МОДЕЛЬНА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДЛЯ 1-ГО КЛАСУ ТА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ - Р. Б. Шияна - 2017

ТИЖДЕНЬ 32. ТЕМА: «МИ - УКРАЇНЦІ. МИ - ЄВРОПЕЙЦІ»

Що закодовано в українській вишиванці?

Узагальнена таблиця

І. Ранкова зустріч

1. Привітання

· Привітайтеся з дітьми та продекламуйте уривок з поезії Павла Тичини

Струмок серед гаю, як стрічечка.

На квітці метелик, мов свічечка.

Хвилюють, малюють, квітують поля –

Добридень тобі, Україна моя!

2. Групове заняття. Гра «Передай віночок»

Хід гри: діти стають у коло. Під веселу українську мелодію передають віночок одне одному. Коли музика зупиняється, дитина, у чиїх руках опинився віночок, виходить на середину і танцює довільні рухи з віночком на голові. Решта дітей весело плескають у долоні. Гра повторюється, доки діти мають бажання танцювати. Гру можна ускладнити: дитина, в якої опинився віночок, обирає собі пару, і вони танцюють удвох.

3. Новина дня

· Запитайте у дітей, чи знають вони, що в У країні щороку у третій четвер травня відзначають День вишиванки.

ІІ. Утворення ключового слова - теми інтегрованого дня

· Попросіть дітей визначити тему інтегрованого дня. Для цього розгляньте малюнки і запишіть назви кожного зображення. У кожному слові - назві зображення виділіть літеру, на яку вказує цифра поряд із малюнком. Із виділених літер утворіть слово - назву теми інтегрованого дня. Прочитайте його.

Сьогодні, діти, ми з вами зустрілися знову,

Про маленьких українців поведем розмову.

Про теплий, рідний, любий дім

І вишиваночки у нім.

ІІІ. Слухання легенди «Чарівна сорочка»

· Попросіть дітей висловити свої здогади, для чого слугувала вишивка.

· Розкажіть (прочитайте) дітям легенду і попросіть визначити, яку чарівну силу мала вишивана сорочка.

Чарівна сорочка

Жив в одному селі молодий козак Захар. І з лиця гарний, і вдачі доброї - ніхто про нього лихого слова ніколи не мовив. Батька-матір шанував, старших поважав, у біді людям помагав.

У тому ж селі жила дівчина Галя. І був у неї дивовижний хист до вишивання. Не було в неї дорогих тканин - шовків-оксамитів, і нитки звичайнісінькі, і полотно те, що його ткали вдома на верстаті й вибілювали на сонці. А як тішили око ці візерунки й барви! І не такі вони яскраві - більше червоного, трохи чорного й синього, а глянеш - аж очі вбирає!

Дбала Галя, аби сонце не випекло тієї краси, щоб нитки не злиняли. Трави збирала, варила, вимочувала, фарби з них готувала: і з васильків, і з кінського щавлю...

Її хата - мов писанка: рушники скрізь - по стінах, над дверима й вікнами, та ще над картиною, що на ній козак Мамай сидить з бандурою.

Покохав козак Захар Галю, а вона його. Надумали побратися. Аж тут настала лиха година. Мов чорний крук, облетіла село тривожна звістка: ворог неподалік. Жодного парубка не лишилося в селі - всі вирушили з отаманом до куренів. Вийшли дівчата їх проводжати, дарували за давнім звичаєм вишиті кисети (торбинки для тютюну), хустки, рушники, що мали боронити козаків од злої напасті. Прийшла з дівчатами і Галя. Тривожно було їй: віщувало серце щось недобре. Однак не сказала Захарові про свої передчуття. Нехай краще їде козак з легким серцем, аби не здригнулася його рука, що триматиме шаблю.

Настали неспокійні дні. Чи ж повернуться славні захисники? Одного дня надвечір з’явився в селі вершник, примчав на змиленому коні. Приніс він добру звістку: розбили козаки ворогів. Галі ж передав закривавлену хустку. Ту, що дарувала вона Захарові. Повідав гонець, що вмирає Захар на руках у своїх бойових побратимів, не допомагають йому ані зілля бабусі-знахарки, ані молитви. Майнула тоді Галя до скрині, вихопила звідти згорток та передала посланцеві. І на прощання слізно його про щось благала. Мов вихор, помчав запорожець на прудкому коні. Подав козакам згорток. Вдягнули на Захара нову сорочку, вишиту нареченою. І раптом його пригаслі очі зблиснули: побачив козак у барвистому візерункові й рідну леваду, і вишневий садок, і Дніпро-Славуту, й миле дівоче обличчя. Наче вдома побував!

