МОДЕЛЬНА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДЛЯ 1-ГО КЛАСУ ТА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ - Р. Б. Шияна - 2017

ТИЖДЕНЬ 30. ТЕМА: «ВЕСЕЛКА»

Орієнтовні дослідницькі / проблемні запитання:

· Як з’являється веселка?

· Чому веселка різнокольорова?

· Як зробити веселку на шкільному подвір’ї?

Завдання тридцятого тижня:

1. Навчити спостерігати за явищами природи та аналізувати їх.

2. Формувати первинні уявлення про світло і колір.

3. Допомогти створити просту модель веселки.

4. Розвивати мислення, мовлення, уяву, увагу, пам’ять, творчі здібності.

5. Навчати висловлювати свою думку, активно слухати в умовах усного спілкування, взаємодіяти з однокласниками.

Очікувані результати тридцятого тижня:

На кінець тижня учні знатимуть:

· причини виникнення веселки;

· порядок кольорів веселки;

та вмітимуть:

· створювати просту модель веселки;

· проводити досліди та практичні роботи, пов’язані з веселкою;

· пояснювати природу веселки;

· використовувати прийоми запам’ятовування кольорів веселки;

· краще розуміти тексти про природу;

· уважно слухати один одного в умовах безпосереднього спілкування.

№ з/п

Назва освітньої галузі

Очікувані результати учіння

1.

Мовно-літературна

ВЗАЄМОДІЄМО УСНО


З увагою сприймає усні репліки учителя й однокласників (вітання, знайомство, запитання, прохання, прощання) й доречно реагує на усну інформацію в діалозі

Сприймає монологічне висловлення (казку, вірш, розповідь про події з життя або про спостереження за чимось /кимось/ ) для відповіді на запропоновані запитання

Користується прийомами уточнення значення окремих слів, виразів у сприйнятих на слух текстах

Ставить запитання за змістом прослуханого фрагменту казки чи оповідання для отримання додаткової інформації (наприклад, стосовно того, що передувало подіям або чим все закінчилося)

Обирає тему з декількох запропонованих і формулює 3-4 питання до свого потенційного співбесідника («Про що би я запитав?)

Обговорює в групі проблемне питання за темою тижня

Уживає форму кличного відмінка іменника для звертання по імені до іншої особи, уживає ввічливі слова

Вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, пропоноване вчителем



ЧИТАЄМО



Зв’язно переказує події прочитаної казки чи оповідання, використовуючи слова спочатку, потім, в кінці

Вибирає з декількох запропонованих книжок ту, яка викликала цікавість, розглядає і розповідає про неї (чи є ілюстрації, як називається, прізвище автора)

Висловлює припущення на основі ілюстрацій та заголовку, про що може розповісти ця книжка

Читає виразно вголос короткі тексти (логічний наголос, інтонація).

Читає виразно репліки в діалозі (читання по ролях)



ВЗАЄМОДІЄМО ПИСЬМОВО



Записує під диктування слова, у яких написання не розходиться зі звучанням

Записує тексти з 5-6 коротких речень

Записує текст з 3-4 поширених речень, який створює на основі поданих непоширених речень



ДОСЛІДЖУЄМО МЕДІА



Створює в групі прості медіа-продукти (стіннівка, колаж тощо) з допомогою вчителя/ вчительки, враховує мету й аудиторію



ДОСЛІДЖУЄМО МОВЛЕННЯ



Пояснює вибір букв на позначення голосних та приголосних звуків (позиція голосного звука після твердого приголосного; позиція голосного звука після м’якого приголосного; позиція приголосного перед голосним; позиція звука [й])

Складає з букв запропонованого слова нові слова

Створює, розгадує (з допомогою вчителя) анаграми



ТЕАТРАЛІЗУЄМО

Бере на себе роль у рухливих іграх або сюжетно-рольових іграх; використовує специфічні для ролі жести, рухи

2.

