МОДЕЛЬНА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДЛЯ 1-ГО КЛАСУ ТА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ - Р. Б. Шияна - 2017

ТИЖДЕНЬ 4. ТЕМА: «МОЄ ДОВКІЛЛЯ»

Орієнтовні дослідницькі / проблемні запитання

· Що мене оточує?

· Які «таємниці» має шкільне подвір’я?

· Які рослини ростуть на шкільному подвір’ї?

· Кольори та звуки довкілля. Які вони?

· Як поводитись у довкіллі?

Завдання четвертого тижня:

1. Ознайомити дитину з поняттям «довкілля».

2. Навчити дитину розрізняти об’єкти природи (жива/ нежива) і рукотворні тіла.

3. Навчити взаємодії в парах та групах.

4. Навчити правил безпечної поведінки в довкіллі.

5. Допомогти учням засвоїти норми етичного ставлення до природи.

Очікувані результати четвертого тижня:

На кінець тижня учні знатимуть:

· що таке довкілля;

· назви рослин, які ростуть на шкільному подвір’ї;

· правила поведінки в довкіллі;

· чому потрібно зберігати довкілля;

вмітимуть:

· розпізнавати природне і створене людиною довкілля;

· пояснити важливість довкілля в житті людини;

· досліджувати предмети за допомогою органів чуттів;

· працювати в парах та групах;

· наводити приклади бережливого ставлення до довкілля;

· дотримуватися правил безпечної праці та поведінки в довкіллі.

Що мене оточує?

І. Ранкова зустріч «Що ти побачив дорогою до школи?»

1. Робота в парах «Що я побачив дорогою до школи?»

• Запропонуйте учням поділитися враженнями про те, що цікавого вони побачили дорогою до школи.
• Після виконання завдання запитайте в учнів:

- Чий співрозмовник побачив щось цікаве дорогою до школи?

Зробіть висновок про те, що світ навколо нас дуже цікавий, тому його потрібно досліджувати. І цьому будуть присвячені наші заняття, а всі учні стануть справжніми дослідниками світу, що нас оточує.

Перша ознака дослідника – спостерігати і ставити запитання. Тому наступне наше завдання буде присвячене саме цьому.

2. Гра «Скринька невідкритих таємниць»

Заздалегідь підготуйте скриньку, у якій зберігатимуться «дослідницькі» запитання.

· Скажіть учням про таке:

Ідучи до школи, ви бачите навколишній світ, можливо, у вас виникають запитання, пов’язані з тим, що ви бачите. А спробуйте самостійно поставити таке запитання, яке вас цікавить (намалюй, розкажи і поклади у скриньку).

· Заохотьте учнів до того, щоб вони не боялися ставити запитання. (Пам’ятайте, що найдурніше запитання те, яке ви ніколи не поставили).

· Дайте кілька прикладів, якщо діти почуватимуться розгубленими.

Наприклад:

- Чому пташки літають?

- Чому вранці в погожий день на траві випадає роса?

- Чому з’являється веселка?

Обов’язково наголосіть, що відповіді на всі запитання ми намагатимемося знайти разом.

II. Дослідження: що означає слово «довкілля»

• Запропонуйте учням розшифрувати таємне слово, без якого сьогодні на заняттях нам ніяк не обійтися. Це слово означатиме «те, що довкола нас», «світ, що довкола нас».

Промовляючи цей вираз, намалюйте на дошці схематично людину й обведіть її колом (можна скористатися цим малюнком):

· Запитайте, вставив пробіли чи діти знають це слово. Якщо ні, спробуйте побавитися в мовну загадку.

· Скажіть, що це слово має аж 8 букв і ми мусимо їх відгадати. Слово починається на «Д» (це перша буква) і закінчується на «Я» (це восьма буква).

Д _ _ _ _ _ _ Я

1. Друга буква цього слова схожа на коло/ обруч (О). (Якщо діти відгадали букву, впишіть її замість рисочки у слово.)

2. Передостанні букви цього слова схожі на дашок будиночка, якщо писати друкованими літерами (Л).

3. У цьому слові є літера, схожа на паличку (І).

4. У цьому слові є буква, схожа на половину літери Ж/ або з якої починається слово «Котик».

5. У цьому слові є така сама літера, з якої починається ім’я дівчинки, що сидить за першою партою (Валя).

Запитайте у дітей:

- Чи знаєте ви, що означає слово довкілля?

- Від якого слова походить назва довкілля?

· Запропонуйте учням замінити це слово іншим словом, яке означає те саме (світ / навколишній світ / оточення / середовище). Якщо дітям це завдання виявиться не під силу, дайте підказку.

III. Розпізнавання природних і рукотворних тіл. Слухання вірша «Гімн довкіллю» (Є. Кукуяшна, О. Смага). Лічба

1. Слухання вірша «Гімн довкіллю» (Є. Кукуяшна, О. Смага).

· Запропонуйте учням послухати уважно вірш «Гімн довкіллю» й описати настрій вірша.

Гімн довкіллю

Це Сонце і Місяць, і блискавка, й грім.

І кулі, що з неба привіти шлють всім.

Це вітер веселий, що з травами грає.

