Ранкові зустрічі 1 клас II семестр - 2018

Тиждень 27. ВЕЛИКДЕНЬ

Мета: ознайомити дітей із українськими Великодніми святами; учити оздоблювати писанки; розвивати уяву, фантазію, творчі здібності дітей; виховувати любов до традицій українського народу.

ДЕНЬ 1. ЩО МИ ЗНАЄМО ПРО ВЕЛИКДЕНЬ?

1. Вітання

· Вправа «Твоє ім’я»

Дітям пропонують по черзі назвати себе так, як їм подобається, або так, як їх називають близькі, рідні. Решта уважно слухають і пропонують свої варіанти (ніжні, лагідні) певного імені.

2. Обмін інформацією. Тема дня «Що ми знаємо про Великдень?»

Христос воскрес! Радійте нині, діти!

Сповнилося найбільше із чудес.

Пропала тьма, і сонце правди світить,

Христос воскрес! Воістину воскрес!

— Є багато свят, які люблять зустрічати люди. Але одним із головних є Великдень. Це світле і добре свято несе із собою віру, надію і любов. За велику любов до нас, людей, Господь зійшов на землю в образі людини, прийняв за нас страждання і смерть на хресті. На третій день після поховання сталося диво — Господь воскрес із мертвих!

На Великдень прийнято фарбувати яйця у різні кольори, але серед них обов’язково повинні бути яскраво-червоні.

Історія зберегла такий переказ. Після воскресіння Ісуса Христа учні Його та послідовники розійшлися різними країнами, всюди сповіщаючи радісну звістку про те, що більше не треба боятися смерті. Її переміг Христос — Спаситель світу. Він воскрес Сам і воскресить кожного, хто повірить Йому і любитиме людей так само, як любить Він.

— Христос воскрес із мертвих! — з такою звісткою вбігла Марія Магдалина до римського імператора Тиберія.

— Цього не може бути,— посміхнувся імператор.— Біле яйце у тебе в руках ніколи не стане червоним!

І тієї самої миті куряче яйце, скромне підношення імператорові, стало яскраво-червоним...

У свято Пасхи ми повторюємо це диво: фарбуємо яйця у яскраво- жовтий колір сонця, зелений — колір весни і, звісно, яскраво-червоний — колір крові Бога, пролитої за нас.

У Великдень, як у найважливіше свято церковного року, відбувається особливо урочисте богослужіння. Традиція ставити біля вівтаря під час нічної великодньої служби велику свічку є у всіх християнських країнах. Люди забирають свічки з благословенним вогнем додому, щоб запалити домашнє вогнище. Це приносить щастя в дім.

На Великодній літургії всі віряни намагаються обов’язково причаститися. А після того, як закінчиться служба, вони «христосуються» — вітають одне одного поцілунками і словами «Христос воскрес!».

· Гра «Прийшов Великдень»

Учитель називає слова. Якщо слово стосується весни та свята Великодня, то діти підстрибують і плескають у долоні, якщо означає іншу пору року та інші свята — стоять на місці непорушно. (Весна, тепло, радість, традиція, урочистості, привітання, святкування, храм, церква, дзвони, наспіви, обряд, освячення, молитва, Христос, Воскресіння, паска, крашанка, писанка, милосердя, доброта, світло, сердечність.)

3. Групове заняття

— У давні часи на Великдень у нашому краї всі відпочивали, віддаючи шану світлому святу. А діти і молодь розважалися, гралися в народні ігри, співаючи веселі українські пісні-веснянки. Тож ми зараз пограємо в таку народну гру.

· Народна гра «А ми просо сіяли»

Гравців об’єднують у два рівні гурти, які стають один навпроти одного на відстані десяти кроків. Вони беруться за руки, вирівнявшись, під спів перший гурт то наближається до другого, то знову відходить на своє місце. Другий гурт робить те саме. Обидва гурти учнів по черзі співають:

— А ми просо сіяли, сіяли,

Зеленая рута, жовтий цвіт, жовтий цвіт!

— А ми просо витопчем, витопчем,

Зеленая рута, жовтий цвіт, жовтий цвіт!

— А чим же вам витоптать, витоптать?

Зеленая рута, жовтий цвіт, жовтий цвіт!

