Нова українська школа: порадник для вчителя - Н. М. Бібік 2019
Вступне слово
Шановні вчителі!
Цей посібник містить методичні рекомендації для вчителів початкової школи. Вони - необхідна частина реформи загальної середньої освіти «Нова українська школа». Ми віримо, що саме від того, чи зрозуміють і проймуться реформою наші педагоги, залежить успіх цих змін.
Однак реформа НУШ хоч і фундаментально важливий, але тільки фрагмент загальної картини змін у системі освіти нашої держави. Ви як педагоги, які формують освітню траєкторію наших дітей на роки вперед, найпершими мусите осягнути весь спектр процесів, що відбуваються у цій сфері. Саме тому в передмові до цього видання ми вирішили розмістити для вас коротке пояснення масштабної реформи освіти.
Сподіваємось, це допоможе вам краще розуміти контекст трансформацій, у яких живете ви і в яких живуть ваші вихованці.
Міністерство освіти, і науки України
ДОШКІЛЬНА ОСВІТА
Уже кілька років поспіль створення можливостей рівного доступу до дошкільної освіти для всіх дітей цього віку - пріоритет для держави загалом та місцевих органів самоврядування зокрема.
Якщо 2016 року черга в дошкільні заклади становила 90,9 тис. місць, то напередодні 2018/2019 навчального року вона скоротилася до 46,2 тис. місць.
Зменшення черги майже на 50 % - це результат копіткої роботи, інвестицій та сильної політичної волі держави і місцевих органів самоврядування.
Попри такі темпи створення місць потрібно не забувати, що сьогодні ми очікуємо в наших садочках та школах дедалі більшу кількість дітей. До прикладу, навіть за умови, що до початку навчального 2018/2019 року було створено 8,5 тис. додаткових місць у дошкільних закладах, чергу це скоротило усього на 700 місць.
Збільшення кількості дітей - це позитивна тенденція і велика радість для нашої країни, але вона також означає, що ми мусимо працювати з більшою наполегливістю.
Уряд спільно з органами місцевого самоврядування затвердив План подолання черги в заклади дошкільної освіти до 2020 року. Тобто за півтора року ми маємо повністю позбутися черги в дитсадки.
НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА
Понад 65 % населення України сьогодні, у цю хвилину, дотичні і зазнають впливу системи освіти в Україні. Серед них - 1,3 млн дошкільнят, понад 3,5 млн школярів, 1,6 млн студентів, близько 300 тис. учнів закладів професійної освіти та 18 млн батьків. Насправді ж практично все населення нашої держави - продукт системи освіти.
5 фактів, які свідчать про необхідність змін у системі шкільної освіти України
1. Якщо ми поглянемо на найповніший на сьогодні рейтинг систем середньої освіти, то Україна посідає лише 38 позицію з-поміж 76 країн світу. Це дослідження проводила Організація економічної співпраці і розвитку, і в його результаті було визначено прямий зв'язок між освітою та економічним зростанням країн.
2. В Україні не всі діти мають рівний доступ до освіти, про що свідчать результати ЗНО - близько 2/3 учнів із села складають тестування з історії України, української мови та математики на початковий та середній рівні, тобто від 1 до 6 балів за 12-бальною шкалою, на противагу місту, де 2/3 дітей отримують високий та достатній результат - від 7 до 12 балів.
3. Школа - одна з найменш реформованих сфер в Україні. Вона, як і 70 років тому, досі орієнтована на накопичення знань - hard skills. У той час як у сучасному світі дедалі більше необхідними стають «м'які» навички - soft skills.
4. Дослідження фахівців Світового банку «Навички для сучасної України» (листопад 2015 р.) свідчить, що українські роботодавці мають потребу в додаткових когнітивних та соціально-емоційних навичках своїх працівників.
5. За даними досліджень, проведених у Гарвардському та Стенфордському університетах, тільки 15 % кар'єрного успіху забезпечує рівень професійних навичок, натомість як інші 85 % - це «м'які» навички.
