Нова українська школа: порадник для вчителя - Н. М. Бібік 2019

1.6. Особливості організації освітнього процесу
Розділ 1. Огляд концепції «Нова українська школа»

1.6.1. Особистісно орієнтована модель освіти

У Концепції окремо акцентовано увагу на упровадження особистісно орієнтованої моделі освіти, основаної на ідеології дитиноцентризму.

Дитиноцентризм - це максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів.

Актуальними для Нової української школи є такі ідеї дитиноцентризму:

✵ немає адміністративного контролю, який обмежує свободу педагогічної творчості;

✵ активність учнів у навчальному процесі, орієнтування на інтереси та досвід учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини;

✵ практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв'язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом;

✵ відмова від спрямування навчально-виховного процесу на середнього школяра і обов'язкове врахування інтересів кожної дитини;

✵ виховання вільної незалежної особистості;

✵ забезпечення свободи і прав дитини в усіх проявах її діяльності, урахування її вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення морально-психологічного комфорту дитини;

✵ впровадження шкільного самоврядування, яке під свободою і самостійністю дитини розуміє виховання гуманістичних і демократичних ідей і світогляду, необхідних сучасному суспільству⁷.

1.6.2. Формування загальнолюдських цінностей

Пріоритетне значення у розбудові нової школи має завдання щодо формування в учнів системи загальнолюдських цінностей - морально-етичних (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей) та соціально-політичних (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність).

Центральним в освіті має бути виховання в учнів відповідальності за себе, за добробут нашої країни.

У здійсненні виховного процесу слід брати до уваги такі організаційні орієнтири:

✵ виховання не зводиться до окремих виховних занять;

✵ до створення виховного середовища залучається весь колектив школи;

✵ учитель є взірцем людини вихованої, своїм прикладом він надихає і зацікавлює дитину;

✵ у плануванні діяльності враховують індивідуальні нахили і здібності кожної дитини, створюють належні умови для їх реалізації;

✵ співробітництво з позашкільними закладами освіти;

✵ активне залучення до співпраці психологів і соціальних педагогів;

✵ налагодження постійного діалогу з батьківською спільнотою.

1.6.3. Структура освітнього процесу

У Концепції висвітлено особливості організації освітнього процесу в школі І ступеня згідно з новою структурою. Зокрема, в початковій школі виділено два цикли навчання: перший - адаптаційно-ігровий (1-2 класи); другий - основний (3-4 класи).

Метою першого циклу навчання є природне входження дитини у шкільне життя, послідовна адаптація до нового середовища. Особливості цього циклу такі:

✵ навчальні завдання і час на їхнє виконання залежать від індивідуальних особливостей школярів;

✵ навчальний матеріал можна інтегрувати у змісті споріднених предметів або ввести до складу предметів у вигляді модулів;

✵ обсяг домашніх завдань слід обмежити;

✵ навчання слід організовувати через діяльність, ігровими методами як у класі, так і поза його межами;

✵ учитель має свободу вибору (створення) навчальних програм у межах стандарту освіти;

✵ запроваджено описове формувальне оцінювання, традиційних оцінок немає; найважливіше завдання вчителя - підтримувати в кожному учневі впевненість і мотивацію до пізнання.

Метою другого циклу є здійснення навчального процесу з концентрацією педагогічної уваги на формуванні в учнів відповідальності і самостійності; підготовка до успішного навчання в основній школі. Його суттєвими ознаками є:

✵ використання у процесі навчання методів, які вчать здійснювати самостійний вибір, пов'язувати вивчене з практичним життям, враховують індивідуальність учня;

✵ впровадження предметного навчання;

✵ частина предметів передбачає оцінювання.

1.6.4. Організація освітнього середовища

Окрему увагу вчителів має привернути розділ Концепції, присвячений опису змін в організації сучасного освітнього середовища. Оскільки у шкільному житті зросте частка групової ігрової, проектної і дослідницької діяльності, мають бути урізноманітнені варіанти упорядкування освітнього простору.

Крім класичних варіантів класних кімнат, доцільно використовувати новітні, наприклад мобільні робочі місця, які можна легко трансформувати для групової роботи.

Перед школою поставлено завдання відшукати окремі приміщення з відкритим освітнім простором, що дасть змогу розширити поле діяльності за межі класу. У плануванні й дизайні освітнього простору першорядним має бути спрямування на розвиток дитини і мотивації її до навчання.

Докладніше про особливості організації освітнього середовища див. у Розділі 4.

Отже, розбудова Нової української школи - це довготермінова реформа, яка вже розпочалася. Шлях її упровадження передбачає суттєві зміни всіх компонентів освіти. Сьогоднішні школярі мають відчути зміни й отримати найкращу якість освіти.

¹ Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої освіти / Міністерство освіти і науки України. - 2016. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf (дата звернення: 18.10.2019).

² ЗНО - зовнішнє незалежне оцінювання.

^3-4 Концепція початкової освіти // Початкова школа. - 2016. - № 6. - С. 1-4.

⁵ Бібік Н. Компетентність і компетенції у результатах початкової освіти // Початкова школа, - 2010. - № 9. - С. 1-4.

⁶ Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої освіти / Міністерство освіти і науки України. - 2016. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf (дата звернення: 18.10.2019).

⁷ Кремень В. Г. Філософія людиноцентризму в стратегіях освітнього простору. - Київ: Педагогічна думка, 2008. - С. 267-311.