Тематичні дні у 2 класі ІІ семестр - Посібник для вчителя - Н. А. Жиганюк 2019

Тематичний день - Які цінності притаманні українцям?
Тематичні дні

(До інтегрованої теми місяця «Вартість і цінність»)

Мета: сформувати поняття «цінності»; допомогти усвідомити значення матеріальних та духовних цінностей; формувати прагнення зберігати та примножувати сімейні цінності; розвивати мовлення, читацькі навички; ознайомити з новим математичним терміном — «периметр», навчити обчислювати периметр прямокутника; розвивати логічне мислення, увагу, старанність; виховувати патріотичні почуття, повагу до сімейних цінностей.

Освітні галузі: мовно-літературна; математична; природнича; соціальна; громадянська та історична.

І. РАНКОВА ЗУСТРІЧ (20 хв)

·  1. Вітання

·  2. Обмін інформацією

— Щороку у світі відзначають безліч чудернацьких свят. Одне з них — День сніговика, що святкують 18 січня. Ідея цього свята належить німецькому колекціонерові Корнеліусу Гретцу, який, ще будучи юнаком, почав збирати зображення сніговиків. 2008 року він зі своєю колекцією (у якій понад трьох тисяч експонатів!) був занесений до Книги рекордів Гіннеса!

Загалом же ліплення сніговиків було колись справою обрядовою. Наші предки поважали їх як володарів зими, тому, ліплячи їх, просили про зменшення лютих морозів. Давні слов'яни вірили, що хурделицею й снігопадами керують духи-жінки, тому й ліпили на своїх подвір'ях снігових баб. Ніс сніговика із морквини задобрював духів урожаю і родючості. Перевернуте відро символізувало достаток у сім'ї. Цікавий звичай прикрашати сніговика намистом з часнику (для здоров'я родини і захисту від злих духів) існував у Румунії.

Цікаво, що інші європейці завжди вважали снігову бабу чоловіком.

У Європі сніговиків завжди розкішно прикрашали: вбирали в гірлянди, закутували в шарфи та давали в руки великі густі мітли.

·  3. Групове заняття

1) Гра «Збери фразу».

Учитель вибирає кілька фраз і записує їх на смужках картону. Смужки розрізає на дві чи більше частин (за кількістю учасників групи) і складає в капелюх. Діти витягають наосліп якийсь уривок фрази та шукають усіх учасників групи, намагаючись скласти всю фразу і прочитати її.

Наприклад:

У Наталки сьогодні день народження. (5 слів для 5 учасників.)

Нумо привітаємо Наталочку веселою пісенькою. (5 слів для 5 учасників.)

Або: Сьогодні в світі відзначають День сніговика. Нумо разом зліпимо веселого сніговичка.

2) Гра «Снігодром».

Діти об'єднуються у дві команди з однаковою кількістю гравців. На підлозі креслять довгу лінію (можна покласти шнур). Обабіч неї стають гравці. У руках у кожного — зібгана з паперу кулька — «снігова грудочка». За сигналом діти починають перекидати кульки на іншу сторону, намагаючись, аби якомога більше куль виявилося у суперників, а на своїй стороні куль не залишилося. Кульки, які прилетіли від суперників, так само максимально швидко повертають їм. Тобто кожна команда намагається позбутися від куль. Перекидання триває до нового сигналу. Щойно прозвучить команда «Стоп!» (свисток, оплеск, припининення музики), всі зупиняються. На чиєму боці менше кульок, та команда і перемогла. Можна перед тим, як зібгати папір у кульку, написати на ньому побажання. Після завершення гри кульку розгортають і читають побажання.

·  4. Щоденні новини

□ Число, місяць.

□ День.

□ Погода.

□ Прикмети дня.

II. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ ДНЯ (5 хв)

До класу заходить дівчинка в українському національному костюмі.

Дівчинка. Доброго дня, любі друзі! Мене звати Калинка. А завітала я до вас, аби запросити у подорож. Але спершу спробуйте прочитати зашифрований вірш поета Р. Купчинського.