Математична

ЛІЧБА



ЧИСЛА, ДІЇ З ЧИСЛАМИ



Оперує числами в межах 100, розв’язуючи різні життєві проблеми

Знаходить значення математичних виразів на одну дію Знаходить невідомі компоненти арифметичних дій додавання і віднімання - доданок, зменшуване, від’ємник Перетворює інформацію у схематичний рисунок Оцінює правильність розв’язання математичних задач із допомогою дорослого, робить відповідний висновок Розв’язує проблемні завдання з опорою на прості математичні моделі

Знаходить необхідні (суттєві) дані для виконання завдання



ВИМІРЮВАННЯ ВЕЛИЧИН



Порівнює об’єкти навколишнього світу за довжиною, масою

Перетворює іменовані числа, подані в одиницях довжини, маси

Виконує дії додавання і віднімання з іменованими числами, поданими в однакових одиницях вимірювання



ПРОСТОРОВІ ВІДНОШЕННЯ, ГЕОМЕТРИЧНІ ФІГУРИ



Демонструє вміння переміщувати об’єкти в заданих напрямах: справа наліво, зліва направо, згори вниз, знизу вгору

Розрізняє геометричні площинні та об’ємні фігури за їхніми істотними ознаками

Конструює знайомі площинні та об’ємні фігури з підручного матеріалу (пластиліну, глину, соломки, конструктора тощо)



РОБОТА З ДАНИМИ



Зчитує дані з таблиць, піктограм, схем

3.

Природнича

Я ПІЗНАЮ ПРИРОДУ



Пояснює, навіщо він / вона виконує певні дії, спостерігаючи за природними об’єктами / явищами або експериментуючи з ними

Передбачає, якого результату досліджень він / вона очікує

Провадить (самостійно або в групі) прості спостереження / досліди

Застосовує за потреби найпростіші матеріали та прилади

Фіксує здобуту інформацію / дані словами, зображеннями, символами

Добирає відомості / дані з різних джерел інформації

Розповідає про власні емоції, які виникають під час досліду



Я У ПРИРОДІ



Я У РУКОТВОРНОМУ СВІТІ

4.

Технологічна

МОЯ ТЕХНІЧНА ТВОРЧІСТЬ І ТЕХНІКА



Я У СВІТІ ТЕХНОЛОГІЙ



Дотримується безпечних прийомів праці під час використання інструментів та пристосувань

Демонструє іншим результати власної діяльності

Прогнозує, яким має бути виріб, описує, як він мав би виглядати

Виготовляє та оздоблює виріб знайомими технологіями за допомогою дорослих



Я У СВІТІ РЕМЕСЕЛ

МІЙ ПОБУТ

5.

Соціальна і здоров’язбережна

БЕЗПЕКА

ЗДОРОВ’Я

Розповідає про свої емоції та почуття, ділиться ними

ДОБРОБУТ

Об’єднується з іншими дітьми у групу для навчання та гри

6.

Громадянська та історична

Я - ЛЮДИНА

Я - СЕРЕД ЛЮДЕЙ

Уважно вислуховує думку співрозмовника, висловлює свій погляд, шануючи гідність інших

Надає допомогу тим, хто її потребує, і висловлює вдячність за підтримку

МОЯ КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА

МОЯ ШКІЛЬНА ТА МІСЦЕВА ГРОМАДИ

7.

Мистецька

ПІЗНАННЯ, ІНТЕРПРЕТАЦІЯ МИСТЕЦТВА

ПРАКТИЧНА ХУДОЖНЬО-ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ

Малює графічними матеріалами, фарбами

Імпровізує засобами пантоміми (міміка, жести), рухами

Сприймає (слухає, співає, переглядає, малює тощо) твори мистецтва, які подобаються

8.

Фізкультурна

СПЕЦИФІЧНА РУХОВА ДІЯЛЬНІСТЬ, ЩО ПОВ’ЯЗАНА З ВИДАМИ СПОРТУ

ІГРОВА ТА ЗМАГАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНІВ (РУХЛИВІ ІГРИ ТА ЕСТАФЕТИ)

Дотримується безпечної поведінки під час ігор

9.

Інформатична

Я У СВІТІ ІНФОРМАЦІЇ

Створює найпростіші діаграми

Відповідає на запитання за даними таблиці, схеми

Як з’являється веселка?

Узагальнена таблиця

№ з/п

Приклади навчальної діяльності

Очікувані результати учіння

Індекс очікуваного

результату

І.

Ранкова зустріч.

Привітання. Новини дня

З увагою сприймає усні репліки учителя й однокласників й доречно реагує на усну інформацію в діалозі

Уважно вислуховує думку співрозмовника, висловлює свій погляд, шануючи гідність інших

Фіксує здобуту інформацію / дані словами, зображеннями, символами

Відповідає на запитання за даними таблиці, схеми

2 МОВ 1.1-1

2 ГІО 7.2-3

2 ПРО 2.2-1

2 ІФО 1.2-6

ІІ.

