НУШ. Іноземні мови. 1-4 класи: типові освітні програми та методичні рекомендації - М. Н. Шопулко 2019

Ключові життєві уміння

Школа покликана не тільки давати знання, а й допомагати учням розвивати життєві уміння, а саме уміння вчитися, критично мислити, розв’язувати проблеми, працювати в команді, спілкуватися, а також навчати способів роботи з інформацією та бути креативним.

Розвиток життєвих умінь не обмежується окремими видами діяльності, натомість має наскрізний характер і є основою для формування ключових компетентностей особистості. Вивчення всіх навчальних предметів забезпечує послідовне та поступове набуття учнями життєвих умінь. Для цього вчителі створюють сприятливі умови, віддаючи перевагу особистісно зорієнтованому навчанню та добираючи сучасні технології, методи, прийоми.

Задля підтримки та реалізації концепції «Нова українська школа» Британська Рада в Україні розробила й апробувала програму «Ключові уміння 21-го століття». Програма розрахована на вчителів будь-якого шкільного предмета і спрямована на усвідомлення ними компетентнісного підходу до навчання загалом та, зокрема, процесів, пов’язаних із розвитком в учнів ключових життєвих умінь.

Творчість (креативність) — це здатність створювати, висловлювати чи застосовувати винахідливі ідеї, методи і технології, часто в умовах співпраці з іншими.

У поєднанні з навичками критичного мислення та вирішення проблем креативність є основним компонентом цілеспрямованого мислення, тобто нехаотичного, упорядкованого та організованого.

Творчість — це також засіб створення знань, що може підтримувати та посилювати самонавчання й навчання протягом усього життя.

Творчості можна навчити так само, як і вміння читати, писати, рахувати. Стимулювання творчості шляхом застосування нових методів навчання та створення безпечного й підтримувального навчального середовища сприяє загальному поліпшенню результатів роботи шкіл і підготовці учнів до інноваційності в житті та на ринку праці.

Пов’язані здатності: інноваційне мислення, нестандартне мислення, формулювання ідей, аналіз і синтез, співпраця та командна робота, сприйняття ризику, наполегливість.

Критичне мислення — це здатність відрізняти достовірні факти від недостовірних та оцінювати доцільність тих чи тих варіантів дій.

Критично мислячі люди оцінюють ситуації та припущення, ставлять запитання й розвивають різні способи мислення. Це допомагає їм, перш ніж робити висновки, збирати, аналізувати, синтезувати, представляти факти, а також оцінювати можливі наслідки дій.

Критичне мислення передбачає вміння розпізнавати припущення, відокремлювати факти від думок, бути допитливим щодо істинності доказів, ставити запитання, шукати джерела для перевірки достовірності інформації, уміти слухати і спостерігати, уявляти й розуміти кілька можливих варіантів розвитку подій тощо.

Навички критичного мислення надзвичайно важливі для благополуччя кожної людини, оскільки допомагають визначати та оцінювати чинники, що впливають на настрій і поведінку (як-от цінності, соціальні норми, тиск однолітків, реклама й повідомлення засобів масової інформації тощо). Це допомагає захищати себе від насильства, негативних впливів і радикалізації.

Критичне мислення потрібне людині протягом усього життя. За бажання цього можна навчитися в будь-якому віці.

Пов’язані здатності: думати про те, як думаєш, ставити запитання, інтерпретувати й синтезувати інформацію.

Вирішення проблем — це здатність продумати кроки, які ведуть до бажаної мети, виявляючи та розуміючи проблему та розробляючи варіанти її вирішення.

Усесвітнє опитування школярів PISA визначило та об’єднало когнітивні процеси вирішення проблем у чотири сфери:

✵ вивчення та розуміння (вивчення проблемної ситуації шляхом її спостереження, взаємодії з нею, пошуку інформації та аналізу обмежень або перешкод, а також демонстрація розуміння наданої та виявленої інформації під час взаємодії з проблемною ситуацією);

✵ представлення та формулювання (використання таблиць, графіків, символів або слів для представлення аспектів проблемної ситуації, а також формулювання гіпотез про відповідні чинники проблеми для побудови узгодженого представлення проблемної ситуації);

✵ планування та виконання (розроблення плану чи стратегії для вирішення проблеми та її виконання. Це може привести до уточнення загальної мети, встановлення підцілей тощо);

✵ моніторинг та відображення (моніторинг прогресу, реагування на зворотний зв’язок і відображення рішення, наданої інформації щодо проблеми чи прийнятої стратегії).

Пов’язані здатності: критичне мислення, прийняття рішень, творчість, цікавість, уважність, аналітичне мислення.

Співпраця — дія або процес спільної роботи, спрямований на досягнення спільної мети або взаємної вигоди для всіх учасників співпраці.

Співпраця включає навички командної роботи, повагу до думок і внесків інших людей, сприйняття зауважень і пропозицій, конструктивне вирішення конфліктів, ефективне лідерство, прагнення досягати консенсусу в процесі прийняття рішень, а також вміння підтримувати та координувати партнерські відносини.

Учні, які навчаються працювати спільно, отримують більше задоволення від навчання й мають кращі результати. Вони також демонструють соціально бажані форми поведінки, а їхня самооцінка й почуття впевненості зростають.

Пов’язані навички: самоконтроль, кооперативне навчання, активне слухання.

Прийняття рішень — це здатність обрати одне рішення принаймні з двох варіантів, враховуючи сукупність чинників впливу та обмежень.

Кілька чинників впливають на прийняття рішень: інформація, часові обмеження, чіткість цілей, попередній досвід, упередження, вік, особиста значущість тощо.

Процес прийняття рішень часто розглядається як поетапний процес. Наприклад, одна з відомих моделей прийняття рішень складається з п’яти етапів:

✵ визначення цілей;

✵ збір інформації для обґрунтованого прийняття рішень;

✵ розробка варіантів рішень;

✵ оцінка й прийняття рішень;

✵ впровадження.

Пов’язані здатності: планування дій, постановка цілей, навички лідерства, оцінка ризиків і небезпеки.

Комунікація — це двосторонній обмін інформацією з метою розуміння, включно з вербальним, невербальним і письмовим спілкуванням.

Комунікативні навички передбачають уміння говорити, активно слухати і ставити запитання.

Пов’язані здатності: чітка презентація й пояснення ідей, понять і концепцій, усвідомлення мети спілкування, врахування особливостей аудиторії або співрозмовників, навички переконання, навички формальної усної презентації та письмового спілкування, уміння вести діалог, уникання дискримінаційної мови, впевненість.

Повага до різноманітності — це визнання й активне прийняття того, що люди є рівними з огляду на свій людський статус.

Кожна людина є унікальною й має індивідуальні особливості, що визначені расою, етносом, статтю, сексуальною орієнтацією, соціально-економічним статусом, віком, фізичними здібностями, релігійними віруваннями, політичними переконаннями тощо.

Повага до різноманітності — це більше, ніж толерантність, тобто пасивне прийняття відмінностей. Вона означає визнання та активне просування безумовної рівноцінності людей і народів.

Пов’язані здатності: активна толерантність, соціальна взаємодія, самооцінка, саморегуляція.

Головний спеціаліст Директорату дошкільної та шкільної освіти МОНУ

О. Я. Коваленко