ФОРМУЛА НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ1 (9 компонентів)
1. Новий зміст освіти, заснований на формуванні необхідних для успішної самореалізації в суспільстві компетентностей.
Виділено 11 ключових компетентностей для Нової української школи: 01 - вільне володіння державною мовою; 02 - здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; 03 - математична компетентність; 04 - компетентності в галузі природничих наук, техніки та технологій; 05 - інноваційність; 06 - екологічна компетентність; 07 - інформаційно-комунікаційна компетентність; 08 - навчання впродовж життя; 09 - громадянські та соціальні компетентності; 10 - культурна компетентність; 11 - підприємливість та фінансова грамотність.
Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: уміння читати і розуміти прочитане; уміння висловлювати думку усно і письмово; критичне і системне мислення; здатність логічно обґрунтовувати позицію; ініціативність; творчість; уміння вирішувати проблеми; оцінювати ризики; уміння конструктивно керувати емоціями; застосовувати емоційний інтелект; здатність до співпраці в команді.
У межах запровадження компетентнісного підходу створюється нова система вимірювання й оцінювання результатів навчання. Зокрема, буде змінено зміст ЗНО.
2. Педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками.
Учні, батьки та вчителі, об'єднані спільними цілями та прагненнями, є добровільними та зацікавленими спільниками, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат. Школа має ініціювати нову, глибшу залученість родини до побудови освітньої траєкторії дитини. Важливо забезпечити неупереджене та справедливе ставлення до кожного учня, подолати будь-яку дискримінацію.
3. Умотивований учитель, який має свободу творчості й розвивається професійно.
Суттєвих змін зазнає процес і зміст підготовки вчителя. На допомогу вчителеві створено освітній портал із методичними та дидактичними матеріалами: Нова українська школа (http://nus.org.ua/). Уряд, парламент та місцеві органи самоврядування мусять приділити велику увагу матеріальному стимулюванню вчителя.
Учителю надано академічну свободу. Він може готувати авторські навчальні програми, самостійно обирати підручники, методи, стратегії, способи і засоби навчання, активно виражати власну фахову думку.
4. Орієнтація на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм.
На практиці має реалізовуватися принцип дитиноцентризму.
Усе життя нової школи має бути організовано за моделлю поваги до прав людини, демократії. Нова школа плекає українську ідентичність.
5. Наскрізний процес виховання, який формує цінності.
Ключові компетентності й наскрізні вміння створюють «канву», яка є основою для успішної самореалізації учня як особистості, громадянина і фахівця.
Поняття «освіта», «освітній процес» у їхньому сучасному розумінні означають навчання, виховання і розвиток.
Виховний процес - невід'ємна складова всього освітнього процесу, що орієнтується на загальнолюдські цінності, зокрема морально-етичні (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей) та соціально-політичні (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність).
Виховання НЕ буде винесено в окремі «заняття з моралі». Формування характеру можливе лише через наскрізний досвід.
6. Нова структура школи, яка дає змогу добре засвоїти новий зміст і набути компетентності для життя.
Закон «Про освіту» передбачає три рівні повної загальної середньої освіти: початкова освіта (4 роки), базова середня освіта (5 років) та профільна середня освіта (З роки), яку здобувають у ліцеї або закладах професійної освіти залежно від обраної учнем освітньої траєкторії.
Загальна тривалість навчання в Новій українській школі збільшиться до 12 років. Таким чином, зі школи випускатиметься повнолітня, повністю підготовлена та відповідальна за власне життя людина.
7. Децентралізація та ефективне управління, що надасть школі реальну автономію.
В умовах децентралізації на центральному рівні управління визначаються стандарти освіти. За дотримання цих стандартів відповідає окремий центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти із залученням громадськості - Державна служба якості освіти. Натомість безпосереднє управління школами здійснюється на місцевому рівні.
Автономія передбачає і вищий рівень відповідальності закладу освіти.
Засновники школи контролюють освітню та фінансово-господарську діяльність закладу освіти, призначають на умовах контракту керівника школи.
8. Справедливий розподіл публічних коштів, який забезпечує рівний доступ усіх дітей до якісної освіти.
