Розробки уроків - Українська мова та читання 2 клас Частина 1 - Абрамюк Т. Л., Аралова Е. О., Оніщенко І. В. 2019

Урок 47. Вступ. Досліджуємо текст. Василь Чухліб «Зимова казка»
Зачарувала все зима...
Читання

Мета:

формування предметних компетентностей: формувати в учнів уявлення про характерні ознаки зими; ознайомити їх із оповіданням Василя Чухліба; навчати помічати красу і неповторність природи, сприймати змальовані словами образи природи рідної землі; удосконалювати навички правильного, свідомого, виразного читання; формувати в учнів уміння аналізувати, узагальнювати, робити висновки з прочитаного; розвивати зв'язне мовлення учнів, спостережливість, естетичний смак; збагачувати їх словниковий запас; розширювати світогляд учнів; виховувати естетичні почуття, любов до природи рідного краю, до Батьківщини;

формування ключових компетентностей:

уміння вчитися: сприймати мету, яку ставить учитель, відповідно до неї планувати, моделювати, прогнозувати і виконувати необхідні дії, контролювати й оцінювати свої результати; уміти висловлювати рефлексивні та оцінні судження;

комунікативної: володіти позитивними навичками спілкування, уміти налагоджувати взаємодію під час роботи в парі, групі, будуючи відповідним чином свої висловлювання;

інформаційної: уміти здобувати з підручника необхідну інформацію;

соціальної/громадянської: уміти працювати в парі, групі, з усіма в колективі;

загальнокультурної: дотримувати норм мовленнєвої культури, правил поведінки на уроці.

Обладнання: портрет Василя Чухліба, збірки його творів, малюнки, фотографії зимових краєвидів, малюнки — зображення слів для словникової роботи, зображення сніжинки.

Тип уроку: урок набуття нових знань.

Освітні галузі: мовно-літературна, соціальна і здоров'язбережувальна, природнича.

Хід уроку

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

1. Організаційний момент

Дзвоник дзвенить, не стихає,

Школярів усіх скликає:

Гей, до класу поспішайте,

На місця свої сідайте.

Сядьте, діти, всі рівненько.

Усміхніться всі гарненько,

Настрій на урок візьмемо,

Й працювати розпочнемо.

2. Психологічна настанова на урок

— Усміхніться одне одному, подумки побажайте успіхів на цілий день. Аби впоратися на уроці із завданнями, будьте старанними і слухняними. Завдання наші такі:

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно працювати

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Артикуляційні вправи

1) Дихальна вправа.

— Різко видихніть. Потім зробіть глибокий вдих носом і на одному плавному видиху полічіть десятками до ста.

2) Вправа «Хто більше?»: читання частини вірша на одному диханні.

Кіт у дощ в город пустився,

Заросився, забруднився.

Ніг не встиг повитирати

І мерщій побіг до хати.

Василь Шевчук

3) Робота над скоромовкою.

Кріт кротові говорив:

Вчора я зробив добро:

Для малят-звірят прорив

Понад річкою метро.

2. Вправа «Впіймай на гачок»

— Впіймайте слово, що відрізняється від решти лише одним звуком, і плесніть у долоні.

В'ються — в'ються — в'ються — б'ються — в'ються.

Річка — річка — річка — річка — нічка.

Хмара — хмура — хмара — хмара.

Береза — береза — Тереза — береза — береза.

3. Робота над загадкою. Актуалізація опорних фонових знань

Мухи білі прилітають,

На головоньки сідають,

Замітають всі доріжки

І дарують діткам сніжки.

Хто ж дарує жартома

Білі мухи? Це... (зима).

— Які слова допомогли відгадати правильно загадку?

— Про які білі мухи йдеться?

— Розгляньте зображення зимових краєвидів. Які ще ознаки зими на них можемо виділити?

— Як ви вважаєте, це тільки початок зими чи це зима вже вступила у свої права? Обґрунтуйте свою думку.

4. Вправа «Асоціації». Складання «асоціативного куща»

— З чим асоціюєте слово зима?

5. Слово вчителя

— Краса зимової природи завжди надихала митців, зокрема письменників. За допомогою художнього слова вони яскраво і точно передавали образи і зимового ранку, і засніженого лісу, і морозної ночі.

Отже вирушаймо у світ зимової краси і зимових див. Ми розпочинаємо вивчати новий розділ. Прочитайте його назву (с. 58). Як ви розумієте цей вислів? (Заворожила, перетворили на щось, захопила, підкорила своєму впливові тощо.)

6. Робота за підручником. Самостійне ознайомлення із вступним словом (с. 58)

— Що помічає око письменника?

— Що створює несподівані та яскраві образи зими?

— Які свята ми відзначаємо взимку?

7. Практична робота в парах «Вчися працювати з підручником» (за завданнями на с. 58)

8. Повідомлення теми та завдань уроку

— Сьогодні ми познайомимося із оповіданням Василя Чухліба «Зимова казка», дослідимо, що ж казкового відбувається взимку.

9. Додаткова інформація про Василя Чухліба

— Ми вже знайомі з твором Василя Чухліба. Він був присвячений іншій порі року. Пригадайте, якій? Що це був за твір? (Оповідання «Чи далеко до осені?».) А сьогодні ще дізнаємося про автора.