нараУкї — карй мйі нирідй,

іВд зувКака по тирКапа

І севелий, і бідсвоний,

І ливекий, і губатий.

(Україна — край мій рідний,

Від Кавказу по Карпати

І веселий, і свобідний,

І великий, і багатий.)

— Ви вже здогадалися, що сьогодні ми будемо знайомитися зі скарбами України.

III. РОБОТА НАД ТЕМОЮ ДНЯ (175 хв)

·  1. Вправа «Мікрофон по колу» (5 хв)

— А чи знаєте ви, що таке скарби?

(Діти висловлюють свої припущення та думки щодо значення цього слова.)

·  2. Робота зі словником (5 хв)

— Надамо слово мовознавцям (підготовленим учням). Вони за допомогою тлумачного словника пояснять нам, що означає слово «скарб».

Скарб — це:

1) коштовності, гроші, цінні речі. // Коштовності, гроші та ін., сховані в потаємному місці, закопані в землю;

2) духовні та культурні цінності, що їх створила людина, мовні скарби;

3) природні багатства (сукупність об'єктів та систем живої та неживої природи, компоненти природного середовища, що оточують людину);

4) людина або річ особливо потрібна, дорога для когось;

5) багатство розуму, почуттів і т. ін.;

6) господарські речі; пожитки, майно, хатній скарб;

7) поміщицьке володіння, маєток на Правобережній Україні.

До слова «скарб» можна дібрати слова, схожі за значенням (синоніми): багатство, коштовності, цінності, реліквії, спадщина.

Багатство (від «Бог») — походить від поняття «бог», має значення достатку, розкошів та надлишку цінностей, великої кількості чогось (багатоманітність); щось дуже значне, важливе і цінне, дане Богом. Використовується і замість терміна «скарб» (майно), щодо матеріальної власності й фінансових ресурсів, вартості матеріальних і фінансових засобів, якими володіє нація, особа чи фірма у певний проміжок часу. Протилежне поняттю «бідність» (від — «біда»).

Спадщина (культурна) — явища культури, науки, побуту, що залишилися від попередніх часів, від попередніх діячів, поколінь.

— Скарби, або цінності, поділяють на матеріальні та духовні. Матеріальні цінності ми можемо побачити, торкнутися їх, узяти до рук. А духовні цінності виховують нас, збагачують наші знання, культуру, допомагають отримати досвід.

·  3. Гра «Шукачі скарбів» (8 хв)

На кожній скрині написано, які цінності тут зберігаються. Навколо «розкидані» коштовності.

— Підпишіть коштовності словами з довідки. А потім зберіть їх у відповідну скриню.

Слова для довідки: мова, картини, замки, тваринний світ, пісні, їжа, собори та церкви, рослини, звичаї, рушники, танці, обряди, казки, прислів'я, парки, корисні копалини, водойми,

— У вас залишилися коштовності. Назвіть їх. (Коштовності. Тваринний світ, рослини, корисні копалини, водойми.)

— Хто створив ці багатства? (Природа.)

— Тож дістанемо ще одну скарбничку. Це — природні багатства. I складемо туди наші природні скарби.

— Дістаньмо з наших скарбничок кілька дорогоцінних камінчиків і познайомимося ближче з нашими багатствами.

Перша скринька — МАТЕРІАЛЬНІ ЦІННОСТІ.

Щоб краще зрозуміти, що це таке, разом з Калинкою загляньмо в минуле нашої держави.

·  4. Фізкультхвилинка (2 хв)

Імітація рухів транспортного засобу.

·  5. Перегляд презентації (3 хв)

Робота з презентацією про Київ.

(На моніторі — панорама Києва.)

— Ми опинилися у славному місті. Хто знає його назву? (Київ — столиця України.)

— Як ви вважаєте, чому саме звідси ми почнемо нашу подорож?

— Що ви знаєте про історію розвитку нашої держави?

·  6. Вправа «Подорож в історію» (5 хв)

Підготовлені учні-«історики» розповідають про Київську Русь. На моніторі — слайди.