Впроваджується повна прозорість фінансування закладів освіти. Зокрема, заклади освіти зобов'язані оприлюднювати всі кошти, які надходять із бюджету та з інших джерел. Освітня субвенція розраховується за відповідною формулою.
Для забезпечення свободи вибору в освіті з 2019 року буде запроваджено принцип «гроші ходять за дитиною» для приватних шкіл. Зокрема, це важливо для підтримки дітей з особливими потребами, які можуть здобувати освіту інклюзивно поряд з іншими дітьми у більш пристосованих для цього школах. Завдяки цьому з'явиться можливість вибору в освіті. Якщо дитина відвідуватиме приватний заклад згідно з власними світоглядними та релігійними переконаннями, держава спрямує туди кошти, виділені на навчання цієї дитини.
У регіонах триватиме розвиток мережі опорних шкіл. Кожну опорну школу буде добре обладнано і зміцнено висококваліфікованими кадрами. Розширення мережі опорних шкіл дасть змогу отримувати справді якісну освіту дітям із сільської місцевості на рівні базової і старшої профільної школи.
9. Нове освітнє середовище.
Упровадження нових підходів потребує формування якісно нового освітнього середовища для дитини. Це стосується не тільки зміни формату стосунків між учнем, батьками та вчителем, а й організації простору та класу: крім класичних варіантів, буде використано новітні, наприклад мобільні робочі місця, які легко переорієнтовувати для групової роботи.
РЕФОРМА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ: МОДЕРНІЗАЦІЯ
Людський капітал та його розвиток - невід'ємна складова руху на економічне зростання. Власне тому говорити про регіональний розвиток окремо від освіти просто неможливо. Що ж стосується професійної освіти, то принципи, за якими її надавали, контингент учнів, що постійно скорочується, застаріла матеріально-технічна база, старі методи та підходи до навчання, відсутність будь-якої інклюзивності в цій системі - свідчення того, що ми активно маємо взятися саме за реформування цієї сфери.
5 фактів, які свідчать про необхідність змін у системі професійної освіти України
1. За статистикою, в Україні лише близько 20 % випускників шкіл обирають навчання у профучилищах. Решта - здобуває вищу освіту.
2. Тим часом у Європі 40 % випускників шкіл обирають навчання у профучилищах, а в Чехії, Хорватії, Австрії та Фінляндії 70 % та більше випускників шкіл зупиняють свій вибір на сфері професійної освіти. Така картина відповідає реаліям та потребам роботодавців, а також дає учневі змогу отримати страховку у вигляді першої професії.
3. За останні чотири роки кількість закладів профосвіти скоротилася на 15 %. А якщо ми візьмемо 10-річну перспективу, то побачимо скорочення контингенту з 454,4 тис. учнів до 269,4 тис. учнів, тобто майже вдвічі.
4. Ані мережа, ані самі професійні заклади не мали стимулу адаптуватися до реальних потреб держави та учнів. Тоді як в усьому світі заклади професійної освіти об'єднуються, створюють багатопрофільні центри професійної освіти, у нас за останні 10 років кількість учнів скоротилася на 40,8 %, а кількість закладів - усього на 26,1 %.
5. Зношеність обладнання закладів професійної освіти - від 60 до 100 %.
Формування реформи професійної освіти
У 2015 році почалися спроби трансформувати систему професійної освіти. За результатами аналізу, проведеного фахівцями з Європейського Союзу, що пізніше були оформлені в Зелену книгу про потреби професійної освіти в Україні, саме «неефективне управління професійною освітою», «неефективна мережа закладів професійно-технічної освіти», «відсутність автономії закладів професійної освіти» та «низький рівень державно-приватного партнерства» стали причинами тої драматично негативної ситуації, що склалася з професійною освітою в Україні.
Докладний розгляд усіх негативних явищ показав, що більшість із них прямо чи опосередковано стосується того, на якому рівні управління перебуває сфера професійної освіти. Зокрема, дійшли висновку: «Лише на місцях можна якісно визначити потреби роботодавців певної місцевості та збалансувати їх із перспективним планом розвитку регіону». Інакше кажучи, перше, що необхідно було налагодити, - це система управління.