Народився Василь Васильович Чухліб на Чернігівщині 1941 року. (Демонстрування портрета письменника.) Після закінчення школи працював у редакції газети. А закінчивши київський педагогічний інститут, працював учителем мови та літератури.

У 1970-ті роки новели В. Чухліба, надруковані в газеті, привернули увагу редакції журналу «Малятко», тоді письменникові запропонували підготувати кілька оповідань для дітей. Згодом із творів, надрукованих у «Малятку», склалася перша книжечка молодого літератора «Хто встає раніше». Відтоді письменник потішив дітей не однією книжечкою. Пише Василь Чухліб короткі оповідання та казки — прозорі, як кришталь, тихі, як тепле літо. Більшість із них — про природу. Представників природного світу автор наділяє рисами, характером та поведінкою, властиві добрим та лихим людям.

За збірки оповідань і казок «Олень на тому березі», «Куди летить рибалочка» та «Колискова для ведмедів» Василю Чухлібу присуджено премію імені Лесі Українки. (Демонстрування творів письменника.)

10. Робота над оповіданням В. Чухліба «Зимова казка» (с. 59)

1) Виразне читання оповідання вчителем.

2) Перевірки первинного сприймання змісту твору.

Перевірка емоційного сприймання змісту

— Чи сподобалося вам оповідання? Що вас вразило? Здивувало? Було несподіваним?

Словникова робота

·    Пояснення значення незрозумілих слів чи висловів.

Димарі — труби для відведення диму з печі у приміщенні.

Держак — деталь предмета (ручного інструмента, зброї та ін.), за яку його тримають.

·    Читання слів «луною» за учнем, який гарно читає.

— Прочитайте стовпчик слів, що означають ознаку предмета; дію предмета; назву предмета.

— Прочитайте слово, що складається з двох частин. Від яких слів воно утворилося?

— Прочитайте слово, що є близьким за значенням до слова заметіль.

Фізкультхвилинка

Встало вранці ясне сонце,

Зазирнуло у віконце.

Ми до нього потяглися,

За промінчики взялися.

Будем дружно присідати,

Сонечко розвеселяти:

Встали — сіли, встали — сіли.

Бачте, як розвеселили!

Стало сонце танцювати,

Нас до танцю припрошати.

Нумо разом, нумо всі

Потанцюймо по росі!

3) Поглиблений смисловий і структурний аналіз тексту.

Читання казки «сніжинками» (на якого учня «впала» сніжинка, той і читає)

Поглиблене усвідомлення фактичної інформації

·    Бесіда за змістом тексту з елементами вибіркового читання.

— Хто є дійовими персонажами оповідання?

— Чим займалися діти вранці?

— Що спонукало до захоплення Тетянки і Тарасика?

— Що казкового побачили діти цього ранку?

— Прочитайте виділені слова. Доберіть до них синоніми. (Прокладають — прочищають, торують; хурделиця — хуртовина, віхола, заметіль, хуга, завія, сніговійниця...)

— З якою інтонацією слід читати слова Тетянки й Тарасика? Прочитайте їх з відповідною інтонацією.

·    Робота в парах. Вправа «Пошуковці».

— Утворіть порівняння за текстом. Поясніть, як ви їх розумієте, за якою ознакою їх утворив автор.

Снігурі, мов ...

Яблунька, наче ...

Дахи, наче ...

·    Вправа «Хто який?».

— Доберіть з тексту ознаки до слів.

Ранок (який?) ...

Дим (який?) ...

Лопатки (які?) ...

Казка (яка?) ...

Яблука (які?) ...

·    Вправа «Читає Незнайко».

Учитель читає речення з тексту, навмисне припускаючись помилок. Учні мають помітити помилку, знайти в тексті та прочитати речення правильно.

·    На снігу іскринки горять (переливаються).

·    Тарасик і Тетянка дерев'яними лопатками прокидають доріжку (стежку) до хвіртки.

·    А вона вся в снігу (інеї), наче у цвіту.

·    А біля хвіртки дідусь (сніговик) стоїть і до Тетянки й Тарасика посміхається.

·    Задивилися удвох на снігурів (яблуньку).

·    Робота в парах. Читання «Вовк — заєць».

Фізкультхвилинка для оченят

Очі щільно ми закрили —

Це один, два, три, чотири.

Потім ширше розкриваєм,

Вдалині щось роглядаєм.

І поки ми розглядали

До шести порахували.

Щоб очі наші відпочили,

Робим це разів чотири.

Робота в групах

І група. Придумати за змістом запитання, які починались би словом Що?.

ІІ група. Придумати за змістом запитання, які починались би словом Хто?.

ІІІ група. Придумати за змістом запитання, які починались би словом Де?.

IVгрупа. Придумати за змістом запитання, які починались би словом Чому?.

V група. Придумати за змістом запитання, які починались би словом Як?.

Презентація роботи груп: група ставить запитання іншим групам та вислуховує відповідь.

ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

1. Рефлексивний аналіз змісту прочитаного

Вправа «Крісло автора»

— Яким реченням закінчується оповідання?

— Станьте авторами нової зимової казки і придумайте її продовження.

2. Домашнє завдання

Виразно читати оповідання (с. 59).

Скласти розповідь про зимову казку, що доводилося бачити.