Бесіда за малюнком «Веселка в небі сяє, людей всіх звеселяє»

З увагою сприймає усні репліки учителя й однокласників й доречно реагує на усну інформацію в діалозі

Сприймає (слухає, співає, переглядає, малює тощо) твори мистецтва, які подобаються

Пояснює вибір букв на позначення голосних та приголосних звуків (позиція голосного звука після твердого приголосного; позиція голосного звука після м’якого приголосного; позиція приголосного перед голосним; позиція звука [й])

Користується прийомами уточнення значення окремих слів, виразів у сприйнятих на слух текстах

2 МОВ 1.1-1

2 МИО 3.3-1

2 МОВ 4.1-1

2 МОВ 1.1-2

ІІІ.

Читання тексту «Чому буває веселка?»

Читає виразно вголос короткі тексти (логічний наголос, інтонація).

Ставить запитання за змістом прослуханого фрагменту казки чи оповідання для отримання додаткової інформації (наприклад, стосовно того, що передувало подіям або чим все закінчилося)

2 МОВ 2.2-2

2 МОВ 1.3-2

IV.

Слухання твору Іванни Кураш «Олівці-малювці і веселка»

Сприймає монологічне висловлення (казку, вірш, розповідь про події з життя або про спостереження за чимось /кимось) з метою відповіді на запропоновані запитання

2 МОВ 1.1-2

V.

Вправа «Займи позицію»

Користується прийомами уточнення значення окремих слів, виразів у сприйнятих на слух текстах

Обирає тему з декількох запропонованих і формулює 3-4 запитання до свого потенційного співбесідника

Надає допомогу тим, хто її потребує, і висловлює вдячність за підтримку

2 МОВ 1.1-2

2 МОВ 1.6 -1

2 ГІО 7.2-2

VІ.

Дослід «Створюємо веселку».

Обговорення «Де можна побачити веселку?».

Добирає відомості / дані з різних джерел інформації

З увагою сприймає усні репліки учителя й однокласників й доречно реагує на усну інформацію в діалозі

Об’єднується з іншими дітьми у групу для навчання та гри

Провадить (самостійно або в групі) прості досліди

Розповідає про власні емоції, які виникають під час досліду

2 ПРО 4.2-2

2 МОВ 1.1-1

2 СЗО 4.4-6

2 ПРО 1.4-1

2 ПРО 2.3-1

VII.

Гра з кубом

Об’єднується з іншими дітьми у групу для навчання та гри

Дотримується безпечної поведінки під час виконання фізичних вправ та ігор

Бере на себе роль у рухливих іграх або сюжетно-рольових іграх; використовує специфічні для ролі жести, рухи

2 СЗО 4.4-6

2 ФIO 3.2-1

2 МОВ 2.4-1

VIII.

Обговорення віршів.

Бесіда «Із чим можна порівняти веселку»

Об’єднується з іншими дітьми у групу для навчання та гри

Сприймає монологічне висловлення (казку, вірш, розповідь про події з життя або про спостереження за чимось /кимось) з метою відповіді на запропоновані запитання

Створює, розгадує (з допомогою вчителя) анаграми

Пояснює вибір букв на позначення голосних та приголосних звуків (позиція голосного звука після твердого приголосного; позиція голосного звука після м’якого приголосного; позиція приголосного перед голосним; позиція звука [й])

Вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, пропоноване вчителем

2 СЗО 4.4-6

2 МОВ 1.1-2

2 МОВ 4.2-1

2 МОВ 4.1-1

2 МОВ 1.7-3

ІХ.

Веселкова математика

Розрізняє геометричні площинні та об’ємні фігури за їхніми істотними ознаками

Знаходить значення математичних виразів на одну дію

Перетворює інформацію у схематичний рисунок

Оцінює правильність розв’язання математичних задач із допомогою дорослого, робить відповідний висновок

2 МАО 4.2-1

2 МАО 4.3-2

2 МАО 2.2-1

2 МАО 1.4-6

Х.

Рефлексія.

«Щоденник вражень».

«Чи дізнався я, як з’являється веселка?»

Записує тексти з 3-4 коротких речень

Уважно вислуховую думку співрозмовника, висловлюю свій погляд, шануючи гідність інших

2 МОВ 3.1-1

2 ГІО 7. 2-3

І. Ранкова зустріч

1. Привітання

· Привітайтеся в колі з учнями, поцікавтеся, як минули вихідні дні. З ким ви зустрілися? Що цікавого бачили?