— А ми коні випустим, випустим,

Зеленая рута, жовтий цвіт, жовтий цвіт!

— А ми коні переймем, переймем,

Зеленая рута, жовтий цвіт, жовтий цвіт!

— Та чим же вам перейнять, перейнять?

Зеленая рута, жовтий цвіт, жовтий цвіт!

— Ой шовковим неводом, неводом,

Зеленая рута, жовтий цвіт, жовтий цвіт!

— А ми коні викупим, викупим,

Зеленая рута, жовтий цвіт, жовтий цвіт!

— Ой чим же вам викупить, викупить?

Зеленая рута, жовтий цвіт, жовтий цвіт!

— А ми дамо сто рублів, сто рублів,

Зеленая рута, жовтий цвіт, жовтий цвіт!

— Не треба нам тисячі, тисячі,

Зеленая рута, жовтий цвіт, жовтий цвіт!

— А ми дамо дівчину, дівчину,

Зеленая рута, жовтий цвіт, жовтий цвіт!

— А ми дівчину візьмемо, візьмемо,

Зеленая рута, жовтий цвіт, жовтий цвіт!

Перший гурт кричить:

— Нашого полку убуде, убуде.

Другий відповідає:

— Нашого — прибуде, прибуде.

Після цих слів одна дівчинка перебігає з першого ряду в другий. Гра триває, доки всі дівчатка не перейдуть в один ряд.

4. Теми для щоденника вражень

□ Як святкують Великдень у моїй сім’ї.

□ Моє улюблене свято.

□ А я писанку намалюю.

ДЕНЬ 2. ЩО МИ ПОКЛАДЕМО У ВЕЛИКОДНІЙ КОШИК?

1. Вітання

· Вправа «Комплімент»

Діти стоять у колі парами, тримають одне одного за руки. Дивлячись в очі сусідові, потрібно сказати декілька добрих слів. Той, кому говорять, киває головою і відповідає: «Дякую, мені дуже приємно!».

2. Обмін інформацією. Тема дня «Що ми покладемо у великодній кошик?»

Мама купила кошик новий,

Паску туди кладе,

Писанки різнокольорові В кошику понесе.

Буде у церкві їх святити.

Диво прийшло з небес!

Будуть в родині всі радіти:

Свято — Христос Воскрес!

— Згідно із християнськими традиціями, щороку український народ святкує Воскресіння (Великдень). Саме цього дня миряни освячують великодні кошики. Але дуже часто люди не знають, що потрібно класти в нього. Кожен продукт тут має своє символічне значення.

Що ж необхідно покласти у великодній кошик?

□ Паску, що символізує достаток у сім’ї. У людей щирих, добрих великодня паска виходить дуже пишною, смачною, гарною. Коли замішують тісто для паски, не можна кричати, сваритися, бути сердитим, бо паска може вийти несмачною. Кращий час для приготування пасок — Чистий четвер або ранок Великої суботи. Паска повинна бути обов’язково дріжджовою і солодкою, адже за переказами, саме таким хлібом Ісус Христос годував учнів на останній їхній спільній трапезі — Таємній вечері.

□ Фарбовані яйця на Великдень символізують нове життя і відродження, перемогу життя над смертю.

□ М’ясні страви обов’язково повинні бути у великодньому кошику.

□ Молочні продукти, зокрема сир та вершкове масло,— це атрибути достатку.

□ Хрін. Ця закуска-приправа обов’язково повинна бути в кошику, адже є символом незламності духу, а ще він поліпшує травлення.

□ Сіль є символом зв’язку Бога та людей. Вона символізує достаток і сенс життя, є оберегом. Гостей завжди зустрічали хлібом- сіллю.

Перегляд мультфільму «Казка про загублену писанку» (https://www.youtube.com/watch?v=gGmU5YK9Y-U).

— Які страви кладуть у великодній кошик?

— Навіщо готували великодній кошик?

— Освячений великодній кошик несуть додому, вітають усіх членів родини та накривають великодній стіл. Люди пригощаються стравами з кошика. Слід пам’ятати про те, що освячені продукти не можна викидати. Їх потрібно обов’язково з’їсти за святковим столом, поділитися з друзями, гостями та родичами. Удень усі виходять з оселі на народні гуляння, діти грають у ігри.

