і тестування, мовних портфоліо для визначення рівня їхньої мотивації, когнітивного розвитку, комунікативних умінь, рефлексії під час реалізації моделі багатомовної освіти.

Запитання та завдання для самоконтролю

◄ Схарактеризуйте багатомовну комунікативну компетентність учнів.

◄ Чим багатомовна комунікативна компетентність відрізняється від власне f комунікативної компетентності, а що їх об’єднує?

◄ Що таке мовне портфоліо? Чим воно відрізняється від загального портфоліо?

◄ Схарактеризуйте структуру мовного портфоліо.

◄ На основі яких умінь учитель може зробити висновок про рівень сформованості багатомовної компетентності учнів? Які форми зворотного зв’язку для цього використовують?