· Загадайте загадку:

Дощ пройшов, через ставок

Перекинувся місток.

Кольорів у ньому сім,

Він подобається всім!

- Яку назву цьому природному явищу дали б ви? (Веселка)

Радісна, яскрава, різнобарвна, дивовижна, чарівна веселка! Лише вслухайтеся в її ім’я - на душі одразу стає весело.

· Запропонуйте учням пофантазувати:

- Ви колись замислювалися, чому раптом у небі з’являється кольоровий місточок?

(Можливо, це стається тоді, коли сто людей одночасно промовляють слово “дякую”? Чи тоді, коли хтось відчуває надзвичайне щастя? А може, навпаки, коли комусь дуже сумно?)

2. Новини дня

· Оберіть помічника дня і попросіть його подати інформацію за допомогою піктограми або шаблону про дату, назву тижня, погоду, кількість присутніх.

Повідомлення теми.

· Зверніться до дітей:

- Чи здогадались ви, яка тема нашого тижня? (Діти висловлюють припущення).

- Зараз перевіримо ваші припущення, розгадавши ребус:

ІІ. Бесіда за малюнком «Веселка в небі сяє, людей всіх звеселяє»

· Запропонуйте дітям розглянути малюнок (режим доступу: https://imil.com.ua/2018-4/coverpic).

· Проведіть бесіду за малюнком.

Уявімо, що ми увійшли в малюнок й опинилися...

- Куди саме ви хотіли б потрапити? Чому?

- Чим саме ви хотіли б зайнятися? Що вам для цього потрібно?

- Яка пора року на малюнку? Яка погода? Чому ви так вирішили?

- Що ви зуміли розгледіти у траві такого, чого художниця не намалювала? (Можливо, сонечок, коників, мурашок, равликів, джмелів, бджіл тощо).

· Зверніть увагу учнів, що із написанням деяких слів, назв-комах, вони не знайомі, а саме: джміль, бджілка. Поясніть особливість звуків [дж] та [дз]. Запропонуйте послухати веселий віршик Л. Костенко «Польові дзвіночки» й виконати звуковий аналіз слів, де натрапляємо на звуки [дж] та [дз]:

Польові дзвіночки

Відкриває джміль фіранку,

Каже: “Доброго вам ранку!

Як вам, Бджілко, ночувалось?

Чи дощу не відчувалось?”.

Виглядає Бджілка з хатки:

“У дзвіночку добре спатки!

Цей дзвіночок - як намет,

Тільки дощ - як кулемет!”.

Л. Костенко

· Подумайте, хто? або що? може дзижчати і дзвеніти?

- Які звуки для вас найприємніші?

- Після якого дощику може з’явитися веселка? (Нагадайте дітям, що веселка з’являється після дощику, і повітря в цей час сповнене свіжості, у ньому витає приємний аромат квітів тощо).

· Послухайте музику дощу (п’єси “Дощик” Віктора Косенка, “Дощ і веселка ” Сергія Прокофьєва, “Дощик” Георгія Свиридова, “Вальс дощу” Ярослава Нікітіна).

Матеріали для вчителя

Звідки береться веселка?

Після дощу, поки маленькі краплі води ще втримуються потоками повітря, промені сонця проходять крізь них, переломлюються і відбиваються різними кольорами. Що більші краплі води, то яскравіший і насиченіший колір веселки. Двоє людей, що стоять поруч, не можуть побачити абсолютно однакову веселку, тому що розмір і щільність крапель у різних місцях не однакові. Поступово кількість і розмір крапельок зменшується; вони або випаровуються або падають на землю, - і веселка втрачає свою яскравість, а потому і зовсім зникає. http://doshkolenok.kiev.ua/otvpochem/175-a-comy-vtvorvetsiya-veselka.html

ІІІ. Читання тексту “Чому буває веселка?

Бесіда за прочитаним:

- Коли буває веселка?

- Чи буває веселка, коли ще падає дощ?

- Яким стає сонячне проміння, коли проходить крізь краплинки води?

- Як правильно стояти, щоб побачити веселку?

- Коли веселку ніхто не бачить?

- Чи можна побачити веселку вдень? А вночі? Чому?

IV. Слухання твору Іванни Кураш «Олівці-малювці і веселка»

· Попросіть учнів послухати або прочитати самостійно оповідання про веселку? Як ви думаєте, що спільного може бути між кольоровими олівцями і веселкою?