2016 року фінансування закладів професійної освіти було передано на рівень областей та обласних центрів.
При цьому держава у 2016 та 2017 роках дала гроші - по 119 млн грн на професії загальнодержавного значення та по 50 млн грн на створення модернізованих навчально-практичних центрів із підготовки фахівців за найбільш гостродефіцитними на ринку праці професіями.
2018 року держава збільшила інвестиції в модернізацію закладів профосвіти вдвічі і виділила 100 млн грн, що дасть змогу створити вдвічі більше центрів - одразу 50 НПЦ протягом року.
Регіональне замовлення відтепер формується у тісній співпраці з роботодавцями кожного окремого регіону. Основа для формування регіонального замовлення - середньостроковий прогноз потреби в кваліфікованих робітниках та молодших спеціалістах на ринку праці, що також здійснюється на місцях і дає картину потреб регіону та ринку праці для ефективного замовлення. Після цього відбувається затвердження державного замовлення. Такий процес проходить щороку.
На місця держава передала не тільки фінансування, а й повноваження з управління закладами, зокрема:
✵ призначення на посаду директорів закладів освіти за результатами конкурсів;
✵ розроблення та реалізацію регіональних програм підготовки;
✵ організацію діяльності регіональних рад професійно-технічної освіти;
✵ оперативне управління майном закладів освіти;
✵ здійснення матеріально-технічного і фінансового забезпечення закладів освіти;
✵ аналіз та контроль їхньої фінансово-господарської діяльності;
✵ складання середньострокового прогнозу потреби у кваліфікованих робітниках та молодших спеціалістах на регіональному ринку праці;
✵ здійснення контролю за організацією навчально-виробничого процесу в закладах освіти, створення на їхній базі навчально-практичних центрів (за галузевим спрямуванням).
Наступні кроки МОН у реформуванні професійної освіти:
1. Затверджено Концепцію реформування професійної освіти.
2. Розроблено проект закону «Про професійну освіту».
3. Передбачено великий інфраструктурний проект із ЄС, що допоможе оновити обладнання та провести потрібну модернізацію.
Подальша реформа професійної освіти повинна забезпечити:
✵ розвиток приватно-державного партнерства;
✵ створення нової системи управління професійною освітою;
✵ формування нового змісту професійної освіти;
✵ створення сучасного освітнього середовища.
РЕФОРМА ВИЩОЇ ОСВІТИ
Головна мета реформування системи вищої освіти - забезпечення якості освіти. Це ключова умова досягнення конкурентоспроможності та подальшого розвитку України.
Визначено три ключові напрями, у яких має рухатися реформа:
1. Створення механізмів для забезпечення якості вищої освіти.
2. Інтеграція до європейського простору вищої освіти і наукових досліджень.
3. Формування та розвиток системи освіти впродовж життя.
Що вже зроблено:
✵ запроваджено широкий конкурс - місце та фінансування йде у ті виші, які обирають найкращі вступники;
✵ розроблено та готуються до затвердження 200 нових стандартів вищої освіти на компетентнісній основі;
✵ зміни до ліцензійних умов - скасування зайвих обмежень, нові вимоги до підготовки іноземних студентів, ліцензування фахової передвищої та післядипломної освіти;
✵ особлива підтримка закладів вищої освіти в підготовці фахівців із технічних, природничих та аграрних спеціальностей;
✵ цільова підтримка переміщених закладів вищої освіти, учасників АТО та їхніх дітей;
✵ понад 130 закладів вищої освіти отримали доступ до визнаних міжнародних наукових баз даних Scopus та Web of Science.
Найважча, але необхідна зміна - трансформація системи фінансування вищої освіти. Заклади мають не лише отримати більше свободи у використанні коштів, а й узяти на себе більше відповідальності.
1 Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої освіти / Міністерство освіти і науки України. - 2016. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf (дата звернення: 18.10.2019).