Провів Захар кволою рукою по барвистій вишиванці - враз повернулися до нього життєві сили. І вже не могла здолати його люта смерть. Одужав славний козак!

(Легенда зі збірки “Знайдена скарбниця ” Павла Супруненка, адаптована редакцією журналу “Джміль”)

ІV. Розглядання зразків вишивки на рушниках, скатертинах, сорочках тощо

· Запропонуйте дітям розглянути зразки вишивок на предметах побуту та одязі.

· Запитайте, що зазвичай зображують на рушниках? Сорочках? Які кольори переважають?

· Розкажіть дітям, що для воїна вишивка — особливий оберіг, який не лише захищає від усього лихого, а й нагадує про близьких людей, рідну домівку, куди він обов’язково має повернутися після всіх пригод та небезпек. Вишивати — природне заняття для української дівчинки, дівчини, жінки. Якщо дівчина вишиває, це означає, що в неї все до ладу. Наші пращури вірили: нитка передає силу, витривалість, захищає людину від хвороб. Мистецтво вишивання передавалося від прабабусі до бабусі, від бабусі — до матусі, від матусі — до доньки. Колись існував навіть такий ритуал: збиралася вся родина, і бабуся бажала онучці стати гарною вишивальницею, легенько вколюючи голкою її долоньку.

· Поцікавтеся, чи пробували діти вже вишивати? Чи хотіли б навчитися? Чи вишивають в їхніх родинах?

· Розкажіть, що в багатьох українських родинах вишиванки передаються з покоління в покоління. Поцікавтеся, чи є в них вишиванки, які дісталися у спадок від бабусі, прабабці?

· Запропонуйте дітям прочитати текст і обговоріть з ними зміст прочитаного (Додаток 12)

Орієнтовні питання для бесіди:

- Чому вишиванку з давніх-давен вважають оберегом?

- Що означають кольори на вишиванці?

- Яке значення мають візерунки на вишиванці?

V. Створення орнаменту для української вишиванки

· Роздайте дітям шаблони української сорочки (Додаток 13) і запропонуйте створити власний орнамент для української вишиванки. Зазначте, що діти можуть самостійно обрати, для кого вони створюватимуть вишиванку і які символи закладуть у свій орнамент.

· Проведіть виставку дитячих робіт. Під час учнівської демонстрації попросіть дитину розказати, для кого вона створювала вишиванку, з яких символів складається орнамент і що вони означають.

VI. Розв’язання життєвих ситуацій математичного змісту

· Запропонуйте дітям розв’язати життєві ситуації математичного змісту.

В сім’ї Оленки є мама, тато, бабуся і братик. Всі дорослі мають по дві вишиванки, а діти - по одній. Скільки всього вишиванок є в сім’ї Оленки?

За традицією, на Луганщині в дівчини напередодні весілля вже мало бути 12 вишитих рушників. Скільки років було молодій, якщо вона вишила свій перший рушник у 6 років і щороку вишивала по 1 рушнику?

Для того, щоб дізнатися, скільки тканини потрібно придбати для вишиванки, кравчині обчислюють так: довжина сорочки + довжина рукава + 10 см. Визнач, скільки тканини потрібно для пошиття вишиванки для тебе.

VII. Читання коміксу «Бути справжнім українцем» для підведення підсумку заняття

· Запитайте дітей, що означає бути справжнім українцем? Вислухайте відповіді кожної дитини, не коментуючи їх.

· Запропонуйте прочитати комікс (Додаток 14) та обговоріть його зміст.

Орієнтовні запитання для бесіди з дітьми за коміксом:

- Чому хлопчик одягнув вишиванку?

- Як Сергійко повівся зі своїми друзями? Чи правильно він вчинив? Чому?

- Чи досить того, що хлопчик попросив у друзів вибачення? Як йому виправити свою провину?

- Що таке вишиванка? Хто її носить?

- Чи вишиванка - це просто оздоблена вишивкою сорочка?

- Що означають слова «не ганьби вишиванку»? Чи тільки вишиванку не можна ганьбити?

- А як треба поводитись без вишиванки?

- Хто може вдягати вишиванку?

- Хто такий справжній українець?

- Що треба зробити хлопчикові, щоб стати справжнім українцем?

- Чи ми справжні українці? Що ще нам треба зробити, аби гідно представляти народ України?