Олівці-малювці і веселка

Влітку часто буває дощ теплий і рясний. Сидиш під час такого дощу, дивишся на вулицю і прислухаєшся до звуків. І тобі здається, що все навколо розмовляє, і олівці теж. Чуєте, що говорять олівці?

Червоний: Я - мак, суниця, я - вогонь.

Оранжевий: Я - морква, я - апельсин, я - зірка.

Жовтий: Я - каченятко, я - пшениця, я - сонце.

Зелений: Я- трава, я - сади, я - гаї, я - ліси.

Блакитний: Я - незабудка, я - лід, я - небо, я - волошка польова.

Синій: Я - дзвіночок, я - море.

Фіолетовий: Я - чорнило, я - слива, я - сутінки.

Але дощ швидко стихає, і разом з ним змовкають голоси олівців. А над горизонтом піднімається веселка. То тут, то там ще падають краплинки, і знову чути розмову олівців.

Червоний: Дивіться! Веселка - це я!

Оранжевий: І я!

Жовтий: І я!

Зелений: І я!

Блакитний: І я!

Синій: І я!

Фіолетовий: І я!

Всі радіють. У веселці над горизонтом - і апельсин, і пшениця, і небо, і бузок, і сум, і радість! Всі милуються веселкою. Загордилася вона й стала вихвалятися, що красивіша навіть за сонце.

- Ти красива, це правда, - сказало сонце. - Але без дощу і без мене тебе не буває.

А веселка сміється й вихваляється. Розгнівалося сонечко. Сховалося за хмарки – і веселка щезла.

Іванна Кураш

· Обговоріть із дітьми оповідання:

- Про які кольори згадувалося в оповіданні?

- Які умови потрібні для того, щоб з’явилася веселка? Як про сказано в оповіданні?

V. Вправа «Займи позицію»

· Запропонуйте учням дискусійні твердження «Веселка буває лише у травні» («Поява веселки свідчить про те, що в нас чисте довкілля», «Веселка надихає людей бути художниками») і попросіть їх визначити свою позицію щодо них.

Веселка буває лише у травні

Поява веселки свідчить про те, що в нас чисте довкілля

Веселка надихає людей бути художниками

· Розмістіть у протилежних кутках кімнати плакати. На одному з них написано «згодний (згодна)», на другому - «не згодний (не згодна)», на третьому - «не знаю, не маю конкретної позиції».

Згоден (згодна)

Не згоден (не згодна)

Не знаю




· Обговоріть правила виконання вправи.

· Виберіть кількох учнів і запропонує їм обґрунтувати свою позицію. Як варіант, можна запропонувати всім, хто поділяє один і той самий погляд, обговорити його і вибрати спільні аргументи на його захист.

· Після викладу різних поглядів, запитайте, чи не змінив хтось із учасників своєї думки і чи не хоче перейти до іншого плаката. Запропонуйте учням перейти й обґрунтувати причину свого переходу.

· Можна запропонувати учасникам назвати найпереконливіші аргументи своєї та протилежної сторін.

VI. Дослід «Створюємо веселку». Обговорення «Де можна побачити веселку?»

· Об’єднайте учнів у групи і запропонуйте зробити дослід й обговорити, де можна побачити веселку?

Дослід «Створюємо веселку»

Що вам для цього знадобиться:

- склянка води (приблизно на три чверті повна);

- білий папір;

- сонячний день.

Порядок дій:

1. Наповніть склянку водою приблизно на три чверті й візьміть аркуш білого паперу.

2. Потім попросіть учнів піднести склянки до вікна. Можна також піти в інше місце, де теж є сонячне світло.

3. Далі нехай дитина утримує склянку води прямо над папером (обережно, щоб не розлити) й уважно спостерігає за тим, що відбуватиметься зі світлом.

4. Зверніть увагу дитини на те, як сонячне світло проходить через склянку води, заломлюється (згинається) та утворює різнобарвне зображення на аркуші паперу. Ну як? Вийшло?

5. А тепер запропонуйте дитині продовжити експеримент. Нехай вона спробує тримати склянку води на різних відстанях від паперу й під різними кутами до неї. Які вийшли результати? Ефект змінився? Що відбувається?

· Зверніться до дітей із такими словами:

І хоч зазвичай ми бачимо веселку в небі у вигляді кольорової дуги, вона може утворюватись і в інших місцях. Можливо, вам доводилось бачити веселку у фонтані або в серпанку водоспаду. А виконавши цей експеримент, вам вдалося отримати власну маленьку веселку просто у класі.