У давні часи жило плем'я полян, а правили ними троє братів-князів: Кий, Щек і Хорив, а сестра їхня звалася Либідь. І збудували поляни город й нарекли його на честь свого князя старшого брата Щека і Хорива — Києвом. А навколо города були ліс і пуща велика. Поляни ходили на лови і полювали там звірів, рубали ліс, розбудовували місто.

Пізніше Києвом почав правити князь Володимир, прозваний народом Великим. За 39 років його правління держава стала сильною та могутньою. Почали з'являтися нові городища.

Володимир Великий започаткував на Русі хрещення і побудував першу церкву. За князя Володимира з'явилися перші книжки, були засновані перші школи при монастирях, з'явилися перші гроші.

·  7. Робота з текстом. «Читання з позначками» (15 хв)

— Прочитай текст, олівцем позначкою «галочка» (V) познач в ньому вже відому інформацію, а знаком плюс (+) — нову інформацію.

Справу Володимира Великого продовжив його син Ярослав. Він не лише дбав про безпеку держави, але й піклувався про розвиток культури й освіти.

Князь облаштував довкола Києва нові мури й побудував Золоті ворота — головний в'їзд у місто. Висота отвору для проїзду становила 12 м, а ширина — 6 м 40 см.

1037 року в Києві було споруджено церкву на честь святої Софії — Софіївський собор, у якому були надруковані перші книжки та створено першу бібліотеку.

А на високих схилах Дніпра височать куполи Києво-Печерської Лаври. Це тут за князювання Ярослава перші ченці викопали печери, у яких не лише молилися, але й від руки переписували перекладені слов'янською мовою книги. Тут же потім були надруковані перші букварі та словники.

За таке ставлення до своєї держави та до культури народ прозвав князя Ярослава Мудрим.

— Про кого дізналися з тексту?

— Що з викладеного в тексті вам уже було відоме?

— Що нового дізналися?

— Про що б хотіли більше дізнатися?

— Як ви вважаєте, чому князь Ярослав будував церкви?

— Про кого і про що дбав цей правитель?

— Чому його назвали Мудрим?

— Про які цінності ви дізналися з цього тексту?

·  8. Гра «Мішок запитань». Робота в групах (10 хв)

Кожна група складає 5 запитань, використовуючи питальні слова «Хто?», «Що?». «Де?», «Коли?», «Як?». Потім одна група ставить свої питання по одному кожній групі-опоненту. Ті, хто запитують, повинні знати відповіді на свої ж запитання.

·  9. Фізкультхвилинка (5 хв)

▼ Режим доступу: https://youtu.be/ZXYtJ10oAnA

·  10. Робота в групах (13 хв)

— Розв'яжіть вирази і розфарбуйте замок.

З відповіддю 60 — у темно-коричневий колір;

з відповіддю 70 — у червоний;

з відповіддю 80 — у блакитний;

з відповіддю 90 — у помаранчевий.

·  11. Ознайомлення з поняттям «Периметр прямокутника» (10 хв)

— Якої форми у замку вікна? Щоб їх засклити, необхідно виготовити раму. Для цього нам необхідно виміряти висоту та ширину вікна.

Обчисліть, якої довжини потрібно взяти дошку, якщо висота вікна становить 3 метри, а ширина — 2 метри. Уявіть, що 1 см у нашому зошиті — це 1 м реального виміру вікна. Нумо накреслимо схему вікна у зошитах.

Позначмо висоту з одного боку і з іншого. Позначмо ширину вгорі та знизу. Скільки разів слід відміряти довжину на прямій? А скільки разів ширину? Якою завдовжки є вся пряма? Як обчислили?

·  12. Практична робота (10 хв)

□ Обчисліть периметр Миколчиного навчального зошита, якщо довжина його становить 29 см, а ширина — 21 см. Переведіть у більші одиниці вимірювання.

□ Обчисліть, якої довжини потрібно взяти клейку смужку, аби обклеїти парту завдовжки та завширшки. (Довжина 12 дм, ширина 5 дм.)