Ранкова зоря, що в небі засяє.

Струмочок маленький, що швидко біжить.

Це батько і ненька – без них не прожить.

Земля, де ти ходиш, вода, що ти п'єш.

Будинок рідненький, в якому живеш.

І друзі, і школа, і все, що довкола.

Що любиш, шануєш, завжди бережеш,

Словом єдиним – ДОВКІЛЛЯМ назвеш!

Воно дасть тобі силу, наснагу, дозвілля.

Бо сам ти також частина довкілля.

Є. Кукуяшна, О. Смага

2. Розпізнавання природних і рукотворних тіл. Робота в групах

· Роздайте дітям малюнки і попросіть знайти ті, про які згадувалось у вірші.

· Розкладіть малюнки у 3 конверти: у перший – предмети живої природи, у другий – неживої природи, у третій – предмети, створені людиною.

Запитайте в учнів:

- Скільки малюнків у кожному конверті?

- У якої групи малюнків більше/ менше і на скільки?

- Які групи одержали рівну кількість предметів?

3. Вправа (розпізнавання природних і рукотворних тіл)

· Об’єднайте дітей у 3 групи:

1-ша група має плеснути в долоні, коли називатимуть предмети живої природи;

2-га група має плеснути в долоні, коли називатимуть предмети неживої природи;

3-я група має плеснути в долоні, коли називатимуть рукотворні предмети.

· Чітко і повільно перелічуйте назви об’єктів довкілля (сонце, квітка, комп’ютер, білочка, місяць, книжка, камінь, «яйко-сподівайко» (кіндер-сюрприз) тощо), щоб діти не лише встигли зреагувати, а й посміятися, якщо це буде жартівливе слово).

4. Гра «Квіткова галявина» (для групової чи парної роботи)

Завдання:

· Полічіть комах, запишіть кількість у віконечках.

· Яких комах більше?

· Чи кожна комашка відшукає квітку?

· Скільки сонечок має долетіти, щоб їх стало стільки ж, як і метеликів?

IV. Слухання вірша В. Чуба «Що таке довкілля?» або казки В.О. Сухомлинського «Горобчик і вогонь». Знаходження слів на позначення живої і неживої природи

• Запропонуйте дітям послухати вірш /казку. Прочитайте його.
• Попросіть, щоб вони висловили свою думку про твір.
• Скажіть, що прочитаєте вірш ще раз, але тепер для того, щоб учні звернули увагу на те, чи у вірші будуть слова на позначення предметів живої чи неживої природи. Читаючи вірш, виділяйте голосом назви предметів.

Що таке довкілля?

Довкілля – це Місяць, і Сонце, веселка і грім,

І вітер, що хмари приносить.

Земля, на якій твій збудований дім,

Зірки в синім небі і роси.

Туман у дібровах, пташині пісні

У долах духмяного зілля.

Дитинства щасливого сонячні дні –

Усе це, мій друже, довкілля.

В. Чуб

· Скажіть, що хто уважно слухав вірша, то зауважив, що у ньому було багато слів на позначення предметів неживої природи (до речі, скільки?) і тільки одне слово на позначення предмета живої природи. Яке це слово? (друг). Якщо треба, прочитайте вір ще раз. Замість вірша для такого ж аналізу можна використати казку Василя Сухомлинського, подану нижче:

ГОРОБЧИК І ВОГОНЬ

Стара горобчиха дозволила нарешті своєму маленькому синочку вилетіти із гнізда. Зрадів Горобчик, вилетів, пурхає та все матір питає: „А це що? А то що таке?”. Пояснила йому мати, що таке земля, трава, дерева, кури, гуси, ставок. Та ось Горобчик побачив у небі величезну кулю й питає матір:” А це що?” „Це Сонце”, – каже Горобчиха, – „Воно світить і пече”. „А що таке Сонце?” – знову питає невгамовний Горобець. „Ну, навіщо тобі все це знати?” – буркотливо відповідає мудра Горобчиха. – „Це вогонь”. „А мені хочеться знати, що таке Вогонь”, – зацвірінчав Горобчик і полинув усе вгору і вгору – до Сонця. Линув, поки аж не обпалив тоненьке пір'я своїх крилець. Наполохався й повернувся додому. Мати чекала вже на нього ні жива, ні мертва. „Ну, тепер я знаю, що таке Вогонь”, – сказав Горобчик.

В. Сухомлинський

V. Рефлексія. Повернення до «скриньки невідкритих таємниць»

Запитайте в учнів:

- Чи пам’ятають вони про скриньку, яка з’явилася сьогодні вранці?

- Чи хтось знайшов відповідь на своє запитання?

- Якщо так, то на яке?

· Якщо ні, то попросіть когось із дітей наосліп витягувати запитання і спробуйте відповісти на них разом.

· Якщо якесь запитання виявилося надто складним, варто повернутися до нього наступної зустрічі.

· Частину запитань, які стосуються осені, можна відкласти на наступний тиждень, але при цьому обов’язково треба наголосити на цьому й доконечно слід записати ці запитання з авторством, бо через тиждень діти можуть не розшифрувати свого «піктографічного письма».