Веселка утворюється, оскільки сонячне світло заломлюється (згинається), проходячи через краплі дощу. Те ж саме відбувається, коли сонячне світло проходить через склянку води. Воно заломлюється, розділяючись на червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій і фіолетовий кольори. Ці кольори називаються кольорами спектру.

Найцікавіше, що коли промінь світла тільки спрямовувався до склянки з водою і всі кольори спектру були зібрані разом, промінь був білим. І тільки лише проходячи через прозору перешкоду (краплі води або скло), він із білого розпався на сім різних кольорів.

Ресурс: https://childdevelop.com.ua/practic e/344

VII. Гра з кубом

· Підготуйте великий куб для гри, а також ритмічну музику. Музика грає, всі ритмічно ходять, танцюють. Коли музика замовкає, учитель показує куб, а діти стають згідно з очками на кубі й виконують команди, наприклад:

1 - іду з парасолькою і дме дуже сильний вітер,

2 - стрибаю, щоб оминути калюжі,

3 - виливаємо воду з гумового взуття (одна особа виливає, друга підтримує, допомагає, зміна ролей),

4 - переносимо молодшу сестру (брата) через величезну калюжу (робимо „сідельце , зміна ролей),

5 - ідемо під однією парасолькою під час зливи,

6 - одна особа тримає відро, а інші збирають до нього градові кульки.

VIII. Обговорення віршів. Бесіда « Із чим можна порівняти веселку»

· Об’єднайте учнів у групи і запропонуйте обговорити, на що подібна веселка?

· Після презентації відповідей дітей запропонуйте послухати вірші. Поясніть незнайомі слова, наприклад, коромисло, перевесло.

Дзвенить краплинками листок,

Веселка в небі - мов місток,

З хмаринки сонце виглядає,

Усміхається й питає:

- Хто це добре працював?

Веселку тут намалював,

Такі ж яскраві кольори –

Усі для літньої пори.

О. Ерато

Хмарина тінню вкрила дерева у ліску,

Веселка опустила відерця у ріку.

Коромислом барвистим зігнулася від них,

Сяйнула в хвилях чистих, на берегах крутих.

Взяла вона водиці, і в полі край села

І жито, і пшеницю з відерець полила.

Д. Метелик

Дощик сонечку всміхавсь,

Лоскотав промінчик.

А коли на землю впав,

Враз став зовсім іншим.

Посмішка вниз головою –

Кольоровою дугою!

Н. Замрія

· Прочитай анаграми. Запиши, із чим порівнюють веселку.

Вправа «Звукоманія»

· Підготуйте кольорові смужки із різними словами - назвами веселки:

ВЕСЕЛКА

МІСТОЧОК

ВЕСЕЛИЦЯ

ВІНОЧОК

РУШНИЧОК

КОРОМИСЛО

КРАЙКА

ДУГА

ПЕРЕВЕСЛО

Учні сідають у коло.

Один із учнів встає й обирає довільну смужку кольорового паперу зі словом, кладе її посередині кола і читає слово. Називає перший звук цього слова, а діти по черзі називають наступні. Той, хто вимовив останній звук, встає і продовжує гру, а попередник сідає на його місце.

Те саме завдання можемо використати під час поділу слова на склади.

Ще один варіант цієї гри - це впровадження жесту під час вимовляння букви, наприклад, піднесення рук, плескання. Можна також запровадити передачу м’яча під час звукоманії.

· Запропонуйте до вірша, який сподобався, намалювати малюнок і створити у групі книжечку.

ІХ. Веселкова математика

1. Склади і розв’яжи приклади на додавання і віднімання.

2. Назви геометричні фігури.

3. У крамниці продають повітряні кульки: червоні, жовті, зелені, сині. Які пари можна скласти з двох різних кульок? Скільки пар вийшло? Намалюй ці пари.

Х. Рефлексія. «Щоденник вражень». «Як з’являється веселка?»

· Запропонуйте учням висловити свої думки у письмовій формі на тему: «Як з’являється веселка» або ж «За що я люблю дощик?» («Щоденник вражень»).

Діти можуть писати будь-яким способом (олівцями, фломастерами, кольоровими ручками та ін.), малювати, створювати піктограми до теми. Час на таку письмову рефлексію - 10-15 хв.