·  13. Фізкультхвилинка (3 хв)

▼ Режим доступу: https://youtu.be/9GU7Kn_b6oc

·  14. Скринька з духовними цінностями (5 хв)

— Пропоную дістати діамант зі скриньки з ДУХОВНИМИ ЦІННОСТЯМИ.

Духовні цінності виховують у людині найкращі якості, формують її як патріота та громадянина держави, передаються в родині з покоління в покоління.

— Розгадайте ребус.

— Поясніть, що таке сім'я. Хто входить до складу сім'ї?

·  15. Вправа «Крісло автора» (5 хв)

— Розкажіть про вашу сім'ю.

·  16. Робота з текстом (10 хв)

— Прочитайте текст. Пригадайте, як пишуться імена та по батькові людей.

НАША РОДИНА

Нас у сім'ї четверо: мама (О, о)лена (О, о)лексіївна, тато (с, С)ергій (м, М)ихайлович, мій братик (С, с)ашко і я. Звуть мене (Д, д)ениско. У моєї мами є своя мама — бабуся (С, с)вітлана і свій тато — наш дідусь (О, о)лексій. Є вони і в тата — наші бабуся (і, І)рина і дідусь (М, м)ихайло. Я для них онук.

Ø Робота в групах

Варіант 1. Склади і запиши розповідь про свою родину.

Варіант 2. Спиши відредагований текст

Варіант 3. Випиши імена членів родини за зразком.

Зразок: Мама Олена Олексіївна, тато...

— А чи звернули ви увагу, що в тексті бракує прізвища родини?

— Прізвище переходить із покоління в покоління від батька до сина і має велике значення для майбутніх поколінь. Чи знаєте ви, ким були ваші предки? Поцікавтесь у своїх батьків!

·  17. Цікавинка (10 хв)

1) Гра «Шифрувальник».

— Яке слово зашифровано?

и б е о е р г

(Обереги.)

Обереги — це речі або символи, які оберігали українців від лиха та хвороб.

Наші предки виготовляли їх власноруч чи купували новими спеціально до якоїсь визначної події у своєму житті, передавали у спадок з покоління в покоління.

— А чи є у вашій родині обереги?

2) Робота над текстом.

— Прочитайте текст.

Обереги — давні добрі символи нашого народу. Їхнє коріння сягає глибини століть. Здавна живуть мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишивка. Оберігайте традиції минулого! З любов'ю й теплом ставтеся до народних символів. (За В. Скуратівським)

— До чого закликає автор? Спишіть останні два речення. Поясніть уживання знаку оклику.

— Випишіть з тексту іменники та пов'язані з ними прикметники. Поставте питання від іменника до прикметника.

Зразок: Обереги (які?) давні, добрі.

Пісня (яка?) ..., хата (яка?) ..., вишивка (яка?) ..., казка (яка?) ..., символи (які?) ...

·  18. Вправа «Ознайомлення з оберегами» (10 хв)

— Які саме обереги є духовним надбанням українського народу? (Рушник, вінок, лялька-мотанка, писанка, рослинні символи, пісня). Розкажіть, що ви про них знаєте.

·  19. Музична зупинка (10 хв)

Розучування пісні «Мама і тато» Наталі Май.

▼ Режим доступу: https://youtu.be/sEgzy1dKZV8

·  20. Творча робота (20 хв)

Ø Виготовлення «Родинного дерева» у техніці квілінг

·  21. Складання «Асоціативного куща» «Родинні свята» (5 хв)

·  22. Хвилинка творчості (10 хв)

— Намалюйте символ улюбленого свята вашої родини.

IV. ПІДСУМОК ДНЯ (5 хв)

— З якими цінностями ми ознайомилися?

— Які цінності належать до природних скарбів?

— З ними ми ознайомимося наступного тижня.

Ø Робота у Щоденнику вражень

▼ Рекомендовані теми

1. Що означає моє прізвище?

2. Які родинні свята є в нашій сім'ї?

3. Чому наша бабуся — берегиня роду?