3. Групове заняття

· Гра «У котка»

З похилого місця з перепоною внизу котять яйця, одне за одним, намагаючись котити так, щоб влучити своєю крашанкою в крашанку партнера. Хто частіше влучає, той більше виграє.

4. Теми для щоденника вражень

□ Ми йдемо до церкви.

□ Найбільше мені подобається...

□ А ми поклали у великодній кошик...

ДЕНЬ 3. ЯКІ ТАЄМНИЦІ РОЗКРИВАЄ ПИСАНКА?

1. Вітання

· Вправа «Радий тебе бачити»

— Вітаю вас! Пропоную звернутися одне до одного з гарними, приємними словами від щирого серця та закінчити вітання висловом: «Я радий тебе бачити!».

2. Обмін інформацією. Тема дня «Які таємниці розкриває писанка?»

Перегляд кліпу Марійки Бурмаки «Писанка».

— Неодмінний атрибут Великодніх свят — писанки.

— А чи знаєте ви, чому саме розфарбовують яйця?

Яйце, як і сонце,— символ усього живого, бо з яйця народжується нове життя. «Доля світу залежить від того, скільки писанок розмальовують люди на землі щороку. Доки пишуть писанки, світ існуватиме»,— так говорить легенда.

У наших предків яйце символізувало весняне відродження природи, зародження життя, продовження роду. Розмальоване яйце вважалось оберегом.

Найдавнішими вважаються крашанки — це писанки одного кольору. Згодом виникли багатоколірні писанки, у яких застосовували різноманітні природні барвники. Такі фарби, на відміну від сучасних, мали приємні м’які відтінки. Писанка має до семи кольорів. Але колір у писанці з’явився не лише заради краси, але й отримав своє символічне значення, походження якого не випадкове, оскільки він щось символізує:

червоний — радість життя;

зелений — воскресіння природи;

жовтий — тепло;

блакитний — небо, здоров’я.

На писанках сонце зображували у вигляді кола, зірку — у вигляді променів, воду — у вигляді хвиль. Її намагалися зберегти хоча б один рік, до наступного Великодня. Розписують писанки тонкою металевою трубочкою — писачком. По черзі занурюють яйця у різні фарби, дають їм висохнути. Утворюється справжнє диво — великодні писанки. Освячене яйце їдять першим, повернувшись на Великдень із церкви, писанками обмінюються, дарують їх рідним, сусідам, беруть із собою, коли йдуть у гості.

· Творче завдання «Прикрась пасхальне яйце»

— Візьміть кожний повітряну кульку, кольоровий папір, ножиці, клей-олівець. Прикрасьте свою кульку-яйце. Хто це зробить цікаво, красиво, той і переможець. (Презентація робіт.)

— Крашанки дарують на щастя рідним та друзям, бажаючи одне одному здоров’я. Із крашанок розпочинається великодній сніданок у кожній українській оселі.

Освячену писанку клали до першої купелі немовляти, щоб зростало дужим; приорювали у полі, щоб краще родило жито-пшениця; підкладали під поріг стайні, щоб добре велася худоба; клали у кожен куток хати під час забудови, щоб оселю оберігала від пожежі та іншої біди. А ще на Великдень співали пісні, частівки, жартували, танцювали — Ісуса Христа прославляли.

· Гра «Склади писанку»

На загальному ватмані зображені контури пасхальних яєць. Самі яйця «розбилися», оскільки мишка бігла, хвостиком зачепила...

Завдання: склеїти за допомогою клею всі яйця; прикрасити крашанки гарними візерунками. (Презентація роботи.)

— Яка різниця між писанками і крашанками? (Писанки пишуть, а крашанки фарбують.)

— А в чому фарбують крашанки? (У лушпинні цибулі, корі дуба, кропиві, бузині.)

— А чим пишуть писанки, що використовують? (Спеціальними писачками, воском.)

— Чому на Великдень обмінюються крашанками? (Бажають одне одному здоров’я.)

3. Групове заняття

1-ша група. Розфарбовує писанку-шаблон.

2-га група. Створює на шаблоні свою мальованку.

3-тя група. Виготовляє аплікацію великоднього яйця з кольорового паперу.

4. Теми для щоденника вражень

□ Я найбільше запам’ятав(ла)...

□ Що я знаю про Великдень.

□ Писанка, яку я створив(ла).